Рішення № 92197604, 12.10.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року справа № 580/2034/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача в частині визначення довічного утримання у розмірі 50% від розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області від 22.05.2020 № 04-997/20.

- зобов`язати відповідача призначити щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 62% від розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області від 22.05.2020 № 04-997/20 без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та виплати різницю між належним до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідач рішенням від 03.06.2020 № 971010199663 не зарахував до суддівського стажу періоди роботи на посаді судового виконавця, слідчого прокуратури та прокурора, з урахуванням якого розраховується щомісячне грошове утримання судді, відповідно не збільшив розмір довічного грошового утримання останньому на 12%. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує його права.

Відповідач 10.07.2020 надав відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив з тієї підстави, що позивач із заявою про врахування до свого спеціального стажу, з якого розраховується щомісячне грошове утримання судді, не звертався, а тому фактично відсутнє рішення, яке може бути оскаржене.

Ухвалою судді від 17.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З трудової книжки позивача вбачається, що позивач в період:

12.08.1991 - 17.08.1992 працював на посаді судового виконавця Соснівського районного народного суду м. Черкаси;

01.09.1992 - 30.06.1997 проходив навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого;

02.06.1997 - 01.07.1997 зарахований виконуючим обов`язків старшого слідчого-стажиста прокурора;

01.07.1997 - 10.03.1998 призначений на посаду старшого слідчого-стажиста прокуратури м. Черкаси;

10.03.1998 - 08.06.2001 працював на посаді слідчого прокурора;

21.08.2002 - 25.05.2009 працював на посаді прокурора відділу;

26.05.2009 - 20.05.2020 працював на посаді судді Придніпровського районного суду м. Черкаси.

З 06.07.2015 позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримував пенсію по інвалідності.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19.05.2020 №1400/0/15-20 позивача звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.

22.05.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на довічне грошове утримання судді у відставці.

Рішенням відповідача від 03.06.2020 №9710199663 позивачу призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області від 22.05.2020 № 04-997/20.; страховий стаж роботи складає 28 років 8 місяців 8 днів, спеціальний стаж, який дає право на щомісячне грошове утримання суддям, складає 10 років 11 місяців 26 днів.

Вважаючи рішення відповідача в частині визначення стажу роботи судді та розміру грошового утримання судді протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно ч. 1 ст. 116 Закону №1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Ч. 1 ст. 137 Закону №1402-VIII передбачає, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Згідно ч. 2 ст. 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до абз. 4 п. 34 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Судом встановлено, що позивач призначений на посаду судді 26.05.2009, отже на день його призначення діяв Закон України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-Х11 (далі - Закон №2862-Х11).

Згідно ч. 4 ст. 43 Закону №2862-Х11 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах прокуратури Черкаської області в період з 02.06.1997 по 25.05.2009 на посадах старшого слідчого-стажиста, слідчого прокуратури, прокурора відділу.

Відповідно до роз`яснення поняття «прокурор», яке міститься в ст. 56 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII (в редакції, чинній на час роботи позивача в органах прокуратури) під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.

За таких обставин посада "стажист слідчого" не охоплюється поняттям «слідчого», враховуючи аналогію за посадою прокурора, визначення якого міститься у ст. 56 Закону №1789-XII, тому законних підстав для зарахування періоду роботи на посаді стажиста слідчого до стажу, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці немає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 в справі № 308/5911/17.

Враховуючи вищевикладене, зарахуванню до спеціального стажу підлягає період служби позивача в органах прокуратури на посадах слідчого та прокурора відділу з 10.03.1998 по 25.05.2009 (11 років 2 місяці 15 днів).

Натомість період перебування позивача з 02.06.1997 по 10.03.1998 на посаді старшого слідчого-стажиста прокуратури до стажу роботи судді не зараховується.

Згідно п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 11.06.2008 року № 545) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи судді на посаді не менше 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих навчальних закладах на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач навчався з 01.09.1992 по 30.06.1997 на денній формі навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. (Українській державній юридичній академії). Виходячи з вищевикладеного, до спеціального стажу позивача підлягає зарахуванню половина вказаного строку навчання, а саме 2 роки 5 місяців 0 днів.

Щодо зарахування до спеціального стажу роботи періоду роботи судовим виконавцем Соснівського районного народного суду м. Черкаси з 12.08.1991 по 17.08.1992 ( 1 рік 0 місяців 6 днів), то згідно ст. 43 Закону №2862-Х11 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, зараховується час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях.

Оскільки посада судового виконавця пов`язана з виконанням судових рішень, а не з керівництвом та контролем за діяльністю судів, час роботи позивача судовим виконавцем не підлягає зарахуванню до стажу роботи судді.

Щодо зарахування вказаного періоду роботи до стажу роботи судді на підставі ч. 2 ст. 137 Закону №1402-VIII, який передбачає, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 69 Закону №1402-VIII на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Ч. 6 ст. 69 Закону №1402-VIII передбачено, що для цілей цього Закону вважається:

1) вищою юридичною освітою - вища юридична освіта ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні, а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

2) стажем професійної діяльності у сфері права - стаж професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти.

Враховуючи, що позивач, перебуваючи на посаді судового виконавця, не мав вищої юридичної освіти, яку здобув лише 30.06.1997 після закінчення навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, вказаний період до стажу роботи на посаді судді зарахуванню не підлягає.

Суд також зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду в постанові від 09.11.2018 року у справі №559/443/17, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Разом з цим, у рішенні Вищої ради правосуддя від 19.05.2020 №1400/0/15-20 про звільнення позивача у відставку зазначено, що позивач має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу Х11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Тобто докази зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду роботи судовим виконавцем Вищою радою правосуддя відсутні.

Отже до стажу роботи позивача на посаді судді підлягають зарахуванню половина строку навчання 2 роки 5 місяців 0 днів, період проходження служби в органах прокуратури на посадах слідчого та прокурора відділу 11 років 2 місяці 16 днів, та період роботи на посаді судді 10 років 11 місяців 26 днів, всього 24 роки 7 місяців 10 днів.

Згідно ч. 3 ст. 142 Закону №1402-V111 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Судом встановлено, що відповідач призначив позивачу щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 50% суддівської винагороди.

Враховуючи, що спеціальний стаж роботи позивача на посаді судді з врахуванням періодів роботи та навчання, які підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи судді, складає 24 роки 7 місяців 10 днів, розмір щомісячного грошового утримання позивача підлягає збільшенню на два відсотки грошового утримання судді за кожний рік роботи понад 20 років, всього за 4 повних роки, тобто на 8 відсотків грошового утримання судді з дати призначення щомісячного грошового утримання, тобто з 22.05.2020.

Доводи відповідача про те, що відсутнє рішення про відмову у зарахуванні до спеціального стажу періодів роботи позивача та необхідність звернення позивача із окремою заявою про врахування до спеціального стажу періодів роботи є необгрунтованими, оскільки саме оспорюваним рішенням відповідача від 03.06.2020 №971010199663 вирішено питання про включення до стажу роботи на посаду судді лише періоду роботи суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси, тобто 10 років 11 місяців 26 днів і незарахування періоду навчання та періоду роботи слідчим і прокурором відділу в органах прокуратури.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи ту обставину, що відповідач не довів законність прийнятого рішення, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 03.06.2020 №971010199663 в частині визначення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 50% від розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області від 22.05.2020 № 04-997/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 213665387) прийняти рішення, яким призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% від розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області від 22.05.2020 №04-997/20 із збільшенням на 2% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за кожний з 4-х років понад 20 років, всього на 8%, та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 22 травня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Руденко