Рішення № 92197405, 15.10.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3399/20

РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області ( в особі Хмельницького районного відділу) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Хмельницького районного відділу про визнання відмови протиправною та зобов`язання оформити та видати паспорт у формі паспортної книжечки.

Зазначає, що звернулась до відповідача з заявою про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки без використання засобів Державного демографічного реєстру у зв`язку з втратою старого паспорта, а також через релігійні переконання.

У відмові відповідач послався на те, що особисті переконання особи, належність її до окремих соціальних груп та інші обставини не можуть бути законною підставою для звільнення від обов`язків перед державою або відмови від виконання законів. Крім того, покликається на те, що видача паспорту у формі паспортної книжечки можливе лише за наявності відповідного рішення суду.

Позивач відмову вважає протиправною, посилаючись на те, що не бажає надавати згоду на використання своїх персональних даних, що є обов`язковим для оформлення паспорта у іншому вигляді - у формі ID картки. Вважає, що видача паспорта у вигляді книжечки жодним чином не порушує будь-які права та інтереси, не загрожує безпеці і не свідчить про бажання уникнути будь-яких законних обов`язків перед державою, відтак відмова відповідача є протиправною.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві зазначається, що до завершення процедури переходу на оформлення документів у вигляді карток, що містять безконтактний електронний носій, видача паспорта у вигляді книжечки можлива особам, стосовно яких прийняте рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання органів ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Вважає, що позивачка у своїй заяві не навела достатніх обґрунтувань відмови від оформлення паспорта нового зразка через релігійні переконання. Також зі змісту відзиву вбачається незгода відповідача з тим, що будь-які релігійні чи інші переконання можуть бути підставою для невиконання вимог закону. Зазначає, що протиправних дій щодо позивачки відповідач не вчиняв, відтак у задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 21.02.2020 ОСОБА_1 у зв`язку з втратою паспорта громадянина України звернулась до відповідача з заявою про видачу нового паспорта у формі книжечки. Заявниця покликалась, у тому числі, на наявність релігійних переконань та зазначала про відмову у наданні згоди на обробку її біометричних та персональних даних. До заяви позивач надала власні фото та інші необхідні документи.

Відповідач 28.02.2020 року листом №28/6/6802-20/6833.37/33-20 відмовив у видачі паспорта у формі книжечки, посилаючись на те, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів за відсутності відповідного рішення суду немає підстав для видачі паспорта громадянина України у формі іншій, ніж ID картка. Відповідач також посилався на те, що належність громадян до певних соціальних груп, а також їх релігійні чи інші переконання не можуть бути підставою для звільнення від обов`язку отримання документів саме у тій формі, яка є чинною на даний час, тобто у формі картки.

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Згідно з нормами Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (Закон № 5492-VI) одним з документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, є паспорт громадянина України. Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відтак, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Згідно з п.3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки.

Пунктом 131 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься інформація, а саме: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи, отже вносяться відцифровані персональні данні особи. До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.

Суд встановив, що у поданій заяві про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки (замість втраченого) позивач не давала своєї згоди на обробку та використання її персональних даних для оформлення ID картки.

Згідно з частиною 1 статті 6 закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI (далі по тексту - Закон №2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону №2297-VI). Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 5, 6 статті 6 Закону №2297-VI).

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та ненадмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних. Відтак, реалізація державних функцій має здійснюватись без примушування людини до надання згоди на обробку її персональних даних, що означає те, що особи, які відмовились від надання згоди на обробку їх персональних даних, повинні мати альтернативу - можливість використання традиційних методів ідентифікації особи.

Суд повинен оцінити, чи передбачене законом таке обмеження, чи відповідає обмеження "нагальній суспільній потребі", тобто чи є воно необхідним у демократичному суспільстві і чи відповідає воно легітимній меті (рішення ЄСПЛ у справі "Svyato-Mykhaylivska Parafiya v. Ukraine" від 14 червня 2007 року)

У даному випадку була відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя. Також суд вважає, що бажання особи отримати документ у вигляді паспортної книжечки ніяким чином не свідчить про її бажання порушити закон, зловживати правом або ухилитись від виконання законних обов`язків.

На думку суду, відмова відповідача не була «необхідною у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що вона непропорційна цілям, які мали бути досягнуті, оскільки відмова видати документ фактично позбавляє людину можливості посвідчити свою особу, а отже і користуватись наданими громадянськими правами.

Велика Палата Верховного Суду у Зразковій справі № 806/3265/17 взяла до уваги правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справі «Х`ю Джордан проти Великої Британії»: «Якщо загальна політика або захід мають непропорційно шкідливі наслідки для конкретної групи, то вони (загальна політика або захід) можуть вважатися дискримінаційними, незважаючи на те, що вони не спрямовані конкретно на цю групу». Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID - картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. У цьому випадку Верховний Суд дійшов висновку, що відмова органу ДМС видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки є необґрунтованою.

З урахуванням викладеного, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, суд вважає, що відмова органу ДМС з підстав, які зазначені у наданій позивачці відповіді, є протиправною, отже слід зобов`язати орган УДМС в Хмельницькій області видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд вважає можливим задоволити клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подачі звіту про виконання рішення суду.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області (Хмельницького районного відділу) у видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, викладену листом від 28.02.2020 року №К-28/6/6802-20/6833.37/33-20.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області (Хмельницький районний відділ) видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 к. за рахунок асигнувань Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області (Хмельницький районний відділ) подати звіт про виконання рішення суду протягом десяти днів з дати набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 жовтня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницький районний відділ управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області (вул. Пушкіна, 15, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37864148)

Головуючий суддя І.С. Козачок