Рішення № 92197150, 15.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 р. № 520/9512/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/9512/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсійного забезпечення з 01.04.2020 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсійного забезпечення відповідно до вимог ч. 3 ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" починаючи з 01.04.2020 до закінчення особливого періоду, або до дня фактичного звільнення зі служби цивільного захисту.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно припинив нарахування та виплату йому пенсійного забезпечення з 01.04.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

25.08.2020 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Також, у відзиві на позовну заяву представник управління вказав, що підстави для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 відсутні з урахуванням укладеного ним контракту про проходження служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

В період з 12.10.2020 по 14.10.2020 суддя Мороко А.С. перебувала у відпустці.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив спочатку військову службу в Збройних Силах України СРСР, а потім - в Збройних Силах України, а з 01.10.1984 - в органах пожежної охорони МВС та в органах МНС, ДСНС України.

31.01.2016 позивача звільнено із служби у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) (у зв`язку із скороченням штатів), з правом носіння форменого одягу та призначення пенсії за вислугу років.

З 01.02.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 113 від 22.03.2019 позивача прийнято на службу цивільного захисту, укладено контракт строком до 13.09.2020, зараховано в кадри ДСНС у спеціальному званні "полковник служби цивільного захисту та призначено на посаду начальника Вовчанського районного відділу Головного управління ДСНС України у Харківській області.

Пунктом 9 вказаного контракту про проходження служби цивільного захисту від 22 березня 2019 року встановлено нову обставину проходження служби, а саме зазначено, що контракт укладено під час дії особливого періоду.

З 01.02.2016 ОСОБА_1 знаходився на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як одержувач пенсійного забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У зв`язку з укладанням контракту між позивачем та ДСНС України на проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, згідно до наказу ДСНС України № 113 від 22.03.2019 прийнятий на службу за контрактом до органів і підрозділів цивільного захисту з 22.03.2019, а саме до Головного управління ДСНС України у Харківській області.

В березні 2019 року, протягом 2019-2020 років пенсію ОСОБА_1 отримував; з квітня 2020 року - її виплату припинено.

01.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поновити виплату пенсії за період із 01.04.2020 у зв`язку з повідомленням про припинення її виплати на підставі статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням від 12.06.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсі у зв`язку із укладенням контракту з Державною службою України з надзвичайних ситуацій на підставі ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та не поширення норми, передбаченої частиною 3 цієї ж статті на інші періоди служби, крім військової.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Положеннями частини 2 статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Поряд з цим, частиною 3 статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсіонерам з числі військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв`язку з мобілізацією, на особливий період.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-XII, визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правилами статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII надано аналогічне визначення особливого періоду - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової).

Також, відповідно до вищезазначеної статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Завданням мобілізації є, зокрема, здійснення комплексу заходів, спрямованих на переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, організацію і штати воєнного часу.

Указами Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014, від 06 травня 2014 року № 454/2014, від 21 липня 2014 року № 607/2014 та від 14 січня 2015 року № 15/2015, в Україні оголошено про часткову мобілізація.

Згідно роз`яснень, наданих у листі Міністерства оборони України № 322/2/8417 від 1 жовтня 2015 року "Щодо особливого періоду", у відповідності до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ "Про оборону України" (далі - Закон № 1932-XІІ) 3 моменту оголошення Указу N9 303/2014, в України настав особливий період, який діє і на час розгляду справи.

Враховуючи те, що законодавством України не встановлено порядок припинення особливого періоду, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для завершення особливого періоду.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави стверджувати, що оскільки з 17 березня 2014 року в Україні оголошено часткову мобілізацію, з тривалістю якої пов`язується особливий період, то спірні правовідносини між сторонами виникли в період коли в країні діяв особливий період.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 806/1286/17.

Оскільки позивача прийнято на службу цивільного захисту за контрактом під час дії особливого періоду, на нього розповсюджується дія частини 3 статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо не припинення виплати пенсії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.06.2020 про відмову ОСОБА_1 в продовженні виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"є протиправним, а тому, керуючись положеннями ч.2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати його.

Також, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсійного забезпечення відповідно до вимог ч. 3 ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" починаючи з 01.04.2020.

Поряд з цим, щодо позовних вимог про поновлення пенсії до закінчення особливого періоду, або до дня фактичного звільнення зі служби цивільного захисту, суд вважає таку вимогу передчасною, а тому, такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження - майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.06.2020 про відмову ОСОБА_1 в продовженні виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог ч. 3 ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" починаючи з 01.04.2020.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судовий розмір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко