Рішення № 92197123, 15.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1326/20

15 жовтня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представника відповідача: Кущик А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача AT «ОТП Банк», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 24.02.2020 №0002613302, №0002623302 та №0002633302.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 прийнято податкові повідомлення-рішення якими збільшено суму податку на доходи фізичних осіб та грошового зобов`язання з військового збору. Проте, позивач вважає неправомірним таке донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій, оскільки висновки контролюючого органу не узгоджуються з вимогами законодавства, ґрунтуються на припущеннях осіб, які проводили перевірку, без підтвердження належними доказами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 10.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26.06.2020 представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов (а.с. 50-54), в якому вказав, що ОСОБА_1 в 2016 році відповідно до даних з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів (1-ДФ), листа АТ «ОТП Банк» від 12.06.2017 №01-05-19-612182 мав взаємовідносини з іншими платниками податків від яких отримував доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, з AT «ОТП Банк» від якого отримав доходи у вигляді додаткового блага у другому кварталі 2016 року, а саме: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Зазначив, що в листі від 12.06.2017№01-05-19-612182 AT «ОТП Банк» на запит податкової служби підтвердив інформацію, надану в податковому розрахунку за формою №1-ДФ про отриманий платником податку дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощений (анульований) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, та підтверджує інформацію про повідомлення платника податку про обов`язок сплатити податки та збори з доходу - сум прощеного боргу шляхом укладення додаткових договорів про прощення боргу.

Оскільки ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до Тернопільської ДПІ Тернопільського управління ТУ ДПС у Тернопільській області не подав, тому контролюючий орган самостійно визначив суму податкового зобов`язання та виніс податкові повідомлення-рішення від 24.02.2020 №0002613302, №00002623302, №000263302.

Ухвалами суду від 09.07.2020, 22.07.2020, 31.08.2020, 10.09.2020 розгляд справи було відкладено.

Також, ухвалою суду від 31.08.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено AT «ОТП Банк».

Судове засідання 22.09.2020 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-резидентом та перебуває на податковому в Тернопільському управлінні ГУ ДПС у Тернопільській області обліку.

10 травня 2007 року між позивачем та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № ML-E00/038/2007, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 60190,04 доларів США та сплатити проценти в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

12 лютого 2016 року між АТ «ОТП Банк» та позивачем було укладено Додатковий договір №4 до Кредитного договору № ML-E00/038/2007 від 10 травня 2007 року, згідно якого сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту:

- сторони домовилися, що позичальник 12.02.2016 зобов`язується погасити боргові зобов`язання в розмірі 24000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього Додаткового договору складає 626008,03 грн;

- за умови належного виконання позичальником умов Кредитного договору та додаткового договору, сторони домовились, що банк керуючись ст.605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 40945,91 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення додаткового договору складає 1068019,52 грн, і позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед банком в повному обсязі.

На виконання цього Договору АТ «ОТП Банк» було надіслано контролюючому органу податковий розрахунок за формою №1-ДФ.

На запит контролюючого органу, АТ «ОТП Банк» листом від 12.06.2017 №01-05-19-612182 підтвердив інформацію надану в податковому розрахунку за формою №1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощений (анульований) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності щодо надання доходу ОСОБА_1 в 2016 році, а також підтвердив інформацію про повідомлення банком платника податку про обов`язок сплатити податки та збори з доходу – сум прощеного боргу шляхом укладення додаткових договорів про прощення боргу.

Відповідно до довідки АТ «ОТП Банк» від 19.02.2016 №Е00-4/Е00-5/307 ОСОБА_1 достроково сплатив заборгованість по кредитному договору № ML-E00/038/2007 від 10 травня 2007 року в повному обсязі.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Результати вказаної перевірки оформлено актом від 27.01.2020 №91/19-00-33-02/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п.168.1.3 п. 168.1 ст.168, абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу Україні (далі – ПК України), а саме: недекларування та несплату платником податків податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік;

- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, а саме: недекларування та несплату платником податків військового збору;

- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України, а саме, неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

За результатами перевірки контролюючим органом, на підставі встановлених порушень, винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0002613302 від 24.02.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 240304, 39 грн;

- №00002623302 від 24.02.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 20025,36 грн;

- №000263302 від 24.02.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму штрафних санкцій 170,00 грн.

Скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження, ОСОБА_1 оскаржив відповідні податкові повідомлення-рішення, проте рішенням про результати розгляду скарги від 07.05.2020 №15510/6/99-00-08050406 ДПС України податкове повідомлення-рішення форми від 24.02.2020 року №№0002613302, 00002623302, 000263302 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (тут і надалі в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

В силу абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України «Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань».

Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування наведених положень законодавства і у постановах від 15 травня 2018 року (справа № 821/1594/17), від 19 липня 2019 року (справа №826/4240/18), від 14 листопада 2019 року (справа №520/10880/18), від 25 листопада 2019 року (справа №500/2252/18) вказав, що метою запровадження приписів, що містяться у пункті 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції. Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

При цьому, для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов`язання позивача.

Вказані висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19 липня 2019 року у справі №826/4240/18.

Як вже зазначалося, згідно з Кредитним договором №ML-E00/038/2007 від 10.05.2007 банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 60190,04 доларів США. Згідно до умов Додаткового договору №4 від 12 лютого 2016 року до Кредитного договору № ML-E00/038/2007 від 10 травня 2007 року, банк здійснив анулювання (прощення) боргу в розмірі 40945,91 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення додаткового договору складає 1068019,52 грн.

Таким чином прощення боргу відбулося у доларах США без зміни валюти зобов`язання. З матеріалів справи також слідує, що податковим органом нараховано податкові зобов`язання виключно на суму «тіла» кредиту без врахування відсотків за користування ним, комісії та/або штрафні санкції (пеню), а також судом встановлено, що АТ «ОТП Банк» повідомило боржника про прощення (анулювання) боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 24 лютого 2020 року №0002613302, №0002623302 та №0002633302 є правомірними, а тому у задоволенні позовних вимог про їх скасування слід відмовити.

У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача акціонерне товариство «ОТП Банк» про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2020 року №0002613302, №0002623302 та №0002633302 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 15 жовтня 2020 року.

днів.Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 місцезнаходження АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області місцезнаходження, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 43142763;

третя особа: Акціонерне товариство «ОТП Банк» місцезнаходження, вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 2168166. м

Головуючий суддя Баранюк А.З.