Ухвала суду № 92196833, 13.10.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 жовтня 2020 року м. Рівне№460/7553/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Приватного підприємства "БЛОК - ФОРТ"

до Одеської митниці Держмитслужби

про визнання протиправною та скасування рішення, картки,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "БЛОК - ФОРТ" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації.

Відповідно до вимог ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 вказаного Кодексу.

Частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява підписана та подана адвокатом Артюховим Є.С.

На підтвердження повноважень адвокат Артюхов Є.С. долучив до матеріалів позовної заяви копію ордера про надання правової допомоги серії АА №1049721 від 23.09.2020 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, ч. 4 ст. 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно п.2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.

Згідно вказаного Положення реквізити генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Водночас, суддею встановлено, що адвокат ОСОБА_1 долучив до матеріалів позовної заяви копію ордера на надання правової допомоги, відповідність якої оригіналу засвідчив особистим підписом (згідно з оригіналом, адвокат Є.С.Артюхов 25.09.2020, підпис).

Суддя зазначає, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді.

Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями КАС України і Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не передбачено.

Вказаний висновок суду також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі 29.05.2019 у справі № 202/5348/18.

Тобто, адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, що являє собою оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, який повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені Положенням № 41, з якого можна встановити, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, і підтверджує правомочність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов`язку надавати ордер як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній в ухвалах від 27.11.2018 у справі №826/5357/17, від 30.03.2018 у справі №908/1843/17, від 09.08.2018 у справі №826/19995/16, від 31.10.2018 у справі №9901/847/18.

Положення ч. 4 ст. 59 КАС України не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.

З огляду на викладене, позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог ст. 59 КАС України, що свідчить про невиконання вимог процесуального закону при зверненні до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (далі – Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2102,00 грн. на одну особу.

Статтею 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Суд зазначає, що оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, то вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа №804/1760/16), від 26.03.2019 (справа №820/3356/16).

Отже, в даній справі заявлено вимоги майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості) та немайнового характеру (скасування картки відмови).

При цьому, загальна оспорювана сума (ціна позову) за майнову вимогу у справі становить різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Висновок аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 по справі №1.380.2019.001962.

З долученої до матеріалів справи митної декларації від 05.06.2020 №UA500020/2020/2159697 судом встановлено, що з огляду на винесення відповідачем оскаржуваного у цій справі рішення декларантом, з метою випуску товару у вільний обіг, було додатково сплачено мито та податок на додану вартість на загальну суму 387492,60 грн.

Відповідно, саме сума 387492,60 грн., яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір за позовну вимогу майнового характеру.

Отже, за подання до суду даної позовної заяви позивачу належало сплатити судовий збір у загальній сумі 7914,39 грн. (з розрахунку: 5812,39 грн. - за позовну вимогу майнового характеру та 2102,00 грн. - за позовну вимогу немайнового характеру).

Проте, позивачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 4204,00 грн., тобто не у повному розмірі.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статей 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення виявлених недоліків шляхом долучення до матеріалів позовної заяви оригіналу ордера про надання правової допомоги, а також документу про сплату судового збору у розмірі 3710,39 грн.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Приватного підприємства "БЛОК - ФОРТ" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування рішення, картки залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя У.М. Нор