Рішення № 92196773, 24.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2020 року м. Рівне №460/154/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача - адвоката Н.П. Мельник; представника відповідача - С.М. Дем'янюка; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Поліської митниці Держмитслужби (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 №UA204000/2019/000670/2 від 09.07.2019 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00681 від 09.07.2019.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач придбав автомобіль FORD FOCUS, номер кузова НОМЕР_2 у Ryszard Zarow на підставі Рахунку-фактури №1/05/2019 від 06.05.2019 за ціною 7300 Євро, у якому покупець заявив, що йому відомий технічний стан автомобіля, що автомобіль пошкоджений, а також підтвердив його актуальний стан. До митного оформлення позивачем надані усі належні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товару на рівні 14650 Євро. Позивач зазначає, що таке коригування є протиправним та необґрунтованим, оскільки подані декларантом документи не містили жодних розбіжностей чи неточностей, які давали б підстави для сумніву у заявленій митній вартості товару. Позивач вказує, що до митного оформлення надав, зокрема, Фактуру, яка містила не лише інформацію про ціну товару, а й підтверджувала факт здійснення оплати. Також, вказує, що коригування митної вартості автомобіля проведене митним органом без врахування технічного стану автомобіля, а лише на підставі даних автоматизованої системи управління ризиками, що є недопустимим. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що при митному оформленні товару - автомобіля FORD FOCUS, номер кузова НОМЕР_2, встановлено наявність розбіжностей у документах: транспортний засіб придбаний фізичною особою (ОСОБА_1) у юридичної особи (Ryszard Zarow) на підставі комерційного рахунку від 06.05.2019 №1/05/2019, згідно якого вартість транспортного засобу на експорт становить 7300 Євро. Однак, декларантом не надано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу (чеки, касові документи тощо), копії митної декларації країни Польщі для підтвердження формування вартості транспортного засобу на експорт. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб; наданий до митного оформлення Звіт про оцінку транспортного засобу від 03.07.2019 №4-0719 (далі - Звіт) не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 №142/5/2092 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.03 за №1074/8395) в частині проведених розрахунків при визначенні вартості транспортного засобу, та зазначення окремих даних. Зокрема, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06.05.2019 НОМЕР_1 робочий об'єм циліндрів двигуна 1995 см. куб. Разом з цим експертом в Таблиці 1 зазначено робочий об'єм двигуна 1998 см куб. Відповідач вказує на існування об'єктивних сумнівів щодо визначення позивачем митної вартості автомобіля на рівні 7300 Євро; декларантом на вимогу митного органу не надано додаткових документів; у митного органу наявна інформація щодо вартості автомобіля на рівні 14650 Євро; митну вартість товару визначено на підставі інформації, згідно форм митного контролю за індексом 105.2 та 106-2 14650 Євро, числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 430892,23 грн. Таким чином, відповідач вказує на правомірність прийнятого ним рішення про коригування митної вартості. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 24.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13.02.2020.

Ухвалою суду від 13.02.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 141)), підготовче засідання відкладене за клопотанням позивача на 03.03.2020.

Ухвалою суду від 03.03.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 155)), підготовче засідання відкладене за клопотанням позивача на 17.03.2020.

Ухвалою суду від 17.03.2020 підготовче засідання відкладене на 09.04.2020.

Підготовче засідання, призначене на 09.04.2020, не відбулося через перебування головуючого судді на лікарняному з 30.03.2020 по 11.04.2020.

Ухвалою суду 13.04.2020 призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 30.04.2020.

Ухвалою суду від 30.04.2020 підготовче засідання відкладене на 14.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 194)), підготовче засідання відкладене на 09.07.2020 за клопотанням позивача та його представника.

Ухвалою суду від 09.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 204)), підготовче засідання відкладене на 04.08.2020 за клопотанням позивача та його представника.

Ухвалою суду від 04.08.2020 підготовче засідання відкладене на 01.09.2020 за клопотаннями позивача та його представника.

Ухвалою суду від 01.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24.09.2020.

У судове засідання 24.09.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов повністю.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позову, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 24.09.2020.

У період з 28.09.2020 по 09.10.2020 включно головуюча суддя перебувала у відпустці.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2019 року LeasePlan (ЛеасеПлан ТзОВ, ідентифікаційний номер 63671069, податкова ідентифікація CZ63671069, АДРЕСА_1) продав, a Ryszard Zarow (Ришард Жарув, ідентифікаційний номер 02537214, податкова ідентифікація CZ683375888, АДРЕСА_2) придбав і оплатив автомобіль FORD FOCUS, номер кузова НОМЕР_2 згідно з Фактурою LeasePlan від 10.04.2019 №6832824 (а.с. 36, переклад а.с. 37 том 1).

06 травня 2019 року Позивач придбав даний автомобіль (КТЗ) в Ryszard Zarow на підставі Рахунку-фактури Ryszard Zarow №1/05/2019 від 06.05.2019, у якому Позивач як покупець заявив, що йому відомий технічний стан автомобіля, що автомобіль пошкоджений, а також підтвердив його актуальний стан (а.с. 24, переклад а.с. 25 том 1).

06 травня 2019 року Позивач за вказаний автомобіль розрахувався з продавцем Ryszard Zarow готівкою в сумі 7300,00 EUR, які Ryszard Zarow отримав, що підтвердив своїм підписом і печаткою у Квитанції про проведення оплати від 06.05.2019 (а.с. 26, переклад а.с. 27, том 1).

06 травня 2019 року на вказаний КТЗ Позивачу було видано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, частина І, технічний паспорт автомобіля НОМЕР_4, частина II технічний паспорт автомобіля НОМЕР_1 (а.с. 30 том 1).

10 травня 2019 року продавець Ryszard Zarow відправив Позивачу КТЗ відповідно до Митної декларації країни відправлення 19PL335010E03004699 (а.с. 38, переклад а.с. 39 том 1).

30.06.2019 митний орган прийняв митну декларацію №UA204010/2019/022615 щодо митного оформлення КТЗ за ціною 7300 EUR; рядок 43 Код МВВ - 1; рядок 46 Статистична вартість - 217,65205 (а.с. 97 том 1).

Також, був оформлений Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №UA209030/2019/43529, у Додатковому аркуші до якого вказав, що в автомобіля пошкоджено лакофарбове покриття, передній бампер, радіатори, решітка, спрацьовані подушки безпеки.

На замовлення позивача щодо визначення вартості КТЗ ФОП Дибач Ю.П. склав Звіт про оцінку колісного транспортного засобу №04-0719 від 03.07.2019, відповідно до якого у Висновку про вартість колісного транспортного засобу, вказав, що вартість КТЗ FORD FOCUS, номер кузова НОМЕР_2, становить 5145,48 EUR, крім цього вказав, що цей автомобіль має пошкодження, для усунення яких потрібний відновлювальний ремонт на загальну суму 13086,27 EUR (а.с. 44 том 1).

Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ВЕСТ ГРУП» видана Експертна довідка №190703/002 від 03.07.2019 про технічні характеристики КТЗ (а.с. 93 том 1).

ОС ДП «ВОЛИНЬСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» позивачу видана Довідка №7943с/2-5 від 03.07.2019 для цілей митного оформлення про відповідність КТЗ екологічним нормам (а.с. 94 том 1).

03 липня 2019 року позивач надав митному органу документ про підтвердження вартості перевезення товару, які склали 100 EUR (а.с. 95 том 1).

Декларант позивача оформив та подав митному органу Митну декларацію №UA204010/2019/222954, якою заявив до митного оформлення імпортований товар, а саме: легковий автомобіль марки «FORD», модель «FOCUS», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна Н/В, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання на дорогах загального користування, бувший у використанні, робочий об'єм циліндрів - 1995 см куб., колісна формула - 4x2, тип кузова - універсал.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, відповідачем прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 №UA204000/2019/000670/2 (далі іменується - Рішення №UA204000/2019/000670/2) від 09.07.2019, яким скориговано митну вартість КТЗ з 7300 EUR + 100 EUR на 14650 EUR (а.с. 20 том 1).

У графі 33 Рішення №UA204000/2019/000670/2 зазначені підстави для коригування митної вартості товару:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються та за рівнем визначеним декларантом, у зв'язку з:

I. Декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.;

2. Транспортний засіб придбаний фізичною особою (ОСОБА_1) у юридичної особи (Ryszard Zarow) на підставі комерційного рахунку від 06.05.2019 №1/05/2019, згідно якого вартість транспортного засобу на експорт становить 7300 Євро. Однак, декларантом не надано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу (чеки, касові документи тощо), копії митної декларації країни Польщі для підтвердження формування вартості транспортного засобу на експорт. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб;

3. Наданий до митного оформлення Звіт про оцінку транспортного засобу від 03.07.2019 №4-0719 (далі - Звіт) не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 №142/5/2092 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.03 за №1074/8395) в частині проведених розрахунків при визначенні вартості транспортного засобу, та зазначення окремих даних. Зокрема, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06.05.2019 НОМЕР_1 робочий об'єм циліндрів двигуна 1995 см. куб. Разом з цим експертом в Таблиці 1 зазначено робочий об'єм двигуна 1998 см куб.

II. З врахуванням положень статті 31 Митного кодексу України, наказу МФУ від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізація заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів - згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 14650,00 євро, що перевищує заявлену митну вартість КТЗ;

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як:

касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу;

висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації наявної у митниці.

Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів»; Наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»; Наказу Мінфіну від 31.07.15 №684 «Про затвердження порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів» та ст. 31 МКУ.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації, згідно форм митного контролю за індексом 105.2 та 106-2 14650 Євро. Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 430892,23 грн.».

Відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00681 від 09.07.2019, де зазначив, що причиною відмови є: «Митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.07.2019р. №UА204000/2019/000670/2 відповідно до вимог Розділу III (статті 49-66), статті 256, 257 Митного кодексу України (ЗУ №4495-УІ від 13.03.12)» (далі іменується - Картка відмови) (а.с. 22 том 1).

У зв'язку з цим, 09.07.2019 декларант подав нову Митну декларацію №UА204010/2019/223572, в якій зазначив додатково нараховані платежі через збільшення митним органом вартості автомобіля, сплатив ці платежі та отримав посвідчення про реєстрацію КТЗ (а.с. 99 том 1).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень - Рішення №UA204000/2019/000670/2 та Картки відмови, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі іменується - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частини восьмої - одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

При поданні до митного органу митної декларації, декларантом заявлено митну вартість КТЗ згідно ціни договору на рівні 7300 Євро і обраний метод її визначення - основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (пункт 1 частини першої статті 57 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов'язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Зі змісту Повідомлення митного органу про надання додаткових документів вбачається, що такі документи витребовувалися від декларанта з підстав наявності у поданих документах розбіжностей:

«1. Транспортний засіб придбаний фізичною особою (ОСОБА_1) у юридичної особи (Ryszard Zarow) на підставі комерційного рахунку від 06.05.2019 №1/05/2019, згідно якого вартість транспортного засобу на експорт становить 7300 Євро. Однак, декларантом не надано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу (чеки, касові документи тощо), копії митної декларації країни Польщі для підтвердження формування вартості транспортного засобу на експорт. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб.

2. Наданий до митного оформлення Звіт про оцінку транспортного засобу від 03.07.2019 №4-0719 (далі - Звіт) не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 №142/5/2092 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.03 за №1074/8395) в частині проведених розрахунків при визначенні вартості транспортного засобу, та зазначення окремих даних. Зокрема, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06.05.2019 НОМЕР_1 робочий об'єм циліндрів двигуна 1995 см. куб. Разом з цим експертом в Таблиці 1 зазначено робочий об'єм двигуна 1998 см куб» (а.с. 3 том 2).

Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.

Так, з метою митного оформлення КТЗ декларантом подано митному органу, зокрема, Фактуру-Податковий документ №1/05/2019 від 06.05.2019 (а.с. 24, 25 том 1).

У даному документі містяться наступні відомості: дата оплати - 06.05.2019; дата продажу - 06.05.2019; одержувач - ОСОБА_1; ціна - 7300 Євро; «Покупець заявляє, що йому відомий технічний стан автомобіля і не має до нього жодних претензій. Особисто перевірив номер кузова і підтверджує його актуальний стан. Автомобіль пошкоджений. Договірні сторони разом визначили відповідальність за фактичні дефекти (видимі та скриті)».

При чому, суд зазначає, що митним органом невірно вказано у Картці відмови відомості щодо дати Фактури: вказано номер Фактури - 1/05/2019, дата - 01.05.2019; натомість, вірна дата фактури - 06.05.2019.

Також, зі змісту Картки відмови вбачається, що митним органом опрацьовувалися Декларація про походження товару від 03.07.2019 №190703/002 та Митна декларація країни відправлення №MRN19PL33501101E0304699 від 10.05.2019, де вказана вартість КТЗ - 31208,00 (злотих), що за курсом становить 7300 Євро (а.с. 38, 39 том 1).

Вказуючи у Повідомленні про необхідність надання додаткових документів та в оскаржуваному рішенні №UA204000/2019/000670/2, що надані декларантом документи містять розбіжності, митний орган діяв необґрунтовано, оскільки надана митному органу Фактура не містить будь-яких розбіжностей у відомостях щодо, зокрема, вартості товару.

Натомість, митний орган вказує, що декларантом не надано документів на підтвердження оплати товару.

З даного приводу суд зазначає, що до митного оформлення КТЗ надано документ - Фактуру №1/05/2019, який дає можливість чітко визначити вартість КТЗ на рівні 7300 Євро, та в якому містить посилання на здійснення оплати товару - 06.05.2019.

Тобто, продавець товару (КТЗ) - Ryszard Zarow, формуючи Фактуру №1/05/2019, вказав на факт оплати позивачем вартості товару на рівні 7300 Євро саме 06.05.2019 та підтвердив такий факт.

Суд констатує, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Таким чином, суд зазначає, що митним органом не зазначено у Повідомленні про надання додаткових документів та в оскаржуваному Рішенні №UA204000/2019/000670/2 в чому саме полягає наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, натомість вказує лише на відсутність доказів оплати товару, хоча такі відомості щодо здійсненої оплати вже містяться в поданій Фактурі №1/05/2019.

Щодо посилання відповідача на те, що наданий до митного оформлення Звіт про оцінку транспортного засобу від 03.07.2019 №4-0719 (далі - Звіт) не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 №142/5/2092 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.03 за №1074/8395) в частині проведених розрахунків при визначенні вартості транспортного засобу, та зазначення окремих даних, зокрема, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06.05.2019 НОМЕР_1 робочий об'єм циліндрів двигуна становить 1995 см. куб., а експертом в Таблиці 1 зазначено робочий об'єм двигуна 1998 см куб, суд зазначає, що дана технічна розбіжність не впливає на визначення митної вартості КТЗ, оскільки вказаний у Звіті об'єм циліндрів більший, ніж вказано у свідоцтві про реєстрацію КТЗ, що не могло у жодному разі призвести до заниження вартості КТЗ.

Як вбачається з графи 33 Рішення №UA204000/2019/000670/2, резервний метод визначення митної вартості КТЗ митний орган застосував з покликанням на Наказ Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізація заходів управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», відповідно до якого АСУР - це автоматизована система управління ризиками, сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками під час митного контролю та/або митного оформлення товарів і транспортних засобів; модуль АСУР - одна з підсистем АСУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС і забезпечує роботу АСУР під час митного контролю товарів і транспортних засобів.

З даного приводу суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованою особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Отже, відомості, які містяться у базі АСАУР (АСУР), мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, позаяк такі дані не містять усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх поставки (продажу), тому не можуть мати перевагу над документами, які надані декларантом.

Окрім того, суд зазначає, що митний орган жодним чином не обґрунтував того, яким чином ним здійснений розрахунок митної вартості КТЗ на рівні 14650 Євро; який був механізм його визначення; які складові вплинули на формування саме такої вартості; не надав доказів, які підтвердили б використання при прийнятті оскаржуваного Рішення №UA204000/2019/000670/2 інформації спеціалізованих видань та / або інформаційних ресурсів, що містять відомості про ціну КТЗ з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, фактичного пробігу КТЗ, його технічного стану, тощо.

При коригуванні митної вартості КТЗ митний орган не врахував індивідуальні особливості КТЗ та його пошкодження - технічний стан автомобіля, що суттєво впливає на його ринкову вартість. Натомість, придбаний позивачем автомобіль є таким, що був у використанні та є пошкодженим, що підтверджується Звітом, та про що безпосередньо вказано у Фактурі.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що Рішення №UA204000/2019/000670/2 не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості КТЗ почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Як стверджує відповідач, при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що митна вартість імпортованого КТЗ не може бути визначеною за ціною договору, оскільки декларантом не надано витребуваних митним органом додаткових документів та митниця володіє інформацією про вартість товару на рівні 14650 Євро.

Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення КТЗ декларантом були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товару. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товару.

Таким чином, митним органом не наведено обґрунтованих підстав для зобов'язання декларанта подати додаткові документи, адже наданих декларантом документів було достатньо для визначення митної вартості за основним методом.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Водночас, спрацювання системи управління ризиками 105-2 та 106-2 є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а).

У судовому засіданні представник відповідача вказав, що подані декларантом документи містили також і інші розбіжності та неточності, зокрема, щодо оплати товару у валютах - Євро, злоті; щодо витрат на транспортування; щодо країни відправника товару; щодо руху придбаного автомобіля до пункту призначення.

Суд відхиляє такі доводи відповідача та зазначає, що митний орган не має жодних правових підстав обґрунтовувати правомірність свого рішення про коригування митної вартості, шляхом зазначення додаткових підстав для такого коригування у заяві по суті справи - відзиві на позовну заяву чи усними поясненнями представника.

Здійснюючи перевірку оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд надає оцінку тим обставинам, які слугували підставою для прийняття такого рішення; тобто, після прийняття рішення суб'єкт владних повноважень не може доповнювати або ж змінювати підстави його прийняття.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування Рішення №UA204000/2019/000670/2 та Картки відмови.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 (шістдесят) коп., сплачена відповідно до квитанції від 21.01.2020 №Н127108, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 АДРЕСА_3; РНОКПП НОМЕР_3) до Поліської митниці Держмитслужби (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000670/2 від 09 липня 2019 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00681 від 09 липня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3) суму судового збору у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 (шістдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15 жовтня 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська