Рішення № 92196761, 13.10.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2020 року м. Рівне №460/5007/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення. Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду Рівненської області щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, починаючи з 13.05.2019, із урахуванням пільгового стажу з 30.08.1982 по 11.05.1986 та з 12.05.1986 по 11.04.1991;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 13.05.2019, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2період роботи з 30.08.1982 по 11.05.1986 та з 12.05.1986 по 11.04.1991;

- визнати протиправним дії відповідача щодо відмови позивачеві у наданні інформації про сплату ним страхових внесків для підтвердження стажу роботи, у період провадження підприємницької діяльності з 23.07.2001 по 15.04.2004;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачеві стаж роботи у період зайняття підприємницькою діяльністю та сплати ним страхових внесків з 23.07.2001 по 15.04.2004.

Позивач в обґрунтуванні своїх доводів зазначив, що 13.05.2019 він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії. У грудні 2019 позивач отримав дві відмови, у зв`язку із тим, стаж позивача на пільгових умовах підтверджений, проте загальний стаж не достатній для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. А також було усно роз`яснено, що зарахувати у загальний стаж не можуть період заняття підприємницькою діяльністю, оскільки не збереглися підтверджуючі дані про сплату позивачем всіх необхідних платежів (ЄСВ) у цей період. У другій відмові було вказано, що позивач немає права на зниження пенсійного віку, так як він не має половини необхідного пільгового стажу, а дані в уточнюючій довідці зазначено невірно. Професія монтажник зв`язку-спаювальник відсутня. На підставі вищенаведеного, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав позивач порушив строки звернення до суду. Також ним не подано заяви про поновлення строку на звернення до суду з обґрунтованими причинами його пропуску. Відповідач вказує, що на момент звернення до управління позивачеві виповнилося 57 років та його страховий стаж був недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах. Крім відповідач наголошує, що позивачем не надано жодного підтверджуючого документа щодо здійснення ним підприємницької діяльності та сплати всіх обов`язкових платежів. Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

13.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії.

02.12.2019 листом № 247/03.6-21 у відповідь на вказане звернення ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.п. 2 п. 2 та п. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з наступних підстав. Згідно наданих копій документів для призначення пенсій доданих до заяви від 13.05.2019 №608 пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах організаціями, де працював позивач за період 30.08.1982 по 11.05.1986 підтверджено. Проте, загальний стаж роботи становить: 26 років 10 місяців 17 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. (а.с. 15-16)

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2, у зв`язку із недостатнім загальним стажем роботи, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до п.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

У силу вимог п.п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Ці норми кореспондуються із положеннями ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХХІІ (далі Закон №1788-ХХІІ).

Таким чином, для отримання чоловіком у період з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачених пп.2 п.2 ст.114 Закону №1058-IV (зокрема, за списком №2), повинні одночасно виконуватися наступні умови:

1) зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

2) атестація робочого місця;

3) наявність страхового стажу не менше 27 років 6 місяців;

4) наявність страхового стажу не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах (пенсія призначається після досягнення 55 років) або наявність стажу на таких роботах не менше 6 років 3 місяців (пенсія призначається із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз.1 ч.1 ст.26 Закону №1058-IV, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи).

Поряд з цим, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 N383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731) затверджено Порядок застосування Списків N1 і N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383).

Згідно з п.3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Станом на 13.05.2019 (день звернення щодо призначення пенсії) позивач мав 26 років 10 місяці 17 днів страхового стажу (що визнається відповідачем), з яких 3 років 8 місяців 12 днів стаж роботи кабельщиком-спайщиком.

Вказані 3 роки 8 місяців 12 днів отриманні шляхом роботи на посаді кабельщика-спайщика 5 розряду Дубенського районного вузла за період роботи з 30.08.1982 по 11.05.1986.

Стаж роботи у Дубенському районному вузлі визнається відповідачем, а невизнання останнім періоду роботи позивача у Рівненському будівельно-монтажному управлінні зв`язку, а також зайняття підприємницькою діяльністю є основою даного спору.

Відповідно до розділу XXXI Зв`язок Списку №2 затверженого Постановою КМ СРСР від 22.08.1956 «Об утверджении списков производства цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и льготных размерах» до Списку №2 відносяться наглядачі (монтери), зайняті на роботах по спайці освінцованних кабелів, заливці кабельних муфт свинцемі на сдірке свинцю з кабелю.

Розділом 23100000 XXIX «Зв`язок» Списку №2 затвердженого Постановою КМ СРСР від 26.01.1991 №10 «Об утверждении списков производств, работ, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение» до Списку №2 відносяться монтажники зв`язку-спаювальник, зайняті на роботах по спайці освінцованних кабелів і кабелів з поліетиленовими поліхлорвініловими оболонками.

Згідно із розділом 23100000 XXIX «Зв`язок» Списку №2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (що втратила чинність згідно постанови кабінету Міністрів України від 16.03.2003 №36) до Списку №2 відносяться монтажники зв`язку-паяльщики, зайняті на роботах по спаюванні освінцованних кабелів і кабелів з поліетиленовими поліхлорвініловими оболонками.

Відповідно до розділу XXIX «Зв`язок» Списку №2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (втратила чинність згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461) до Списку №2 відносяться монтажники зв`язку-спаювальники, зайняті на роботах із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками.

Згідно із трудовою книжкою ОСОБА_1 , позивач у період з 12.05.1986 по 11.04.1991 працював монтажником зв`язку-спаювальники у Рівненському будівельно-монтажному управлінні зв`язку. (а.с. 8)

Період та характер роботи позивача підтверджується довідкою Голови правління ПАТ «Свемон-Волинь» від 18.11.2019 № 18/1 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та підтверджено, що особа виконувала роботу монтажника зв`язку-спаювальника, що передбачено Списком №2. (а.с. 10)

Таким чином, перебуваючи на посаді монтажника зв`язку-спаювальника позивач має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також до зарахування цього періоду до пільгового стажу за списком №2.

За таких обставин, відповідач безпідставно не зараховує стаж роботи позивача у Рівненському будівельно-монтажному управлінні зв`язку на посаді монтажника зв`язку-спаювальника за період з 12.05.1986 по 11.04.1991, що складає 4 років 11 місяці, до стажу роботи на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, будь-які законні підстави не враховувати стаж роботи позивача за період з 12.05.1986 по 11.04.1991до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відсутні.

Щодо визнанням протиправними дії відповідача у призначені пенсії за віком із урахуванням пільгового стажу з 30.08.1982 по 11.05.1986 відповідач сам визнає у своєму відзиві, що цей період зарахований до пільгового стажу, підтверджуючи це долученим документами до справи. Тому підстави для зобов`язання відповідача зарахувати цей період до пільгового стажу відсутні, оскільки ГУ ПФУ вже вчинив такі дії.

Судом встановлено, що відповідачем вчинено всі необхідні дії для отримання та надання інформації щодо сплати ОСОБА_1 страхових внесків для підтвердження стажу у період провадження підприємницької діяльності з 23.07.2001 по 15.03.2004. Головним управлінням ПФ України в Рівненській області надано довідку з бази даних Реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) про застраховану особу ОСОБА_1 , що знаходиться в матеріалах пенсійної справи та не містить відомостей про період ведення підприємницької діяльності позивачем та сплату єдиного внеску. Інша інформація щодо сплати страхових платежів за спірний період у відповідача відсутня.

Щодо не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 23.01.2001 по 15.03.2004, суд зазначає таке.

Відповідно до абз.3 пп.2 п.2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV був доповнений пунктом 3-1 згідно із Законом України №2148-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який набрав чинності 11 жовтня 2017 року. Даним пунктом передбачено, що період ведення підприємницької діяльності з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно підтверджуються лише довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Судом також встановлено, що в період з 23.07.2001 по 15.03.2004 ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем та здійснював підприємницьку діяльність.

Так, згідно з архівним витягом від 10.09.2019 №07/01-3238 рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області "Про державну реєстрацію суб`єктів підприємництва" №573 від 23.07.2001, за результатами розгляду відповідної заяви позивача виконком міської ради народних депутатів вирішив зареєструвати ОСОБА_1 як підприємця та видати йому свідоцтво про державну реєстрацію на право зайняття підприємницькою діяльністю, а оподаткування підприємця здійснювати згідно діючого законодавства (а.с.11).

Відповідно до архівного витягу від 17.10.2019 №07/01-3606 рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області "Про скасування державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб" №158 від 15.03.2004 ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність. (а.с. 13)

Судом встановлено, що первинні документи, які містять додаткові відомості про здійснення позивачем підприємницької діяльності з 2001 по 2004 роки, сплату ним страхових внесків та/або єдиного податку у вказаний період, ні у позивача, ні в Дубенського управління ГУ ДПС у Рівненській області, не збереглися, зважаючи на термін такого зберігання.

Зміст листа Дубенського ГУ ДПС у Рівненській області свідчить, що інформація про сплату позивачем страхових внесків за період з 2001 по 2004 роки відсутня, оскільки згідно з чинним законодавством дані документи виділені до знищення, як такі, що не мають науково-культурної цінності та втратили практичне значення.

Суд вважає, що в даному випадку, позивач не може бути позбавленим свого права на зарахування до страхового стажу періоду зайняття ним підприємницькою діяльністю через відсутність даних документів через їх знищення, оскільки це відбулося не з його вини, тобто у зв`язку з обставинами, що виникли не з його волі, та на які він не міг вплинути. Позивач зі свого боку вчинив всі залежні від нього дії для підтвердження ним зайняття підприємницькою діяльністю, і у нього відсутня будь-яка можливість отримати інші відомості.

Таким чином, на переконання суду, дії управління при відмові у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його зайняття підприємницькою діяльністю, є непропорційними заявленій легітимній меті, тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Більше того, як свідчать матеріали справи, позивач надав відповідачу архівний витяг рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області про державну реєстрацію його як суб`єкта підприємницької діяльності, а також архівний витяг рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області про скасування державної реєстрації ОСОБА_1 , згідно з якими в період з 23.07.2001 по 15.03.2004 він був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, а період провадження підприємницької діяльності з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховується до стажу на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності.

З урахуванням обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач, не зараховуючи до страхового стажу ОСОБА_1 час зайняття підприємницькою діяльністю з 23.07.2001 по 15.03.2004 допустив протиправну бездіяльність, а відтак діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

З огляду на наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід зобов`язати зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період зайняття підприємницькою діяльністю з 23.07.2001 по 15.03.2004.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, що полягає у відмові ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, починаючи з 13.05.2019, із урахуванням пільгового стажу з 12.05.1986 по 11.04.1991 та не зарахуванні до страхового стажу за період зайняття останнім підприємницькою діяльністю з 23.07.2001 по 15.03.2004.

З огляду на наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід зобов`язати призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, починаючи з 13.05.2019, із урахуванням пільгового стажу з 12.05.1986 по 11.04.1991 та зарахувати до страхового стажу період зайняття останнім підприємницькою діяльністю з 23.07.2001 по 15.03.2004.

Як вже зазначалося судом раніше, в силу вимог п.п. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з ним не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім – тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 02.04.2019 по 31.03.2020 – не менше 27 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 (12 років 6 місяців), але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку – 60 років, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058 : чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом №247/03.6-21 від 02.12.2019 відповідач фактично відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу.

Водночас, як встановлено судом, та обставина, за якої у позивача виникла нестача достатнього страхового стажу для призначення пенсії, зумовлена безпідставним не зарахуванням відповідачем до страхового стажу, який дає можливість отримати пільговох пенсії, ОСОБА_1 період його роботи з 12.05.1986 по 11.04.1991 та не зарахування до страхового стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з 23.07.2001 по 15.03.2004.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який надає право виходу на пенсію на пільгових умовах, період роботи на посаді монтера зв`язку-спаювальника у Рівненському будівельно-монтажному управлінні зв`язку 12.05.1986 по 11.04.1991, а також зарахувати до страхового стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з 23.07.2001 по 15.03.2004

Вимога позивача щодо зарахування до страхового стажу, що дає можливість на отримання пільгової пенсії за період роботи з 30.08.1982 по 11.05.1986 є безпідставною, оскільки відповідач сам визнав цей період та зарахував його до страхового стажу, що дає можливість отримати пенсію на пільгових умовах та підтверджується доданими документами до справи.

Позовна вимога щодо визнання неправомірною дію Головного управління ПФ України щодо ненадані інформації про сплату позивачем страхових внесків задоволенню не підлягає, оскільки відповідач вчинив всі необхідні дії для надання відповідної інформації, проте дана інформація у нього відсутня.

Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд пам`ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи наведене вище, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати у розмірі 840,80 грн., сплачених згідно квитанції №ПН1571566 від 09.07.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а. с. 21), а також виписки №ПН16383433 від 09.07.2020 (а.с. 24).

Рішення ухвалено судом з урахуванням часу перебування головуючого судді та лікарняному та у відпустці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язання їх до вчинення задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 починаючи з 13.05.2019 із зарахуванням пільгового стажу з 12.05.1986 по 11.04.1991.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 13.05.2019, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 12.05.1986 по 11.04.1991.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи у період зайняття підприємницькою діяльністю та сплати страхових внесків з 23.07.2001 по 15.03.2004.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, починаючи з 13.05.2019, із зарахуванням періоду роботи з 30.08.1982 по 11.05.1986 та про зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 13.05.2019 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 30.08.1982 по 11.05.1986 - залишити без задоволення.

Позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фону України в Рівненській області щодо відмови у наданні інформації про сплату страхових внесків для підтвердження стажу роботи, у період провадження підприємницької діяльності з 23.07.2001 до 15.03.2004 – залишити без задоволення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 жовтня 2020 року.

Суддя У.М. Нор