Рішення № 92196628, 15.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5398/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання – Любімова О.Є.

за участі сторін:

представник позивача – Нерубащенко А.В. (прокурор, згідно службового посвідчення)

представник відповідача – не з`явився

третя особа – не з`явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення № 958 від 20.02.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення ХХХVІІ сесії Затоківської селищної ради VІІ скликання № 958 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що рішенням XXXVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання № 993 від 20.02.2019 року надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане рішення прийнято на підставі містобудівної документації - детального плану території в межах смт Затока, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради від 11.10.2018 року № 823.

Так, рішенням Затоківської селищної ради № 823 від 11.10.2018 року затверджено проект містобудівної документації - детального плану території розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об`єктів рекреаційного призначення у смт Затока на території Лиманського району від межі смт Затока із Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ “Перлина”, обмеженою існуючою лінією забудови та Чорним морем.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 у справі № 420/5553/18, визнано незаконними та скасовано рішення Затоківської селищної ради від 11.10.2018 року №№823,824,825 “Про затвердження проекту містобудівної документації – детальних планів території в межах смт.Затока м.Білгород-Дністровський”.

Рішення суду у справі № 420/5553/18, що набрало законної сили 10 лютого 2020 року, слугувало підставою звернення виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до суду з позовом до Затоківської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення № 958 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, як зазначено позивачем, про прийняття вказаного рішення Білгород-Дністровській місцевій прокуратурі стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи № 420/5553/18 16 червня 2020 року.

Посилаючись на рішення суду у справі № 420/5553/18 позивач вказав на те, що затверджений рішенням Затоківської селищної ради детальний план території не відповідає вимогам земельного та водного законодавства України, державних будівельних норм та містобудівній документації. Невідповідності полягають у неврахуванні вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 88, 89, 90 Водного кодексу України та неврахуванні розташованих на цій ділянці водних об`єктів - 2-х озер і 1-го ставка, а також існуючої межі берегової лінії.

У свою чергу, оскаржуване рішення Затоківської селищної ради, прийняте на підставі визнаного незаконним та скасованого детального плану території, яким надано третій особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, суперечить зазначеним вимогам Водного кодексу України, оскільки воно передбачає (створює передумови) для розміщення дачної забудови в межах пляжної зони.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що детальний план території, на підставі якого прийнято рішення Затоківської селищної ради рішення № 958 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва, визнано незаконним та скасовано, вказане рішення органу місцевого самоврядування підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, позивач, посилаючись на ч.3 ст. 131-1 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, ч.3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, вважаючи, що оскаржуваним рішенням відповідача порушуються державні інтереси, вказує, що прокурор має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).

При цьому, прокурор обґрунтовує своє право на звернення до суду з цим позовом в інтересах держави й тим, що Затоківська селищна рада є органом уповноваженим на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, проте, оскільки у позовній заяві оскаржено рішення Затоківської селищної ради, вказаний орган місцевого самоврядування виступає у справі відповідачем, отже прокурор набуває статусу позивача, відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України.

Ухвалою суду від 26 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від третьої особи до суду також не надійшли пояснення до позовної заяви та/або інші заяви, клопотання, додаткові докази.

На підтвердження відомостей щодо зареєстрованого місця проживання третьої особи, позивачем надано до суду лист-відповідь на запит Головного управління ДМС України в Одеській області від 13.08.2020 року, згідно якого гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 125-127).

За вказаною адресою третій особі надсилалась судова кореспонденція.

Крім того, третя особа викликалась до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, судом вжито належних заходів для сповіщення третьої особи про судовий розгляд даної справи.

Ухвалою суду від 03 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено шістдесятидений строк проведення підготовчого провадження у справі №420/5398/20 на тридцять днів.

02 вересня 2020 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури без розгляду. Підставою вказаного клопотання зазначено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, що згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 21 вересня 2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання Затоківської селищної ради про залишення без розгляду адміністративного позову виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення № 958 від 20.02.2019 року. Задоволено клопотання виконуючого обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури про поновлення строку звернення до суду. Поновлено Виконуючому обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури строк на звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах держави до Затоківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення № 958 від 20.02.2019 року.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 420/5828/20 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові та вступному слові підстав.

Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 05 жовтня 2020 року, не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно; причини неявки не повідомляв.

З боку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , остання особисто та/або її представник до суду також не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно; причини неявки не повідомлялись.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

11 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,10 га, розташованої в смт Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с. 23).

Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради XXXVII сесії VII скликання від 20 лютого 2019 року № 958 вирішено: Надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення комунальної власності, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; 2. Розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства; 3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Затоківської селищної ради з питань земельних відносин, будівництва, екологічної безпеки, торгівлі та побуту (голова комісії Вернигора Н.В.) (а.с. 24).

Рішення XXXVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання від 20 лютого 2019 року № 958 підписане т.в.о. Затоківського селищного голови В.В.Бокій.

На підставі вказаного Рішення, на замовлення гр. ОСОБА_1 та ін., товариством з обмеженою відповідальністю “Земагросервіс” розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, у т.ч. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , для індивідуального дачного будівництва загальною площею 0,0962 га (а.с. 11-22).

З матеріалів справи судом встановлено, що передумовою прийняття оскарженого Рішення XXXVII сесії VII скликання Затоківської селищної ради від 20 лютого 2019 року № 958 слугувало рішення XXXII сесії VII скликання Затоківської селищної ради від 11 жовтня 2018 року №825 «Про затвердження проекту містобудівної документації – детального плану території», яким затверджено проект містобудівної документації - детального плану території розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об`єктів рекреаційного призначення у смт Затока м. Білгород- Дністровський Одеської області в межах кварталів по АДРЕСА_3 (від ОК ДТ “Перлина” до Чорного моря) (а.с. 25-26).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 у справі № 420/5553/18, що набрало законної сили 10 лютого 2020 року, визнано незаконними та скасовано рішення Затоківської селищної ради від 11.10.2018 року №№823,824,825 “Про затвердження проекту містобудівної документації – детальних планів території в межах смт.Затока м.Білгород-Дністровський”.

На підставі викладеного, враховуючи скасування у судовому порядку рішення XXXII сесії VII скликання Затоківської селищної ради від 11 жовтня 2018 року №825, яке слугувало підставою прийняття спірного рішення XXXVII сесії VII скликання Затоківської селищної ради від 20 лютого 2019 року № 958, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для індивідуального дачного будівництва загальною площею 0,0962 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, Виконувач обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення № 958 від 20 лютого 2019 року.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закон України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У позові прокурор навів мотиви та обґрунтування звернення до суду з даним позовом в інтересах держави. Обґрунтовуючи звернення до суду з позовом прокурор зазначив, що відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

За вимогами п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. З урахуванням викладеного, Затоківська селищна рада є органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у виниклих спірних правовідносинах.

Разом із тим, приймаючи до уваги, що у позовній заяві оскаржується рішення Затоківської селищної ради, вказаний орган місцевого самоврядування виступає у справі в якості відповідача, а прокурор самостійно виступає в якості позивача, відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України.

У даному випадку прокурор як позивач звертається до суду у зв`язку з необхідністю захисту інтересів держави через їх порушення безпосередньо органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття “інтереси держави” висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

У правовому висновку Верховного Суду викладеному в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17 вказано, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у даному випадку прокурор мотивовано обґрунтував своє право на звернення до суду в інтересах держави у цій справі. Позов має на меті захист “інтересів держави”.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з п.”ґ” ч.1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України, відповідно до частини 1 якої, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення зокрема особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На підстав вказаних норм за заявою ОСОБА_1 прийняте оскаржуване рішення XXXVII сесії VII скликання Затоківської селищної ради від 20 лютого 2019 року № 958, яким надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення комунальної власності для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено судом, передумовою прийняття оскарженого Рішення XXXVII сесії VII скликання Затоківської селищної ради від 20 лютого 2019 року № 958 слугувало рішення XXXII сесії VII скликання Затоківської селищної ради від 11 жовтня 2018 року №825 «Про затвердження проекту містобудівної документації – детального плану території», яким затверджено проект містобудівної документації - детального плану території розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об`єктів рекреаційного призначення у смт Затока м. Білгород- Дністровський Одеської області в межах кварталів по АДРЕСА_3 , до Чорного моря, по бульвару Золотий берег (від ОК ДТ “Перлина” до Чорного моря) (а.с. 25-26).

Однак, як вже було зазначено, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 у справі № 420/5553/18, яке набрало законної сили 10 лютого 2020 року, визнано незаконними та скасовано рішення Затоківської селищної ради від 11.10.2018 року №№823,824,825 “Про затвердження проекту містобудівної документації – детальних планів території в межах смт.Затока м.Білгород-Дністровський”.

Суд зазначає, що згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, - відповідно скасування рішенням суду від 11 грудня 2019 року рішень Затоківської селищної ради від 11 жовтня 2018 року №№823,824,825 “Про затвердження проекту містобудівної документації – детальних планів території в межах смт.Затока м.Білгород-Дністровський” є передбаченою законом підставою для скасування рішень селищної ради щодо надання громадянам дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вказаних територіях.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відтак, компетенція органів місцевого самоврядування на скасування, внесення змін до попередніх рішень обмежена у разі виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законів інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 20 лютого 2019 року № 958 “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою” за своєю природою є ненормативним (індивідуальним) правовим актом та є виконаним, а саме на його виконання відповідною особою розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, копія якого міститься в матеріалах справи.

Щодо віднесення рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою до індивідуальних правових актів неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постанові від 22.01.2020 року у справі № №208/5023/17, постанові від 23.01.2018 року у справі № 1620/992/12.

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України в рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”). Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є “гарантією стабільності суспільних відносин” між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

З наведеного слідує, що спірне рішення XXXVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання від 20 лютого 2019 року № 958 вичерпало свою дію фактом його виконання, не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання, а відтак може бути скасовано лише у судовому порядку.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, при зверненні до суду із цим позовом виконувачем обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури обрано належний спосіб захисту порушеного права/інтересу держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення № 958 від 20.02.2019 року, та необхідність їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з відсутністю витрат пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 14, 72, 74, 76-77, 90, 139, 162, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов виконувача обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення № 958 від 20.02.2019 року – задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення ХХХVІІ сесії Затоківської селищної ради VІІ скликання № 958 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – виконувач обов`язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський район, вул. Незалежності, 39).

Відповідач - Затоківська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області (67772, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 21; код ЄДРПОУ 04527052).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 15 жовтня 2020 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.