Рішення № 92196601, 15.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8010/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул..Канатна,83, м.Одеса, 65012) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Б.Хмельницького,34, м.Одеса, 65007) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській областідо Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса),в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову від 11.08.2020 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 10200,00 грн., винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса Щегловою Є.В. по виконавчому провадженню № 61457836.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.08.2020р. до Головного управління надійшла постанова начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.08.2020 ВП № 61457836 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. За невиконання Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2020р.у справі № 420/6833/19, яким зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.06.2018р. по 23.09 2019р.

Позивач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2020р. у справі № 420/6833/19, яким зобов`язано виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.06.2018р. по 23.09 2019р., Головним управлінням сума боргу нарахована, а тому рішення суду виконано та оскаржена постанова державного виконавця є безпідставною.

Ухвалою суду від 26.08.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.10.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та зазначає, що існує Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, який створений безпосередньо для виконання органами ПФУ рішень суду. Однак, боржником взагалі не взято до уваги ані рішення суду №420/6833/19, ані постанова КМУ №649 від 22.08.2018.Відповідно до постанови КМУ №637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам», суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Таким чином, посилання позивача на те, що цей порядок відсутній, не є підставою невиконання рішення суду, яке є обов`язковим для усіх.Відповідно до вимог частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню.Таким чином, рішення не виконано та боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2020р. у справі № 420/6833/19, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.06.2018р. по 23.09 2019р.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленком В.О.05.03.2020р. було відкрито виконавче провадження ВП №61457836 з примусового виконання виконавчого листа № 420/6833/19 виданого 20.02.2020р. Одеським окружним адміністративним судом.

Постановою від 05.03.2020 року зобов`язано боржника самостійно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з дня винесення постанови.

На її виконання, Головним управлінням подано лист №1500-0414-8/10503, відповідно до якого позивачем здійснено розрахунок боргу ОСОБА_1 за період з 01.06.2018р. по 23.09 2019р. у розмірі 48290,82грн. та зазначено, що вказану суму буде виплачено відповідно до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637.

У той же час ГУ ПФУ не заперечує, що вказана пенсія не виплачена..

31.03.2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленком В.О. накладений штраф на ГУ ПФУ у розмірі 5100,00грн за невиконання рішення суду, а саме станом на 31.03.2020 року не здійснено виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2018р. по 23.092019р. у розмірі 48290,82грн.

Головнеуправління непогоджуючись іззазначеною постановою 23.04.2020р. звернулось з позовного заявою до Одеського окружного адміністративного суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року в задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 31.03.2020 року відмовлено повністю.

31.03.2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленком В.О. накладений штраф на ГУ ПФУ у розмірі 5100,00грн за невиконання рішення суду, а саме станом на 31.03.2020 року не здійснено виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2018р. по 23.092019р. у розмірі 48290,82грн.

11.08.2020р. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щегловою Є.В. накладений штраф на ГУ ПФУ у розмірі 10200,00грн за невиконання рішення суду, а саме станом на 31.03.2020 року не здійснено виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2018р. по 23.09.2019р. у розмірі 48290,82грн.

Позивач не погодився з вказаноюпостановоюта звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом №1404-VIII, відповідно до ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зіст. 5 Закону №1404-VIIIпримусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Статтею 18 Закону №1404-VIIIвстановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIIIза рішенням немайнового характеру виконавець упостановіпро відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частиною 1 ст. 28 Закону встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крімпостановпро відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надісланопостановупро відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

На виконання вимог Закону відповідачем направлено на адресу позивача постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61457836 від 05.03.2020р. на підставі виконавчого листа № 420/6833/19 виданого 20.02.2020р. Одеським окружним адміністративним судом із зазначенням про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Постанова ГУ ПФУ отримана 15.07.2019 року.

Судом встановлено, що протягом встановленого у постанові ВП №61457836 від 05.03.2020р. 10 денного строку позивач не здійснив виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2018р. по 23.09.2019р., тобто не виконав рішення суду.

ГУ ПФУ обґрунтовуючи свою позицію зазначає, що ним виконано рішення суду з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством, а тому не зрозуміло саме в якій частині Управління не виконало вимоги рішення суду, та яким чином воно повинно бути виконано, якщо Головне управління вчинило всіх необхідних та залежних саме від Головного управління заходів та в межах повноважень Головного управліннях по виконанню рішення суду. Також на думку позивача, якщо відповідачу не зрозуміло яким чином, або у який спосіб повинно виконуватись рішення суду - державний виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз`яснення відповідного рішення або про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, відстрочення або розстрочення виконання.

Суд не приймає до уваги вказані доводи позивача з наступних підстав.

У виконавчому документі ГУ ПФУ зобов`язано виплатити ОСОБА_1 за період з 01.06.2018р. по 23.09.2019р., тобто не нарахувати, а саме виплатити пенсію стягувачу.

Таким чином, боржником по справі є саме позивач ГУ ПФУ. Наявність постанови КМУ №637 не позбавляє ГУ ПФУ обов`язку виконувати рішення суду. Позивачем як боржником до позову не надано жодного належного доказу щодо прийняття заходів на виконання рішення суду. Суд вважає, що оскільки боржником є ГУ ПФУ, то саме боржник повинен був вирішувати питанняроз`яснення відповідного рішення або про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, відстрочення або розстрочення його виконання.

При цьому суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 року,адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2постанови КМУ №335 від 25.04.2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365» в частині, що стосується сум невиплачених пенсій.

Згідно з п. п. 2 п. 1 постанови КМУ №335 від 25.04.2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. N 365» пункт 15 викладений в такій редакції: « 15. Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.».

Відповідно до п. 2 п. 2 постанови КМУ №335 від 25.04.2018 року«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. N 365» пункти 16 і 18 доповнити реченням такого змісту: «Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.».

Таким чином, ГУ ПФУ не довело наявність поважності причин невиконання рішення суду, крім того судом не скасовано постанову відповідача від 31.03.2020 рокупро накладення штрафу на ГУ ПФУ у розмірі 5 100,00 грн., відповідно є правомірною постанова від 20.07.2020 року про накладення штрафу на ГУ ПФУ у розмірі 10200,00 грн в рамках виконавчого провадження ВП №61457836на підставі ч. 2ст. 63 Закону №1404-VIII, якою встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виноситьпостановупро накладення на боржника штрафу.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши оскаржуване рішення на відповідність вищевказаним критеріям судом не встановлено підстав для його скасування.

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою вказаного Закону він регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення УкраїноюКонвенції про захист прав людини і основоположних свободі протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Щодо обов`язковості виконання судових рішень у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91, п.40) визначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії , які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України з метою виконання рішення суду від 31.05.2019 року по справі №420/1914/20 ГУ ПФУ як боржником по справі.

Позивач по даній справі не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Розумовського,37, м.Одеса, 65091) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.