Рішення № 92196569, 15.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5558/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді –Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання –Закуріної А.М.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 – за паспортом, свідоцтвом про народження

від відповідача: ОСОБА_2 ,- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , картка платника податків відсутня) в інтересах ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 , картка платника податків відсутня) до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, вул. Кримська, 62), Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 26 червня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , картка платника податків відсутня) в інтересах ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 , картка платника податків відсутня) до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, вул. Кримська, 62) про визнання протиправною відмову в оформленні та видачі ОСОБА_3 паспорту громадянина України у формі книжечки та зобов`язання видати паспорт громадянина України у формі книжечки взамін втраченого відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

Ухвалою від 01 липня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в інтересах своєї доньки звернулась до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки, замість втраченого однак, позивачу листом від 12.05.2020 року вих. №5116-675/5116.1.20 відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки, посилаючись на Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр", відповідно до якого оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 23 липня 2020 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №31955/20) від 14.08.2020 року, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що у позивача в інтересах її доньки були відсутні правові підстави для видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, а тому заяву позивача було розглянуто на підставі Закону України «Про звернення громадян» та надано відповіді на порушені в заяві питання. Рішення про відмову у видачі паспорта не приймалось, оскільки позивач не звертався із заявою встановленого зразку про отримання паспорта громадянина України.

Позивачем подано відповідь на відзив (вхід. № 33098/20 від 21.08.2020 року), відповідно до якої наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач заперечення до суду не надав.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 14 вересня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 05 жовтня 2020 року на 14 годину 00 хвилин.

На відкритому судовому засіданні законний представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

На відкритому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представників сторін, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 12.11.2003 року (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 22 вересня 2015 року серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.16).

Таким чином, ОСОБА_3 є неповнолітньою дитиною, а тому, суд доходить висновку, що законним представником ОСОБА_3 є її батьки, у даному випадку, її мати.

Також суд встановив, що ОСОБА_3 відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, що підтверджено відповідним повідомленням № 47 від 31.10.2018 року (а.с. 10).

ОСОБА_5 є віруючою, ОСОБА_3 прийняла таїнство хрещення, що підтверджено відповідним свідоцтвом (а.с. 12).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 подала до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області заяву від 07.05.2020 року (вхід. №5116/2012) з проханням прийняти документи її доньки про видачу паспорту у вигляді книжечки, у зв`язку з релігійними переконаннями (а.с.21).

26 травня 2020 року позивач повторно звернулась до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з заявою про видачу паспорту у вигляді книжечки, у зв`язку з релігійними переконаннями (а.с.22), до якої додано: паспорт матері; свідоцтво про зміну імені; свідоцтво про народження доньки; реєстрація доньки; 2 фотокартки 3х4 оригінал; повідомлення про відмову від ІН; талон-повідомлення з поліції (а.с. 22).

Суд встановив, що листом від 26.05.2020 року вих. № 5116-751/5116.1.20 Суворовський районний відділ ГУ ДМС в Одеській області повідомив позивача про те, що відсутні правові підстави для видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки (а.с. 23-24).

Позивач вважає надану відповідь відмовою у наданні дитині паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, та вважає таку відмову протиправною, у зв`язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.

На судовому засіданні суд також встановив, що ОСОБА_3 отримала у 14 років ID-карту, проте вказаний паспорт був втрачений, про що подано заяву до Суворовського відділу поліції в м. Одеса, що підтверджено довідкою ЕО № 14657 від 06.05.2020 року (а.с. 25).

Законний представник позивача на судовому засіданні пояснила, що її донька була вимушена отримати у 14 років ID-карту для того, щоб поступити до училища для продовження навчання, хоча за віросповіданням не хотіла отримувати ID-карту.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справи №806/3265/17, суд зробив такі висновки.

Суд зазначає, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді у зразковій справі №806/3265/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, суд зробив такі висновки щодо застосування норм матеріального права у аналогічних правовідносинах.

Відповідно до пунктів 2-4 Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

20 листопада 2012 року прийнятий Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI (далі - закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Так, правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Відповідно до ч.1 ст.13 вказаного Закону, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону).

Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу, є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.

Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна"; нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт"; На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України".

На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резусфактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.

За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII;

з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови № 302).

Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.

Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. На думку Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом"), не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон № 1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що особа не може бути позбавлена права на отримання паспорту громадянина України у вигляді книжечки, за її бажанням.

Повертаючись до вказаної справи, із застосуванням вище приведених норм права та враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, суд доходить таких висновків.

Як зазначив позивач у позовній заяві, звертаючись в інтересах неповнолітньої дитини до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області із заявою про видачу паспорта у формі книжечки, відмовилась від отримання паспорту з безконтактним електронним носієм, у зв`язку з релігійними переконаннями.

Разом з тим, підстави викладені у відповіді на заяву позивача в якості відмови у видачі паспорту у вигляді книжечки, суд вважає протиправними, оскільки на час виникнення спірних правовідносин Положення про паспорт громадянина України не втратив чинності та пунктом 3 вказаного Положення визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України 1994 року.

Тобто особа має право на вибір, у якому вигляді бажає отримати паспорт громадянина України.

Також судом відхиляються доводи представника відповідача щодо неподання позивачем заяви встановленого зразка про видачу паспорту громадянина України, а тому заява позивача була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що законним представником позивача разом із заявою про видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки було подано необхідний пакет документів.

Так, суд встановив, що 26 травня 2020 року позивач повторно звернулась до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про видачу паспорту у вигляді книжечки, у зв`язку з релігійними переконаннями (а.с.22), до якої додано: паспорт матері; свідоцтво про зміну імені; свідоцтво про народження доньки; реєстрація доньки; 2 фотокартки 3х4 оригінал; повідомлення про відмову від ІН; талон-повідомлення з поліції (а.с. 22). Вказана заява не містить посилань, що вона подана в порядку Закону України «Про звернення громадян». В той же час, суд звертає увагу, що прохальна частина заяви позивача містить чітке формулювання бажаного прохання, з посиланням на відповідні законодавчі норми.

Також судом відхиляються доводи представника відповідача, що ОСОБА_3 отримала у 14 років ID-карту, тобто вже надала згоду на обробку своїх персональних даних, оскільки наведені факти не обмежують право позивача на отримання паспорту громадянина України у вигляді книжечки за його вибором у подальшому відповідно до пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.

Також суд враховує, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456 затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України», яким передбачено порядок оформлення та видачі паспорта, та видача паспортів замість утрачених або викрадених на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладені та встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в оформленні та видачі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ та зобов`язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , картка платника податків відсутня) в інтересах ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 , картка платника податків відсутня) до Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, вул. Кримська, 62), Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, вул. Кримська, 62) в оформленні та видачі ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 , картка платника податків відсутня), ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська,44) в особі територіального підрозділу Суворовського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (місцезнаходження: 65069, м. Одеса, вул. Кримська, 62) оформити та видати ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 , картка платника податків відсутня), ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 15» жовтня 2020 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.