Рішення № 92196414, 15.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 р. № 400/3132/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - позивач) та Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає в невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в сумі 42314,70 грн.;

- зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 виплату грошової допомоги в розмірі 42 314, 70 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2019 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

01 жовтня 2019 року за вх. №15499 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява з питань виконання ухвали суд про залишення позовної заяви з додатками разом з уточненою позовною заявою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає в не виплаті мені грошової допомоги в сумі 42 314, 70 грн. та зобов`язати відповідача здійснити мені виплату (стягнути на мою користь) грошової допомоги в розмірі 42 314, 70 грн.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.10.2019 року позивачем надано до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду для надання суду уточнену позовну заяву з уточненими позовними вимогами (та її копії для відповідача) із зазначенням в її прохальній частині способу захисту свого права у відповідності до вимог статті 5 КАС України з визначенням у якості відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви, копії доданих до позовної заяви документів для відповідачів.

Ухвалою від 11.10.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3132/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі № 400/2550/19 визнано протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язано зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказане судове рішення набрало законної сили 21.01.2019 року, однак до цього часу відповідачем в повному обсязі не виконане. Так, позивач зазначає, що 01.08.2019 року звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату грошової допомоги. Листом № 3278-І-07 від 15.08.2019 року відповідач зазначив, що здійснив нарахування грошової допомоги в сумі 42314,70 грн. Водночас вказана сума заборгованості буде виплачена згідно постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової допомоги в сумі 42314,70 грн. протиправною, а тому просить зобов`язати здійснити виплату вказаної допомоги.

23.10.2019 року за вх. № 17193 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року по справі № 400/2550/19 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, сума перерахованої пенсії включена до реєстру судових рішень та буде виплачена відповідно до постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".

Представники сторін в судове засідання, призначене 13.11.2019 року не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання, призначене 06.11.2019 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та на підставі частини 9 статті 194 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року зупинено провадження в адміністративній справі №400/3132/19 до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року у справі № 640/5248/19.

15.10.2020 року суд ухвалою поновив провадження у справі №400/3132/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії зі стадії, на якій його було зупинено та ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі № 400/2550/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язано зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказане судове рішення набрало законної сили 21.01.2019 року.

08.04.2019 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію щодо виконання ГУ ПФУ в Миколаївській області рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі № 400/2550/19.

Листом від 22.04.2018 року за № 1306-І-17 відповідач повідомив, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі № 400/2550/19 управлінням зараховано до стажу період роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" та призначено грошову допомогу відповідно до пункту 71 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 42 314, 70 грн. Управління зазначило, що сума нарахованої допомоги включена до реєстру судових рішень та буде виплачена відповідно до постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".

01.08.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату грошової допомоги.

Листом № 3278-І-07 від 15.08.2019 року відповідач зазначив, що здійснив нарахування грошової допомоги в сумі 42314,70 грн. Водночас, вказана сума заборгованості буде виплачена згідно постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", яким затверджено механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок бюджетних коштів. На виконання вказаного Порядку формується реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, для реалізації якої збільшено видаткову частину бюджету Пенсійного фонду України за рахунок залишку власних коштів на фінансове забезпечення виплати пенсії.

Позивач вважаючи бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті нарахованої йому грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі № 400/2550/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язано зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказане судове рішення набрало законної сили 21.01.2019 року.

Тобто, вказаним судовим рішенням на пенсійний орган було зобовязано зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення суду від 19.12.2018 року у справі № 400/2550/19 було зараховано період роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказане судове рішення набрало законної сили 21.01.2019 року.

В подальшому відповідачем призначено та нараховано позивачу грошову допомогу відповідно до пункту 71 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 42 314, 70 грн.

Однак виплату грошової допомоги позивачу не проведено, оскільки нарахована допомога включена до реєстру судових рішень відповідно до постанови КМУ № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".

Відповідач вважає, що рішення суду підлягає виконанню за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

Ключовими правовими питання у справі є застосування до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду і джерела погашення компенсації за несвоєчасну виплату пенсії - кошти Пенсійного фонду України чи кошти державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів» (діючою на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

У відповіднось до п. 2 Порядку боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, на виконання яких стягувачу нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів.

Таким чином, суд доходить висновку, що зазначена Постанова № 649 застосовується не до всіх судових рішень, за якими боржником є Пенсійний фонд України, а лише до рішень судів, за якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету.

Тобто до судових рішень, за якими на Пенсійний фонд покладено обов`язок нараховувати пенсійну виплату.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року по справі №440/85/19.

Як було встановлено в процесі розгляду справи, суд не приймав рішення про нарахування позивачу грошової допомоги відповідно до пункту 71 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням суду було лише зобовязано відповідача зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 16.09.2002 року по 16.05.2005 року на ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, пердбаченої п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відповідачем було протиправно застосовано до спірних правовідносин Постанову Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів».

Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати -з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Згідно пункту 7-1 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі № 400/2550/19 було встановлено, що лікувально-оздоровчий комплекс ДП НВКТ «Зоря» - «Машпроект» є закладом охорони здоров`я, а тому періоди роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-травматолога в МСЦ та ЛОК ДП НВКТ «Зоря» - «Машпроект» підлягають зарахуванню до спеціального стажу, що дає право на отримання позивачем грошової допомоги згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, суд доходить висновку, що позивач на час призначення пенсії досягнув пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має страховий стаж значно більше 30 років, а тому має право на виплату грошової допомоги, яка не оподатковується в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійщов висновку, що позивач має всі передбачені законом підстави для отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до норм статті 7-1 Прикінцевих положень Закону України ".

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією України та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 468, 40, 00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ПФУ в Миколаївській області.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний номер 13844159) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає в невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в сумі 42314,70 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 виплату грошової допомоги в розмірі 42 314, 70 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.10.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва