Ухвала суду № 92196246, 15.10.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 жовтня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/3861/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату, Рубіжансько – Кремінського об`єднаного військового комісаріату Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Луганського обласного військового комісаріату (далі – відповідач І), Рубіжансько – Кремінського об`єднаного військового комісаріату Луганської області (далі – відповідач ІІ), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Луганського обласного військового комісаріату від 10.09.2020 за №26-рс, про звільнення ОСОБА_1 у запас за підпунктом «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через службову невідповідність);

- визнати протиправним та скасувати наказ Рубіжансько-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату Луганської області оперативного командування «Схід» від 11.09.2020 № 112 в частині виключення старшого солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого стрільця 3-го відділення охорони взводу охорони Рубіжансько-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату Луганської області оперативного командування «Схід» з 11.09.2020;

- визнання незаконними та протиправними дії Рубіжансько-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату Луганської області оперативного командування «Схід» щодо не проведення зі ОСОБА_1 повного розрахунку в день звільнення та виключення із списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення;

- стягнути з Рубіжансько-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату Луганської області оперативного командування «Схід» на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 11.09.2020 по день поновлення на посаді, і стягнути грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць, яке виконати негайно;

- зобов`язати Рубіжансько-Кремінське об`єднане міський військовий комісаріат Луганської області оперативного командування «Схід» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні у запас та виключенням із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 11.09.2020до дня проведення повного розрахунку грошового забезпечення, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення, за кожний день затримки розрахунку при звільненні.

- стягнути моральну шкоду солідарно з Луганського обласного військового комісаріату та Рубіжансько-Кремінського об`єднаного міського військового комісаріату Луганської області оперативного командування «Схід» на користь ОСОБА_1 в розмірі 100000,00 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідча ІІ нарахувати та виплатити позивачу суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 11.09.2020 до дня проведення повного розрахунку грошового забезпечення, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення, за кожний день затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

немайнового характеру, який подано подано фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

В позовній зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 та 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, оскільки є учасником бойових дій та військовослужбовцем.

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суд зазначає.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і пункту 2 статті 9 Закону України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Частиною другою статті 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах, визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов`язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд стягнути з відповідачів середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Даний спір пов`язаний зі звільненням та несвоєчасним розрахунком при звільненні позивача та не пов`язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову з вимогою щодо стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 18.12.2019 у справі №ЗП/9901/4/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 та постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №805/3967/17-а.

Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16) з 01.09.2015 працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Крім того, суд приходить до висновку, що позов поданий позивачем не стосується спору з приводу порушення його прав, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання ним службових обов`язків, в розумінні пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", яким визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, є безпідставними.

Тобто, за вказану позовну вимогу позивач повинен сплатити судовий збір.

Крім того, позивачем на виконання пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України не наведено розрахунку суми середнього грошового забезпечення за час затримки при звільненні, яку на думку позивача відповідач повинен був нарахувати та виплатити, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37944909, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача – UA218999980313141206084012080, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського обласного військового комісаріату, Рубіжансько – Кремінського об`єднаного військового комісаріату Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- розрахунку суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні;

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.В. Смішлива