Рішення № 92196094, 15.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року справа №320/3420/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – Позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі – Відповідач), - про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.

Зміст позовних вимог складають наступні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Відповідача від 11.03.2020 №77о/с про звільнення Позивача із посади сержанта поліції поліцейського взводу №3 роти №4 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» (далі – Наказ №77);

- поновити Позивача на посаді сержанта поліції поліцейського взводу №3 роти №4 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Зі змісту позовної заяви слідує, що Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем порядку повідомлення Позивача про проведення службового розслідування, за висновками якого був винесений Наказ №77. Так Позивач вказав на те, що під час проведення службового розслідування він перебував на лікарняному і йому не було відомо про проведення зазначеного службового розслідування.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві на позову заяву відповідач вказав на систематичне порушення Позивачем службової дисципліни та свідоме ухилення від виконання службових наказів, підтверджених висновками службового розслідування, як на достатню підставу для винесення Наказу №77.

У зв`язку з клопотанням Позивача про розгляд справи в письмовому провадженні протокольною ухвалою від 08.10.2020 суд перейшов до письмового порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали судової справи, суд встановив наступні обставини справи.

З позовної заяви слідує і не спростовується відповідачем, що з 11.03.2020 по 20.03.2020 позивач за направленням №298 від 20.02.2020 лікарні ДУ «Територіальне об`єднання МВС України по Київській області» перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП КОР «Київська обласна лікарня».

20.03.2020 по на місці служби позивачу було повідомлено про його звільнення та вручено витяг з наказу про його звільнення у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення – Наказ №77.

З оскаржуваного Наказу №77 слідує, що підставою для його винесення є наказ відповідача від 12.02.2020 №101 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області» (далі – Наказ №101), зареєстрований в кадровому управлінні відповідача 13.02.2020. Позивач не надав суду відомостей, що в період з 13.02.2020 по 11.03.2020 він не перебував на службі та не мав можливості ознайомитися з наказом №101.

В той же час з копії Наказу №101 слідує, що під розпис позивач ознайомився з Наказом №101 лише 20.03.2020.

Позивач в позовній заяві зазначає, що йому не було повідомлено про службове розслідування, за результатами якого було винесено рішення про дисциплінарне стягнення. Зазначеним, позивач вважає – було порушено ч.3 ст.40 та ст.235 Кодексу законів про працю України, що є підставою для скасування Наказу №77 та поновлення позивача на посаді.

З відзиву відповідача та долучених документів слідує і не спростовується позивачем наступне.

Відповідно до вимог телеграми спеціального зв`язку Національної поліції України від 29.11.2019 №5025 про відрядження підрозділів поліції з метою виконання особовим складом завдань, визначених Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», а також з урахуванням змін оперативної обстановки на території держави, для забезпечення посилення заходів публічної безпеки і порядку в окремих її регіонах, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.12.2019 №2626 дск працівники БПСПОП «Миротворець» були відряджені до об`єднаного командного пункту об`єднаних сил у підпорядкування Командувача об`єднаних сил.

09.12.2019 під час перевірки особового складу, який згідно наказу Головного управління від 02.12.2019 №2626 дск відрядився у підпорядкування Командувача об`єднаних сил, -виявлено відсутність на шикуванні працівників БПСПОП «Миротворець» ГУ НП в Київській області, зокрема і позивача.

Про цю подію було подано 10.12.2019 рапорт Начальникові ГУ НП в Київській області полковнику поліції А. Небитову від Командира БПСПОП «Миротворець» ГУ НП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_2 .

26.12.2019 Начальником ГУ НП в Київській області полковником поліції А. Небитовим було винесено Наказ №2810 «Про призначення службового розслідування».

Відповідно до п.3 зазначеного вище Наказу №2810, службове розслідування щодо позивача проводилось на підставі та в порядку виконання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України та Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893.

У поясненні від 10.01.2020, наданих інспектору групи кадрового забезпечення БПСПОП «Миротворець» ГУ ЕП в Київській області Гайовій Т., - позивач вказав, що не прибув 9.12.2019 до місця призначення оскільки перебував на стаціонарному лікуванні, про що надав керівництву підтверджуючі документи.

В той же час, в ході службового розслідування встановлено, що протягом 2019 року позивач систематично ухиляється від службових відряджень в зону проведення ООС, регулярно надає листи непрацездатності, а останній період - перед відрядженням. Після виходу з лікарняного позивач відмовився виїжджати у службове відрядження.

Позивач раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності за фактом втрати службового посвідчення, за що отримав покарання у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Відповідач вказав у відзиві, що за висновками службового розслідування - позивач умисно і систематично ухиляється від виїзду у службові відрядження, що відноситься до основних завдань підрозділу, які викладені у Положення про батальйон патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець», та затверджені Наказом ГУ НП в Київській області від 10.06.2019 №1172.

Як наслідок висновків службового розслідування, відповідачем 11.03.2020 було винесено оскаржуваний Наказ №77.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що з 11.03.2020 по 20.03.2020 перебував на стаціонарному лікуванні, тому він не мав можливості ознайомитись з оскаржуваним Наказом №77 від 11.03.2020.

Дану обставину відповідач заперечує. На підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач подав до суду копії звернення (листа) від 12.02.2020 до лікарні ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Київській області». У зверненні відповідач просив зазначену лікувальну установу у зв`язку зі службовою необхідністю повідомити, чи перебуває позивач на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні станом на 12.03.2020.

З письмовій відповіді ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Київській області» слідує, що позивач в період з 12.03.2020 по 25.03.2020 на амбулаторному та стаціонарному лікуванні не перебував.

У зв`язку з зазначеним, суд відхиляє доводи позивача, що він не мав можливості ознайомитись з оскаржуваним Наказом №77 в період з 11.03 по 20.03 2020 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, які складають предмет позову в даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», - поліцейські зобов`язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права та свободи людини.

Статтею 19 вказаного Закону, визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону.

Статтею 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Дисциплінарний проступок - це протиправна, винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у невиконанні чи неналежному виконанні ним обов`язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», - керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. Пунктом 11 статті 19 вказаного Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що, у разі вчинення поліцейським незначного проступку, - керівник може обмежитись його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Однак, як зазначає відповідачу відзиві, враховуючи, що позивач свідомо уникав протягом 2019 року службових відряджень до зони проведення ООС, чим порушив статті 1, 5 дисциплінарного статуту щодо виконання вказівок керівництва та не виконував свої функціональні обов`язки, - санкція у вигляді звільнення є правомірною та відповідною дисциплінарному порушенню.

Як наслідок, відповідачем було винесено Наказ №101 від 12.02.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області».

З п.1 зазначеного Наказу №101 слідує: «За порушення службової дисципліни, статей 1,5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за №2337-VIII, статті 18 Закону України «Про національну поліцію», що виразилось у невиконанні наказу Головного управління від 02.12.2019 №2626 дск щодо відрядження працівників батальйону у підпорядкування командувача Об`єднаних сил, поліцейського взводу №3 роти №4 БПСПОП «Миротворець» сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України.»

11.03.2020 відповідачем було винесено Наказ №77 о/с, з якого слідує, що, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», позивач підлягає звільненню за п.6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) частини 1 статті 77 зазначеного закону.

Відповідно до ч.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», - поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», - службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 за №1355/32807 (далі – Порядок №893), - визначається процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до норм розділу ІІ Порядку №893, - службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

- повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

- надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції";

- ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

- недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

- недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

- втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

- розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

- порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

- перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

Службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до ч.2 розділу ІV Порядку №893, - поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

- надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

- подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

- ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

- подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

- брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

- користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Відповідно до норм розділу V Порядку №893, - проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування.

Службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.

Письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику. У разі визнання такої скарги обґрунтованою уповноважений керівник у межах строку, встановленого законодавством України, може прийняти рішення про виключення особи, дії якої було оскаржено, зі складу дисциплінарної комісії, а також про призначення відносно неї (у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку) службового розслідування.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

- одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

- одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

- отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб. У формі відкритого засідання розгляд справи може проводитися за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини та громадянина.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. При цьому, під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.

Такий акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

Відповідно до ч.2 розділу VІ Порядку №893, - підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Відповідно до ч.2 розділу VІІ Порядку №893, - у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», - поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Розгляд рапорту про незгоду з дисциплінарним стягненням здійснюється протягом 30 календарних днів з дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейського, не були враховані під час проведення службового розслідування та під час прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення.

У разі підтвердження фактів, викладених у рапорті, керівник, який здійснює його розгляд, зобов`язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень.

З вищезазначених норм правового регулювання відносно предмета позову слідує, що позивачу, як особі щодо якої проводилось службове розслідування та за наслідками якого було винесено оскаржуваний Наказ №77 про звільнення, - гарантовано право на бути поінформованим щодо ініціювання службового розслідування та право надати пояснення (чи відмови від надання таких пояснень). З вищезазначених норм також слідує, що надані пояснення особою щодо якої проводиться службове розслідування, імперативно мають бути предметом дослідження повноважної комісії, яка проводить службове розслідування.

Зазначене нормативне регулювання відповідає також базовим вимогам правомірного рішення, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Так з норми п.9 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З матеріалів справи слідує і відповідачем не спростовано, що при винесенні Наказу №101 від 12.02.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області» (вручений позивачу під розписку 20.03.2020), яким були оформлені висновки службового розслідування та який є формальною підставою для винесення оскаржуваного Наказу №77, - позивача не було повідомлено про ініціювання службового розслідування та про право надати письмові пояснення в межах цього службового розслідування.

При цьому, оскільки відповідач також не надав ніяких документів чи інших доказів, що комісією по службовому розслідуванню було вчинено всі можливі дії по з`ясуванню достовірності перебування позивача станом на 09.12.2019 на стаціонарному лікуванні, - суд не може виключити, що при умові використання позивачем його права надати письмові пояснення та дослідження відповідачем цих пояснень, висновки комісії були б такими, які викладені у Наказі №101 від 12.02.2020.

За таких умов, суд приходить до висновку, що оскаржуване в даній справі рішення має бути переглянуте відповідачем з врахування доводів суду, тому позовні вимоги – підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції Київської області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, ЄДРПОУ 40108616) від 11.03.2020 року №77о/с про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із посади сержанта поліції поліцейського взводу № 3 роти № 4 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець».

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді сержанта поліції поліцейського взводу № 3 роти № 4 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.