Рішення № 92195995, 15.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року № 320/6516/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Транс Автогарант" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Транс Автогарант" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №205657 від 02.06.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що автотранспортним засобом підприємства здійснювалось перевезення сипучого вантажу (соняшник), який є рухомим під час зміни напрямків руху чи швидкості автомобіля, а тому, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що, в свою чергу, не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на одну з осей.

До того ж, позивач також наголошує на неналежне повідомлення його про дату та час розгляду справи про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, і зазначає, що відповідно до акту проведення перевірки, приватне підприємство «Транс Автогарант» виконувало вантажні перевезення з перевищенням нормативно-вагових параметрів, тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.06.2020 №205657 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено судове засідання на 14.09.2020.

У судове засідання, призначене на 14.09.2020, сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи не з`явилися, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Протокольною ухвалою від 14.09.2020, керуючись ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

30 квітня 2020 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області видано направлення на рейдову перевірку №026421 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на адміністративній території м. Одеси та Одеської області.

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу MAN номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом (номерний знак НОМЕР_2 ), який належить ПП "ТРАНС АВТОГАРАНТ", за результатами якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від №041094 05.05.2020 та довідку №039813 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.05.2020, в яких зафіксовано перевезення позивачем вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження, а саме: осьове навантаження на другу одиночну вісь транспортного засобу становила 12,815 т при нормативно допустимих 11 т (а.с. 6-8).

Також, за результатами перевірки був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 05.05.2020 №224484, яким зафіксовано порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням вагового обмеження на одинарну вісь 11,88 т без відповідного дозволу з перевищенням встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України вагових норм. Водія з вказаним актом було ознайомлено, від пояснень та підпису останній відмовився.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №165397 від 25.11.2019, відповідно до якої на позивача на підставі абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Не погодившись із прийнятою постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного убачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007, пунктом 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У силу вимог пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

У відповідності до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

При цьому, згідно пункту 5 Правил № 30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Згідно пункту 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Так, порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), у відповідності до пункту 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Як убачається з матеріалів справи, 05.05.2020 відбулася рейдова перевірка транспортного засобу MAN номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом (номерний знак НОМЕР_2 ), який належить ПП "ТРАНС АВТОГАРАНТ" на підставі направлення на рейдову перевірку №026421 та яка була оформлена актом №224484 від 05.05.20220.

Згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.05.2020 №039813, повна маса транспортного засобу позивача становила 41230 тонн, втім осьове навантаження на другу одиночну вісь транспортного засобу становила 12,815 тонн при допустимій масі 11,00 т, що свідчить про перевезення вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач наголошував, що ним здійснювалось перевезення сипучого вантажу, а саме: соняшника, відтак під час руху по дорозі можливе переміщення вантажу по всім осям транспортного засобу, а також про те, що нормативно-допустиму масу автомобіля перевищено не було.

Такі доводи позивача суд оцінює критично, оскільки перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу, в даному випадку, на одиночну вісь більше 11 т.

Також, переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16.

Суд також не бере до уваги твердження позивача про те, що законодавством не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням, оскільки пункт 19 Порядку №879, яким було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, було виключено згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671.

У свою чергу, суд зазначає, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов`язку по внесенню плати за це.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.

Суд критично ставиться до тверджень позивача, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю йому не видалась, що, на його думку, ставить під сумнів об`єктивність проведеного габаритно-вагового контролю та достовірність його результатів, оскільки в акті перевірки перевірки зафіксовано, що позивач відмовився від його підписання, будь-яких заперечень чи пояснень до акту не надавав, та у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач відмовив позивачу у наданні довідки чи будь-яких інших документів.

Натомість, у матеріалах справи наявна довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю №039813 від 05.05.2020, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.05.2020 №041094, а також розрахунок до вказаного акту, якими зафіксовано факт перевезення позивачем вантажу із перевищення вагових обмежень.

Щодо доводів позивача щодо не підтвердження справності зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

При цьому, пункт 12 Порядку №879 передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

З матеріалів справи з`ясовується, що прилад для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісі 030T-AS2-PWIA, виробник «Esit elektronik sistemler imalat ve ticaret ltd.sti», що використовувався відповідачем під час перевірки, відповідає вимогам ДСТУ OIML R132-1:2010 та пройшов щорічну повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22.04.2020 №П33874705820 зі строком дії до 22.04.2021, яке видане Державним підприємством «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».

Таким чином, наведені вище письмові докази підтверджують, що габаритно-ваговий контроль тpaнcпopтного засобу марки MAN, модель TGS 14.440, реєстраційний номер НОМЕР_3 під час проведення рейдової перевірки здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво та є придатними до застосування.

Щодо доводів позивача про те, що він був відсутній при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки не був вчасно повідомлений про дату, та час розгляду справи, суд зазначає таке.

Пунктами 26-27 Порядку №1567 від 08.11.2006 регламентовано, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як свідчать матеріали справи, на адресу підприємства відповідачем було направлено засобами поштового зв`язку лист від 21.05.2020 №39779/18/24-20 із запрошенням на розгляд справи, призначений на 02 червня 2020 року. Вказаний лист було прийнято уповноваженим особами АТ "Укрпошта" 28.05.2020.

У матеріалах наявні докази вручення листа від 21.05.2020 №39779/18/24-20 представнику позивача 31.07.2020.

Отже, відповідачем було завчасно вчинено дії щодо повідомлення позивача про розгляд справи, однак з незалежних від нього причин позивачем отримано лист із запрошенням на розгляд справи уже після проведення її розгляду.

Однак, суд звертає увагу, що чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачено обов`язку відкладати розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у разі неявки на її розгляд уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Водночас, суд зазначає, що пізнє отримання запрошення на розгляд справи не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови від 02.06.2020 №205657, оскільки позивачем не надано до суду доказів, які б спростовували встановлені порушення, і які не були враховані відповідачем при розгляді справи.

Стосовно інших доводів позивача, то суд такі оцінює критично з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

З урахуванням встановлених в ході рейдової перевірки порушень ПП "Транс Автогарант" вимог законодавства про автомобільний транспорт, що знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду, винесена 02.06.2020 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки постанова №205657 від 02.06.2020 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн. є законною та обґрунтованою.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій при проведенні рейдової перевірки та прийняття оскаржуваної постанови, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.