Рішення № 92195931, 15.10.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. справа № 300/2205/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі – відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком та доданих документів, рішенням № 1056 від 17.06.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зважаючи на те, що обчислений згідно поданих документів загальний стаж роботи становить 18 років 10 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Зазначено про те, що відповідачем до стажу роботи ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 01.07.1974 року по 31.12.1978 року в колгоспі “50-річчя Жовтня” та період роботи з 10.09.1999 року по 23.12.2003 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком, чим грубо порушено право позивача на належний рівень соціального забезпечення у зв`язку із втратою працездатності та досягнення пенсійного віку. Внаслідок чого, позивач просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи з 01.07.1974 року по 31.12.1978 року в колгоспі “50-річчя Жовтня” та період роботи з 10.09.1999 року по 23.12.2003 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві; зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період роботи з 01.07.1974 року по 31.12.1978 року в колгоспі “50-річчя Жовтня” та період роботи з 10.09.1999 року по 23.12.2003 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві та призначити пенсію за віком з 24.05.2020 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.19-20).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 25.09.2020 року (а.с.24-31), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив, з урахуванням тієї обставини, що до страхового стажу не враховано період роботи з 01.07.1974 року по 31.12.1978 рік в колгоспі “50-річчя Жовтня”, оскільки в трудовій книжці немає запису про роботу та в архівній довідці, виданій на ОСОБА_1 не вказано дату народження та дошлюбне прізвище позивача та період роботи з 10.09.1999 року по 23.12.1978 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві, оскільки відсутні відомості в системі персоніфікованого обліку про нарахування та сплату страхових внесків. Додатково зазначив, що у позивача страховий стаж у позивача становить 18 років 10 місяців, внаслідок чого, у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за віком.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

10.06.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (а.с.13).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.06.2020 року № 1056 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та повідомлено, що її страховий стаж становить 18 років 10 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Зазначено, що до страхового стажу не зарахований період роботи з 01.07.1974 року по 31.12.1978 року в колгоспі “50-річчя Жовтня”, оскільки в трудовій книжці немає запису про роботу та в архівній довідці, виданій на ОСОБА_1 не вказано дату народження та дошлюбне прізвище позивача та період роботи з 10.09.1999 року по 23.12.1978 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві, оскільки відсутні відомості в системі персоніфікованого обліку про нарахування та сплату страхових внесків (а.с.16).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно частини 1 статті 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

У відповідності до вимог статті 26 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 01 січня 2020 року необхідними умовами для призначення пенсії за віком позивачу, із урахуванням дати її народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто у віці 59 років 6 місяців, є наявність страхового стажу – не менше 27 років.

Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні записи про роботу в колгоспі “50-річчя Жовтня” в період з 1974 року по 1983 рік (а.с.8-11).

Відповідно до архівної довідки від 18.01.2020 року № Г-44/04-01, виданої архівним відділом Надвірнянської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 1960 року народження, в період з 1974 року по 1983 рік працювала в колгоспі “50-річчя Жовтня” (а.с.12).

Посилання відповідача на відсутність в архівній довідці дати народження та дошлюбного прізвища позивачки, що не дає законних підстав відповідачу зарахувати до стажу ОСОБА_1 вищевказаний період роботи, суд відхиляє, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у первинних документах по обліку трудового стажу позивача у той чи інший період його роботи у підприємстві, внаслідок чого, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Отже, за наведених обставин суд доходить висновку, що Головним управлінням Песійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не враховано до страхового стажу період роботи позивача в колгоспі “50-річчя Жовтня” з 01.07.1974 року по 31.12.1978 року.

Окрім того, як вбачається зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.06.2020 року за № 1056 та відзиву на позов, відповідач в обґрунтування правомірності неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.09.1999 року по 23.12.2003 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві вказує на підставу такого неврахування – відсутність сплати роботодавцем страхових внесків за вказаний період.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, згідно із абзацом 1 частини 1 статті 24 Закону №1058, страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058).

За приписами частини 6 статті 20 Закону №1058, страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 12 статті 20 Закону №1058).

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010, № 2464-VI (далі – Закон №2464), страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема частиною 1 статті 4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171).

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Враховуючи наведене, суд дійшов до переконання, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу роботи позивача період її роботи з 10.09.1999 року по 23.12.2003 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в рішенні від 17.06.2020 року № 1056 визначено, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 18 років 10 місяців, з необхідних 27 років для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Враховуючи, раніше викладені висновки суду щодо зараховання до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в колгоспі “50-річчя Жовтня” з 01.07.1974 року по 31.12.1978 року та періоду роботи в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві з 10.09.1999 року по 23.12.2003 року, у позивача наявний необхідний трудовий стаж, для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Суд зазначає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, в тому числі і за минулий час, таке право підлягає поновленню без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

З метою запобігання порушення прав позивача на належну йому пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача, без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.07.1974 року по 31.12.1978 року в колгоспі “50-річчя Жовтня” та період роботи з 10.09.1999 року по 23.12.2003 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 24.05.2020 року, оскільки необхідного віку для призначення пенсії за віком (59 років 6 місяців) позивач досягла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задоволити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи з 01.07.1974 року по 31.12.1978 року в колгоспі “50-річчя Жовтня” та період роботи з 10.09.1999 року по 23.12.2003 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період роботи з 01.07.1974 року по 31.12.1978 року в колгоспі “50-річчя Жовтня” та період роботи з 10.09.1999 року по 23.12.2003 року в Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві та призначити пенсію за віком з 24.05.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з 24.05.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ).

Суддя Панікар І.В.