Рішення № 92195847, 26.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 серпня 2020 року Справа № 280/3647/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Віткалов Д.М.

представника відповідача 1: Єременко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго”

до відповідача 1 Офісу великих платників податків ДПС

відповідача 2 Східного управління Офісу великих платників податків ДПС

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі – відповідач 1), до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач 2), в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків ДПС по нарахуванню Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 910 103,56 грн. у період з 03.05.2020 по 15.05.2020;

- зобов`язати Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДПС внести зміни до інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені у загальному розмірі 5 910 103,56 грн. у період з 03.05.2020 по 15.05.2020.

Ухвалою суду від 09.06.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 12.08.2020.

12.08.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.08.2020.

26.08.2020 судом задоволено клопотання позивача з питань процесуального правонаступництва та замінено Відповідача 2 – Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДПС на правонаступника – Східне управління Офісу великих платників податків ДПС .

У судовому засіданні 26.08.2020, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою «Акорд».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 640/15976/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2020, підтверджено існування методологічної помилки електронного кабінету. Внаслідок цього, на підставі пункту 42-1.10 статті 42-1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час нарахування пені) платник податків звільняється від відповідальності, штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються. Крім того, вказує на те, що дії контролюючого органу з нарахування пені не відповідають пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник Офісу великих платників податків ДПС заперечує проти позовних вимог позивача з підстав викладених у поданому відзиві та зазначає, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику було надано відповідь листом від 08.10.2019 №4784/6/99-00-10-04-15, в якому зазначено, що порушене питання щодо нарахування пені на сьогодні розглядається ДПС з метою приведення особових карток платників, у тому числі позивача, у відповідність до законодавства з урахуванням змін, що набрали чинності. Зауважує, що посилання позивача на п. 42-1.11 ст. 42-1 Податкового кодексу України є безпідставними. За таких обставин, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Донбасенерго» є юридичною особою, яка зареєстрована 26.08.1998 та 30.08.2004 відомості про неї внесені до Єдиного державного реєстру записом №1 256 120 0000 000070.

Позивач є платником податку на додану вартість та з 01.01.2019 перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку у Офісі ВПП ДПС, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.11.2019. При цьому адміністрування податків та надання адміністративних послуг, включаючи ведення інтегрованої картки платника, здійснюється Східним управлінням Офісу ВПП ДПС.

12 липня 2019 року листом № 01-1.1/01477 від 12.07.2019 ПАТ «Донбасенерго» направило до Державної фіскальної служби України повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет».

Повідомлення про помилку отримано Державною фіскальною службою України 13 липня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

22 серпня 2019 року ПАТ «Донбасенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою від 22.08.2019 № 01-1.10/01755 про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України, яка полягає у не проведенні перевірки наявності методологічної помилки за повідомленням ПАТ «Донбасенерго» від 12.07.2019 та не повідомленні платника податків про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет», у строки, встановлені п.42-1.8 ст. 42-1 Податкового кодексу України, а також про зобов`язання Державної фіскальної служби України усунути виявлені методологічні помилки електронного кабінету при нарахуванні пені. Про подання вказаної позовної заяви ПАТ «Донбасенерго» повідомило Державну фіскальну службу України та Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби через електронний кабінет.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2019 за вказаним позовом ПАТ «Донбасенерго» відкрито провадження в адміністративній справі №640/15976/19.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 640/15976/19 адміністративний позов ПАТ «Донбасенерго» задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у не проведенні перевірки наявності методологічної помилки за повідомленням Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» від 12.07.2019 та не повідомленні платника податків про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет», у строки, встановлені пунктом 42-1.8 статті 42-1 Податкового кодексу України. Зобов`язано Державну фіскальну службу України усунути методологічні помилки електронного кабінету, які полягають:

- у нарахуванні пені за період до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, в порушення положень підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України;

- у нарахуванні пені за період після зарахування коштів на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в порушення положень підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України;

- у нарахуванні пені за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань, які обумовлені діяльністю філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, фактичним місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, в порушення положень підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2020 у справі № 640/15976/19 апеляційна скарга Державної податкової служби України залишена без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 залишено без змін та набрало законної сили.

Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2020 по справі № 640/15976/19 відмовлено Державній податковій службі України у відкритті касаційного провадження у справі.

03.05.2020 контролюючим органом нараховано позивачеві 1 673 343,90 грн. пені по податку на додану вартість за період з 02.03.2016 по 03.05.2020 при сплаті розстроченого постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2016 по справі № 805/854/16-а та згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС (у тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) від 27 травня 2016 року №805/854/16-а до рішення суду від 23 травня 2016 №805/854/16-а, грошового зобов`язання в сумі 2 637 534,70 грн., яке виникло за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9019932782 з граничним строком погашення 01.03.2016.

10.05.2020 контролюючим органом нараховано позивачеві 362 843,04 грн. пені по податку на додану вартість за період з 01.07.2016 по 10.05.2020 при сплаті розстроченого постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2016 по справі № 805/1577/16-а та згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС (у тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) від 27 липня 2016 року № 805/1577/16-а до рішення суду від 27 липня 2016 №805/1577/16-а, грошового зобов`язання в сумі 638 040,42 грн., яке виникло за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9101457612 з граничним строком погашення 30.06.2016.

15.05.2020 контролюючим органом нараховано позивачеві 3 873 916,62 грн. пені по податку на додану вартість за період з 01.12.2015 по 15.05.2020 при сплаті розстроченого постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2015 по справі № 805/4205/15-а та згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС (у тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) від 10 серпня 2016 року №805/4205/15-а до рішення суду від 14 грудня 2015 №805/4205/15-а, грошового зобов`язання в сумі 5 616 110,17 грн., яке виникло за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9237108688 з граничним строком погашення 30.11.2015.

Всього за період з 03.05.2020 по 15.05.2020 Офісом великих платників податків ДПС було нараховано позивачу пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 910 103,56 грн.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України електронний кабінет - електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, що складається з: апаратно-програмного комплексу; портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів; програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 42-1.2 статті 42-1 Податкового кодексу передбачено, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом:

перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (абзац другий пункту 42-1.2).

подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету (абзац вісімнадцятий пункту 42-1.2).

За приписами підпункту 14.1.111 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України методологічною помилкою електронного кабінету є невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об`єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов`язки платників податків.

Підпунктом 14.1.110 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що методологом електронного кабінету є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику та державну політику у сфері державної митної справи є Державна фіскальна служба України.

Згідно з пунктом 42-1.7 статті 42-1 Податкового кодексу України у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.

Положеннями пункту 42-1.8 наведеної статті Кодексу встановлено, що методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків.

Аналогічні норми містяться в пункті 10 Порядку функціонування електронного кабінету, який затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 640/15976/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2020, підтверджено існування методологічних помилок електронного кабінету при нарахуванні пені позивачу, які полягають:

- у нарахуванні пені за період до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, в порушення положень підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України;

- у нарахуванні пені за період після зарахування коштів на рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в порушення положень підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України;

- у нарахуванні пені за несвоєчасну оплату податкових зобов`язань, які обумовлені діяльністю філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, фактичним місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, в порушення положень підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 42-1.10 статті 42-1 Податкового кодексу України платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду. У такому разі штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. Ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафних санкцій та/або пені за порушення податкового законодавства.

Таким чином Податковий кодекс України встановлює правові наслідки виявлення методологічної помилки у роботі електронного кабінету, існування якої підтверджено рішенням суду, а саме ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені такою методологічною помилкою.

Суд відхиляє посилання відповідача 1 на лист Державної податкової служби України від 08.10.2019 №4784/6/99-00-10-04-15, оскільки в цьому листі Державна податкова служба України також визнає наявність методологічної помилки та має намір вжити заходів щодо приведення особової картки ПАТ «Донбасенерго» у відповідність до законодавства, не спростовує порушення відповідачами норм пункту 42-1.10 статті 42-1 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що, з огляду на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020 у справі № 640/15976/19, яке набрало законної сили, та яким підтверджено існування методологічних помилок електронного кабінету при нарахуванні пені позивачу, відповідач 1 протиправно нараховував в період з 03.05.2020 по 15.05.2020 ПАТ «Донбасенерго» пеню, чим порушив приписи пункту 42-1.10 статті 42-1 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Офісу ВПП ДПС по нарахуванню позивачу пені з податку на додану вартість за вказаний період підлягають задоволенню.

З грудня 2019 року у Світі виникла та стрімко поширилась гостра респіраторна хвороба COVID-19, яка спричинена коронавірусом SARS-CoV-2.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року запроваджено карантин на всій території України.

У зв`язку із запровадженням карантину Верховною Радою України прийнято, а Президентом України підписано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX, який набрав законної сили 18.03.2020.

Вказаним Законом внесено зміни до Податкового кодексу України, якими, зокрема, звільнено платників податків від сплати за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також звільнено від застосування штрафних санкцій (за певними винятками) та нарахування пені (без винятків) за період з 1 березня по 31 травня 2020 року.

Так, за буквальним змістом абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, що була чина на час нарахування пені) протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Офісом великих платників податків ДПС у період з 03.01.2020 по 15.03.2020 була нарахована позивачу пеня з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 910 103,56 грн. за періоди 02.03.2016 по 03.05.2020, з 01.07.2016 по 10.05.2020 та з 01.12.2015 по 15.05.2020. Відповідачами заперечень на такий розрахунок не надано, жодними доказами його не спростовано.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що нарахування пені в періоді, який визначено в абзаці одинадцятому пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, порушує вказану норму та є протиправним.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача 2 внести зміни до інтегрованої картки платника ПАТ «Донбасенерго» шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені на загальну суму 5 910 103,56 грн. у період з 03.05.2020 по 15.05.2020., то суд виходить з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Зміст наведених правових норм та фактичних обставин справи свідчить про те, що у платника податків наявний правомірний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків. Інтегрована картка платника податків - це документ, що відображає стан розрахунків платника за податками, зборами тощо і невідображення у цій картці сплаченого платником податків податкового зобов`язання призводить до відображення в ній податкового боргу, що, своєю чергою, призводить до безпідставного застосування контролюючим органом до платника визначених в Податковому кодексі України заходів з погашення цього боргу.

Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то, таким чином, матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що зобов`язання Східного управління Офісу великих платників податків ДПС внести зміни до інтегрованої картки платника ПАТ «Донбасенерго» шляхом виключення пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 910 103,56 грн. у період з 03.05.2020 по 15.05.2020 є належним, ефективним способом захисту прав позивача, а тому дані вимоги підлягають задоволенню.

Саме такий спосіб захисту порушених прав та інтересів платника податків визнав адекватним та обґрунтованим Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 у справі № 816/2042/16, від 02.10.2018 у справі № 816/2220/17, від 20.12.2018 у справі № 818/326/17.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі 1 та 2, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довели правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов задоволено повністю, на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 23 122,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297, п. 3 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків ДПС по нарахуванню Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 910 103,56 грн. у період з 03 травня 2020 року по 15 травня 2020 року.

Зобов`язати Східне управління Офісу великих платників податків ДПС внести зміни до інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені у загальному розмірі 5 910 103,56 грн. у період з 03 травня 2020 року по 15 травня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471) на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23343582) ) судові витрати у розмірі 23122 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2020.

Суддя Н.В.Стрельнікова