Рішення № 92195497, 15.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 р. Справа№200/6557/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про

визнання дій неправомірними в частині невиконання норм пенсійного законодавства - Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” ст.69, та Закону України від 09.07.2003 №1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ст.7, 27, 40, 42;

зобов`язання перерахувати та виплатити розмір пенсії з 01.04.2020 по цей час з застосуванням показника власної, отриманої за місцем роботи середньомісячної заробітної плати за останні два роки, виплатити різницю між нарахуваннями;

нарахувати та виплатити до розміру пенсії доплату за понаднормативний стаж за 1 рік у розмірі 1% від прожиткового мінімуму, відповідно за квітень, травень, червень 16,38грн., за кожен місяць після 01.07.2020 року 17,12 грн. за кожен місяць,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.03.2016 йому призначено пенсію за віком. Рішенням відповідача зменшено показники розміру пенсії, внаслідок чого пенсія позивача суттєво зменшилась. Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо суттєвих змін показників при нарахування пенсії. Відповідачем не надано зрозумілої відповіді на заяву позивача. Вважає, що відповідач не дотримався норм законодавства при здійсненні перерахунку пенсії.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник управління просив відмовити в задоволенні позову, зазначив, що страховий стаж позивача складав 32 роки 11 місяців 22 днів. Індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратностіі 1,35 складав 0,44438. Пенсію позивачу призначено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», тому управлінням здійснено її перерахунок з 01 жовтня 2017 відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Після перерахунку індивідуальний коефіцієнт стажу склав 0,32917. Зазначили, що після перерахунку жодного зменшення пенсії позивача не відбулось, навпаки - сума пенсії збільшилась, оскільки розмір пенсії складається не тільки з основного розміру пенсії, але й зі складових (доплати, підвищення).

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 31 липня 2020 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; продовжено підготовче засідання на тридцять днів з ініціативи суду; призначено підготовче засідання на 24 вересня 2020 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 24 вересня 2020 року повернуто заяву про зміну позовних вимог ОСОБА_1 у справі; закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 12:00 год. 15 жовтня 2020 року.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання, АДРЕСА_3 .

28.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про надання інформації про те, з яких підстав в протоколі його пенсійної справи, показник середньомісячного заробітку було зменшено з 10788,72 грн. до 9719,56 грн. відповідно пенсію зменшено з 3982,87 до 3588,17 грн., який показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні для обчисленя пенсії використовує відповідач для перерахунку пенсії станом на 01 квітня 2020, яким чином позивач визначає розмір індивідуального коефіцієнту заробітної плати, яким чином враховано середньомісячну заробітну плату позивача для коригування індивідуального коефіцієнту заробітної плати.

Управлінням Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області розглянуто звернення позивача та листом від 05.05.2020 року № 131/К-01-01-01/6001/02/34 повідомлено про те, що страховий стаж позивача складав 32 роки 11 місяців 22 дні. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, врахований за період з 01.07.2000 по 31.03.2016 становив 7201,79 грн. Розмір пенсії до 30.09.2017 складав 3371,15 грн., у тому числі 3200,33 грн. - розмір пенсії за віком; 170,82 грн. - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори). З 01.10.2017 проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148 з використанням показника середньої заробітної плати 3764,40 грн. та показника вартості одного року страхового стажу 1 відсоток. Після перерахунку індивідуальний коефіцієнт стажу склав 0,32917. Зазначили, що відповідно до п.4 Прикінцевих положень закону №1058 у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. зазначили, що перерахунок по заробітній платі не доцільний, так як зменшується коефіцієнт заробітку.

З 01 жовтня 2017 року проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з використанням показника середньої заробітної плати 3764,40 грн. та показника вартості одного року страхового стажу 1 відсоток.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановлено в розмірі 1452,00 грн. Після перерахунку індивідуальний коефіцієнт стажу склав 0,32917. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, врахований за період з 11 вересня 2000 року по 31 березня 2016 року, становив 8307,32 грн. (3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016 рік х 2,20681 — індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Розмір пенсії з 01.05.2020 року - 4164,43 грн., у тому числі:

- 3982,87 грн. - розмір пенсії за віком (10788,72 *0,32917);

- 10,74 грн. - доплата за понаднормативний стаж (за 1 рік);

- 170,82 грн. - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори);

Згідно ст. 45 Закону № 1058, п 86 по особистій заяві від 21.05.2018 року проведено перерахунок пенсії по стажу з 01.06.2018 року.

Після перерахунку страховий стаж, врахований по 31 березня 2018 року, складає 34 роки 11 місяців 22 дні, індивідуальний коефіцієнт стажу складає 0,36917.

Розмір пенсії з 01 червня 2018 року - 3371,15 грн.

- 2900,67 грн. - розмір пенсії за віком (8307,32 * 0,34917);

- 170,82 грн. - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС

(ліквідатори);

- 299,66 грн. - доплата до старого основного розміру пенсії (01 жовтня 2017 року);

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 для проведення перерахунку пенсій з 01 березня 2019 року застосовується коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 17 % (3764,40 грн. х 1,17). З 01 березня 2019 року середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, врахований з 11 вересня 2000 року по 31 березня 2016 року, становить 9719,56 грн. (4404,35 грн. (3764,40 грн. х 1,17) х 2,20681 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії з 01 березня 2019 року - 3564,60 грн. 3393,78 грн. - розмір пенсії за віком (9719,56 * 0,34917); 170,82 грн. - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори).

Розмір пенсії з 01.05.2020 - 4164,43 грн.

Пенсія розрахована вірно, згідно чинного законодавства.

Позивач не погодившись з висновками щодо обчислення його пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вимоги позивача визнання дій неправомірними в частині невиконання норм пенсійного законодавства - Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” ст.69, та Закону України від 09.07.2003 №1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ст.7, 27, 40, 42, суд зазначає наступне.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

За правилами ст.49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

У зв`язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача (як ліквідатора наслідків ЧАЕС), права на перерахунок пенсії із розрахунку: за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15) та від 20 вересня 2016 року (справа № 21-1255а16) та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року (справа 560/675/17), від 15 травня 2018 року (справа № 565/1447/17), від 24 липня 2018 року (справа №347/581/17).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV (далі – Закон № 1058).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України

Слід також зазначити, що відповідно до п. 7 ч. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року за № 28-2 (далі – положення), серед основних завдань управління є, зокрема, завдання призначати (здійснювати перерахунок) і виплату пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.

Відтак, тільки Пенсійний фонд (та його структурні підрозділи) наділені повноваженнями щодо призначення/перерахунку пенсії.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм, після отримання заяви позивача про перерахунок пенсії, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення із наданням оцінки кожному періоду роботи позивача.

Однак, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії взагалі не прийнято будь-якого рішення, надано відповідь від 05.05.2020 року, якою заява позивача розглянута на підставі вимог Закону України «Про звернення громадян».

Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про перерахунок пенсії не була розглянута відповідачем належним чином з прийняттям вмотивованого рішення по суті вимог.

При цьому, суд зазначає наступне.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

На думку суду, з боку державних органів відбувається підміна понять, оскільки не будь-які повноваження органів влади з ухвалення рішень, є дискреційними. Дискреція діє тільки у разі, коли у рамках закону держорган може приймати різні рішення.

Суд ще раз наголошує, що управлінням не прийнято рішення по суті вимог (перерахунок пенсії або відмова у його проведенні), не надано оцінки заяви позивача про такий перерахунок, відтак у суду відсутнє права на втручання в дискреційні повноваження управління щодо визначення відсоткового збільшення пенсії за п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження — це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Враховуючи вищевикладене, суд, враховуючи відсутність будь-якого рішення про перерахунок пенсії, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви позивача від 28.04.2020 року про перерахунок пенсії та зобов`язати відповідача розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву позивача від 28.04.2020 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.

При цьому, суд вважає, що повторний розгляд заяви позивача є достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача, відтак, вимоги позивача про визнання дій неправомірними в частині невиконання норм пенсійного законодавства - Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” ст.69, та Закону України від 09.07.2003 №1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ст.7, 27, 40, 42 є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання управління перерахувати та виплатити розмір пенсії з 01.04.2020 по цей час з застосуванням показника власної, отриманої за місцем роботи середньомісячної заробітної плати за останні два роки, виплатити різницю між нарахуваннями; нарахувати та виплатити до розміру пенсії доплату за понаднормативний стаж за 1 рік у розмірі 1% від прожиткового мінімуму, відповідно за квітень, травень, червень 16,38грн., за кожен місяць після 01.07.20 17,12 грн. за кожен місяць, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Позивачу 25 березня 2016 року та для обчислення розміру пенсії позивача до 30 вересня 2017 року відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV враховано коефіцієнт страхового стажу, який визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

З матеріалів справи видно, що з урахуванням наведених норм при призначенні пенсії позивачу для обчислення розміру пенсії враховано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ, який набрав чинності з 01 жовтня 2017 року, до частини першої статті 25 Закону № 1058-IV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

З урахуванням внесених Законом №2148-VIII змін до статті 25 Закону № 1058-IV з 01 жовтня 2017 року коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Також, Законом №2148-VIII доповнено Розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Пунктом 4-4, 4-5 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року, страхового стажу в розмірі 1,35%.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Аналіз вищезазначених норм Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV свідчить про те, що у разі перерахунку призначених пенсій застосовується величина оцінки одного року страхового стажу - 1%, а у разі первинного призначення пенсії, застосовується величина 1,35%.

Оскільки пенсія позивачу була призначена 25 березня 2016 року, відповідач здійснив її перерахунок з 01 жовтня 2017 року відповідно до пункту 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відтак, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 43 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2020 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним.

Крім того, позивачем не надано будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії останньої, оскільки внаслідок проведеного перерахунку пенсія позивача не змінилась.

Крім того суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено право позивача самостійно визначати індивідуального коефіцієнту для призначення/перерахунку пенсії, це є виключними повноваженнями органу Пенсійного фонду України.

Відтак, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволені вказаних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про визнання дій неправомірними в частині невиконання норм пенсійного законодавства - Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” ст.69, та Закону України від 09.07.2003 №1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ст.7, 27, 40, 42; зобов`язання перерахувати та виплатити розмір пенсії з 01.04.2020 по цей час з застосуванням показника власної, отриманої за місцем роботи середньомісячної заробітної плати за останні два роки, виплатити різницю між нарахуваннями; нарахувати та виплатити до розміру пенсії доплату за понаднормативний стаж за 1 рік у розмірі 1% від прожиткового мінімуму, відповідно за квітень, травень, червень 16,38грн., за кожен місяць після 01.07.20 17,12 грн. за кожен місяць – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 28.04.2020 року про перерахунок пенсії.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 28.04.2020 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Аканов