Рішення № 92195473, 06.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 р. Справа№200/4766/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Голошивця І.О., секретаря судового засідання – Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зарахування при розрахунку пенсії позивачу у загальний стаж період навчання у автошколі ДОСААФ з 1 вересня 1976 року по 20 грудня 1976 року, що складає 3 місяці 20 днів, період роботи на Крайній Півночі з 2 січня 1980 року по 12 лютого 1989 року в загальний стаж, що складає 9 років 1 місяць 11 днів та період роботи з 2 січня 1980 року по 12 лютого 1989 року у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до загального стажу: період навчання у автошколі ДОСААФ з 1 вересня 1976 року по 20 грудня 1976 року, що складає 3 місяці 20 днів, період роботи на Крайній Півночі з 2 січня 1980 року по 12 лютого 1989 року в загальний стаж, що складає 9 років 1 місяць 11 днів та період роботи з 2 січня 1980 року по 12 лютого 1989 року зарахувати у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплати пенсію позивачу з 25 березня 2019 року (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії). В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 25.03.2019. Проте при призначені пенсії відповідач протиправно не врахував до пільгового стажу роботи позивача періоди роботи з 02.01.1980 по 12.02.1989 в районі Крайньої Півночі, за коефіцієнтом кратності 1.5, тобто один рік роботи за півтора. Крім того вважає протиправними дії щодо не зарахування періоду навчання позивача у автошколі ДОСААФ з 01.09.1976 20.12.1976. Позивач вважає зазначені висновки при призначенні пенсії протиправними, та такими, що порушують норми чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що період роботи з 01.01.1980 по 12.02.1989 в УТТ НГДУ «Варьеганнефть» не врахований, оскільки в трудовій книжці маються розбіжності. Позивачем до Управління підтверджуючих довідок надано не було. Відповідач діяв згідно до вимог діючого законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судових справ між суддями, вказану адміністративну справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивцю І.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2020 прийнято до розгляду дану позовну заяву. Клопотання представника Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження – задоволено. Вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 04.08.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 відкладено розгляд справи до 10.09.2020 для надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2020.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними повідомленнями.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту серії НОМЕР_1 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 25.03.2019 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

03.03.2020 ОСОБА_1 через свого представника звернувся до відповідача з запитом щодо пенсійного забезпечення.

Листом Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.03.2020 № 757/02 позивачу було повідомлено, що період роботи з 01.01.1980 по 12.02.1989 в УТТНГДУ «Варьеганнефть» не врахований, оскільки в трудовій книжці маються розбіжності.

Після ознайомлення з вищезазначеною інформацією щодо обчисленої пенсії, позивач вважає, що відповідач протиправно не врахував до його пільгового стажу періоди роботи з 01.01.1980 по 12.02.1989 в районі Крайньої Півночі, за коефіцієнтом кратності 1.5, тобто один рік роботи за півтора. Крім того, вважає протиправними дії щодо не зарахування періоду навчання позивача у автошколі ДОСААФ з 01.09.1976 по 20.12.1976.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-V «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-V).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пунктом 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Проаналізувавши наведені норми, суд доходить висновку, що використання розділового сполучника «або» свідчить про те, що з ряду перелічених документів можливо використати один із них, а не всі одразу.

За таких обставин, за наявності у позивача одного з перелічених у вказаній вище нормі права документів, до неї повинно застосовуватись пільгове обчислення страхового стажу як до особи, яка працювала в районах Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Суд зазначає, спору, що місцевість, де працював позивач у період з 01.01.1980 по 12.02.1989 не відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.

Відповідач не врахував період роботи позивача з 01.01.1980 по 12.02.1989 в УТТ НГДУ «Варьеганнефть», оскільки в трудовій книжці маються розбіжності, а саме: в записі № 12 маються розбіжності у даті наказу з датою звільнення, дата звільнення 12.02.1989 – дата наказу 12.02.1990.

В матеріалах справи міститься трудова книжка серії НОМЕР_2 , в якій містяться відомості щодо періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.1980 по 12.02.1989.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне виконання роботодавцем своїх обов`язків на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Наведена бездіяльність відповідача свідчить про недбале ставлення пенсійного органу при вирішенні такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Щодо зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.1980 по 12.02.1989 у районах Крайньої Півночі до пільгового стажу з коефіцієнтом кратності 1.5, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, пунктом 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 передбачено, що період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно не обчислено до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.01.1980 по 12.02.1989 у районах Крайньої Півночі з коефіцієнтом кратності 1.5 тобто з обчисленням один рік роботи за один рік і шість місяців з 25.03.2019.

Щодо періоду навчання позивача у автошколі ДОСААФ з 01.09.1976 по 20.12.1976, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

В матеріалах справи наявне свідоцтво серії НОМЕР_3 про навчання позивача у автошколі ДОСААФ з 01.09.1976 по 20.12.1976.

Суд зазначає, що вищенаведеними нормами законодавства не передбачене зарахування до стажу роботи такий вид навчання, як навчання в автошколі, крім випадку, коли таке навчання було набуте за відповідною професією роботи.

Таким чином, враховуючи наведене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо строку звернення із цим позовом до суду, суд зазначає наступне.

Статтею 122 КАС України встановлено що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно приписів частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів статті 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

В той же час, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З системного аналізу зазначеної статті Закону № 1058 вбачається, що нараховані суми пенсійних виплат, на виплату яких особа мала або має право, але не отримала своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує такі виплати, виплачуються за минулий час без обмеження шестимісячним строком.

Крім того, аналіз статті 46 Закону № 1058 дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплати пенсії за минулий час:

- три роки - для особи, яка не отримувала пенсійні виплати з власної вини;

- без обмеження будь-якого строку - для особи, яка не отримувала пенсійні виплати з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення із цим позовом до суду.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Водночас, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01.01.1980 по 12.02.1989 в УТТ НГДУ «Варьеганнефть», в районі Крайньої Півночі. Та Зобов`язати Мангушське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії позивачу з зарахуванням періоду роботи з 01.01.1980 по 12.02.1989 в УТТ НГДУ «Варьеганнефть» в районі Крайньої Півночі до пільгового стажу з коефіцієнтом кратності 1.5, тобто з обчисленням один рік роботи за один рік і шість місяців з 25.03.2019.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 06.05.2020, позивач за подання адміністративного позову сплатив 840,80 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171919, місцезнаходження: 87400, Донецька область, Мангушський р-н, смт. Мангуш, вул. Тітова, буд. 72 а) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Мангушського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171919) щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) періоду роботи з 01.01.1980 по 12.02.1989 в УТТ НГДУ «Варьеганнефть», в районі Крайньої Півночі.

Зобов`язати Мангушське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171919) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) з зарахуванням періоду роботи з 01.01.1980 по 12.02.1989 в УТТ НГДУ «Варьеганнефть» в районі Крайньої Півночі до пільгового стажу з коефіцієнтом кратності 1.5, тобто з обчисленням один рік роботи за один рік і шість місяців з 25.03.2019.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171919, місцезнаходження: 87400, Донецька область, Мангушський р-н, смт. Мангуш, вул. Тітова, буд. 72 а) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 06 жовтня 2020 року.

Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець