Рішення № 92195108, 06.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Справа № 160/7151/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/7151/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 30.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 11.09.2020 року, просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 11.04.1979 по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропет ровській області (ЄДРПОУ21910427) зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) період роботи в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду” з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року (записи в трудовій книжці №6-10);

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року (записи в трудовій книжці № НОМЕР_2 ) в будівельному управлінні “Металургбуд”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетров ській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управління “Металургбуд”;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.09.1990 по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетров ській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик” (записи в трудовій книжці №20,21).

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 30.06.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення доказів, в якій ОСОБА_1 просить суд:

- викликати в судове засідання та допитати свідками: ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 , (адреса АДРЕСА_3 ), які надали письмові заяви щодо підтвердження її трудового стажу за спірні періоди.

4. Ухвалою суду від 28.07.2020 року позовну заяву було залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви, згідно положень ст.ст.160,161 КАС України.

5. Ухвалою суду від 28.07.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів по адміністративній справі №160/7151/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, було відмовлено.

6. Позивачем у строк визначений в ухвалі суду від 28.07.2020 року усунуті недоліки позовної заяви.

7. Ухвалою суду від 15.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7151/20, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 28.09.2020 року. Клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків, було задоволено. Викликано у судове засідання, яке призначено на 28.09.2020 року, для допиту в якості свідків таких осіб: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ).

8. 15.09.2020 року ухвалою суду також було витребувано у відповідача належним чином засвідчені докази по справі:

- пенсійну справу позивача;

- лист Пенсійного фонду №0400-0306-8/33825;

- звернення позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах разом із додатками;

- відомості (інформацію) щодо спірного періоду роботи позивача до страхового стажу та іншій наявні докази щодо суті спору.

9. 25.09.2020 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву разом із витребуваними судом доказами по справі.

10. 28.09.2020 року відкладено розгляд справи до 06.10.2020 року.

11. Також, 28.09.2020 року в судовому засіданні було допитано у якості свідків таких осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_6 .

12. 06.10.2020 року учасники справи у судове засідання не прибули, позивач надала клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, у зв`язку із чим справу розглянуто у порядку письмового провадження.

13. Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

14. 06.10.2020 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

15. Суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

16. Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

17. В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що 23 травня 2020 року в приміщенні Відділу з питань перерахунку пенсі №1 за вказаною адресою отримала рішення «Про відмову в призначенні пенсії», з якого видно, що відповідно до статті 26 Закону країни «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2020 року право на призначення пенсії за віком, за наявності відповідного страхового стажу, а саме: не менше 27 років мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку: 59 років 6 місяців-які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березен 1961 року.

18. Позивач вказує, що у листі наведені роз`яснення порядку підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

19. Відповідачем обраховано, що загальний розмір її страхового стажу становить 23 роки 08 місяців 18 днів, що за твердженням відповідача недостатньо для призначення пенсії стверджується, що у позивача право на пенсію за віком на день звернення відсутнє.

20. Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; З 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року -не менше 26 років З 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року не менше 27 років.

21. За підрахунками позивача її трудовий стаж складає не менше 36 років.

22. Позивач вважає, що відмовляючи їй у призначенні пенсії, відповідач не керувався вимогами статті 19 Конституції України, за якою органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Діями відповідача порушується, передбачене ст.46 Конституції України моє право на соціальний захист та отримання пенсії за віком.

23. Приймаючи таке рішення, відповідач повинен був діяти з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Відповідно до частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, установ, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, тобто перевірка достовірності документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості її видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі не можуть бути підставою для відмови в призначенні пенсії, чи зарахуванні періоду до трудового стажу.

24. Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії за віком, з підстав недостатнього трудового стажу, відповідач не посилається на його відсутність, а на наявність сумнівів щодо трьох записів у її трудовій книжці, а саме: з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року (запис №6-10); з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року (запис №20-21), а в зв`язку з відсутністю розшифровки підпису при звільненні неможливо зарахувати період роботи та з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року (запис №16,17).

25. На думку позивач, такі дії Пенсійного фонду є протиправними та не ґрунтуються на нормах закону, у зв`язку із чим вона звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

26. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись, на те, що 13.05.2020 року позивач подав до Головного управління заяву про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та змінами, внесеними відповідно до ст.26 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №2148-VІІІ від 03.10.2017 року, якими передбачено: починаючи з 01.01.2020 року право на призначення пенсії за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку 59 років 6 місяців (народилися з 1 жовтня 1960 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за наявності страхового стажу (з 01.01.2020 по 31.12.2020) не менше 27 років.

27. Відповідач вказує, що починаючи з 1 січня 2020 року по 31.12.2020 року право на призначення пенсії за віком за наявності відповідного страхового, стажу, а саме не менше 27 років: мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку: 59 років 6 місяців, які народилися; з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

28. Згідно статті 24 вказаного вище Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному, законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

29. Згідно «Порядку подання, та оформлення документів для призначення пенсій» відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, де зазначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

30. У зв`язку з неможливістю прочитати відбиток печатки при звільнені, в наданих: позивачем копіях трудових книжок, неможливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року, з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року, неможливо зарахувати період з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в зв`язку відсутністю розшифровки підпису при звільненні.

31. Загальний розмір страхового стажу позивача становить 23 роки 08 місяців 18 днів, що недостатньо для призначення пенсії.

32. Отже, на думку Пенсійного фонду, право на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'" на день звернення

відсутнє.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

33. Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

34. Судом встановлено, що 13.05.2020 року позивач подала до Головного управління заяву про призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та змінами внесеними відповідно ст.26 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №2148-VІІІ від 03.10.2017 року, якими передбачено: починаючи з 01.01.2020 року право на призначення пенсії за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку 59 років 6 місяців (які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року) за наявності страхового стажу (з 01.01.2020 по 31.12.2020) не менше 27 років.

35. До заяви про призначення пенсії позивачем були долучені копії таких документів: довідки ІНН, паспорту, трудової книжки, диплому про навчання, довідки із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення, заяви про спосіб виплати пенсії, свідоцтва про шлюб, диплому, додатку до диплому, диплому кандидата наук, свідоцтва про народження, свідоцтва про розірвання шлюбу, архівну довідку.

36. Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, серія НОМЕР_3 , копія якої міститься у матеріалах справи, позивач у також, працювала у період:

- з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду” (записи в трудовій книжці №6-10);

- з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управлінні “Металургбуд” (записи в трудовій книжці №16, 17);

- з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик” (записи в трудовій книжці №20, 21).

37. Звертаючись до суду із цим позовом, позивач зазначила, що на її думку у неї наявні всі правові підстави для призначення пенсії за віком, згідно положень ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та змінами внесеними відповідно ст.26 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №2148-VІІІ від 03.10.2017 року, якими передбачено: починаючи з 01.01.2020 року право на призначення пенсії за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку 59 років 6 місяців (народилися з 1 жовтня 1960 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за наявності страхового стажу (з 01.01.2020 по 31.12.2020) - не менше 27 років.

38. У травні 2020 року листом № 0400-0306-8/33825 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком, з огляду на такі обставини.

39. Статтею 26 визначено, що починаючи з 1 січня 2020 року по 31.12.2020 року право на призначення пенсії за віком за наявності відповідного страхового, стажу, а саме не менше 27 років: мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку: 59 років 6 місяців - які народилися; з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

40. Згідно статті 24 цього Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному, законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

41. Згідно «Порядку подання, та оформлення документів для призначення пенсій» відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, де зазначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

42. У зв`язку з неможливістю прочитати відбиток печатки при звільнені, в наданих: позивачем копіях трудових книжок, неможливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року, з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року, неможливо зарахувати період з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в зв`язку відсутністю розшифровки підпису при звільненні.

43. Загальний розмір страхового стажу позивача становить 23 роки 08 місяців 18 днів, що недостатньо для призначення пенсії.

44. Отже, на думку Пенсійного фонду, право на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'" на день звернення

відсутнє.

45. Таким чином, з викладених вище підстав, Пенсійним фондом було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.

46. Не погодившись із діями відповідача, що полягають у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду”, з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управління “Металургбуд”, а також період її роботи з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик”, позивач звернулася до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав на належне соціальне забезпечення.

47. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

48. Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України “Про пенсійне забезпечення”.

49. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

50. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону №1788-XII).

51. Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

52. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

53. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

54. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

55. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993.

56. Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

57. Відповідно до п. 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

58. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

59. Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

60. Відповідно до пунктів 2 і 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637.

61. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, в т.ч. і профспілкові квитки.

62. Аналогічний висновок вказаний в постановах Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

63. Дослідивши матеріали справи, встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача, серія НОМЕР_3 , копія якої міститься у матеріалах справи, позивач у тому числі, працювала у період:

- з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду” (записи в трудовій книжці №6-10);

- з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управлінні “Металургбуд” (записи в трудовій книжці №16,17);

- з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик” (записи в трудовій книжці №20,21).

64. Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії за віком, з підстав недостатнього трудового стажу, відповідач не посилається на його відсутність, а на наявність сумнівів щодо трьох записів у її трудовій книжці, а саме: з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року (запис №6-10); з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року; (запис №20-21), а в зв`язку з відсутністю розшифровки підпису при звільненні неможливо зарахувати період роботи та з 07.07.1989 року по 28.02. 1990 року (запис №16,17).

65. Таким чином, встановлено, що вказані вище записи внесено з порушенням Інструкції.

66. Так, з метою підтвердження страхового стажу позивача за спірний період на вказаних вище підприємствах судом були допитані в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_6 , які були попередженні про кримінальну відповідальність, а також працювали у спірному періоді разом із позивачем на цих підприємствах.

67. Даний факт підтверджується копіями трудових книжок свідків, що були дослідженні у судовому засіданні та містяться в матеріалах справи.

68. Так, свідки, кожен окремо, надали пояснення, що дійсно позивач у період з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року працювала в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду”, про що зазначили свідок ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року працювала в будівельному управлінні “Металургбуд”, про що вказала свідок ОСОБА_4 , а у період з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року позивач працювала в малому підприємстві “Страховик”, про що вказав свідок ОСОБА_6 .

69. При цьому, слід зазначити, що відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Проте, Пенсійним фондом було відмовлено у підтвердженні стажу роботи на підставі показань свідків, чим в свою чергу порушили норми вищевказаного порядку.

70. Крім цього, суду зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

71. Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 року.

72. Також суд зазначає, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

73. Крім того, суд враховує вимоги пункту 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, надає, зокрема, допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

74. Відповідачем не надано суду доказів надання позивачу допомоги в одержанні відсутніх документів для зарахування стажу його роботи у періоди з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду” (записи в трудовій книжці №6-10); з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управлінні “Металургбуд” (записи в трудовій книжці №16,17); з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик” (записи в трудовій книжці №20,21).

75. Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

76. Фактично, суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

77. Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

78. З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду”, періоду роботи з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управлінні “Металургбуд”, а також періоду роботи з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик”.

79. Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу позивача спірного періоду, слід зазначити про таке.

80. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

81. Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частин другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

82. Також, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

83. Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

84. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

85. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

86. Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

87. Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

88. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005р. (остаточне) у справі “Кечко проти України” зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

89. Також і у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі – провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

90. Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетров ській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду”, період роботи з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управління “Металургбуд”, а також період її роботи з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик”, а також в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2020 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

91. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

92. Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

93. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

94. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

95. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

96. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

97. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

98. Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

99. Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги щодо протиправної відмови Пенсійного фонду у призначення їй пенсії за віком.

100. Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, а саме визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду”, періоду роботи з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управлінні “Металургбуд”, а також періоду роботи з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик”; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетров ській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду”, період роботи з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управління “Металургбуд”, а також період її роботи з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик”, а також зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2020 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

101. Щодо розподілу судових витрат.

102. Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

103. Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

104. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 630,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

105. Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

106. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

107. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду”, періоду роботи з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управлінні “Металургбуд”, а також періоду її роботи з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик”.

108. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетров ській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 11.04.1979 року по 31.01.1986 року в тресті “Спеціальних робіт” “Дніпропетровського облміжколгоспбуду”, період її роботи з 07.07.1989 року по 28.02.1990 року в будівельному управління “Металургбуд”, а також період її роботи з 01.09.1990 року по 12.12.1991 року в малому підприємстві “Страховик”.

109. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2020 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

110. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

111. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 630,60 гривень.

112. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код ОКПП НОМЕР_4 ).

113. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

114. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

115. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

116. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

117. Повний текст судового рішення складено 06.10.2020 року.

Суддя В.В Ільков