Ухвала суду № 92194576, 25.08.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36216/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Габрись О.М.,

за участю прокурора Рафальонта Н.Б.

захисників Довганич О.О., Онученка Д.С.

підозрюваної ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого відділу управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Бацанова О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно

підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий другого відділу управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Бацанов О.В., за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора Рафальонт Н. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000724 від 29.11.2018 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.361 КК України. Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди іншою фізичною особою, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало тяжкі наслідки державним інтересам, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. На даний час існують ризики того, що вона може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим у слідства виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання.

Підозрювана, її захисники проти задоволення клопотання категорично заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. У органа досудового розслідування відсутні докази, що вказували б на причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення. Просили врахувати особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, її належну процесуальну поведінку та позитивну характеристику, враховуючи, що дане кримінальне провадження розпочато29.11.2018. В задоволенні клопотання просили відмовити.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000724 від 29.11.2018 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.361 КК України.

Так, 28.04.2016 управлінням персоналу штабу військової частини А0796 ОСОБА_2 видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , як наслідок він набув статусу учасника бойових дій.

Таким чином, ОСОБА_2 маючи статус учасника бойових дій був наділений правом першочергового відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, та безоплатної передачі земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2 гектара.

Проте, ОСОБА_2 діючи в порушення вимог зазначених вище нормативно-правових актів, неодноразово використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та забезпечив безоплатну приватизацію наданих йому земельних ділянок на себе за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 04.11.2015 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою за Вх. №31-381/0/14-15 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 гектара з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Чепелівської сільської ради Красильвського району Хмельницької області, за наслідками розгляду якої Головним управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-17580-СГ від 12.07.2016 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» згідно з яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 за межами населених пунктів Чепелівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області та надано йому у власність земельну ділянку, загальною площею 2 гектара (кадастровий номер 6822789100:04:005:0187) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення.

У подальшому, на підставі підписаних та поданих від імені ОСОБА_2 представником ОСОБА_4 документів державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_5 20.07.2016 була проведена державна реєстрація прав власності за громадянином ОСОБА_2 на нерухоме майно - земельну ділянку із кадастровим номером 6822789100:04:005:0187 площею 2 гектара для ведення особистого селянського господарства.

У невстановлений слідством час та місці ОСОБА_2 будучи суб`єктом злочину, тобто фізичною осудною особою, яка досягла віку кримінальної відповідальності, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення дійшов злочинної змови з депутатом Хмельницької обласної ради ОСОБА_6 , яка спільно із невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами залучила його та ряд інших осіб із числа учасників АТО до протиправних дій з метою подальшого одержання неправомірної вигоди від відчуження безпідставно одержаних від держави земель на користь третіх осіб - добросовісних набувачів, та ними досягнуто домовленості про чергове отримання земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства але вже на території Київської області та звернення вдруге її на свою користь шляхом обману.

У свою чергу, ОСОБА_6 та не встановлені на даний час досудовим розслідуванням особи залучили до вчинення злочину ОСОБА_7 , яка повинна була: виступити від імені ОСОБА_2 як набувача землі із числа учасників АТО представником за довіреністю; за допомогою та сприяння інших учасників злочинів повинна була звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про його затвердження; одержати право установчі документи на земельну ділянку у Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області та зареєструвати її на праві власності у державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень; в подальшому продати вказану земельну ділянку третім особам, а грошові кошти розподілити між співучасниками злочину.

Будучи обізнаним про порядок передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадян, а саме про те, що передача земельних ділянок у власність громадян провадиться один раз по кожному виду використання, для реалізації свого злочинного наміру по заволодінню шляхом обману земельною ділянкою ОСОБА_2 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 на виконання її усної вказівки 26.01.2018 прибув до офісного приміщення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8., де в офісі №15 будинку 6 по вулиці Тернопільській в місті Хмельницький, реалізуючи умисел, направлений на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою, надав їй копії заздалегідь підготовлених власного паспорту громадянина України, картки фізичної особи - платника податків про присвоєння йому ідентифікаційного номеру та посвідчення учасника бойових дій і підписав підготовлені ОСОБА_8 документи.

Після чого, ОСОБА_7 діючи на підставі довіреності ОСОБА_2 подала до Головного управління Держгеокадастру у Київській області клопотання ОСОБА_9 вх. № 1715/0/94-18 від 05.02.2018 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 гектара, яка розташована в адміністративних межах Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області в якому були зазначені неправдиві відомості про неотримання ОСОБА_2 раніше земельної ділянки із таким цільовим призначенням.

У цей час невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи до вчинення злочинних дій, пов`язаних із набуттям у власність всупереч встановленому законом порядку ОСОБА_2 земельної ділянки, залучили службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області - начальника ОСОБА_1 та її заступника ОСОБА_3 , які за змістом своїх службових обов`язків були наділені повноваженнями з підписання документів про відведення та надання у власність земель.

За результатами розгляду вище зазначеного клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам служби, в інтересах останнього та інших на даний час не встановлених осіб, з метою одержання ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами неправомірної вигоди у вигляді безпідставного набуття у власність землі, свідомо не організувала та не забезпечила всупереч вимогам частини четвертої статті 116 та статті 123 Земельного кодексу України, проведення перевірки отримання громадянином ОСОБА_2 земельної ділянки такого виду використання у минулому.

Крім цього, ОСОБА_1 усвідомлювала, що вид використання земельної ділянки у межах категорії земель сільськогосподарського призначення для одержання якої звернувся ОСОБА_2 встановлений як «для ведення фермерського господарства», підстав для зміни цього виду використання не вбачалося.

Водночас, діючи свідомо та всупереч вимогам частини четвертої статті 116, статей 20, 123 Земельного кодексу України, без перевірки додержання ОСОБА_2 права на безкоштовну приватизацію земель у межах визначених категорій, без вирішення у передбаченому законом порядку зміни цільового призначення земель, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1 видано наказ № 10-766/15-18-сг від 08.02.2018 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» згідно з яким було надано дозвіл громадянину ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2 гектара, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_7 , діючи на підставі довіреності ОСОБА_2 , звернулася із заявою до ТОВ «НВФ ГЕОКАД» (код ЄДРПОУ 40467213), яким у подальшому було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розташованої на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області.

Після розроблення проекту землеустрою ОСОБА_7 діючи в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності звернулася із клопотанням Вх. № 2630/0/94-18 від 15.02.2018 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з проханням затвердити документацію із землеустрою та передати йому безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3224981600:02:006:0054 площею 2 гектара для ведення особистого селянського господарства на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області.

Вказане клопотання ОСОБА_2 разом із поданими ним документами були передані для опрацювання до підрозділів державного земельного кадастру та розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

Так, начальник Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1 та її заступник ОСОБА_3 були зобов`язані відповідно до положень частини четвертої статті 116, частини дванадцятої статті 123 та статті 186-1 Земельного кодексу України, пунктів 13, 24, 30 розділу 4, пунктів 1, 11 розділу 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016, розподілу обов`язків між начальником, першим заступником та заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 138 від 31.05.2017, забезпечити належний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства при передачі у власність земель, здійснити або організувати таке здійснення перевірки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання громадянину ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 2 гектара (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вепрської сільської ради Фастівського району Київської області, мали можливість з`ясувати відповідну інформацію шляхом одержання даних про раніше одержані ОСОБА_2 у власність землі з системи державного земельного кадастру та Національної кадастрової карти, а ОСОБА_1 також Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, право та ключ доступу до якого вона одержала від ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України.

Діючи всупереч інтересам служби, а саме в порушення вимог частини четвертої статті 116, статті 118, частини дванадцятої статті 123 Земельного кодексу України, в інтересах ОСОБА_2 та інших на даний час не встановлених осіб, з метою одержання ОСОБА_2 та іншими не встановленими на даний час слідством особами земельної ділянки, на виконання попередньої домовленості як начальник Головного управління Держгеокадастру у Київській області погодила та забезпечила підписання своїм заступником ОСОБА_3 наказу № 10-1147/15-18-сг від 16.02.2018 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», згідно з яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано громадянину ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2 гектара (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовано на території Веприцької сільскої ради Фастівського району Київської області, його реєстрацію у визначеному в Головному управлінню порядку з наданням його необхідних обов`язкових реквізитів.

В подальшому ОСОБА_7 , для завершення реалізації спільного злочинного умислу, направленого на придбання права власності на користь ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2 гектара (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054) шляхом обману, використала наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-1147/15-18-сг від 16.02.2018, який подала до Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Володимирська 2Б, для реєстрації за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку та цього ж дня за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на цю ділянку.

Унаслідок вчинення зазначених протиправних дій із земель державної власності безпідставно вибула земельна ділянка (кадастровий номер 3224981600:02:006:0054), вартість якої станом на 16.02.2018 складала 362 006 гривень (триста шістдесят дві тисячі шість гривень), що з урахуванням примітки до статті 364 КК України, положень статті 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», якими визначено застосування розміру податкової соціальної пільги для кваліфікації діянь як злочинів, свідчить про спричинення унаслідок протиправних дій ОСОБА_1 тяжких наслідків (362 006 грн. більше ніж 881*250).

Своїми умисними протиправними діями, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди іншою фізичною особою, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало тяжкі наслідки державним інтересам, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.

19 серпня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Києва, українці, громадянці України, з вищою освітою, яка зареєстрована за адресою - АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою - АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з наявних в матеріалах даних, із протоколу огляду від 12-13.10.2018 земельних ділянок на території Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області із кадастровими номерами 3224981600:02:008:0288 та 3224981600:02:006:0070; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.06.2020, а саме документами, які вилучено у Головному управлінні Держгеокадастру у Хмельницькій області; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.07.2020, до вилучених співробітниками Національної поліції України документів 25.12.2019 під час обшуку у Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області в рамках кримінального провадження №42019110350000029 від 13.02.2019; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.10.2019, а саме документами, які вилучено у Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області; акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №2-ДК/2/АП/09/01/-19 від 23.08.2019; матеріалів тимчасового доступу до речей і документів від 16.10.2019, а саме документами, які вилучено у ОСОБА_10 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 18.07.2019; протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 18.07.2019; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 07.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 07.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 07.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 08.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 08.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 08.07.2020; протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 07.07.2020; протоколу експерта №24/128 від 04.05.2020 (судово оціночна земельна експертиза); висновку експерта №17-3/1382 від 04.08.2020 (судово-почеркознавча експертиза); інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 364 КК України, особу підозрюваної та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що відносно підозрюваної наявний такий ризик, як незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи особу підозрюваної, її матеріальний стан, міцність соціальних зв`язків, те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, її процесуальну поведінку під час досудового розслідування, а також те що прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого та застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме особистого зобов`язання, котрий згідно зі ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, зокрема:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками відповідно до списку, визначеному слідчим або прокурором та підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Керуючись ч. 6 ст. 194, 179, ст. 199, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого другого відділу управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Бацанова О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 19 жовтня 2020 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками відповідно до списку, визначеному слідчим або прокурором та підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Роз`яснити, що у разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Батрин