Рішення № 92193353, 07.10.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2020 р. Справа № 916/1148/20Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Галімон Н.А., згідно довіреності № 350/312/24/15 від 03.01.20 р.

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

розглянувши справу №916/1148/20 за позовом Військової частини А3571 (65121, м.Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1а)

до Фізичної особи - підприємця Добрової Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65014, м.Одеса, вул.Єврейська, 13)

про виселення Суб`єкта підприємницької діяльності Доброву Олену Володимирівну (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення будівлі за генпланом № 36 (клуб) загальною площею 26,97 кв.м., розташованої за адресою Одеська область, Іванівський район, ст. Буялик, вул. Лядова, 36, військове містечко Буялик-3

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, пояснень третьої особи, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені в позовній заяві, запереченнях на відзив від 12.06.20 р. за вх.№ 15125/20, де зазначає про те, що нежитлове приміщення будівлі за генпланом № 36 (клуб), загальною площею 26,97 кв.м., розташоване за адресою Одеська область, Іванівський район, ст.Буялик, вул.Лядова,36, військове містечко Буялик-3 перебуває на балансі ВЧ А 3571, а земельна ділянка обліковується КЕВ м.Одеси як землі оборони. Відповідно до «Акту приймання-передачі фондів цілісного майнового комплексу аеропорту військової авіації смт.Петрівка Буялик, які здаються при розформуванні ВЧ А1464 до ВЧ А3571 в тимчасове зберігання від 28.10.04 р. № 738», ВЧ А1464 здала та ВЧ А3571 прийняла в тимчасове користування цілісний майновий комплекс аеродрому Буялик. Згідно додатку до акту приймання-передачі № 728 від 28.10.04 р. - опис № 3 будівель та споруд службової зони цілісного майнового комплексу аеропорту військової авіації Буялик, які здаються при розформуванні ВЧ А1464 до ВЧ А3571 в тимчасове зберігання, в якому є вказане нежитлове приміщення будівлі за генпланом №36 (клуб), передано в задовільному стані.

За позицією позивача, відповідно до п.10.7 договору оренди від 08.11.01 р., укладеного між МОУ в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління МОУ, який діє на підставі доручення Міністра оборони України від 12.01.01 р. №148\155 та ПП ДобровоюО.В., яка діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи № 04057112Ф0010131 від 23.02.00 р., у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом 1-го місяця, то договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, у зв`язку з чим у жовтні 2006 року договір був автоматично пролонгований на 5 років до 31.10.11 р., а далі до 31.10.16 р. та термін його дії закінчився 31.10.16 р. У зв`язку з закінченням терміну дії договору 31.10.16 р. ВЧ А3571 відправила на адресу орендаря лист щодо добровільного звільнення займаного нежитлового приміщення площею 26,97 кв.м., відповіді на який від останнього не надходило. Відповідачем 10.08.16 р. було подано заяву на продовження терміну дії договору оренди та звіт про незалежну оцінку даного майна, однак відповідно до Наказу МОУ № 46 від 02.02.10 р. «Про затвердження Інструкції про організацію передачі в оренду та укладення договорів оренди нерухомого військового майна» наданий звіт про незалежну оцінку майна від 2016 р. був чинним тільки 6 місяців та не погоджувався із Фондом державного майна України а тому на теперішній час є недійсним. На теперішній час є недійсним і договір добровільного страхування майна юридичних осіб МЮ-16-С-01 № 00003 від 15.01.18 р., оскільки був чинним тільки до 14.01.19р.

Як вказує позивач нежитлове приміщення будівлі за генпланом № 36(клуб), загальною площею 26,97 кв.м., розташоване за адресою Одеська область, Іванівський район, ст.Буялик, вул.Лядова,36, військове містечко Буялик-3 не входить у перелік нерухомого майна згідно додаткового переліку №47 від 15.07.18 р., затвердженого Міністром оборони України, у зв`язку з цим відсутні будь-які підстави для надання в оренду нежитлового приміщення будівлі за генпланом № 36 (клуб) відповідачу без дозволу МОУ.

Разом з цим відповідно до п.10.9 договору його дія припиняється у випадку: закінчення терміну на який він був укладений; достроково по обопільній згоді сторін або за рішенням арбітражного суду (суду); у разі невиконання вимог п.5.10. Наданий відповідачем договір добровільного страхування майна юридичних осіб МЮ-16-С-01 № 00003 від 15.01.18 р. був чинним тільки до 14.01.19 р., що не відповідає умовам п.5.10 договору оренди. Також п.10.6 розділу 10 додаткової угоди № 110ф-с/2003/ГоловКЕУ передбачено, що договір може бути достроково розірваним на вимогу орендодавця, якщо орендар: не вніс орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу - відповідач у відзиві зазначає, що з грудня 2019 р. не вносив орендну плату протягом 4-х місяців; не робить капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна згідно з умовами договору - відповідач жодного разу не звертався до ВЧ А3571 щодо реконструкції, технічного переоснащення, поліпшення орендованого майна. За наведеного, позивач вбачає відсутніми підстави для продовження дії договору оренди, а відповідно правомірними заявлені позовні вимоги щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення будівлі за генпланом № 36 (клуб), загальною площею 26,97 кв.м.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позовну заяву від 21.05.20 р. за вх.№ 12864/20, в якому відмічає про те, що договір у відповідності з умовами викладеними у його п.10.7, яким передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, був автоматично пролонгований на 5 років з 31.10.06 р. по 31.10.11 р., з 31.10.11 р. по 31.10.16 р. та з 31.10.16 р. по 31.10.21 р. Отже, на даний момент договір від 08.11.01 р. є чинним, а відповідно приміщення перебуває у відповідача в користуванні на законних підставах.

Також відповідач звертає увагу суду на наступні обставини. Військовою частиною А3571 було направлено на адресу ПП Добрової О.В. лист від 03.08.16 р. за вих.№ 350/312/24/2043 з пропозицією подати на адресу військової частини, за умови наявності бажання продовжити дію договору, у термін до 20.08.16 р. звернення (заяву) щодо продовження терміну дії договору оренди, примірник нової оцінки майна та рецензії на неї. Як вказує відповідач дані зобов`язання ним були виконанні про що свідчить заява від 10.08.16р., отримана позивачем 11.08.16 р. за вх.№ 23/1107 та подані позивачем до позовної заяви титульний та третій аркуші звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення будівель, інвентарний № 36 по генеральному плану, загальною площею 26,97 кв.м, розташованого за адресою Одеська область, Іванівський район, смт Петровка (ст.Буялик), вул.Лядова від 23.08.16 р., виготовлену ТОВ «Українське консалтингове бюро». Листом від 29.12.17 р. за вих.№ 350/312/24/3917 ВЧ А3571 запропонувала відповідачу надати в терміновому порядку документи щодо страхування орендованого майна, на виконання якого 15.01.18 р. між ФОП Добровою О.В. та ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» був укладений договір добровільного страхування майна юридичних осіб МЮ-16-С-01 №00003. Враховуючи викладене та листування щодо продовження дії договору, зокрема листи ВЧ А3571 від 05.09.17 р., від 27.07.18 р., відповідач стверджує про продовження за взаємною згодою сторін дії договору до 31.10.21 р.

Окрім цього, відповідач відмічає, що після сплати позивачу 10.01.20 р. орендної плати за грудень 2019 р., платіж був повернутий у зв`язку із зміною реквізитів рахунку ВЧ А3571 у Державній казначейській службі України та не повідомлення орендодавцем орендаря про цю суттєву обставину про які останній дізнався лише із позовної заяви та за умови вияснення нових реквізитів терміново сплатила орендну плату за 2020 р.

Також відповідач вказує, що нею за власний рахунок було приведено приміщення у належний стан та в разі необхідності його звільнення буде вимушена визнавати за собою право власності на невідокремлені поліпшення та повернення їх в стані не гіршому, ніж за час передачі в оренду. Відповідно до цього приміщення використовувати буде неможливо, а тому держава втратить доходи, які вона отримувала у вигляді орендної плати.

Відповідач вважає, що вчасно попередив у 2016 р. орендодавця про свій намір продовжити договір оренди, що підтверджується заявою вх.№ 23/1107 від 11.08.16 р. щодо продовження договору та звіт з незалежної оцінки майна з рецензією від 23.08.16 р. Позивач взагалі не ставив до відома відповідача стосовно не бажання продовжувати дію договору та наявність наміру використовувати майно для власних потреб, а навпаки повідомив орендаря про закінчення договору страхування майна 29.10.17 р. і необхідності подання чинного договору страхуння, чим підтвердив про продовження договору на новий строк до 31.10.21 р. Водночас відповідач вбачає, за умови належного виконання своїх обов`язків за договором, наявність переважного права за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк, крім випадків якщо орендоване майно необхідне для потреб власника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача позов підтримує, подала суду пояснення від 19.05.20 р. за вх.№ 12639/20, де зазначає про те, що договір оренди № 262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.01 р., укладений між Міністерством оборони України та ПП Добровою О.В. продовжував свою дію до 31.10.06 р. потім до 31.10.11р. та до 31.10.16р. Між тим, згідно наказу МОУ № 46 від 02.02.10 р. «Про затвердження Інструкції про організацію передачі в оренду та укладення договорів оренди нерухомого військового майна» який містить перелік об`єктів нерухомого майна, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду уповноваженими органами військового управління в МОУ та ЗСУ, спірне нежитлове приміщення в/м Буялик-3, по ГП № 36 (клуб), загальною площею 26,97 кв.м. відсутнє у переліку нерухомого майна, яке без заподіяння шкоди обороноздатності держави, бойовій та мобілізаційній готовності військ пропонується до передачі в оренду уповноваженими органами військового управління в МОУ та ЗСУ. На підставі цього, 27.07.18р. ВЧ А3571 відправила лист на адресу орендаря щодо добровільного звільнення орендованого майна, але відповідь не надійшла. За таких обставин, третя особа вважає, що договір оренди № 262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.01 р. закінчив свою дію ще 31.10.16 р., а отже відповідач незаконно займає орендоване майно згідно п.10.9. договору положеннями якого передбачено, що договір припиняє свою дію у випадку закінчення терміну, на який він був укладений.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.04.2020р. відкрито провадження у справі №916/1148/20 та постановлено розглядати справу №916/1148/20 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на "27" травня 2020р. о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 27.05.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 12.06.2020р. на 10 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 27.05.2020р. викликано представника КЕВ м. Одеси у судове засідання, яке відбудеться 12.06.2020р. о 10 год. 15 хв.

У судовому засіданні 12.06.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 03.08.2020р. на 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 03.08.2020р. оголошено протокольну ухвалу про продовження строків розгляду підготовчого провадження на 30 днів за власною ініціативою суду до 07.09.2020р. включно та оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 17.08.2020р. на 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 17.08.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 07.09.2020р. на 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 17.08.2020р. викликано Військову частину А 3571 у судове засідання, яке відбудеться 07.09.2020р. на 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 07.09.2020р. оголошено протокольну ухвалу про поновлення відповідачу строків на подання клопотання від 03.09.2020р. за вх.№23224/20, залучено до матеріалів справи клопотання відповідача від 03.09.2020р. за вх.№23224/20, оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 08.09.2020р. о 12 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 07.09.2020р. викликано Військову частину А 3571 та КЕВ м. Одеси у судове засідання, яке відбудеться 08.09.2020р. на 12 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 08.09.2020р. відкладено розгляд справи на 21.09.2020р. об 11год.45хв.

У судовому засіданні 21.09.2020р. оголошено протокольну ухвалу про поновлення позивачу строку на подання доказів, залучено до матеріалів справи супровідний лист позивача за вх.№24989/20 від 21.09.2020р. та оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 05.10.2020р. на 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 05.10.2020р. викликано представника КЕВ м. Одеси у судове засідання, яке відбудеться 07.10.2020р. о 10 год. 00 хв.

Клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи від 13.05.2020р. за вх.№12012/20, про приєднання до матеріалів справи доказів від 27.05.2020р. за вх.№13552/20, про долучення доказів від 17.08.2020р. за вх.№21812/20 та заяву позивача про відкладення розгляду справи від 13.08.2020р. за вх.№21542/20 судом були задоволені.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

08.11.2001р. між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України (орендодавець), що діяв на підставі Доручення Міністра оборони України від 12.01.2001р. №148/155, та ПП Добровою Оленою Володимирівною (орендар) було укладено договір №262/2001/ГоловКЕУ, відповідно до умов якого орендодавець здав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення в/м Буялик-3, по ГП №36 (клуб), загальною площею 26,97кв.м., за адресою ст. Буялик, Одеська область, Іванівський район, вул. Лядова, що знаходяться на балансі КЕЧ Одеського району, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток №3) і становить 5802,22грн. Склад орендованого майна згідно з актом інвентаризації (додаток №1) (п.п.1.1., 1.2. договору).

Момент користування орендованим майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна (додаток №2). Назване в п.1.1. майно орендодавець передає орендарю для відкриття магазину непродовольчих товарів. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, що вказана в експертному висновку про оцінку майна, який виконується відповідно до Методики, затвердженої КМУ. У випадку розірвання договору оренди, закінчення терміну його дії та відмови від його продовження орендар повинен повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу. Орендодавець повинен прийняти згідно акту прийому-передачі об`єкт оренди протягом одного місяця (п.п.2.1., 2.3., 2.4., 2.5. договору №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р.).

За умовами п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ №786-1995р. та змін до неї №699-1998р. та №75-2000р, і складає 870,33грн. за рік (без індексів інфляції та ПДВ). Орендна плата за базовий місяць оренди (червень 2001р.) розраховується згідно з додатком №4 до цього договору та складає 72,53грн. (без ПДВ). Орендна плата перераховується орендарем на реєстраційний рахунок КЕЧ Одеського району номер 05010021051120/1 Управління державного казначейства у Одеській області р/р 35134305101 в Облуправлінні НБУ м. Одеси, МФО 328027, код 23213460, не пізніше 15 числа місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

У відповідності до п.8.1. договору №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р. орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок неналежного використання, або невиконання його умов орендарем.

Даний договір діє з дати підписання по 31.10.2006р., строком на 5 років. Умови договору зберігають силу протягом строку його дії та у випадках, коли після його укладення законодавством України встановлено правила, що погіршують становище орендаря. Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Одностороння відмова від виконання договору та внесених змін не допускається. Договір оренди може бути достроково розірваний орендодавцем з примусовим звільненням займаного орендованого майна у разі несплати ним орендної плати та інших платежів згідно цього договору більш ніж за 3 місяці, а також на вимогу однієї зі сторін за рішеннями суду, арбітражного суду у випадку невиконання сторонами інших своїх обов`язків та на інших засадах, що передбачені законодавчими актами України. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені договором. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи припинення дії цього договору. Дія договору припиняється у випадку: закінчення терміну, на який він був укладений; загибелі об`єкту оренди; банкрутства орендаря; достроково по обопільній згоді сторін або за рішенням арбітражного суду (суду); у разі невиконання вимог п.5.10 (п.п.10.1., 10.2., 10.3., 10.4., 10.7., 10.8., 10.9. договору №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р.).

Також сторонами до договору №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р. було підписано Акт інвентаризації об`єкта оренди від 31.07.2001р. (додаток №1), Акт прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду від 08.11.2001р. (додаток №2), розрахунок комунальних послуг та загальноексплуатаційних витрат на утримання орендованого майна (додаток №5). Також додатками до договору оренди є паспорт-сертифікат об`єкту експертної оцінки (нерухомості) (додаток №3), розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна від 30.08.2001р. (додаток №4).

25.12.2003р. сторонами було укладено додаткову угоду №110од-с/2003/ГоловКЕУ до договору №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р., відповідно до якої п.1.1. договору викладено в такій редакції: «Орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користуванні нерухоме майно у складі нежитлового приміщення будівлі за генеральним планом №36, загальною площею 26,97 кв.м., розташоване за адресою: Одеська обл., Іванівський район, ст.Буялик, вул. Лядова, військове містечко Буялик-3, що знаходяться на балансі Одеської КЕЧ району, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна і становить 5802,22грн.». Другий абз. п.3.2. розділу 3 договору викладено у такій редакції: «Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду Державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок Одеської КЕЧ району в територіальному органі Державного казначейства щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції» (п.п.1, 2 додаткової угоди).

Згідно п.4 додаткової угоди №110од-с/2003/ГоловКЕУ від 25.12.2003р., п.5.8. розділу 5 договору №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р. викладено у наступній редакції: «У разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу.

Також додатковою угодою №110од-с/2003/ГоловКЕУ від 25.12.2003р. п.п.5.11., 5.12. договору оренди викладено у наступній редакції: «Понад орендну плату за нерухоме майно орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та експлуатаційні витрати на його утримання (додаток №7). Обов`язково встановити прилади обліку електро-, водопостачання і заключити прямі договори з постачальними організаціями. Орендар щомісячно компенсує та перераховує на спеціальний реєстраційний рахунок Одеської КЕЧ району в територіальному органі Державного казначейства щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду майно площею 26,97кв.м., що використовується орендарем.".

Крім того, розділ 8 договору доповнено п.8.4. такого змісту: «У випадку реорганізації орендаря до припинення чинності цього договору, переукласти цей договір на тих самих умовах з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати орендарем». Пункт 10.8. Договору викладено у такій редакції: «Реорганізація орендодавця чи орендаря, або перехід права власності на орендоване майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.".

За умовами п.13 додаткової угоди №110од-с/2003/ГоловКЕУ від 25.12.2003р. п.10.6. договору №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р. викладено у новій редакції: «Сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар: використовує майно не відповідно до умов договору; не вніс плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу; не робить капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна згідно з умовами договору; передає орендоване майно (його частину) у суборенду без письмового дозволу орендодавця; не застрахував орендоване майно згідно п.5.10. цього договору; не переглядає орендну плату у разі внесення змін до Методики, яка передбачає збільшення розміру орендної плати. За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.».

27.07.2018р. відповідач отримав лист ВЧ А 3571 №350/312/24/1930 від 27.07.2018р., в якому повідомлялось про те, що строк дії договору №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р. закінчився 31.10.2016р. Також, у листі ВЧ зазначила, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 02.02.2010 року №46, передачі в оренду підлягають будівлі, які включені в перелік нерухомого майна, яке без заподіяння шкоди обороноздатності державі пропонується до передачі в оренду, але об`єкт оренди відсутній у вказаному переліку, тобто, відсутні підстави для продовження дії договору оренди. У зв`язку з викладеним, у листі ВЧ зазначила також, що просить орендаря звільнити займане приміщення площею 26,97 квадратних метрів за адресою: Одеська область, Іванівський район, ст. Буялик, вул. Лядова, військове містечко Буялик-3.

На підтвердження того, що нежитлове приміщення будівлі за генпланом №36 (клуб), загальною площею 26,97 кв.м., розташоване за адресою: Одеська обл., Іванівський р-н, ст. Буялик, вул. Лядова, 36, військове містечко Буялик-3, не входить у перелік нерухомого військового майна позивач подав до справи Додатковий перелік №47 від 15.07.2018р., затвердженого Міністром оборони України.

Спірний об`єкт нерухомості перебуває на балансі ВЧ А 3571, в підтвердження чого позивач подав до справи Акт приймання-передачі від 28.10.2004р. №738 фондів цілісного майнового комплексу аеропорту військової авіації смт. Петрівка Буялик, які здаються при розформуванні ВЧ А1464 до ВЧ А3571 в тимчасове зберігання, Опис №3 будівель та споруд службової зони цілісного майнового комплексу аеропорту військової авіації Буялик, які здаються при розформуванні військової частини А1464 до військової частини А3571 в тимчасове зберігання, Переліку військових містечок, будівель та споруд військової частини А3571 станом на 01.11.2018р.

Відповідно до Інвентаризаційної відомості на 01.01.2019 року, підписаної ТВО Начальником КЕВ м. Одеси будівля за генпланом №36 є під звітом земель оборони.

На підтвердження незадовільного технічного стану об`єкта оренди позивач подав до справи акт технічного стану будівлі (споруди) від 24.06.2020р. за підписом представників ВЧ А 3571, А0800, КЕВ м. Одеси.

Листом №350/312/24/2043 від 03.08.2016р. ВЧ А 3571 повідомила відповідача про те, що він має у термін до 20.08.2016р. звернутись до ВЧ із заявою про продовження строку дії договору оренди №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р., у зв`язку з чим відповідач 10.08.2016р. подав до ВЧ А 3571 відповідну заяву.

Також відповідачем замовлено та отримано станом на 23.08.2016р. звіт про незалежну оцінку об`єкта оренди, виконаний ТОВ «Українське консалтингове бюро».

Листом від 29.12.2017р. №550/312/24/3917 ВЧ А 3571 повідомила відповідача про необхідність надати документи щодо страхування майна, у зв`язку із закінченням дії договору страхування.

Відповідачем було застраховано об`єкт оренди за договором добровільного страхування майна юридичних осіб МЮ-16-С-01 №00003 від 15.01.2018р., укладеного із ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», на період з 15.01.2018р. по 14.01.2019р.

В подальшому відповідачем застраховано об`єкт оренди за договором від 19.05.2020р., укладеним із ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», на строк до 19.05.2021р.

Крім того, відповідач подала до справи докази оплати орендної плати по договору оренди №262/2001/ГоловКЕУ від 08.11.2001р., а саме квитанції: №0.0.1576266924.1 від 10.01.2020р., №0.0.15762843341.1 від 10.01.2020р., №0.0.1576283662.1 від 10.01.2020р., №0.0.1712068681.1 від 20.05.2020р., №0.0.17120708867.1 від 20.05.2020р., №0.0.1712072533.1 від 20.05.2020р.

На підтвердження того, що позивач не приймав орендну плату та повертав її, відповідач подав до справи заключну виписку по рахунку у АТ КБ «Приватбанк» за 13.01.2020р.

Також відповідач здійснював на орендованому об`єкті ремонтні роботи, що підтверджується локальним кошторисом з розрахунком договірної ціни №1 станом на 10.11.2001р., дефектним актом від 09.11.2001р., актом по виконанню поточного ремонту від 25.12.2001р.

З посиланням на наведені та подані до справи докази позивач обґрунтовує свою позицію припиненням договору оренди 31.10.16 р., про що в листі від 27.07.18 р. військова частина повідомила відповідача, у зв`язку з чим просить суд виселити СПД Доброву О.В. із нежитлового спірного приміщення. В свою чергу відповідач викладає свою позицію щодо відсутності підстав для задоволення позову військової частини з посиланням на вчинення сторонами протягом 2016-2019 р.р. юридично значимих дій стосовно продовження дії договору, а відповідно використання майна на законних підставах.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Так, за ст.16 ЦК України цивільні права та інтереси можуть бути захищені шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків, майнової та немайнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ст.20 ГК України встановлено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав та законних інтересів та визначено наступні способи захисту: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна і припинення господарських правовідносин; інші способи, передбачені законом.

Згідно ст.ст.759, 777, ч.1 ст.785 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється. Наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання. У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Положення абз.1 ч.1 ст.193, ст.ст.283, 291 ГК України встановлюють, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, єдині майнові комплекси яких не можуть бути об`єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

У відповідності до ст.ст.1, 2, 3, 4 ЗУ "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", до військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо. Вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом, а військова зброя та боєприпаси до неї також Державній спеціальній службі транспорту. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування. Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо. У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання. Списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Згідно п.п.2, 3, 4, 5, 14 "Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000р. №778, до військового майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) належать закріплені за військовими частинами будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо, що перебуває у державній власності. Дозвіл на передачу юридичним і фізичним особам закріпленого за військовими частинами рухомого та нерухомого військового майна в оренду, за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки, надається військовим частинам, зареєстрованим як суб`єкти господарської діяльності у Збройних Силах, за умови, що це не заподіюватиме шкоди їх бойовій та мобілізаційній готовності (не впливатиме на повноту, своєчасність та якість виконання поставлених перед військовими частинами завдань у мирний та воєнний час). Дозвіл військовим частинам на передачу військового майна в оренду надається: щодо рухомого військового майна - Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління; щодо нерухомого військового майна - Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління за погодженням відповідно з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями (представництвами). Передача військового майна в оренду здійснюється виключно за результатами конкурсів, які проводяться Міноборони або уповноваженими ним органами військового управління чи безпосередньо військовими частинами. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна за погодженням з Міноборони. Дозволи на передачу рухомого військового майна в оренду оформлюються відповідними наказами Міноборони або керівників уповноважених ним органів військового управління і надсилаються військовим частинам разом з висновками стосовно укладення договорів оренди, які є обов`язковими для урахування ними під час підписання зазначених договорів.

У відповідності до приписів ст.16 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами. Орендар, що уклав договір оренди майна за результатами аукціону, має право використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням, крім випадків і з урахуванням обмежень, передбачених Порядком передачі майна в оренду. Договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк, на який укладається цей договір, перевищує п`ять років. Особливості визначення умов передачі майна в оренду, в тому числі пам`яток архітектури та містобудування, укладення договорів оренди встановлюються Порядком передачі майна в оренду та представницькими органами місцевого самоврядування щодо комунального майна. Порядком передачі майна в оренду встановлюються особливості внесення змін до умов договорів оренди та підстав для внесення таких змін, зокрема щодо: зміни площі орендованого приміщення; зміни графіка використання приміщення, яке перебуває у погодинній оренді; зміни строку оренди, у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону; зміни цільового призначення, за яким орендар повинен використовувати об`єкт оренди, у разі якщо орендар не має права використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням; інших змін. Внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та Порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач. Не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених Порядком передачі майна в оренду. Усі договори оренди, а також зміни і доповнення до них підлягають публікації в ЕТС згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Положення статті 24 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" встановлюють, що Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. У разі банкрутства орендар відповідає за свої борги майном, яке належить йому на праві власності, відповідно до законодавства України. Договір оренди вважається припиненим в односторонньому порядку за умови встановлення факту надання орендарем недостовірної інформації про право бути орендарем відповідно до положень частин третьої і четвертої статті 4 цього Закону.

Відповідності до ст.25 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди. У разі припинення договору оренди єдиного майнового комплексу уповноважений орган управління або його правонаступник зобов`язаний прийняти рішення про балансоутримувача єдиного майнового комплексу, повідомити про це орендодавця та забезпечити прийняття єдиного майнового комплексу на баланс протягом трьох місяців з дати отримання рішення про припинення договору оренди згідно з Порядком повернення орендованих єдиних майнових комплексів після припинення або розірвання договору оренди, встановленим Кабінетом Міністрів України. Орендар зобов`язаний передати єдиний майновий комплекс підприємству, визначеному уповноваженим органом управління або його правонаступником, а балансоутримувач та уповноважений орган управління зобов`язані прийняти єдиний майновий комплекс згідно з Порядком повернення орендованих єдиних майнових комплексів після припинення або розірвання договору оренди, встановленим Кабінетом Міністрів України. Орендар має право залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, за умови, якщо вони можуть бути відокремлені від орендованого ним майна без заподіяння шкоди такому майну. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив невід`ємні поліпшення орендованого майна за згодою уповноваженого органу, визначеного статтею 21 цього Закону, орендар має право на відшкодування своїх витрат у межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна згідно з Порядком передачі майна в оренду, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди уповноваженого органу, визначеного статтею 21 цього Закону, компенсації не підлягає, такі поліпшення є, відповідно, державною або комунальною власністю. У разі припинення договору оренди у випадках припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника), смерті фізичної особи - орендаря та дострокового припинення орендодавцем договору оренди в разі визнання орендаря банкрутом, знищення об`єкта оренди або його значного пошкодження вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає, такі поліпшення є, відповідно, державною або комунальною власністю. Приватизація переданого в оренду державного та комунального майна здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створенні (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, наявні на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст.76, 77, 78, 79 ГПК України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.ч.1, 2 ст.91 ГПК України).

Як то визначено у ч.ч.4, 5, 6 ст.91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наведені вимоги законодавства та оцінивши подані сторонами докази, суд, дійшов висновку стосовно дії договору оренди до 31.10.21 р. Так, як положеннями договору оренди від 08.11.01 р. так і приписами чинного законодавства визначено, що припинення чи зміна договору відбуваються за заявою ініціюючої сторони, направленої іншій за один місяць до строку закінчення договору, однак листи ВЧ А3571 від 03.08.06 р. за вих.№ 350/312/24/2943, від 29.12.17 р. за вих.№ 350/312/24/3917, заява СПД Добрової О.В. від 10.08.16 р. про продовження терміну дії договору від 08.11.01 р., договори добровільного страхування майна юридичних осіб від 15.01.18 р. МЮ-16-С-01 № 00003, від 19.06.20 р. № 05-1604-20-00003 не свідчать про звернення позивача до відповідача за один місяць до закінчення дії договору із заявою про припинення договору, а навпаки є підтвердженням погодження орендодавцем продовження його дії, усуненням за обопільною згодою сторін недоліків, що могли сприяти його розірванню. Водночас, існують об`єктивні підстави вважати неможливим з технічних умов подальше використання приміщення за умови встановлення відповідною комісією за актом технічного стану будівлі (споруди) від 24.06.20р. непридатного і небезпечного стану будівлі клубу за генпланом № 36, розташованого за адресою Одеська область, Іванівський район, ст.Буялик, вул.Лядова, 36, військове містечко Буялик-3, складовою частиною якого є приміщення площею 26,97 кв.м., однак за наведених умов договір не може припинити свою дію автоматично. Посилання відповідача на проведення у 2001 р. ремонтних робіт щодо приведення приміщення у нормальний експлуатаційний стан та утримання його напротязі строку дії договору впродовж до даного часу, не підтверджена належними доказами, оскільки за умови об`єднання спірного приміщення із несучими конструкціями будівлі клубу та віднесення його як складової частини єдиного об`єкту нерухомості з врахуванням висновків викладених у акті технічного стану будівлі (споруди) від 24.06.20 р., поданих доказів проведення ремонтних робіт лише у 2001 р., не можуть свідчити про технічно безпечну експлуатацію приміщення площею 26,97 кв.м. в будівлі за генпланом № 36 (клуб). Не є доказом належного технічного стану приміщення і Звіт незалежної оцінки від 2016 р., виконаний ТОВ «Українське консалтингове бюро», так як останній не містить висновків стосовно його експлуатаційного стану, а визначає його ринкову вартість станом на 03.08.16р.

Разом з цим твердження позивача щодо неналежного виконання відповідачем договору (несплата орендної плати більше ніж за 3-и місяці, не затвердження оцінки майна ФДМУ, закінчення дії договору страхування об`єкту в січні 2019 р., відсутності приміщення в Переліку об`єктів, які передачі в оренду не підлягають) є підставою в судовому порядку встановлення належності існування таких обставин та за умови такого розірвання договору оренди від 08.11.01 р. та повернення об`єкту з оренди.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню судом у повному обсязі, понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 2102грн. за подання до суду позову у даній справі відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Військової частини А 3571 (65121, м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1а) до Фізичної особи - підприємця Добрової Олени Володимирівни ( АДРЕСА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (65014, м. Одеса, вул.Єврейська, 13) про виселення.

2. Понесені Військовою частиною А 3571 (65121, м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1а) витрати на оплату судового збору в сумі 2102,00 грн. за подання до суду позову покласти на платника.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 жовтня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук