Рішення № 92193306, 05.10.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Справа № 915/971/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Климович А.В., за ордером

від відповідача: Бондарєв Р.С., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Клаксон" (54018, м. Миколаїв, вул. 28 Армії, 9-а, ідентифікаційний код 20895335)

до відповідача: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573)

про: визнання додаткової угоди укладеною

В С Т А Н О В И В:

14.07.2020 Приватне підприємство "Клаксон" (далі - ПП "Клаксон") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.07.2020 (вх. №8603/20) до Миколаївської міської ради, в якій просить визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 18.08.2006 № 4409 укладеною в редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

27.07.2020, на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2020, на адресу господарського суду від позивача надійшла заява б/н від 27.07.2020 про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву б/н від 27.07.2020 з виправленими недоліками.

Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяви позивача про поновлення зазначеного вище договору; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

Ухвалою від 03.08.2020 відкрито провадження в даній справі; визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено дану справу до розгляду на 01.09.2020.

11.08.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх. №9850/20), в якому відповідач просить враховуючи обмеження, впровадженні у зв`язку з введенням на території країни карантину, продовжити термін подання відзиву на позовну заяву до 01.09.2020.

Клопотання про продовження терміну подання відзиву мотивоване тим, що у одного із співробітників юридичного департаменту Миколаївської міської ради виявлено лабораторно підтверджену гостру респіраторну хворобу COVID-19, у зв`язку з чим весь склад департаменту знаходяться на самоізоляції.

19.08.2020 ПП "Клаксон" звернулося до суду із заявою б/н від 18.08.2020 (вх. №0204/20) про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити вказаний позов шляхом заборони Миколаївській міській раді та її виконавчим органам (в тому числі департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради) здійснювати будь-які дії для демонтажу комплексу торгових кіосків, який розміщено за адресою: м.Миколаїв, вул.Космонавтів ріг вул. 28 Армії на підставі договору оренди землі № 4409 від 18.08.2006, укладеного між ПП "Клаксон" та Миколаївською міською радою до підписання сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 4409 від 18.08.2006.

В зв`язку з відпусткою головуючого у справі судді Адаховської В.С., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 128 від 19.08.2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи в частині розгляду заяви вх.№ 10204/20 від 19.08.2020, поданої в порядку ст. ст. 136-140 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020, - дану справу в частині розгляду заяви вх. № 10204/20 від 19.08.2020, поданої в порядку ст. ст. 136-140 ГПК України, призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 21.08.2020 задоволено заяву ПП "Клаксон" б/н від 18.08.2020 (вх. № 10204/20 від 19.08.2020). Заборонено Миколаївській міській раді та її виконавчим органам, в тому числі Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради, та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії з демонтажу комплексу торгових кіосків, який розміщено за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів ріг вул. 28 Армії, на підставі договору оренди землі № 4409 від 18.08.2006, укладеного між ПП "Клаксон" та Миколаївською міською радою.

26.08.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 21.08.2020, в якому ПП "Клаксон" просить поновити пропущений строк для подання доказів у справі та долучити додаткові докази до матеріалів справи. Також позивач зазначає, що неподання цих доказів разом з позовною заявою зумовлено тим, що під час підготовки доказів через тривалу відсутність відповідального працівника не додано до матеріалів справи податкову звітність підприємства щодо відображення земельної ділянки як об`єкта, за який сплачується орендна плата.

01.09.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання (вх. №10721/20), в якому міська рада просить, у зв`язку з тривалим часом перебування на самоізоляції та обмеженість часу на збір інформації та підготовки відзиву, продовжити термін подання відзиву на позовну заяву до 11.09.2020.

Ухвалами суду від 01.09.2020, які занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) задоволено клопотання позивача про поновлення строку для подання додаткових доказів у справі і долучено вказані докази до матеріалів справи, а також задоволено клопотання відповідача про продовження терміну на подання відзиву на позовну заяву до 11.09.2020.

01.09.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.09.2020 о 10:00.

21.09.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11784/20), в якому відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності до позивача та відмовити у задоволенні позову, оскільки:

- позивач у встановлений договором строк не повідомив орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк, тому підстави для поновлення дії договору, в тому числі і на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відсутні. Зазначені доводи відповідач обґрунтовує посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц;

- позивач не додав проект додаткової угоди при первісному зверненні до відповідача щодо поновлення та продовження строку дії спірного договору, а здійснив це лише 18.06.2020;

- згідно листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 02-03/3072(15) від 27.04.2016 вбачається, що листом від 02.03.2016 позивачу було запропоновано погодити схему розміщення ринку "Клаксон" по вул. Космонавтів, 66/1 з власниками інженерних мереж, що позивачем не зроблено, навпаки, від ПАТ "Миколаївгаз" надійшов лист від 08.04.2016, у якому значиться, що ринок "Клаксон" порушує вимоги чинного законодавства, а саме торгівельні павільйони розміщені на підземному розподільному газопроводі низького тиску;

- зі змісту додаткової угоди вбачається, що позивач змінює умови договору, встановлюючи термін дії договору не 27.09.2016, а фактично близько 14 років;

- позивачем пропущено строк позовної давності, передбаченим ст. 257 Цивільного кодексу України, що є підставою для відмови в позові;

- наведені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн. не співмірні зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на підготовку, подання позову та участю в судових засіданнях, а отже не підлягають задоволенню.

23.09.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 23.09.2020, в якій позивач просить суд позов задовольнити та зазначає, що:

- відповідно до правової позиції позивача, яка відповідає практиці Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі згідно до положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" фактичні обставини, які б свідчили про виконання або не виконання сторонами договору вимог ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не мають значення, тобто, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається;

- пунктом 2 додаткової угоди не змінено умови договору оренди землі, оскільки відповідач більше 10 років ігнорує всі звернення позивача і не укладає з ним жодних додаткових угод та не приймає рішення щодо відмови в поновленні договору ні у 2011 році, ні в 2016 році;

- лист, який відповідач додає до свого відзиву без доказів надсилання його позивачу, не містить відмови відповідача від продовження договору або заперечень на продовження на продовження використання земельної ділянки у розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі";

- позивач вважає, що строк позовної давності не сплив, оскільки у чинному законодавстві відсутній обов`язковий для позивача строк, протягом якого потрібно підписати таку додаткову угоду;

- повний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу із детальним описом наданих послуг, затраченого часу адвоката на надання послуг буде наданий після прийняття рішення по суті справи.

24.09.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.10.2020 об 11:30.

05.10.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення (вх. № 12437/20), в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказані заперечення за своїм змістом тотожні відзиву відповідача на позовну заяву.

05.10.2020 в судове засіданні з`явилися повноважні представники обох сторін, які підтвердили актуальність правових позицій, викладених ними в заявах по суті справи.

Відповідачем заявлено усне клопотання про поновлення строку для подання відзиву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, оскільки весь склад департаменту знаходився на самоізоляції, що не дало можливість своєчасно отримати необхідну інформацію з відповідних управлінь відповідача.

Суд ухвалою від 05.10.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, задовольнив усне клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву та заперечень на відповідь на відзив, долучивши вказані документи до матеріалів справи.

05.10.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 16:45.

Відповідно до змісту статей 233, 240 ГПК України, 05.10.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Між ПП "Клаксон" (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 18.08.2006 № 4409 (далі - договір оренди), що зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2006 за № 040600100532.

Умовами договору передбачено, що Миколаївська міська рада на підставі рішення від 30.06.2006 № 2/27 передала, а ПП "Клаксон" прийняло в оренду земельну ділянку по вул. Космонавтів ріг вул. 28 Армії /Ленінський район/, - для розміщення та обслуговування комплексу торгових кіосків; в оренду позивачу передано земельну ділянку загальною площею 565 кв.м., у тому числі 40 кв.м під капітальною забудовою, 96 кв.м під спорудою, 265 кв.м під проходами, проїздами, 164 кв.м під зеленими насадженнями, без права передачі її в суборенду. Земельна ділянка вільна від забудови (п.п. 1.1, 2.1-2.2 договору оренди).

Сторонами погоджено, що договір діє протягом 5 років з дати його державної реєстрації; після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3.1 договору оренди).

На виконання умов договору оренди Миколаївська міська рада, згідно з актом від 27.09.2006 приймання-передачі земельної ділянки, передала, а ПП "Клаксон" прийняло в оренду зазначену земельну ділянку.

ПП "Клаксон" 14.12.2015 (реєстраційний № 008033) через Миколаївський міський дозвільний центр звернулось до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк (т. 1, а.с. 144).

Як вбачається з матеріалів справи, постійна комісія міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології (протокол № 3 від 15.02.2016) рекомендувала ПП "Клаксон" продовжити на 5 років з дати прийняття рішення оренду земельної ділянки площею 565 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:01:069:0040), залишивши її в землях громадської забудови (за функціональним призначенням - в землях комерційного використання), для подальшого обслуговування нежитлового об`єкту (ринку) по вул. Космонавтів, 66/1 (т. 1, а.с. 145-148).

Листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 008003 від 02.03.2016, направленого на адресу позивача, зазначено, що на звернення позивача щодо продовження терміну оренди земельної ділянки площею 565 кв.м для подальшого обслуговування нежитлового об`єкту (ринку) по вул. Космонавтів, 66/1, розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології (протокол № 3 від 15.02.2016) та рекомендовано погодити за умови погодження схеми розміщення ринку з власниками інженерних мереж, у зв`язку з чим для включення даного питання в проект рішення наступного пленарного засідання міської ради необхідно надати схему розміщення ринку, погоджену з власниками інженерних мереж. Погодження здійснити у вигляді листів, підписаних керівниками підприємств з відповідними помітками на схемі.

Позивач, на відповідь на лист виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 008003 від 02.03.2016, надав супровідним листом № 18/33 від 15.03.2016 відповідну схему розміщення, погоджену з власниками інженерних мереж для продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки для обслуговування ринку.

До того ж, позивачем супровідним листом № 18/50 від 18.06.2020 направлено Миколаївській міській раді проект додаткової угоди оренди землі.

Зазначену заяву та направлений проект додаткової угоди відповідачем залишено без реагування. За твердженнями ПП "Клаксон", не спростованими Миколаївською міською радою, останньою не прийнято рішення щодо продовження строку спірного договору оренди чи про відмову в його продовженні.

Позивач і досі за відсутності заперечень відповідача продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, банківськими виписками про сплату орендної плати та копіями податкових декларацій з сплати за землю.

Крім того, позивачем, надано до суду як докази користування земельною ділянкою копії договору оренди контейнерів для сміття № 63/ІК/ОК від 01.01.2009 з додатками до нього, договору про надання телекомунікаційних послуг № 7445/111 від 31.07.2014.

Вказані обставини позивач вважає такими, що свідчать про "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору оренди.

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі")

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України "Про оренду землі".

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із змісту викладених положень закону вбачається, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Правова конструкція, передбачена ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", узгоджується з положеннями 777 ЦК України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно указаної статті ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - в розумний строк.

У той же час, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається з указаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. При цьому, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, ч.ч. 1-5, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18.

Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим, для визначення того, чи застосовувати певний висновок Верховного Суду, сформульований у конкретній справі, при вирішенні аналогічної справи, необхідно, насамперед, встановити, чи подібними є правовідносини у цій справі та у справі, яку розглянув Верховний Суд.

Термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси, так і правовідносини, що є тотожними, тобто такими самими як інші. Подібність правовідносин визначається за їх елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин).

Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості застосування певних висновків Верховного Суду, необхідно встановити чи прийняті такі висновки щодо правовідносин, подібних до спірних правовідносин у справі, що розглядається судом; які спільні риси мають правовідносини у порівнюваних справах та чи можна дійти висновку про їх тотожність.

Судом встановлено, що правовідносини у згаданих вище розглянутих Верховним Судом справах №№ 920/739/17, 915/1004/18 є подібними до правовідносин у даній справі, оскільки в указаних справах, як і у справі, що розглядається, йшлося про обставини, коли: орендодавець, усупереч вимогам закону, не розглянув заяву орендаря, подану разом з додатковою угодою (з пропущенням встановленого договором оренди строку звернення, проте до закінчення дії договору оренди); після спливу строку договору оренди землі орендар продовжував користуватися земельною ділянкою, а орендодавцем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Тобто, в указаних випадках не йдеться про порушення переважного права на поновлення дії договору оренди; натомість, предметом розгляду є пролонгація договору внаслідок користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди за "мовчазної згоди" орендодавця.

Доводи відповідача, у яких він, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вказує на неможливість визнання запропонованої позивачем додаткової угоди укладеною у зв`язку з відсутністю в даному випадку повідомлення орендарем орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк ? відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки, по-перше, зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 цієї норми, з підстав якої позивачем заявлено позовну вимогу; по-друге, указана вище постанова Великої Палати Верховного Суду ухвалена, виходячи з інших обставин справи; так, зокрема, у справі № 594/376/17-ц позивач посилався на те, що діями орендодавця та третьої особи, між якими укладено новий договір оренди земельної ділянки, яку раніше орендував позивач, порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі.

Суд не може погодиться з доводами відповідача про неправильність застосування у даному випадку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки додаткова угода, що надана позивачем та викладена в резолютивній частині рішення суду першої інстанції, змінює умови спірного договору, зокрема, щодо строку його дії, і з наступних підстав.

Пунктом 1 вказаної додаткової угоди встановлено, що сторони домовляються поновити договір оренди землі № 4409 від 18.08.2006 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 2 угоди, договір, зокрема, діє протягом 5 (п`яти) років з дати укладання цієї додаткової угоди. Даний пункт цілком співпадає з п. 3.1 спірного договору оренди, в якому зазначено, що "Договір діє протягом 5 (п`яти) років з дати його державної реєстрації".

Посилання відповідача на те, що таким формулюванням пункту 2 додаткової угоди змінюються термін дії договору встановлюючи не 27.09.2016, а фактично близько 14 років, не можна брати до уваги з наступних причин.

Строком є певний період у часі, зі впливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України).

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251 ЦК України).

Отже, в п. 3.1. Договору оренди строк дії договору визначений формулюванням "протягом 5 (п`яти) років з дати його державної реєстрації", а термін дії - взагалі не вказано. Таким чином, пункт 2 запропонованої додаткової угоди має визначення строку дії договору, ідентичне визначенню строку в тексті договору оренди. Звичайно, що термін дії договору змінюється при поновленні дії договору за будь-яких обставин. Тому ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і не передбачає незмінності терміну дії, вказуючи лише на незмінність строку дії договору.

Таким чином, суд вказує, що зміст додаткової угоди в редакції позивача не суперечить вимогам чинного законодавства, а також, не погіршує прав орендодавця щодо строку дії договору.

Якщо відповідач має на увазі, що у разі визнання додаткової угоди укладеною в судовому порядку, договір діє протягом 5 (п`яти) років з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням, що також вказано у додатковій угоді, то це прямо випливає із засобу, яким така угода буде визнаватися.

Всі інші умови вищевказаного договору оренди землі сторони вирішили залишити без змін (пункт 3 додаткової угоди).

При цьому, суд звертає увагу, що саме невиконання відповідачем вимог закону на укладення додаткової угоди до оренди землі вимусило позивача надати у відповідній редакції додаткову угоду, що визнається в судовому порядку.

Посилання відповідача на лист виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 02-03/3072(15) від 27.04.2016, як на наявність порушення позивачем використання земельної ділянки (ненадання відповідачу погодженої схеми розміщення ринку з власниками інженерних мереж) та відсутність підстав для поновлення зазначеного договору оренди землі, суд вважає безпідставним, оскільки, по-перше, відповідач не надав доказів направлення цього листа позивачу, по-друге, зазначений лист не містить відмови відповідача від продовження договору або заперечень на продовження використання земельної ділянки у розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по-третє, позивач у березні 2016 року надав відповідачу схему розміщення ринку, яка погоджена відповідними власниками інженерних мереж, що підтверджується доданим до позовної заяви листом позивача № 18/33 від 15.03.2016.

Щодо зауваження відповідача про ненадання позивачем орендодавцю проекту додаткової угоди при первісному зверненні щодо поновлення та продовження строку дії спірного договору, а здійснення цього лише 18.06.2020, суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач та впливає з наявних у матеріалах справи документів, ПП "Клаксон" звертався до відповідача з вимогами про поновлення спірного договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому, до такого звернення була додана копія договору, що підлягав пролонгації, тому формальне не направлення проекту додаткової угоди відповідачу не впливає на суть вирішення спору.

Разом з тим, підставою заявленого в даній справі позову є ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка не містить обов`язок у орендаря звертатися до орендодавця та надавати проект додаткової угоди.

З урахуванням викладених вище приписів законодавства та встановлених судом обставин, зокрема, що: 1) ПП "Клаксон" звернулася до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди; 2) відповідачем з 14.12.2015, тобто, більше чотирьох років, розглядається надіслана ПП "Клаксон" заява, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; 3) позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, банківськими виписками про сплату орендної плати та копіями податкових декларацій з сплати за землю; 4) відповідачем не доведено факту письмового повідомлення ним позивача про відмову/заперечення в поновленні договору оренди; 5) запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, ? суд визнає, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Викладеним спростовуються твердження Миколаївської міської ради про відсутність підстав для продовження строку дії договору оренди.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб`єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

Таким чином, наявні підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в редакції, запропонованій позивачем з застосуванням до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Главою 19 ЦК визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК).

Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК.

Оскільки позивач продовжує користуватись земельною ділянкою і по сьогоднішній день, а відповідач не укладає відповідну додаткову угоду та не висуває вимог щодо повернення спірної земельної ділянки, то суд приходить до висновку, що дані правовідносини між сторонами є триваючими, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності.

Враховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду, за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов ПП "Клаксон" підлягаючим задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Враховуючи викладене, витрати ПП "Клаксон" на оплату позовної заяви судовим збором, згідно з квитанцією від 02.07.2020 № 0.0.1755388280.1 у сумі 2102,00 грн., належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 18.08.2006 № 4409, укладеною в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі № 4409 від 18.08.2006 року

м. Миколаїв _ _____ 20 __ року

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", витягу з протоколу І сесії Миколаївської міської ради УII скликання від 24.11.2015 та рішення Миколаївської міської ради від 09.06.2016 №5/4 "Про визначення особи, уповноваженої підписувати додаткові угоди до договорів оренди землі", надалі „Орендодавець", з однієї сторони та приватне підприємство "КЛАКСОН", в особі директора Дюміної Анжеліки Анатоліївни , яка відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є підписантом, надалі „Орендар", з другої сторони, разом - Сторони, уклали цю Додаткову угоду до договору оренди землі № 4409 від 18.08.2006 про нижченаведене:

1. На підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", Сторони домовились поновити договір оренди землі № 4409 від 18.08.2006 року (далі - договір оренди землі), на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

2. Договір діє протягом 5 (п`яти) років з дати укладання цієї Додаткової угоди. У разі визнання додаткової угоди укладеною в судовому порядку, договір діє протягом 5 (п`яти) років з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

3. Всі інші умови вищевказаного договору оренди землі Сторони вирішили залишити без змін.

4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі № 4409 від 18.08.2006 року.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін:

ОрендодавецьОрендарМиколаївська міська рада 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 Ідентифікаційний код юридичної особи 26565573 _______О.Ф. Сєнкєвич МППриватне підприємство "Клаксон" 54018. м. Миколаїв, вул. 28 Армії, 9-а Ідентифікаційний код юридичної особи 20895335 ______А.А. Дюміна МП

3. Стягнути з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573) на користь Приватного підприємства "Клаксон" (54018, м.Миколаїв, вул. 28 Армії, 9-а, ідентифікаційний код 20895335) грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2020.

Суддя В.С. Адаховська