Ухвала суду № 92193079, 13.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.10.2020Справа № 755/16229/15-ц

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є. розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про визнання правочину удаваним у справі № 755/16229/15-ц

За позовом Приватного підприємства з обмеженою відповідальністю "Салтберн Пропертіз Лімітед" (адреса представника: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 101)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )

За участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІС БОЙ КЛАБ" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 47/12; кв. 3)

про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Приватне підприємство з обмеженою відповідальністю "Салтберн Пропертіз Лімітед" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2019 року апеляційну скаргу приватного підприємства з обмеженою відповідальністю "Салтберн Пропертіз Лімітед" залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року в справі № 755/16229/15-ц (провадження № 61-5153св19) касаційну скаргу компанії "Солтберн Пропертіз Лімітед" задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2019 року скасовано. Провадження у справі за позовом приватного підприємства з обмеженою відповідальністю "Салтберн Пропертіз Лімітед" до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ПІС БОЙ КЛАБ", про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів - закрито. Позивачу роз`яснено, що спір про розірвання договору на придбання корпоративних прав засновника товариства з обмеженою відповідальністю "ПІС БОЙ КЛАБ" підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. На виконання вимог статті 256 ЦПК України позивачу роз`яснено про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.07.2020 справу № 755/16229/15-ц передано для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 755/16229/15- ц передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 справу № 755/16229/15-ц прийнято до розгляду суддею Літвіновою М.Є., підготовче засідання призначено на 23.09.2020.

02.09.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, в якому відповідач просить суд залишити позовну заяву без руху, оскільки, за твердженням відповідача, позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України так як позивачем не сплачено судовий збір у порядку та в розмірі як для позовів, які подаються до господарського суду.

16.09.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про повернення позовної заяви, в якій відповідач просить суд повернути позовну заяву, оскільки позовна заява підписана та подана до Дніпровського районного суду міста Києва Письменною Н.В. на підставі довіреності, виданої 06.07.2015.

Як вказує відповідач, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24.06.2019 у справі № 753/20634/17 довіреність від 06.07.2015 визнана судом недійсною, а тому відповідач вважає, що позов у даній справі підписано особою, яка не має права його підписувати та подавати.

16.09.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності та заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24.06.2019 по цивільній справі № 753/20634/17.

16.09.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів доказів.

21.09.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

У підготовчому засіданні 23.09.2020 представник відповідача підтримав подані клопотання.

Представник позивача заперечив проти поданих клопотань відповідача.

Представник третьої особи у підготовче засідання 23.09.2020 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без руху, відмовлено у задоволенні заяви відповідача про повернення позовної заяви та відкладено підготовче засідання на 19.10.2020.

28.09.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява про визнання правочину удаваним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто заявнику.

06.10.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява про визнання правочину удаваним.

06.10.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подачу зустрічного позову.

Суд розглянувши заяву про поновлення процесуального строку для подачі зустрічного позову, вирішив її задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, при зверненні особи до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

За приписами п.3 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 ст.180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

За приписами ч.2 ст180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статтей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Суд зазначає, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу з дотриманням вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, опис вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об`єкта поштового зв`язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі може бути, зокрема, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком про відправлення.

На підтвердження направлення відповідачу та третій особі за зустрічним позовом копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів заявником додано накладну

№ 0100184333370 та накладну № 0100184333303 та описи вкладення у цінний лист, з яких вбачається, що заявником надіслано зустрічну позовну заяву від 23.09.2020 року - 3 арк., тоді як позовна заява, яка подана заявником до суду від 06.10.2020, що унеможливлює суд установити факт виконання обов`язку заявником, передбаченого п. 1 ч. 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки подана позивачем зустрічна позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.46, 119, 180, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подання зустрічного позову.

2. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

4. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду доказів, які б підтверджували факт направлення на адресу відповідача та третьої особи зустрічної позовної заяви з якою заявник звернувся до суду від 06.10.2020.

5. Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом, що якщо недоліки зустрічної позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

6. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя М.Є. Літвінова