Рішення № 92192910, 05.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020Справа № 910/3898/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" (вул. Бориспіль-7, аеропорт, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08324)

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (вул. Лисенка, 4, м. Київ, 01030)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (Аеропорт, м. Бориспіль, Київська обл., 08300)

про стягнення 1 389 684,80 грн

Учасники справи:

від позивача: Харченко В.І.,

від відповідача: Дзюбенко С.М.,

віт третьої особи: Білецька К.К.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення 922 618,80 грн

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3898/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.04.2020.

07.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

14.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли докази направлення відповідачу заяви.

14.04.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про врахування того, що відзив буде подано в межах строків, визначених пунктом 4 Прикінцевих положень ГПК України.

27.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

28.04.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

В підготовче засідання 29.04.2020 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2020 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух), відкладено підготовче засідання у справі на 10.06.2020.

18.05.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення у справі.

19.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи.

12.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив збільшити розмір позовних вимог щодо стягнення боргу до 1 389 684,80 грн.

26.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява свідка з додатками.

04.06.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи.

09.06.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

В підготовче засідання 10.06.2020 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив заяву про збільшення позовних вимог прийняти до розгляду, відповідь на відзив на позовну заяву долучити до матеріалів справи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання відповідача щодо надання відповіді на запитання № 6 і № 7 відмовити.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 08.07.2020.

07.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення.

07.07.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

В підготовче засідання 08.07.2020 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення із запереченнями відповідача, оголосити перерву в підготовчому засіданні до 03.08.2020.

13.07.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

В підготовче засідання 03.08.2020 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті 09.09.2020.

В судових засіданнях 09.09.2020 та 21.09.2020 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, оголошував перерви.

В судове засідання 05.10.2020 з`явилися представники сторін та третьої особи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представник третьої особи підтримав позицію позивача.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр» являється провайдером аеронавігаційного обслуговування цивільної авіації України в частині метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден на аеродромах Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни, Київ/Антонов-1 та Київ/Антонов-2 (надалі також - АНО в частині МЕТ зльотів та посадок ПС). Відповідний сертифікат АА № 017936 виданий Державною авіаційною службою України 01.08.2017.

У зв`язку із закінченням терміну дії договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів № 28-19 від 29.01.2019 позивач надіслав відповідачу лист № 02/980 від 17.12.2019 з пропозицією укласти договір на 2020 рік, однак згоди в укладенні договору досягнуто не було.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач зазначає, що відповідно до інформації (відмітки) про виконання зльоту в Добовому електронному плані ДП МА „Бориспіль", ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" здійснювало літако - вильоти протягом січня та березня 2020 року, а провайдер АНО в частині МЕТ зльотів та посадок ПС, в свою чергу, протягом цього періоду забезпечував у повному обсязі метеообслуговування зльотів та посадок повітряних суден за заявками польотів ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України".

За результатами наданих послуг позивач надіслав на адресу відповідача документи за січень та березень 2020 року, а саме: акт наданих послуг, рахунок - фактуру, реєстр обліку рейсів з вартістю обслуговування та вимогу про сплату заборгованості, однак, відповідач отримані послуги не оплачує.

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, у січні 2020 року на суму 922 618,60 грн та у березні 2020 року на суму 467 066,20 грн, а разом 1 389 684,80 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що нарахування плати за метеорологічні послуги з обслуговування зльотів та посадок повітряних суден за цінами, встановленими позивачем, а не уповноваженим органом, є порушенням ст. 11 Закону України «Про ціна та ціноутворення»; позивачем не підтверджено передачу відповідачу метеорологічної інформації, яку крім того останній не отримує безпосередньо від позивача; між сторонами спору відсутні господарські зобов`язання, оскільки відсутні договори; позивачем не надано доказів замовлення та надання послуг; позивачем не доведено, що несе витрати на метеорологічне обслуговування зльоту-посадки літаків; до складу послуг включено такі, що не надаються; ціни на послуги є дискримінаційними.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України, аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

За приписами пунктів 34-36 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України, експлуатант аеродрому - юридична особа, що здійснює експлуатацію аеродрому; експлуатант аеропорту - юридична особа, що є утримувачем сертифіката аеродрому та має сертифікат на право здійснення діяльності з наземного адміністрування в аеропорту. Експлуатант аеропорту може мати також інші сертифікати та здійснювати інші види аеропортової діяльності, крім визначених у цьому абзаці; експлуатант - юридична або фізична особа, яка експлуатує чи пропонує послуги з експлуатації повітряних суден.

Відповідно до пунктів 52, 53 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України, користувач аеропорту (аеродрому) - юридична або фізична особа, що здійснює повітряні перевезення пасажирів, пошти, вантажу або виконує інші види польотів; користувачі повітряного простору України - фізичні та юридичні особи, яким у встановленому порядку надано право на провадження діяльності з використання повітряного простору України.

Згідно з п. 85 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України, провайдер аеронавігаційного обслуговування - суб`єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден.

Як встановлено у ч. 1, 2, 3 ст. 36 Повітряного кодексу України, аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі. Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.

Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 04.06.2019 № 415 «Про встановлення Ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України» визначено, що за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі районів польотної інформації України на маршруті, а також на підході та в районі аеродрому, стягується плата за встановленими ставками, та встановлено відповідні ставки.

Відповідно до інформації Міністерства інфраструктури України (лист від 23.05.2018 № 5430/09/10-18), Украерорух не надає метеорологічне обслуговування зльоту/посадки на аеродромах, метеорологічне обслуговування зльоту/посадки на аеродромах не включаються до одиничної ставки плати за аеронавігаційне обслуговування на підході та в районі аеродрому, Украерорух не справляє плату за метеорологічне обслуговування на підході та в районі аеродрому.

Вимоги щодо організації та надання метеорологічного обслуговування цивільної авіації в Україні затверджено Наказом Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 № 166 «Про затвердження авіаційних правил України «Метеорологічне обслуговування цивільної авіації» (надалі також - Авіаційні правила).

Метеорологічне обслуговування - це обслуговування, що включає послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями і спостереженнями, а також іншу метеорологічну інформацію та послуги, що надаються суб`єктам авіаційної діяльності. (п.4 Розділу І Авіаційних правил)

За приписами пунктів 1, 2 Глави 1 Розділу II Авіаційних правил, метою метеорологічного обслуговування цивільної авіації є сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації. Ця мета досягається шляхом постачання метеорологічної інформації, яка потрібна для виконання своїх функцій: експлуатантам, членам льотних екіпажів, органам обслуговування повітряного руху, органам пошуково-рятувальної служби, адміністраціям аеропортів та іншим організаціям, діяльність яких пов`язана зі здійсненням або розвитком аеронавігації.

Метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів льотних екіпажів, органів ОПР, адміністрацій аеропортів та інших суб`єктів авіаційної галузі, діяльність яких пов`язана з плануванням, забезпеченням та виконанням польотів ПС, організовують та здійснюють провайдери метеорологічного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів в частині метеорологічного обслуговування ЦА з урахуванням вимог документів міжнародних авіаційних організацій та документів ВМО.

Виконання польотів ПС ЦА або обслуговування повітряного руху ПС ЦА без метеорологічного обслуговування забороняється.

У п. 5 Глави 1 Розділу II Авіаційних правил визначено напрями діяльності провайдерів з метеорологічного обслуговування ЦА:

1) метеорологічні спостереження на аеродромі та надання метеорологічної інформації про стан погодних умов на аеродромі відповідним користувачам: органам обслуговування повітряного руху, експлуатантам та аеродромним службам;

2) метеорологічне обслуговування польотів ПС в районі аеродрому, зльотів та посадок ПС на аеродромі;

3) збір, обробка, узагальнення та надання метеорологічної інформації експлуатантам або членам льотних екіпажів;

4) прогностичне обслуговування - розробка, складання та постачання авіаційних прогнозів погоди органам ОПР та експлуатантам;

5) передпольотне інформаційне обслуговування - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення користувачів повітряного простору метеорологічною інформацією, необхідною для підготовки та виконання польоту;

6) стеження за погодними умовами та метеорологічне обслуговування польотів ПС у визначеній частині повітряного простору;

7) підготовка та надання кліматичної інформації.

Провайдери метеорологічного обслуговування можуть здійснювати діяльність за одним, кількома або всіма зазначеними напрямами.

Згідно з п. 1 Глави 4 Розділу IV Авіаційних правил, для забезпечення зльоту та посадки ПС органам ОПР надаються поточні дані метеорологічних спостережень, що представлені на ПД АСМС (АМС) або на дисплеях автономних метеорологічних приладів.

Діяльність провайдера АНО в частині MET зльотів та посадок ПС відповідно до міжнародних та національний норм забезпечує безпеку авіаційних перевезень (п. п. 3.2.1, 3.2.2, 3.3 Положення Державної служби нагляду за забезпечення безпеки авіації № 1503/11783 від 14.12.2005 «Про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті», розділ VIII Наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 23.06.2010 № 383 «Про затвердження правил обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах України», Розділ II Наказу Міністерства інфраструктури України «Про затвердження правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України» від 28.10.2011 № 478).

За твердженнями позивача, з метою забезпечення безпеки польотів, відповідач безперервно отримував усю необхідну метеорологічну інформацію для зльоту та посадки повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль протягом січня та березня 2020 року відповідно до вимог Авіаційних правил України, Інструкції з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль в частині обслуговування зльотів та посадок.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом з поданих позивачем відомостей та не спростовано відповідачем, у січні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на аеродромі Київ/Бориспіль здійснило 1279 міжнародних рейси, 330 регулярних рейсів по Україні, 1 нерегулярний рейс по Україні та 1 тренувальний політ, а у березні 2020 року - 673 міжнародних рейси, 143 регулярних рейси по Україні та 1 нерегулярний рейс по Україні.

Відповідно до поданого позивачем витягу із прайс-листа вартості метеообслуговування 1 рейсу, що надається ДП «УАМЦ» з 01.01.2020, вартість послуг з метеообслуговування зльоту і посадки (без метеопідготовки до польоту) на аеродромі Київ/Бориспіль становить: міжнародних та нерегулярних польотів в межах України - 565,00 грн, внутрішніх регулярних польотів в межах України - 502,00 грн, тренувальних польотів та обльоту аеродрому - 428,00 грн.

Перелік та вартість метеопослуг, що надаються на аеродромі Київ/Бориспіль для зльоту-посадки повітряних суден, з визначенням конкретних видів метеопослуг та їх вартості долучено позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи встановлену вартість метеообслуговування, позивач здійснив розрахунок наданих послуг у січні 2020 року на суму 922 618,60 грн, у зв`язку з чим відповідні рахунки на оплату № 54 та № 53 від 31.01.2020 разом з актами надання послуг № 53 та № 54 від 31.01.2020 направив відповідачу 25.02.2020.

Крім того, позивач здійснив розрахунок наданих послуг у березні 2020 року на суму 467 066,20 грн, у зв`язку з чим відповідні рахунки на оплату № 175 та № 176 від 31.03.2020 разом з актами надання послуг № 175 та № 176 від 31.03.2020 направив відповідачу 14.04.2020.

Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг метеообслуговування зльотів та посадок повітряних суден у січні та березні 2020 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до норм ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У разі недотримання сторонами письмової форми правочину, для з`ясування факту його вчинення та змісту слід виходити з приписів частини другої статті 205 ЦК України, яка регламентує, що поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитися письмовими доказами та поясненнями сторін.

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Оцінивши обставини спірних правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що, незважаючи на відсутність підписаного між сторонами цього спору письмового договору у формі єдиного документа, між Державним підприємством "Український авіаційний метеорологічний центр" та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" виникли господарські відносини за договором надання послуг, укладеним у спрощений спосіб.

Так, незважаючи на відсутність волевиявлення до підписання письмового договору, відповідач здійснював фактичні дії щодо його виконання, а саме, у січні та березні 2020 року використовував повітряний простір України для здійснення міжнародних рейсів та рейсів по Україні, таким чином, використовуючи інформацію, надану позивачем шляхом обслуговування зльотів і посадок.

Оскільки Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не надає метеорологічне обслуговування зльоту/посадки на аеродромах та відповідно не справляє за нього плату, а Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" є єдиним сертифікованим провайдером щодо надання послуг аеронавігаційного обслуговування цивільної авіації України в частині метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден, без якого будь-які польоти були б неможливими, здійснені відповідачем рейси на аеродромі Київ/Бориспіль у період січень, березень 2020 року свідчать про те, що відповідач в будь-якому разі приймав метеообслуговування, надане позивачем.

Суд також зазначає, що відповідач не довів належними доказами, що вказане метеообслуговування протягом спірного періоду йому надавалось іншою, аніж позивач особою, уповноваженою здійснювати відповідне обслуговування на території України. При цьому, наданий відповідачем Генеральний договір про надання послуг від 21.12.2009, укладений відповідачем з компанією Jeppesen GmbH, створеною та діючою відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччина, жодним чином не свідчить про те, що остання може надавати та надавала Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" спірні послуги на території України.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», Мінінфраструктури встановлює за погодженням з Мінекономіки ставки плати в іноземній валюті за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України.

Як встановлено судом, одинична ставка плати за послуги з АНО на підході та в районі аеродрому, затверджена Наказом Міністерства інфраструктури України від 04.06.2019 № 415, яка справляється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух), не включає метеорологічне обслуговування на підході та в районі аеродрому. Натомість, ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування за напрямком метеорологічне обслуговування зльотів і посадок повітряних суден на аеродромах законодавчо не встановлено.

За приписами статей 10-12 Закону України «Про ціни і ціноутворення», суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Однак, доводи відповідача про порушення позивачем ст. 11 вказаного закону суд відхиляє, оскільки відсутність законодавчого встановлення цін на послуги метеорологічного обслуговування зльоту/посадки на державному рівні не може позбавляти суб`єкта господарювання права на отримання плати за надані послуги, що відповідно зумовлює необхідність самостійного встановлення цін на такі послуги.

При цьому, враховуючи відсутність законодавчої заборони, вартість послуг метеорологічного обслуговування обраховано позивачем відповідно до вимог Методики формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України, затвердженої Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 03.01.2012 № 1/2/1.

Водночас, суд зазначає, що надання метеорологічної інформації не безпосередньо відповідачу, а через Украерорух, не впливає на факт користування послугами та обов`язок відповідача їх оплатити належному виконавцю, яким є позивач.

Суд також не може залишити поза увагою встановлений в ході розгляду справи факт, що між сторонами цього спору вже існували правовідносин за договором про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів № 28-19 від 29.01.2019, що виконувався відповідачем. Однак, останній наразі заявляє про незамовлення та неотримання вказаного виду послуг, та, більш того, що такі послуги надаються Украерорухом, а не позивачем, що в свою чергу суперечить попередній поведінці відповідача та є недобросовісним.

Суд також вважає необґрунтованими та недоведеними в розумінні Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» твердження відповідача про його дискримінацію позивачем шляхом встановлення цін на послуги залежно від видів польотів.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що відповідач повинен провести повний розрахунок із позивачем за надані послуги метеорологічного обслуговування у спірний період, а тому позовні вимоги щодо стягнення боргу в розмірі 1 389 684,80 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (вул. Лисенка, 4, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 14348681) на користь Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" (вул. Бориспіль-7, аеропорт, с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., 08324, ідентифікаційний код 23568810) борг у розмірі 1 389 684,80 грн та судовий збір у розмірі 20 845,27 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13.10.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко