Ухвала суду № 92191314, 13.10.2020, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1291/20

Провадження № 1-кс/392/148/20

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Мала Виска

Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , участю слідчого СВ Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , розглянувши справу за клопотанням слідчого в кримінальному провадженні № 12020120190000560, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 6 жовтня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України,

про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Тимчасово виконуючий обов`язки заступника начальниканачальник СВ Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому просив накласти арешт на земельну ділянку площею 50 га, кадастровий номер 3523110100:02:005:0036, що розташована на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області, з метою збереження майна шляхом запобігання можливості користування ФГ «Степол Агро» в особі голови ОСОБА_5 та ФГ «Велика Вись» в особі голови ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що 5 жовтня 2020 року до чергової частини Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення від голови ФГ «Степове» ОСОБА_7 про заволодіння шахрайським шляхом ОСОБА_8 і ОСОБА_5 правами на земельну ділянку, що знаходилася у користуванні ФГ «Степове».

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 червня 1998 року на підставі Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» було створене і зареєстроване ФГ «Степове».

Засновнику та голові цього господарства громадянину ОСОБА_9 рішенням сесії Маловисківської районної ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 30 грудня 1993 №153 було виділено у постійне користування земельну ділянку площею 50 га, що розташована на території Маловисківської міської ради, та видано державний акт на право постійного користування землею КР № 13МВ від 17.02.1994 року, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63.

Відповідно до вказаного акту земельну ділянку надано для ведення селянського (фермерського) господарства.

Саме з використанням права на постійне користування земельною ділянкою відповідно до державного акту на право постійного користування землею КР № 13МВ від 17.02.1994 року за № 51 та на підставі Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» гр. ОСОБА_9 було створене та зареєстроване ФГ «Степове», код ЄДРПОУ 23092944.

29 січня 2010 року укладено договір про безоплатну передачу корпоративних прав, згідно якого ОСОБА_9 передав 100% корпоративних прав ОСОБА_8 .

11 червня 2012 року на підставі договору купівлі-продажу частки статутного капіталу ФГ «Степове» ОСОБА_8 продав 100% статутного капіталу ФГ «Степове» ОСОБА_7

11 червня 2012 року рішенням єдиного засновника було змінено склад засновників на голови ФГ «Степове», а саме засновником та головою ФГ «Степове» став ОСОБА_7 , ОСОБА_8 був звільнений з посади голови ФГ «Степове».

У 2020 році (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_8 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з копіями документів (державного акту на право постійного користування землею КР № 13МВ).

В наслідок своїх злочинних дій ОСОБА_8 шляхом обману незаконно набув право користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523110100:02:005:0036, площею 50 га, що знаходилася в користуванні фермерського господарства «Степове».

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що між ФГ «Степол Агро» в особі голови ОСОБА_5 та ФГ «Велика Вись» в особі голови ОСОБА_6 укладено договір про спільне вирощування сільгоспродукції № 01/20 від 29.09.2020 року на земельній ділянці з кадастровим номером 3523110100:02:005:0036.

Постановою слідчого зазначену земельну ділянку визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.

Слідчий зазначив, що з метою забезпечення збереження речового доказу та позбавлення права користування земельною ділянкою, яка є предметом вчинення злочину необхідно накласти арешт на зазначену земельну ділянку.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на вищевикладені обставини.

Клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 частини 1 статті 170 КПК України).

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З урахуванням положень статей 2, 7КПК України при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів».

Верховенство права є одним із фундаментальних принципів демократичного суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 131КПК України визначено, що арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами статті 132КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора, може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12020120190000560 від 6 жовтня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України.

За змістом клопотання слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку з метою її збереження, шляхом запобігання можливості користування іншими господарствами, а саме ФГ "Степол Агро" та ФГ"Велика Вись".

На підтвердження обставин, які викладені у клопотанні, слідчим у розпорядження слідчого судді надані наступні документи: витяг з ЄРДР; рапорт чергового; заяву голови ФГ "Степове" про вчиненого кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ; витяг про державну реєстрацію ФГ "Степове"; копію державного акта на право постійного користування землею, виданого на ім`я землекористувача ОСОБА_9 щодо користування земельною ділянкою; Статути ФГ "Степове" у відповідних редакціях; договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ФГ "Степове"; довідки про наявність земель ФГ "Степове"; договір безоплатної передачі корпоративних справ; довідку про інформацію з Державного земельного кадастру та копію паспорта потерпілого.

Аналізуючи матеріали кримінального провадження, які надані у розпорядження суду, слідчий суддя дійшов висновку про те, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт земельної ділянки сільськогосподарського призначення та позбавлення суб`єктів господарювання права користуватися нею відповідно цільовому призначенню.

Земельна ділянка належать до нерухомого майна.

Інформація, яка міститься в матеріалах, які надані у розпорядження слідчого судді, дає підстави для висновку про те, що між ФГ "Степове" і ФГ "Степол Агро" наявний спір про право володіння і користування спірною земельною ділянкою, який вирішується в порядку господарського судочинства.

Надані матеріали кримінального провадження не підтверджують наявність обгрунтованої підозри скоєння злочину, передбаченому частиною 2 статті 190 КК України, що виключає можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як зазначено у клопотання слідчого, метою накладення арешту на спірну земельну ділянку є збереження майна шляхом запобігання можливості користування земельною ділянкою ФГ "Степол Агро", що суперечить приписам частини 2 статті 170 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 173КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Санкція частини 2 статті 190 КК Українине містить додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Тому, за таких обставин слідчий суддя не має законних підстав для задоволення клопотання слідчого.

Керуючись статтями 170, 172 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Тимчасово виконуючому обов`язки заступника начальника начальнику СВ Маловисківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя