Ухвала суду № 92190727, 13.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення матеріалів без руху

13 жовтня 2020 року м. Київ № 640/24347/20

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазін О.А., розглянувши матеріали, що надійшли через систему "Електронний суд" від

ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупціїпро про зобов`язання вчинити певні дії, -В С Т А Н О В И В:

Перевіркою системи КП "ДСС" встановлено, що через підсистему «Електронний суд» 12.10.2020 від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) надійшли матеріали із назвою «Позовна заява про скасування результатів конкурсу на зайняття посади державної служби» та одночасно - «Позовна заява про зобов`язання вчинити дії» заявлені до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28; код ЄДР 40381452).

За вказаними матеріалами заявник просить зобов`язати Національне агентство із запобігання корупції видалити з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Декларації позивачки, а саме:

1) декларацію кандидата на посаду Головного спеціаліста відділу управління даними Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України, опубліковану 26 лютого 2018 року;

2) декларацію кандидата на посаду державного експерта експертної групи із стратегічного планування та інституційного розвитку органів юстиції Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства юстиції України (перша вакантна посада), опубліковану 17 березня 2018 року;

3) декларації кандидата на посади (опубліковані 22 жовтня 2018 року):

Головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Апарату Верховної Ради України;

Головного консультанта сектору прийому громадян Відділу з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України;

декларацію кандидата на посаду державного експерта Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України, опубліковану 7 листопада 2018 року;

4) декларацію кандидата на посаду державного експерта експертної групи з питань Документ сформований в системі моніторингу та контролю діяльності місцевих держадміністрацій Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковану 19 січня 2019 року;

5) декларації кандидата на посади (опубліковані 27 січня 2019 року):

державного експерта експертної групи з питань дисциплінарних проваджень Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України;

державного експерта експертної групи з питань забезпечення реалізації виборчих прав Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України;

6) декларації кандидата на посади (опубліковані 8 травня 2019 року):

державного експерта Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України (виправлена декларація);

державного експерта експертної групи з прав людини Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України (перша вакантна посада);

державного експерта експертної групи аналізу та контролю Директорату моніторингу та контролю Секретаріату Кабінету Міністрів України (перша посада);

державного експерта експертної групи аналізу та контролю Директорату моніторингу та контролю Секретаріату Кабінету Міністрів України (перша посада);

державного експерта Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності (з питань моніторингу та дослідження) Міністерства юстиції України;

державного експерта Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Секретаріату Кабінету Міністрів України;

державного експерта Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності (з питань аналізу) Міністерства юстиції України;

7) декларацію кандидата на посаду державного експерта експертної групи моніторингу Директорату моніторингу та контролю Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковану 10 травня 2019 року.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з цим слід зазначити наступне.

1. Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, посилаючись в ухвалах відповідно від 14.02.2019 та від 28.01.2019 (у справі №9901/43/19) на положення п. 15.1., 15.16. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначили, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Констатовано також, що Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №160/2676/19 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги та клопотань в електронній формі. Верховний Суд зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі. Ця вимога, за висновком Верховного Суду, переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, за висновком Верховного Суду, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів зазначила, що не порушується принцип доступу до правосуддя. Звернута увага на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається також у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.

Однак, позивачем до суду не поданий позов у письмовій формі (на паперових носіях), як і додатки до нього, а відтак, враховуючи те, що функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, подання таким чином позовної заяви не відповідає встановленим вимогам, зазначеним вище та позивачу слід усунути цей недолік шляхом надання до суду позову та додатків до нього у паперовій формі.

Суд акцентує увагу заявника на те, що на даний час ЄСІТС не розпочала своє функціонування.

Наказом ДСА України від 1096 від 07.11.2019 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", на виконання пункту 10 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України від 03.10.21017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв`язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.

Крім того, визнано такими, що втратили чинність:

наказ ДСА України від 02.03.2018 № 99 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (зі змінами);

наказ ДСА України від 13.04.2018 № 168 "Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи".

Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, передбачено наступні етапи створення ЄСІТС, зокрема: Етап 2 (I - II квартали 2020 року), Етап 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року, у т.ч. «Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя»); Етап 4 (2021 - 2023 роки, зокрема «Забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС…).

Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.

Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі.

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами).

Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.

Оскільки відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ані накази ДСА України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійснення адміністративного судочинства.

Проведення тестування підсистеми "Електронний суд", як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов`язковому виконанню судом - в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Накази ДСА України не є замінниками процесуального закону.

Таким чином, неподання позовної заяви та доданих до неї матеріалів у паперовій формі свідчить про недотримання вимог п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, є недоліком звернення до суду, який слід усунути шляхом подання до суду позову з додатками (належним чином засвідченими; копія нотаріально посвідченої довіреності має бути нотаріально засвідчена) у паперовій по формі, у т.ч. для учасників справи.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

2. Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу, що у свою чергу і рішення суду не може бути неконкретним або умовним (ч. 7 ст. 246 КАС України), що також зумовлює необхідність чіткого формулювання позовних вимог.

У даному випадку найменування позову містить дві назви «Позовна заява про скасування результатів конкурсу на зайняття посади державної служби» та одночасно - «Позовна заява про зобов`язання вчинити дії», що не дає можливості визначити предмет позову та не відповідає вимогам п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відтак, заявнику слід визначитись з характером позову та змістом позовних вимог.

В контексті останнього слід додати, що способи захисту визначені у ст. 5 КАС України, серед яких визначені: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 ч. 1 ст. 5 КАС України та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, для того, щоб зобов`язати певного суб`єкта вчинити певні дії, спочатку слід встановити, що він протиправно не вчиняє певні дії, або вчиняє певні протиправні дії, у зв`язку з чим

Іншими словами, вимозі про зобов`язання вчинити певні дії має передувати вимога про визнання його дій протиправними в контексті спірних обставин, чи вимога про визнання протиправною бездіяльності такого суб`єкта.

Невизначеність у цьому питанні вказує на недотримання вимог ст. 5 КАС України в кореспонденції з приписами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, що є недоліком, який слід усунути шляхом визначення у прохальній частині позову яку бездіяльність відповідачу позивач просить визначити протиправною, чи які дії відповідача слід визначити протиправними що могло б зумовлювати зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

3. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Між тим, посилаючись на необхідність видалення з Реєстру даних декларацій, позивач, однак, не надає власне цих декларацій.

Підсумовуючи, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, вказані матеріали, які надіслані через електронний кабінет (підсистему «Електронний суд»), слід залишити без руху та позивачу на усунення недоліків слід надати до суду протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали:

уточнену позовну заяву у паперовій формі (вигляді) разом з додатками до неї - відповідно до вимог п. 15. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України з копіями позову та додатків для відповідача,

із приведенням позовної заяви у відповідність до наведених вище вимог, а саме:

визначити найменування (характер, предмет) позову «Позовна заява про скасування результатів конкурсу на зайняття посади державної служби» (із зазначенням про який конкурс йдеться, який конкурс слід скасувати) чи «Позовна заява про зобов`язання вчинити дії» чи про визнання протиправними дій (чи визнання протиправної бездіяльності») відповідача та зобов`язання вчинити певні дії. Як вже зазначалося, визнання дій чи бездіяльності протиправними є передумовою для зобов`язання певного суб`єкта вчинити певні дії;

визначивши (щодо прохальної частини позову), - які протиправні дії вчинені відповідачем чи яка допущена відповідачем протиправна бездіяльність, у прохальній частині позову яку бездіяльність відповідачу позивач просить визначити протиправною, чи які дії відповідача слід визначити протиправними що могло б зумовлювати зобов`язання відповідача вчинити певні дії,

надавши до позову належним чином засвідчені копії декларацій на підтвердження обставин їх існування та подання, про зо йдеться у позовній заяві.

Керуючись вимогами статей 160-162, ст. 171, 241-243, 248, п. 15. та п. 16 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

1. Матеріали «Позовна заява про скасування результатів конкурсу на зайняття посади державної служби» та «Позовна заява про зобов`язання вчинити дії», подані від ОСОБА_1 засобами телекомунікаційного зв`язку через підсистему «Електронний суд», залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк - десять днів з дати отримання копії даної ухвали для усунення недоліків - як зазначено вище.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала про залишення позову без руху не оскаржується. Дана ухвала підлягає виконанню з урахуванням положень Закону України від 30 березня 2020 року № 540 IX).

Суддя О.А. Кармазін