Ухвала суду № 92190251, 12.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2914/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиравною та скасування вимоги від 09.08.2019 року № Ф-21266-51 У,

встановила:

06 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-21266-51 "У" від 09.08.2019 р. Головного управління Державної податкової служби в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 23 785,08 грн.

Одночасно з позовної заявою позивачкою подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 08.10.2020 позов забезпечено шляхом зупинення стягнення за вимогою № Ф-21266-51У, виданою 09.08.2019 Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення з ОСОБА_2 ( адресам АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованості в розмірі 23 785,08 грн. в рамках виконавчого провадження № 60480142, відкритого державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом протягом шести місяців з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо інший строк звернення до суду не встановлено законом.

Разом з тим, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Системний аналіз вказаних приписів законодавства дає підстави вважати, що платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийняте в межах Закону № 2464-VI, в адміністративному і/або в судовому порядку з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом десяти днів з дня отримання вказаного рішення або отримання рішення податкового органу за результатом розгляду скарги на нього, а у взаємозв`язку із положеннями статті 122 КАС України, протягом десяти днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі № 0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі № 480/106/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 480/1192/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19.

Як вбачається зі змісту позову, предметом оскарження у даній справі є вимога ГУ ДПС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі № Ф-21266-51 "У" від 09.08.2019 р. про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у сумі 23 785,08 грн.

При цьому, суддя зауважує, що ні копії оскаржуваної вимоги, ні доказів її отримання матеріали позову не містять.

Натомість, у змісті позову, вказує, що 30.07.2020 р. отримала постанову Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.04.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 60480142 за виконавчим документом вимогою № Ф-21266-51 "У" від 09.08.2019 р.

З огляду на викладене, суддя дійшла висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даною вимогою, враховуючи дату прийняття оскаржуваної вимоги ГУ ДПС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі № Ф-21266-51 "У" від 09.08.2019 р.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин у її наданні, тощо.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Враховуючи, що матеріали позову не містять заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позовна заява в силу ч. 1 ст. 123 КАС України підлягає залишенню без руху.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акту протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акту чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акту чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Проте, перевіривши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позивачем не долучено копію оскаржуваного рішення або клопотання про його витребування.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини 1 та 6 ст. 120 КАС України).

Враховуючи, що 10.10.2020 р. та 11.10.2020 р. є вихідними днями, ухвалу про залишення позовної заяви без руху датовано 12.10.2020 р., тобто у перший після них робочий день.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 123, ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, надати:

- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин пропуску такого строку;

- копію оскаржуваного рішення або клопотання про його витребування.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя -

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 540/2914/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна