Ухвала суду № 92190192, 13.10.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5750/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" (вул. Верхоянська, 49, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49106) про визнання дозволу незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконавчого комітету Полтавської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" про визнання дозволу незаконним та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати незаконним дозвіл №485 від 24.07.2020 року, виданий виконавчим комітетом Полтавської міської ради на проведення земляних робіт, пов`язаних з розриттям дорожнього покриття в м. Полтаві від вулиці Старий Поділ, 5 до вулиці Монастирська, 23 в частині дозволу на проведення земляних робіт, пов`язаних з розриттям дорожнього покриття в м. Полтаві по провулку Бумажний у м. Полтаві та провулку Михайличенка у м. Полтаві;

- заборонити ТОВ "ЕДС-Інжиніринг" проводити розриття дорожнього покриття в м. Полтаві по провулку Бумажний у м. Полтаві;

- зобов`язати ТОВ "ЕДС-Інжиніринг" внести відповідні зміни в проектну документацію на виконана робіт таким чином, щоб не проводити розриття дорожнього покриття в м. Полтаві по провулку Бумажний у м. Полтаві;

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

За змістом частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положеннями частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

У поданій до суду позовній заяві позивач, зокрема, просить суд заборонити ТОВ "ЕДС-Інжиніринг" проводити розриття дорожнього покриття в м. Полтаві по провулку Бумажний у м. Полтаві та зобов`язати ТОВ "ЕДС-Інжиніринг" внести відповідні зміни в проектну документацію на виконана робіт таким чином, щоб не проводити розриття дорожнього покриття в м. Полтаві по провулку Бумажний у м. Полтаві.

З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, у відкритті провадження у справі за цим позовом у частині позовних вимог щодо заборони ТОВ "ЕДС-Інжиніринг" проводити розриття дорожнього покриття в м. Полтаві по провулку Бумажний у м. Полтаві та зобов`язання ТОВ "ЕДС-Інжиніринг" внести відповідні зміни в проектну документацію на виконана робіт таким чином, щоб не проводити розриття дорожнього покриття в м. Полтаві по провулку Бумажний у м. Полтаві, слід відмовити.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою та п`ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч наведеним положенням процесуального закону позивачем до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надано ксерокопії документів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.

Також суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте прохальна частина позовної заяви містить клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на те, що у позивача були відсутні доходи за останні три роки згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків. Крім того, позивач зазначає, що постановою Господарського суду Харківської області від 10.12.2013 у справі №922/4587/13 позивача визнано банкрутом.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд дійшов таких висновків.

Постановою Господарського суду Харківської області від 10.12.2013 №922/4587/13 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом. При цьому, постанова Господарського суду Харківської області від 10.12.2013 у справі №922/4587/13 стосується ФОП ОСОБА_1 , тоді як позовна заява подана ОСОБА_1 , як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем.

Також зазначена постанова Господарського суду Харківської області від 10.12.2013 не завірена належним чином, а також не завірені належним чином відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків.

Крім того, заявником не надана суду довідка з пенсійного органу за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Суд звертає увагу заявника, що з метою розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони (платника судового збору), до суду мають бути подані відповідні докази, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Отже, позовна заява в частині позовних вимог до виконавчого комітету не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява в частині позовних вимог до виконавчого комітету підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 19, 94, 161, 169, 170, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" проводити розриття дорожнього покриття в м. Полтаві по провулку Бумажний у м. Полтаві та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" внести відповідні зміни в проектну документацію на виконана робіт таким чином, щоб не проводити розриття дорожнього покриття в м. Полтаві по провулку Бумажний у м. Полтаві.

Роз`яснити позивачу право на звернення до місцевого загального суду із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" у порядку, встановленому цивільним судочинством.

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання незаконним дозволу залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду засвідченої в порядку, встановленому чинним законодавством України:

- копії документа, який підтверджує підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону або документа про сплату судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 (вісімдесят) коп (отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA518999980313141206084016002, призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд);

- належним чином засвідчених копій доказів в обґрунтування позовних вимог (з урахуванням кількості учасників справи);

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині залишення без руху позовної заяви оскарженню не підлягає.

Ухвала суду в частині відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна