Ухвала суду № 92190062, 06.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5335/20

УХВАЛА

06 жовтня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

секретаря судового засідання Чернецької О.А.,

за участю сторін:

від позивача - Федорова В.О.,

від відповідача - Лех А.О.

розглянувши у підготовчому судовому клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом приватного підприємства «КИРОЛ» до Державної екологічної інспекції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна регуляторна служба України про визнання протиправними дій та скасування припису №01/13 від 07.03.2018 року.

Від відповідача надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду, в якому представник відповідача зазначає, що посилання на поважність причин пропуску строку звернення до суду на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №522/14769/18 недоречні, так як постанова датована 24.09.2019 року (з того часу уже минув термін строком 9 місяців), та про існування даної справи ПП «КИРОЛ» знало, оскільки Державною регуляторною службою було подано клопотання про залучення до участі у справі ПП «КИРОЛ» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та ухвалою від 13.06.2019 Державній регуляторній службі України у задоволенні клопотання було відмовлено.

Представник відповідача вказує, що саме з дати 13.06.2019, тобто прийняття Одеським окружним адміністративним судом ухвали у справі №522/14769/18, ПП «КИРОЛ» було відомо про існування даного спору, що як наразі стверджує, предметно стосується його. Однак, жодних дій з боку ПП «КИРОЛ» не вчинялось протягом року. На думку представника відповідача зазначене спростовує твердження ПП «КИРОЛ», що про датою коли позивач дізнався про ймовірні порушення своїх прав Інспекцією є 14.05.2020, а саме дата телефонної розмови з ДРС.

Такі дії позивача, за твердженнями представника відповідача, пояснюються існуванням спору між Державною екологічною інспекцією в Одеській області та ПП «КИРОЛ» про стягнення 206 254,22 грн. (провадження за позовом Інспекції відкрито ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2020 №916/1182/20). Разом із тим, Інспекцією було реалізовано досудовий порядок врегулювання спору, надіслано претензію №97 від 05.11.2018 із розрахунком завданих державі збитків у сумі 206 254, 22 грн. ПП «КИРОЛ» на вказану вимогу Інспекції не надало жодних заперечень, пояснень чи письмової відповіді з дати надсилання від 05.11.2018.

Представник відповідача зазначає, що знаючи про існування спору між Інспекцією та ДРС України (із часу постановлення ухвали від 13.06.2019 у справі №522/14769/18), знаючи про пред`явлені грошові вимоги про стягнення збитків завданих навколишньому природному середовищу із часу пред`явлення претензії №97 від 05.11.2018, позивачем не вчинялось жодних дій або щодо оскарження дій Інспекції чи сплати завданих збитків.

Разом з тим, представник відповідача зазначає, що наказ Державної екологічної інспекції в Одеській області про проведення планового заходу державного нагляду ПП «КИРОЛ» видано 27.02.2018 №121. Оскаржуваний припис №01/13 видано позивачу 07.03.2018 (який, як встановлено результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) виконано у повному обсязі, що підтверджено актом перевірки №39/13). Позивачем було сплачено усі штрафні санкції за виявлені правопорушення при забезпеченні здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) жодних заперечень з приводу порушень заявлено не було.

Таким чином, на думку представника відповідача, строк звернення до суду обчислюється у такому разі з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про можливе порушення прав. ПП «КИРОЛ» повинен був звернутися до суду з позовом не раніше 07.03.2018 та не пізніше 13.12.2019. Необхідно зважити, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше. Якщо мала - тоді для відліку строку на звернення береться до уваги саме цей момент.

Від представника позивача надійшли заперечення на дане клопотання, в яких зазначив, що ПП «КИРОЛ» оскаржує дії та рішення Держекоінспекції щодо призначення та проведення планової перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства ПГІ «КИРОЛ», яка відбулася з 28.02 по 02.03.2018 року.

Представник позивача зазначає, що 11.05.2019 року ПП «КИРОЛ» отримало клопотання від Державної регуляторної служби України про залучення ПП «КИРОЛ» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача у справі № 522/14769/18. Але використати ці обставини для оскарження дій Держекоінспекції в адміністративному суді не мав підстав, тому не вказував їх у адміністративному позові та заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Інформація використана з відкритих джерел - сайту Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 522/14769/18. Зі змісту клопотання ДРС про залучення ПП «КИРОЛ» третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, не було зрозуміло, які саме порушення були допущені у відношенні ПП «КИРОЛ» з боку Держекоінспекції, та як саме вирішення у справі має вплинути на інтереси ПП «КИРОЛ». Як зазначено вище, на час отримання клопотання єдиним джерелом інформації, яка могла містити відповіді на такі питання був Єдиний державний реєстр судових рішень. Із матеріалів справи № 522/14769/18 було розміщено рішення Приморського суду в м. Одеса від 14.09.2018 року, Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 року та ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року ДРС України було відмовлено у залученні ПП «КИРОЛ» в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, оскільки, на думку суду, ДРС України не надала достатніх доказів того, яким чином рішення у справі № 522/14769/18 вплине на права ПП «КИРОЛ». Позивач дізнався про те, що така ухвала існує через тривалий час, коли в Єдиному державному реєстрі судових рішень з`явилася її публікація і він самостійно ознайомився із нею. Тієї ж дати, 13.06.2019 року, Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким позовні вимоги Держекоінспекції задоволені та скасовано подання ДРС України від 04.06.2018 року, яке видане на підставі акту перевірки, яку здійснила ДРС України у відношенні Держекоінспекції в Одеській області. Зі змісту рішення ПП «КИРОЛ» дізнався, що подання видане ДРС на підставі акту перевірки, яку здійснила ДРС у відношенні Держекоінпсекції та яка виявила порушення здійснення державного нагляду (контролю) у вигляді проведення планової перевірки з дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП «КИРОЛ» з 28.02.2018 р. 02.03.2018 р. в період дії мораторію. Позов Держекоінспекції задоволено та скасовано подання ДРС України, але також встановлено, що Держекоінспекція не спростувала вказані у акті та поданні ДРС порушення у відношенні ПП «КИРОЛ». Рішення не вступило в законну силу, оскільки було оскаржене ДРС України до П`ятого ААС.

Тому, за твердженнями представника позивача, станом на дату, коли ПІІ «КИРОЛ» стало відомо про спір між Держекоінспекцією та ДРС України 11.05.2019 року з моменту отримання клопотання ДРС України про залучення його до справи, як третьої особи, інформація, яку він дізнався на той час з матеріалів судових рішень у ЄДРСР була не на користь ПП «КИРОЛ» і не могла слугувати для оскарження дій Держекоінспекції. Оскільки ПП «КИРОЛ» не являється учасником справи № 522/14769/18, та його не залучено в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, він не отримав жодного документу від суду щодо подальшого ходу судового спору.

Представник позивача зазначає, що про те, що це рішення скасоване та 25.09.2019 р. набрала чинності Постанова п`ятого апеляційного адміністративного суду, якою подання ДРС від 04.08.2018 року залишено в силі, позивач дізнався від ДРС України у травні 2020 року із вказаних у позовній заяві причин. Оскільки відповідачем було подано господарський позов з вимогами, які опираються на результати незаконної планової перевірки, яка зазначена, як порушення прав ПП «КИРОЛ» відповідно подання ДРС від 04.06.2018 року, залишеного в силі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 року, ПП «КИРОЛ» одразу ж звернувся із позовною заявою до суду про визнання таких дій Держекоінспекції протиправними та скасування її результатів опираючись на відповідний встановлений у рішенні судом факт.

Представник позивача вказує, що саме на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 року, яка набрала чинності 25.09.2019 року, у ПП «КИРОЛ» виникла можливість використати факти, встановлені судом, як преюдиційні для оскарження дій Держекоінспекції в адміністративному суді, оскільки подання ДРС України, яким зафіксовано порушення законодавства щодо здійснення планової перевірки позивача з 28.02.2018 року по 02.03.2018 року, залишено в силі та визнано законним, а також встановлено, що такі порушення Держекоінспекнією не спростовані ні в суді першої інстанції ні в апеляційному суді.

За твердженнями представника позивача, шестимісячний термін для подання позову на дії Держекоінспекції у ситуації з ПП «КИРОЛ» фактично починається 15 травня 2020 року, оскільки саме в цей день позивач дізнався про те, що 24.09.2019 року була прийнята відповідна постанова у результаті спілкування із представником ДРС України, та закінчується 14 листопада 2020 року.

Також представник позивача зазначив, що якби позивач вчасно знав про існування постанови від 24.09.2019 року у справі № 522/14769/18, яка набрала чинності 25.09.2019 р., строк подання позову у такому випадку дня, коли Постанова набрала чинності - з 25.09.2019 року та закінчується 25.03.2020 року. Станом на день подання ПП «КИРОЛ» позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду 22 червня 2020 року діяв закон № 540-ІХ з автоматичним продовженням процесуальних строків та відповідно Постанові КМУ № 211 від 11.03.2020 року із змінами та доповненнями було встановлено карантин до 31.07.2020 року. Відповідно, строк подання позовної заяви мав би закінчитись щонайменше 19 серпня 2020 року (з додаванням 14 днів з 6-місяного перебігу строку позовної давності з дня набрання чинності Постанови від 24.09.2019 р. у справі № 522/14769/18, які не сплинули через введення карантину 12 березня 2020 року).

Виходячи з викладеного ПП «КИРОЛ» не порушив законодавство щодо дотримання строків звернення до адміністративного суду із позовною заявою ані згідно діючого законодавства ані в зв`язку із обставинами, коли він дізнався про встановлений в рішенні суду факт порушення своїх прав 14.05.2020 року.

Крім того, представник позивача стверджує, що посилання Держекоінспекції на факт направлення до ПП «КИРОЛ» претензії про стягнення 206 254,22 грн. № 97 від 05.11.2018 року та зв`язок цієї дати з обов`язком ПП «КИРОЛ» звернутися до адміністративного суду взагалі не може бути прийнятий до уваги, оскільки предмет вимог, викладених у даній претензії, не пов`язаний із предметом позовної заяви у справі № 420/5335/20, та наразі спростовується у господарській справі № 916/1182/20. Направлення претензії являється досудовим способом вирішення спору. Звернення до суду є правом, а не обов`язком позивача. І в даному випадку слід звернути увагу, в зв`язку із чим Держекоінспекція не реалізувала таке право на звернення до суду одразу після направлення претензії ПП «КИРОЛ», яка залишилася без задоволення, але вирішила зробити це за спливом 1,5 року.

В судовому засідання 06.10.2020 року представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання про залишення адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2020 року підтримала клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, судом встановлено, що посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області, на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 27.02.2018 року №121 та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП «КИРОЛ» за адресою: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 45, код ЄДРПОУ 34319879, в період з 28.02.2018 по 02.03.2018 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. За результатом проведення перевірки складено акт №22/13 від 02.03.2018 року, відповідно до якого відповідачем встановлено ряд порушень.

Також, судом встановлено, що відповідачем складено припис №01/13 від 07.03.2018 року, яким зобов`язано позивача у строк до 02.04.2018 усунути виявлені під час перевірки порушення.

З метою здійснення перевірки стану виконання припису №01/13 від 07.03.2018 року, посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області здійснено позапланову перевірку в період з 24.04.2018 по 25.04.2018. За результатом здійснення позапланового заходу складено акт №39/13 від 25.04.2018, відповідно до якого встановлено, що позивачем усунуто порушення встановлені в акті перевірки від 02.03.2020 №22/13.

Представники сторін в судовому засіданні зазначили, що позивач не звертався до суду з адміністративним позовом щодо оскарження результатів перевірки починаючи з 07.03.2018 року (з дати складання припису) до 22.06.2020 року. При цьому позивач усунув усі порушення встановлені під час перевірки.

Так, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача та скасування припису 22.06.2020 року тобто зі спливом 2 років з моменту здійснення перевірки.

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 по справі №522/14769/18 адміністративний позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до Державної регуляторної служби України про визнання незаконними дій, скасування подання - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано Подання Державної регуляторної служби України від 04.06.2018 року «Про усунення Державної екологічної інспекції в Одеській області порушень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року в частині задоволення адміністративного позову Державної екологічної інспекції в Одеській області та стягненні судових витрат скасовано. Ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким у задоволені позову Державної екологічної інспекції в Одеській області до Державної регуляторної служби України про скасування Подання про усунення порушень Закону та стягненні судових витрат - відмовлено. В іншій частині залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі № 522/14769/18.

Так, позивач вважає, що у зв`язку з прийняттям рішення у справі №522/14769/18 у ПП «КИРОЛ» виникли обставини для оскарження результатів перевірки здійсненої відповідачем в період з 28.02.2018 року по 02.03.2018 року.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що як вірно зазначив позивач, звернення до суду з адміністративним позовом є правом, а не обов`язком позивача.

В той же, час відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі №9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі №9901/95/19, від 8 квітня 2019 року у справі №9901/138/19 та від 3 червня 2019 року у справі №640/3940/19.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Суд зазначає, що відсутність на час прийняття оскаржуваного припису рішення суду по справі №522/14769/18 не позбавляло позивача права звернутися до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій та скасування припису.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача на автоматичне продовження процесуальних строків та на постанову КМУ № 211 від 11.03.2020 року із змінами та доповненнями, оскільки підстави для звернення до суду з даним адміністративним позовом виникли в березні 2018 року.

Крім того, слід зазначити, що і в адміністративному позові і в запереченнях на клопотання про залишення без розгляду, представник позивача зауважував на тому, що у позивача ще під час здійснення перевірки були сумніви щодо її правомірності, проте жодних активних дій щодо захисту своїх прав з березня 2018 року по 22.06.2020 року позивач не вчинив.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що клопотання представника відповідача є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому даний адміністративний позов слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.240 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «КИРОЛ» до Державної екологічної інспекції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна регуляторна служба України про визнання протиправними дій та скасування припису №1/13 від 07.03.2018 року - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.295-297 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 12.10.2020 року.

Суддя Марин П.П.