Рішення № 92189946, 29.09.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2341/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження

адміністративну справу за позовом

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

представник: Попович П.О.

відповідач-1: міський голова міста Знам`янка Філіпенко Сергій Іванович (27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Михайла Грушевського, 19)

представник: Приходько В.І.

відповідач-2: виконавчий комітет Знам`янської міської ради (27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Михайла Грушевського, 19, код ЄДРПОУ 04055191)

представник: Данільченко Ю.В.

відповідач-3: відділ освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради (27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, проспект Шкільний, 5, код ЄДРПОУ 02143956)

представник: Макаров О.І.

про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Поповича П.О., у вересні 2019 року звернулася до суду з адміністративним позовом до міського голови міста Знам`янка Філіпенка Сергія Івановича, виконавчого комітету Знам`янської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона з листопада 2013 року працювала на посаді заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради, а з 10.05.2019 року призначена виконуючою обов`язки начальника цього відділу. Розпорядженням Знам`янського міського голови №420-к від 21.06.2019 року "Про підсумки проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 " до неї протиправно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивачка оскаржила вказане розпорядження до суду. Попри це, розпорядженням міського голови м. Знам`янки Кіровоградської області Філіпенко С.І. №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " її звільнено із займаної посади за нібито повторне систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, що встановлено актом з проведення службового розслідування від 15.08.2019 року. Позивачка стверджує, що відповідачем при її звільненні порушено п.3 ч.1 ст.40, ст.149 КЗпП України, оскільки не наведено будь-якого обґрунтування порушень трудових обов`язків та трудової дисципліни та доказів спричинення шкоди. Позивачка стверджує, що при проведенні службового розслідування, яке передувало її звільненню, та складанні акту від 15.08.2019 року порушено вимоги Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року №950. З цих підстав, з урахування заяви про зміну предмету позову, позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Знам`янського міського голови Філіпенка С.І. №480-к від 12.07.2019 року "Про проведення службового розслідування", прийнятого на підставі службової записки першого заступника міського голови ОСОБА_2 від 10.07.2019 року та акта перевірки фактичного виконання робіт з вогнезахисного оброблення дерев`яних конструкцій на об`єкті "ЗЗСО І-ІІІ ст. №4 в м. Знам`янці Кіровоградської області";

- визнати протиправними дії виконавчого комітету Знам`янської міської ради, діючого відповідно до розпорядження міського голови міста Знам`янка Філіпенка С.І. №480-к від 12.07.2019 року, в частині недотримання порядку службового розслідування та затвердження акта від 15.08.2019 року, винесеного стосовно неї як заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови міста Знам`янка Філіпенка С.І. №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновити її на посаді заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради;

- зобов`язати міського голову міста Знам`янка вчинити запис до її трудової книжки серії НОМЕР_2 щодо скасування розпорядження міського голови міста Знам`янка Філіпенка С.І. №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлення її на посаді заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради;

- стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради на її користь оплату за час вимушеного прогулу з 22.08.2019 року по 16.09.2019 року у розмірі 7654, 93 грн.;

- стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Знам`янської міської ради та Знам`янського міського голови Філіпенка С.І. , солідарно.

Ухвалою судді від 23.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено підготовче засідання.

Відповідач-1 відзив на позовну заяву не подав.

Від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивачка при виконанні обов`язків начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради порушила вимоги наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року №938 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів", посадову інструкцію в частині забезпечення належним чином організаційної підготовки навчального закладу ЗЗСО І-ІІІ ст. №4 в м. Знам`янці Кіровоградської області до нового навчального року, не забезпечила належним чином контроль за виконанням обов`язків працівником відділу освіти інженером ОСОБА_4 , який відповідно до наказу по відділу освіти від 24.05.2019 року №5-г визначений відповідальною особою за станом та повнотою обсягів виконання поточних та капітальних ремонтів, інших робіт із підготовки матеріально-технічної бази закладів та установ освіти до роботи в новому 2019/2020 навчальному році та в осінньо-зимовий період. Ці факти були установлені під час службового розслідування та викладені в акті службового розслідування від 15.08.2019 року. Відповідач стверджує, що оскільки до позивачки вже застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а тому за вчинення цих порушень до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, про що міським головою прийнято розпорядження №594-к від 22.08.2019 року. Доводячи його правомірність, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 13.11.2019 року залучено до участі у справі відповідача-3 - відділ освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради.

Представник відповідача-3 подав відзив на позовну заяву, у якій зазначив, що відділ освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради не приймав рішень щодо звільнення позивачки з роботи, а тому позов не визнає.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року провадження у справі було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №340/2033/19.

У підготовчому засіданні 13.07.2020 року провадження у справі було поновлено на підставі статті 237 КАС України та продовжено зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року прийнято відмову позивачки від частини позовних вимог та закрито провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 до міського голови міста Знам`янка Філіпенка С.І., виконавчого комітету Знам`янської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження Знам`янського міського голови Філіпенка С.І. №480-к від 12.07.2019 року "Про проведення службового розслідування", про визнання протиправними дій виконавчого комітету Знам`янської міської ради в частині недотримання порядку службового розслідування та затвердження акта від 15.08.2019 року.

Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження у справі за позовом щодо решти позовних вимог та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 на підставі розпорядження Знам`янського міського голови №469-к від 14.11.2013 року призначена з 15.11.2013 року на посаду заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради. (а.с. 31, 46, т.1)

За розпорядженням Знам`янського міського голови №300-к від 10.05.2019 року "Про надання відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами ОСОБА_5 " на заступника начальника відділу освіти ОСОБА_1 покладено виконання посадових обов`язків начальника відділу освіти. (а.с. 58, т.1)

Розпорядженням Знам`янського міського голови №420-к від 21.06.2019 року "Про підсумки проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 " до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. (а.с. 82, т.1)

Розпорядженням Знам`янського міського голови №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " відповідно до п.3 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради з 22.08.2019 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, а саме визначених пунктом 2.1 посадової інструкції заступника відділу освіти та пунктами 2.16, 2.18 посадової інструкції начальника відділу освіти. (а.с. 23, т.1)

Не погоджуючись зі своїм звільненням, позивачка 18.09.2019 року звернулася до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного розпорядження про звільнення з посади в органі місцевого самоврядування, суд виходив з того, що правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Згідно зі статтею 1 цього Закону служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до частини 1 статті 2, статті 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Частинами 2, 3 статті 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 10 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

За змістом статті 19 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування, вирішення інших питань, пов`язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (частина 1 статті 147-1 КЗпП України).

Згідно з пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень унормований статтею 149 КЗпП України, відповідно до якої до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом зокрема у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" наголошено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Відповідно до пунктів 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.10.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

За передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.09.2020 року у справі №9901/743/18 наголосила, що при вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з пунктом 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків його не знято і не погашено.

Отже, при звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність сукупності таких умов:

- порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;

- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності;

- невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинне бути систематичним;

- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;

- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.

Верховний Суд у постановах від 13.05.2020 року у справі №826/1001/16, від 12.08.2020 року у справі №752/8033/14 вказав, що під час вирішення питання щодо правомірності наказу про звільнення за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП суд зобов`язаний перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установленому законом порядку. Лише правомірно накладені стягнення можуть ураховуватись і бути підставою для звільнення працівника за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП.

Зі змісту оскаржуваного розпорядження №594-к від 22.08.2019 року вбачається, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення стало те, що вона систематично не виконувала без поважних причин обов`язки, покладені на неї трудовим договором, а саме визначені пунктом 2.1. посадової інструкції заступника відділу освіти та пунктами 2.16, 2.18 посадової інструкції начальника відділу освіти, та з огляду на застосоване раніше до неї розпорядженням Знам`янського міського голови №420-к від 21.06.2019 року дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Відповідно до пунктів 2.16, 2.18 посадової інструкції начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради, затвердженої 25.07.2016 року, начальник відділу освіти організовує підготовку навчальних закладів до нового навчального року зокрема до роботи в осінньо-зимовий період, проведення поточного та капітального ремонту приміщень; затверджує проекти капітального та поточних ремонтів навчальних закладів, контролює використання капітальних вкладень та організовує залучення позабюджетних коштів. (а.с. 157 - 159, т.1)

Згідно з пунктом 2.1 посадової інструкції заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради, затвердженої 25.07.2016 року, заступник начальника відділу при відсутності начальника відділу вирішує такі питання: представляє відділ освіти в державних та громадських організаціях, має право другого підпису документів без обмежень; вирішує питання, пов`язані з діяльністю закладів освіти міста; виконує обов`язки начальника відділу освіти під час його перебування у відпустці відповідно до розпорядження міського голови. (а.с. 160 - 161, т.1)

Суд установив, що порушення трудової дисципліни, вказані у спірному розпорядженні, були встановлені у ході службового розслідування, призначеного розпорядженням Знам`янського міського голови №480-к від 12.07.2019 року "Про проведення службового розслідування", яким наказано провести з 15 по 26 липня 2019 року службове розслідування стосовно ОСОБА_1 щодо неналежного виконання нею своїх посадових обов`язків та затверджено склад комісії з проведення службового розслідування. (а.с. 176 - 177, т.1)

Розпорядженням Знам`янського міського голови №537-к від 26.07.2019 року продовжено термін проведення службового розслідування до 20.08.2019 року. (а.с. 179, т.1)

У період з 18.07.2019 року по 26.07.2019 року та з 29.07.2019 року по 07.08.2019 року позивачка перебувала на лікарняному. (а.с. 146 зв., т.2)

У службовій записці від 08.08.2019 року, поданій на ім`я голови комісії з проведення службового розслідування, позивачка виклала письмові пояснення щодо фактів, за якими проводилося службове розслідування, а саме з приводу подання нею пакету документів на оплату послуг з вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій в Знам`янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 та щодо поточного ремонту котелень, що опалюються природним газом. (а.с. 173, т.1)

За наслідками службового розслідування комісією складено акт від 15.08.2019 року (а.с. 180 - 182, т.1) За висновками цього акту заступник начальника відділу освіти ОСОБА_1 при виконанні обов`язків начальника відділу освіти порушила: 1) вимоги наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року №938 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів"; 2) посадову інструкцію в частині забезпечення належним чином організаційної підготовки навчального закладу ЗЗСО І-ІІІ ст. №4 в м. Знам`янці Кіровоградської області до нового навчального року; 3) не забезпечила належним чином контроль за виконанням обов`язків працівником відділу освіти інженером ОСОБА_4 , який відповідно до наказу по відділу освіти від 24.05.2019 року №5-г визначений відповідальною особою за станом та повнотою обсягів виконання поточних та капітальних ремонтів, інших робіт із підготовки матеріально-технічної бази закладів та установ освіти до роботи в новому 2019/2020 навчальному році та в осінньо-зимовий період.

На підставі цього комісія рекомендувала міському голові застосувати до заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Позивачка ознайомилася з актом службового розслідування 16.08.2019 року, підписала його та вказала, що з висновками комісії не згодна. (а.с. 182, т.1)

За результатами розгляду акта службового розслідування міським головою міста Знам`янка видано спірне розпорядження №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Перевіряючи доводи позивачки про порушення процедури проведення службового розслідування, суд виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року №950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі - Порядок №950).

Пунктом №950 передбачено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

- у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

Відповідно до пункту 7 Порядку №950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Згідно з пунктом 8 Порядку №950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

Відповідно до пункту 9 Порядку №950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику. Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом. Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта. У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень. Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування. У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті. Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу забороняється.

У ході судового розгляду досліджено матеріали службового розслідування, проведеного щодо позивачки, які були надані суду відповідачем-2, а їх копії долучені до матеріалів справи. (а.с. 144 - 161, т.2)

Судом не встановлено порушень порядку проведення службового розслідування та прав позивачки, передбачених Порядком №950.

Щодо описаних в акті службового розслідування від 15.08.2019 року фактів порушення посадових обов`язків, то в ході судового розгляду справи ці факти підтвердилися частково.

Так, судом установлено, що заступником начальника відділу освіти ОСОБА_1 до фінансового управління виконавчого комітету Знам`янської міської ради подано заявку №01-08-18/1556 від 08.07.2019 року на фінансування закладів освіти, до якої включено роботи по вогнезахисній обробці дерев`яних конструкцій ЗШ №4 на суму 29 716, 32 грн. (а.с. 163, т.1)

В якості підтвердних документів для проведення оплати подано документи про виконання таких робіт, а саме договір №105/2019 на виконання робіт з вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій на об`єкті "ЗЗСО І-ІІІ ст. №4 в м. Знам`янці Кіровоградської області", акт здачі - прийому до цього договору, дефектний акт, локальний кошторис, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3. Вказані документи, які не містять дат, підписані ОСОБА_1 як замовником та ФОП ОСОБА_6 як виконавцем. Також надано рахунок-фактуру №105/2019, виданий ФОП ОСОБА_6 на оплату виконання робіт з вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій на об`єкті "ЗЗСО І-ІІІ ст. №4 в м. Знам`янці Кіровоградської області" на суму 29716, 32 грн. з резолюцією ОСОБА_1 від 08.07.2019 року "в бухгалтерію до сплати". (а.с. 162 - 171, т.1)

Проте як установлено перевіркою, проведеною 09.07.2019 року комісією, що створена міським головою з метою перевірки фактичного виконання робіт з вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій на об`єкті "ЗЗСО І-ІІІ ст. №4 в м. Знам`янці Кіровоградської області", та підтверджено у ході розгляду справи, такі роботи ФОП ОСОБА_6 фактично не виконувалися. (а.с. 174, т.1, а.с. 131, т.2)

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі).

Наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 року за №419/20732, затверджено Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (надалі - Порядок №309).

Пунктом 2.2 Порядку №309 передбачено, що розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку №309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку №309 після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і заявки на видачу готівки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки затверджується Мінфіном.

Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік".

Наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року №938, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 року за №1569/21881, затверджено Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів (надалі - Порядок №938).

Цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), фінансовими органами та/або Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, районними, міськими, районними у містах, сільськими, селищними радами, радами об`єднаних територіальних громад або їх виконавчими органами чи міськими, селищними, сільськими головами, головами об`єднаних територіальних громад (в разі якщо відповідні органи не створені) (далі - місцеві фінансові органи), платниками податків, розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами Казначейства.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №938 казначейське обслуговування коштів місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства відповідно до законодавства.

Пунктом 7.1 Порядку №938 передбачено, що відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов`язань (крім оплати праці та нарахувань на заробітну плату та виділення коштів для надання кредитів) та подають органам Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів (додаток 17 до цього Порядку) на паперових та електронних носіях у розрізі головних розпорядників. Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). У розпорядженні зазначаються особові рахунки головних розпорядників або, якщо головні розпорядники відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ, зазначаються їх реєстраційні рахунки.

Суд прийшов до висновку, що позивачка, як виконувач обов`язків начальника відділу освіти та розпорядних бюджетних коштів, порушила порядок оформлення підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення платежів щодо оплати робіт по вогнезахисному оброблянню дерев`яних конструкцій на об`єкті "ЗЗСО І-ІІІ ст. №4 в м. Знам`янці Кіровоградської області", що кваліфікується як порушення посадових обов`язків. Проте це порушення не призвело до заподіяння будь-якої шкоди чи негативних наслідків, оскільки бюджетні зобов`язання за такими роботами не були зареєстровані, а платежі на ними не були проведені.

Крім того, в акті службового розслідування від 15.08.2019 року зазначено, що заступник начальника відділу освіти ОСОБА_1 підписала акти приймання виконаних робіт форми КБ - 2в по поточних ремонтах системи газопостачання в котельнях закладів освіти, в той час як під час об`їзду першим заступником міського голови ОСОБА_2 було встановлено, що роботи виконано не в повному обсязі.

Проте матеріали службового розслідування не містять належних та достовірних доказів на підтвердження цих обставин, а суд, дослідивши документи, які складалися між відділом освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради та Знам`янським УЕГГ ВАТ "Кіровоградгаз" про виконання робіт з поточного ремонту систем газопостачання у котельнях закладів освіти у травні - червні 2019 році, будь-яких порушень з боку позивачки при підписанні цих документів не установив. (а.с. 162 - 250, т.2, а.с. 1 - 14, т.3)

З акту службового розслідування від 15.08.2019 року вбачається, що комісія пропонувала застосувати до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Проте відповідач-1, неправильно оцінивши ступінь тяжкості проступку і заподіяну ним шкоду, не врахувавши обставин, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, вирішив застосувати найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Як установлено судом, звільненню позивачки з роботи за систематичне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, передувало притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі розпорядження Знам`янського міського голови №420-к від 21.06.2019 року "Про підсумки проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 " (а.с. 82, т.1)

Не погоджуючись з цим розпорядженням, позивачка у серпні 2019 року звернулася до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування. (а.с. 132 - 134, т.1)

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року у справі №340/2033/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови міста Знам`янка Кіровоградської області Філіпенка С.І. №420-к від 21.06.2019 року "Про підсумки проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 " щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. У цій справі суди встановили, що у діях позивачки відсутній склад дисциплінарного проступку, за який її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а накладення на неї догани розпорядженням міського голови №420-к від 21.06.2019 року є незаконним. (а.с. 46 - 48, 74 - 77, т.2)

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тож обставини, установлені судовими рішеннями у справі №340/2033/19, які набрали законної сили, свідчать про відсутність підстав для звільнення позивачки за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з систематичним невиконанням нею без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, що є безспірною підставою для визнання звільнення позивачки незаконним.

Відтак позовну вимогу про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови міста Знам`янка №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " слід задовольнити.

Частинами 1, 2, 7 статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Верховний Суд України у постанові від 21.05.2014 року у справі №6-33цс14 зазначив, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Зважаючи на те, що позивачку протиправно звільнено з посади заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради 22.08.2019 року, тому вона має бути поновлена судом на цій посаді з 23.08.2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 цього Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради №01-21/1561 від 28.09.2020 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за червень - липень 2019 року, розрахована із кількості її робочих днів за ці 2 місяці (29 днів), становить 432,96 грн. (а.с. 135, т. 2)

Вимушений прогул позивачки у період з 23.08.2019 року по 29.09.2020 року складає 276 робочих днів. Оскільки позовна заява ОСОБА_1 про поновлення на роботі розглядалася більше одного року не з її вини, тому середній заробіток обчислюється за весь час вимушеного прогулу та становить 119 496, 96 грн. (432, 96 грн. х 276 дні).

Вказані кошти слід стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради, у штаті якого перебувала позивачка та яким їй виплачувалася заробітна плата.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 9525,12 грн. (432,96 грн. х 22 дні) слід звернути до негайного виконання.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача - 1 вчинити запис до трудової книжки позивачки щодо скасування спірного розпорядження та поновлення її на посаді, суд зазначає що порядок внесення змін до записів трудової книжки передбачений пунктом 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, який також визначає порядок визнання недійсним запису про звільнення у разі незаконного звільнення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі.

Сторонами не надано доказів, що з приводу внесення змін до записів трудової книжки позивачки існує спір, який би вимагав судового вирішення шляхом спонукання відповідача-1 вчинити відповідні дії. Тому суд відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги, оскільки вона є передчасною.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 моральної шкоди, суд виходив з того, що згідно зі статтями 43, 56 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За роз`ясненнями, наведеними у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року, відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд вважає, що незаконне звільнення позивачки, яке призвело до порушення звичного способу її життя та вимагало докладання додаткових зусиль для його організації, завдало їй моральних та душевних страждань.

У спірних правовідносинах власником, уповноваженим на відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику порушенням його законних прав у сфері трудових відносин, у розумінні статті 237-1 КЗпП України є виконавчий комітет Знам`янської міської ради, який відповідно до статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є виконавчим органом міської ради та розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату.

З урахуванням вимог розумності і справедливості, з огляду на глибину моральних страждань, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача-2 на користь позивачки на відшкодування заподіяної їй моральної шкоди 3000 гривень, а у задоволенні решти вимог у цій частині позову - відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частини 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивачки у позовній заяві просив стягнути на її користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6000 грн., на підтвердження розміру яких надав суду копії таких документи: договір про надання правової допомоги від 02.07.2019 року, укладений між адвокатом Поповичем П.О. та ОСОБА_1 , прибутковий касовий ордер №123679 від 06.11.2019 року про приймання адвокатом Поповичем П.О. від ОСОБА_1 коштів у сумі 6000 грн., книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у якій відображено оприбуткування цих коштів, акт приймання-передачі наданих послуг №19 від 13.07.2020 року на загальну суму 6000 грн. (а.с. 27 - 29 т.1, 67 - 68, 70 т.2)

У ході судового розгляду відповідачі не заявляли клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки судом позов ОСОБА_1 задоволено частково (задоволено 4 з 5 остаточних позовних вимог, у задоволенні однієї позовної вимоги відмовлено), тому судові витрати, понесені позивачкою на професійну правничу допомогу, слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, пропорційно до задоволеної частини вимог (4/5), що становить 4800 грн.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Знам`янського міського голови Філіпенка Сергія Івановича, виконавчого комітету Знам`янської міської ради, відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови міста Знам`янка №594-к від 22.08.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 "

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради з 23.08.2019 року.

Стягнути з відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.08.2019 року по 29.09.2020 року у розмірі 119 496, 96 грн.

Стягнути з виконавчого комітету Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 9525,12 грн. звернути до негайного виконання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4800 грн. за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Знам`янської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш