Ухвала суду № 92188345, 13.10.2020, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/550/16-к

Провадження № 1-кп/739/26/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Лукаш Н.Я.,

прокурорів - Лугової О.М., Івченка М.П.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника - Островської Г.В.,

потерпілого - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - Наполова М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019270190000170 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого штампувальником ТОВ «Профсталь», одруженого, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимого в силу положень статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого фізичною особою - підприємцем, не одруженого, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2019 року, приблизно о 01 год. 07 хв. ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_2 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі правила поведінки в суспільстві, перебуваючи на автомобільній стоянці біля будівлі Державного комерційного підприємства «Готель «Слов`янський» по вул. Монастирська, 2а в м. Новгороді-Сіверському Чернігівської області, використовуючи нікчемний привід умисно, безпричинно завдали тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Зокрема, ОСОБА_2 , схопивши рукою за шию ОСОБА_3 , повалив його на асфальт, після цього, продовжуючи свої протиправні дії, сів зверху та умисно наніс кілька ударів кулаками рук по обличчю останнього. У цей час ОСОБА_1 , перебуваючи поряд з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також наніс декілька ударів кулаками рук та один удар ногою в обличчя лежачому на асфальті ОСОБА_3 .

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що включає струс головного мозку, забійної рани лівої надбрівної ділянки, верхньої губи зліва, синця на повіках лівого ока, синця в ділянці вушної раковини, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України визнав частково та дав показання про те, що вони з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були в готелі «Слов`янський» де відпочивали в дискобарі біля барної стійки та вживали спиртні напої. Далі ОСОБА_2 вказав йому на ОСОБА_3 , який сидів за столом до них спиною, далі він підійшов до ОСОБА_3 і сказав йому, що треба поговорити. Вони вийшли на автомобільну стоянку біля готелю, ОСОБА_3 почав на них «пригати» та кричати, тобто нападав на них звинувачуючи їх з ОСОБА_2 в тому, що вони побили його батька. Тоді ОСОБА_2 схопив ОСОБА_3 за горла та штовхнув, внаслідок чого останній впав на асфальт. ОСОБА_3 підвівся та почав кидатися на нього і 2-3 рази вдарив його по обличчю у відповідь на що він відмахувався від ОСОБА_3 , скільки ударів завдав останньому не знає, але припустив, що можливо один удар. На ОСОБА_3 у його присутності ніхто зверху не сидів. Свої дії вважає захистом від дій ОСОБА_3 . Потім він сказав «з тобою говори безполезно» та пішов. Під час тих подій він дружини ОСОБА_3 не бачив, при цьому зустрів її коли вже йшов з місця сутички до входу в дискобар. Далі він поговорив по телефону і зайшов до дискобару. Коли заходив, то вдарився рукою об двері. ОСОБА_3 заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді синця на щелепі, але він з цього приводу до лікарні не звертався. Чому під час надання пояснень поліцейському не повідомив про удари ОСОБА_3 та заподіяні тілесні ушкодження пояснити не зміг. Обвинувачений заявив, що ОСОБА_3 від знав раніше, поговорити з ним вони хотіли тому, що останній звинувачував їх у побитті свого батька, відповідно вони хотіли владнати цю ситуацію. На стояку пішли, оскільки в дискобарі та біля входу до готелю стояв галас. Ще у 2017 році був конфлікт з батьком ОСОБА_3 і тоді вони приїздили з ОСОБА_2 до останнього, але той сказав їм спілкуватися з цього приводу з його сином. Тоді вони пішли до ОСОБА_3 , але той сказав, що не вибачить їх за батька. Після того до описаних подій нагоди поговорити з ОСОБА_3 у них не було, але його турбувала вказана ситуація. Цивільний позов потерпілого не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України визнав частково та дав показання про те, що вони з ОСОБА_1 відпочила у дискобарі готелю «Слов`янський» біля барної стійки, де вони вживали спиртні напої, скільки вжив спиртного не знає. Далі він сказав ОСОБА_1 , що прийшов ОСОБА_3 . ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 , щось сказав йому і вони разом почали виходити, спершу йшов ОСОБА_1 , а за ним ОСОБА_3 . Він пішов за ними, вони вийшли на автомобільну стоянку, що знаходиться з боку готелю. Вийшли для того, щоб поговорити з приводу конфлікту, який мав місце у 2017 році. При цьому пішли на автомобільну стоянку, аби поговорити не в присутності сторонніх, до того ж там було тихо. Раніше ОСОБА_3 з ними на контакт не йшов. На стоянці між ними виникла сварка, ОСОБА_3 почав замахуватися, він схопив його за горло та штовхнув на асфальт. Неподалік також стояли люди, які відтягли його від ОСОБА_3 і він пішов до входу у дискобар. При цьому зустрів дружину ОСОБА_3 , яка бігла йому назустріч. Інших осіб на місці сутички на той час не було. Як він сам, так і інші в його присутності ОСОБА_3 не били, звідки у останнього тілесні ушкодження він не знає, також заявив, що на ОСОБА_3 він не сидів, чи бив ОСОБА_1 . ОСОБА_3 він не знає. Далі він стояв біля входу до дискобару з ОСОБА_5 і бачив як ОСОБА_3 сідав у таксі, при цьому дружина ОСОБА_3 вдарила його, тобто обвинуваченого, по обличчю, чи казав він їй щось у відповідь на це не пригадує. Обвинувачений зазначив, що у 2017 році у батька ОСОБА_3 з ОСОБА_6 був конфлікт, і вони з разом ОСОБА_6 та ОСОБА_1 хотіли поговорити з ним з цього приводу, але той направив їх до свого сина ОСОБА_3 . Під час спроби поговорити останній їх вигнав. Обвинувачений також заявив, що згоден відшкодувати витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 , якого штовхнув на асфальтове покриття, при цьому показання останнього про його побиття вважає наклепом.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 дав показання про те, що 22 червня 2019 року він святкував свій день народження у кафе «Хуторок» де вживав спиртні напої. Приблизно о 23 год. 30 хв. він з дружиною та друзями поїхали до дискобару готелю «Слов`янський», де продовжили відпочивати за столом. Далі, приблизно о 01 год. ночі до нього підійшов ОСОБА_1 та використовуючи нецензурну лексику сказав, що треба поговорити. На той час за столом були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вони пішли на вулицю до автостоянки, він йшов за ОСОБА_1 , також з ним пішли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Він пішов, оскільки хотів дізнатися, що від нього хочуть. Далі на автомобільній стоянці, де на той час він більше нікого не бачив, на нього напав ОСОБА_2 , який повалив його спиною на землю, сів на нього зверху та почав завдавати удари по обличчю та у грудну клітину, при цьому ОСОБА_1 також завдав йому удари руками та ногою. Нападники нічого при цьому не говорили. Внаслідок побиття у нього пішла кров. Під час побиття він чув як кричала його дружина. Чому припинилося побиття він не знає. Також йому невідомі причини побиття. Далі ОСОБА_8 допоміг йому зайти до дискобару та вмитися. Після того він з дружиною поїхав на таксі додому. Наступного дня він звернувся по допомогу до Новгород-Сіверської лікарні, у нього були синці, розсічення брові, губи, болів затилок. У подальшому він лікувався у Чернігові. Першу допомогу йому надала його дружина, яка працює в лікарні. Вночі йому телефонував ОСОБА_8 та сказав, що всі відео з камер спостереження видалено, а пізніше повідомив, що йому погрожують і він не буде свідчити. Потерпілий також заявив, що до описаних подій з ОСОБА_1 він взагалі не був знайомий, обвинувачені після побиття до нього не зверталися і заподіяної шкоди не відшкодували. Свій позов потерпілий підтримав повністю та пояснив, що внаслідок побиття його здоров`ю була заподіяна значна шкода, оскільки після побиття при зміні погодних умов у нього починає боліти голова, змінюється артеріальний тиск.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дала показання про те, що потерпілий є її чоловіком, обвинувачених знає візуально. 22 червня 2019 року її чоловік святкував день народження в кафе «Хуторок». Приблизно о 23 год. 30 хв. вони поїхали до дискобару готелю «Слов`янський», де продовжили відпочивати, вона танцювала, жодних конфліктів там ні з ким у них не було. Чоловік того дня випив не багато і п`яним не був. Далі вийшла на стоянку біля входу в дискобар. Потім побачила, що її чоловік разом з обвинуваченими, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 також вийшли з дискобару та пішли на іншу автостоянку, що за рогом дискобару. Коли вона пішла туди, то побачила, як її чоловік лежить на асфальті на спині, а на ньому сидить обвинувачений ОСОБА_2 та б`є його, поряд стояв ОСОБА_1 , який нахилявся і теж бив її чоловіка. Також поряд стояли ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , останній казав їй «просто постой і не кіпішуй». Далі побиття припинилося, вона побігла в дискобар, забрала сумку, повідомила про те, що сталося сестрі чоловіка. У той час її чоловік вмився у туалеті і вони поїхали на таксі додому. При цьому на виході з дискобару вона спитала у ОСОБА_2 навіщо вони побили її чоловіка, але останній лише пригрозив їй. Коли сідали до автомобіля то ОСОБА_10 підбігав до автомобіля і казав «куди ви його відпускаєте». Вже вдома вона надала чоловіку першу медичну допомогу. Також на телефон чоловіка телефонував ОСОБА_8 , який цікавився що вони будуть робити і сказав, щоб нікуди не рипалися, а також що всі записи камер стерто. Наступного дня чоловік звернувся до лікарні по допомогу, потім він лікував в лікарні у м. Чернігові. У нього на обличчі після побиття були тілесні ушкодження у вигляді синця, розсічення губи, крововиливи. При цьому до побиття жодних тілесних ушкоджень у чоловіка не було.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 дала показання про те, що потерпілий є її братом, з обвинуваченими вона не знайома. Свідок пригадала як святкували день народження її брата, далі приблизно о 00 год. поїхали до дискобару готелю «Слов`янський». Там вона танцювала з дружиною брата, при цьому останній сидів за столиком. Приблизно о 01 год. до неї підбігла дружина брата та повідомила, що брата побили. Потім у коридорі дискобару вона зустріла брата і у нього на обличчі були тілесні ушкодження. Вона спитала у ОСОБА_8 «що сталося», але той не відповів. Брат вмився у туалетній кімнаті, вони викликали таксі та вийшли на вулицю. Там було багато людей, зокрема й обвинувачені, які перебували в стані алкогольного сп`яніння, оскільки від них відчувався запах алкоголю, у них була хитка хода. Більший з них за статурою погрожував та нецензурно висловлювався в їхню адресу. Коли вони сіли до автомобіля то якийсь чоловік, на якого схожий свідок ОСОБА_10 , казав «куди ви їдете», не давав закрити двері автомобіля та намагався її витягти, але їм вдалося поїхати. Вказана особа також перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Вже вдома брату було надано першу медичну допомогу, оскільки у нього були тілесні ушкодження, зокрема була розсічена брова. На ступного дня у нього боліла голова, він не міг відкрити пошкоджене око. У подальшому брат спершу лікувався у районні лікарні, а далі був направлений на лікування до м. Чернігова. Брат казав їй, що не розуміє за що його побили.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 дала показання про те, що потерпілий є її кумом. Вона була на святкуванні дня народження потерпілого, звідки всі поїхали до дискобару готелю «Слов`янський». Там вони танцювали, ні до кого не чіплялися. Вона сиділа за столиком. Далі бачила як до потерпілого підійшов обвинувачений ОСОБА_1 і сказав «пацани хотят с тобой поговорить». Потерпілий пішов з ним, також за ними пішли ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . Вона ж залишилася в дискобарі. Потім дружина потерпілого сказала їй що щось сталося. Вони йшли з дискобару і побачила потерпілого, який йшов вмиватися, на ньому була кров. З ним разом йшов ОСОБА_8 . На запитання про те, хто побив її кума ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповіли, що ніхто його не бив і вони нічого не знають. Коли потерпілий сідав до автомобіля таксі то поряд вона бачила ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 казали «куди ви його везете, він ще мало получив». Те ж саме казав і ОСОБА_10 . На запитання ж дружини потерпілого «за що ви його побили?» ОСОБА_2 відповів «зараз ще й ти получиш».

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 дав показання про те, що він знайомий з обвинуваченими, при цьому потерпілого не знає. Рік тому він прийшов відпочити до дискобару. Було це після 23 год. Там зустрів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони відпочивали за барною стійкою, вживали спиртні напої. До них підійшов ОСОБА_3 , який хитався і був як п`яний, він кричав ОСОБА_2 що той побив його батька далі він пішов. Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кудись пішли. Десь за 5 хв. він вийшов з дискобару і чув якісь крики. Коли пішов у бік стоянки, розташованої праворуч від дискобару, то бачив там три силуети, це були ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що вони там робили він не бачив. За голосом він впізнав ОСОБА_3 , який кричав «ти побив мого батька». Далі побігли дві дівчини, одна з них кричала «хто побив мого мужа». Чи бив хтось когось він не бачив. При цьому він бачив як махали руками, як ОСОБА_3 спершу стояв, потім лежав, при цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заспокоювали його, хтось з них тримав його руки, а інший стояв поряд. Чи була у ОСОБА_3 після того на обличчі кров і синці не пригадує. Далі дівчата забрали ОСОБА_3 , вони сіли до автомобіля таксі та поїхали додому.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 дала показання про те, що потерпілий є її знайомим. Разом з чоловіком вони були на дні народження ОСОБА_3 , яке відбувалося в кафе «Хуторок». Звідти всі поїхали до дискобару. Там вони сіли за столик, вона спілкувалася зі знайомими, танцювала. У подальшому коли була на вулиці біля входу до дискобару та розмовляла по телефону, то бачила як ОСОБА_3 піднімався по східцях і у нього була кров на обличчі та розсічення брови. За ним йшов її чоловік ОСОБА_8 . Вони йшли від стоянки, що за будівлею дискобару. Що сталося їй ніхто не пояснював. ОСОБА_3 пішов вмитися, а вони з чоловіком забрали речі та поїхали додому. Чоловік казав їй, що також нічого не бачив.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 дав показання про те, що він знайомий як з обвинуваченими, так і з потерпілим. Пригадав як був на святкуванні дня народження потерпілого, далі вони відпочивали у дискобарі, всі вживали спиртне. Потім він вийшов на вулицю та розмовляв з ОСОБА_10 . Потім пішов на стоянку, що біля дискобару, звідки лунали крики і там бачив бійку, ОСОБА_3 казав «дайте я встану», при цьому ОСОБА_3 лежав, а одна особа була на ньому зверху, а інша стояла нахилившись над ОСОБА_3 . Потім хтось його відвів вбік та сказав «не лізь, нехай самі розбираються». Далі до нього підійшов ОСОБА_3 і разом вони пішли до умивальника для того, щоб ОСОБА_3 вмився, оскільки у нього на обличчі була кров. Також він чув крики дівчат, зокрема дружини ОСОБА_3 . Далі ОСОБА_3 з дружиною та сестрою поїхали на таксі додому. Вже наступного дня ОСОБА_3 розповів йому, що його побили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Свідок припустив, що можливо ОСОБА_3 побили через те, що він працював директором лісгоспу і з дровами було впіймано знайомого обвинувачених.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 дав показання про те, що він знайомий як з обвинуваченими, так і з потерпілим. Минулого року, точніше пригадати не зміг, він був на святкуванні дня народження потерпілого, яке відбувалося у кафе «Хуторок». Далі вони поїхали відпочивати до дискобару готелю «Слов`янський». Там вони відпочила за столиком. Всі вживали спиртні напої. Жодних конфліктів не було. Чи підходив до них ОСОБА_1 не пригадує. Потім всі почали виходити. Він також пішов, але залишився у коридорі. Інші вийшли на вулицю. Далі він повернувся до приміщення дискобару. Потім прийшла дружина потерпілого і повідомила, що її чоловік та ОСОБА_1 побилися. Він вийшов на вулицю, але там нікого не було. У подальшому приблизно о 4 год. ночі він говорив з обвинуваченим. Потім він ні з ким не спілкувався.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 дав показання про те, що приблизно рік тому він перебував у дискобарі готелю «Слов`янський». Там бачив обвинувачених, потерпілого, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Коли стояв біля входу до дискобару на стоянці, то почув якісь крики із-за кута дискобару. По голосу впізнав потерпілого ОСОБА_3 . Далі бачив, як звідти йшов потерпілий, за ним обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На обличчі у ОСОБА_3 він нічого не бачив. Останній разом з жінкою сів до автомобіля та поїхав, а інші залишилися на східцях. Більше нічого не пригадує, оскільки минуло багато часу. Під час одночасного допиту зі свідком ОСОБА_11 свідок ОСОБА_10 заявив, що він до автомобіля з потерпілим не підходив і від`їзду автомобіля не заважав, свідка ОСОБА_11 він бачить вперше.

Також судом в ході судового розгляду було досліджено наступні письмові докази:

- рапорт співробітника поліції Чичканя Д.І. від 23 червня 2019 року про надходження до відділу поліції повідомлення про те, що до Новгород-Сіверської ЦРЛ звернувся ОСОБА_3 з діагнозом гематома лівого ока, розсічення правої брові (а.с. 120);

- рапорт співробітника поліції Кабиша А.А. від 25 червня 2019 року про те, що до Чернігівської обласної лікарні звернувся ОСОБА_3 з діагнозом ЗЧМТ, СГМ, якого 23 червня 2019 року о 01 год. 00 хв. біля ресторана Слов`янський побили невідомі (а.с. 121);

- заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 23 червня 2019 року про те, що 23 червня 2019 року, приблизно о 01 год. 00 хв. на місці парковки ДКП «Готель «Слов`янський» у м. Новгороді-Сіверському грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом ОСОБА_14 та ОСОБА_2 спільними протиправними діями безпричинно заподіяли йому тілесні ушкодження, внаслідок чого заявника було госпіталізовано на лікування до Новгород-Сіверської ЦРЛ (а.с. 122);

- протокол проведення слідчого експерименту, що був проведений за участі потерпілого ОСОБА_3 від 22 січня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_3 розповів та продемонстрував як 23 червня 2019 року в нічний час, коли він перебував у дискобарі готелю «Слов`янський» до нього підійшов ОСОБА_1 та запропонував вийти поговорити. Коли він вийшов з приміщення дискобару з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_17 і вони зайшли за будівлю готелю, то ОСОБА_18 схопив його за шию і повалив на асфальт. Далі ОСОБА_18 сів на нього зверху та почав його бити кулаками рук по обличчю та грудній клітині, а ОСОБА_14 стояв поруч і також наносив йому удари кулаками рук в обличчя та завдав мінімум одного удару ногою в область лівого ока. Яку кількість ударів йому було нанесено він сказати точно не зміг (а.с. 125-130);

- протокол проведення слідчого експерименту, що був проведений за участі свідка ОСОБА_9 від 22 січня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_9 розповіла та продемонструвала як 23 червня 2019 року в нічний час, вона стояла на автомобільній стоянці навпроти сходів до входу дискобару готелю «Слов`янський» в м. Новгороді-Сіверському. Далі вона побачила, як з холу дискобару на вулицю вийшли ОСОБА_14 , її чоловік ОСОБА_3 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 . Вони пішли в право, в бік автомобільної стоянки, що розташована з боку готелю. Бажаючи дізнатися що відбувається вона також пішла за ними. Коли прийшла на стоянку то побачила, що на асфальті на спині лежить ї чоловік, зверху на ньому сидить ОСОБА_18 . Останній наносив удари кулаками по її чоловіку в обличчя та область грудей. Поряд з ними стояв Кістерний ОСОБА_19 , який наносив удари кулаками рук та ногами по різних частинах тіла її чоловіка, зокрема й по обличчю та голові. Яку кількість ударів було завдано вона не знає (а.с. 131-136);

- відеозаписи з камер відеоспостереження дискобару готелю « Слов`янський », з яких вбачається, що в приміщенні дискобару о 00 год. 52 хв. особа, схожа на ОСОБА_2 підходить до барної стійки та щось п`є, далі о 01 год. 02 хв. особи, схожі на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стоять біля барної стійки та спілкуються, при цьому поряд з ними стоїть особа, схожа на ОСОБА_4 . Далі о 01 год. 05 хв. особа, схожа на ОСОБА_1 підходить до ОСОБА_3 , щось каже останньому після чого вони виходять з приміщення, також з ними виходять особи, схожі на ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , о 01 год. 07 особа, схожа на ОСОБА_7 повертається до приміщення дискобару. Далі о 01 год. 08 хв. до холу дискобару заходить особа, схожа на ОСОБА_9 та про щось запитує у працівника дискобару. О 01 год. 09 хв. до холу дискобару заходять особи, схожі на ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , які йдуть до туалету дискобару. О 01 год. 18 хв. до дискобару заходить особа, схожа на ОСОБА_1 , а о 01 год. 19 хв. до дискобару заходить особа, схожа на ОСОБА_2 (а.с. 139-153);

- висновок судово-медичної експерта №148 від 27 грудня 2019 року відповідно до якого у ОСОБА_3 мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що включає струс головного мозку, забійні рани лівої надбрівної ділянки, верхньої губи зліва, синця на повіках лівого ока, синця в ділянці вушної раковини, що могли утворитись від дії тупих предметів в тому числі 23 червня 2019 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Для утворення даних тілесних ушкоджень потерпілого достатньо трьох травматичних впливів тупих предметів. Тілесні ушкодження потерпілого могли утворитись від нанесення ударів руками та ногами та не могли в комплексі утворитись внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню. Тілесних ушкоджень, які б свідчили про активний захист потерпілого не виявлено (а.с. 155-157);

- довідка КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 23 червня 2019 року по 01 серпня 2019 року до лікарні не зверталися (а.с. 158);

- витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №12017270190000161 від 17 квітня 2017 року за фактом здійснення незаконної порубки дерев поблизу с. Горбове Новгород-Сіверського району Чернігівської області та заподіяння невідомими особами тілесних ушкоджень ОСОБА_20 і копія протоколу допиту потерпілого ОСОБА_20 , який дав показання про те, що група осіб, серед яких був ОСОБА_21 і ОСОБА_2 , зупинили його автомобіль після чого якийсь чоловік вдарив його кулаком по обличчю, далі хтось вдарив його ногою в пах, далі йому завдали удари руками по голові та іншим частинам тіла, але хто саме завдавав удари він не бачив (а.с. 188-190).

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, які є належними та допустимими, з точки зору їх достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття рішення суд враховує, що обвинувачені свою вину визнали частково, зокрема ОСОБА_1 визнав завдання по потерпілому одного удару кулаком руки, а ОСОБА_2 визнав лише той факт, що він схопив потерпілого за шию та повалив на землю. Дані дії вони пояснили тим, що потерпілий «пригав» на них та замахувався, також обвинувачені пояснили вихід з дискобару разом з потерпілим необхідність владнати питання щодо побиття ОСОБА_2 батька потерпілого, яке мало місце за два роки до того.

Потерпілий же дав показання про те, що причини свого побиття йому взагалі не відомі, обвинувачений ОСОБА_1 підійшов до нього у дискобарі і нецензурно сказав, що необхідно поговорити, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12 , при цьому більше нічого не пояснив, а коли він вийшов з обвинуваченими на місце для паркування автомобілів обвинувачені побили його, зокрема обвинувачений ОСОБА_2 схопив його за горло та повалив на землю, далі сів зверху і почав завдавати удари кулаками, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 також почав завдавати йому удари кулаками та вдарив ногою по голові. Дані показання потерпілого щодо обставин його побиття підтвердила також і дружина потерпілого ОСОБА_9 .

З висновку судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень потерпілого вбачається, що у нього було виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що включає струс головного мозку, забійних ран лівої надбрівної ділянки, верхньої губи зліва, синця на повіках лівого ока, синця в ділянці вушної раковини, що могли утворитись від ударів руками та ногами 23 червня 2019 року, для їх утворення достатньо трьох травматичних впливів тупих предметів і вони не могли в комплексі утворитись внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню. Водночас жодних доказів того, що обвинуваченим також були заподіяні будь-які тілесні ушкодження під час описаних вище подій суду не надано і за медичною допомогою обвинувачені після 23 червня 2019 року до лікарні не зверталися.

З показань потерпілого та свідка ОСОБА_9 , вбачається, що до побиття у потерпілого жодних тілесних ушкоджень не було, жоден інший свідок також не вказав на наявність у потерпілого тілесних ушкоджень до його побиття, а це у свою чергу свідчить, що всі виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_3 тілесні ушкодження були заподіяні саме обвинуваченими за обставин на які вказав потерпілий та свідок ОСОБА_9 як під час проведення за їх участі слідчих експериментів, так і під час їхнього допиту у судовому засіданні.

Відповідно суд вважає правдивими показання потерпілого та свідка ОСОБА_9 щодо обставин побиття потерпілого та механізму заподіяння йому тілесних ушкоджень обвинуваченими, які не лише узгоджуються між собою, а й підтверджуються іншими, дослідженими судом доказами. При цьому показання обвинувачений в цій частині суд вважає неправдивими і відкидає їх.

З наведених вище підстав суд також відкидає доводи обвинувачених про те, що вони лише захищалися від дій потерпілого, який «пригав» на них та намагався їх вдарити, оскільки жодним іншим, крім показань обвинувачених, доказом вказані обставини не підтверджуються.

З приводу мотивів побиття обвинуваченими потерпілого суд бере до уваги, що потерпілий заявив, що він не знає чому його побили, при цьому обвинувачені стверджують, що вони намагалися поспілкуватися з потерпілим аби владнати ситуацію щодо побиття батька потерпілого, яке сталося за два роки до того і до якого був причетний обвинувачений ОСОБА_2 .

Оцінюючи вказане вище суд враховує відсутність будь-яких доказів про те, що між обвинуваченими та потерпілим був конфлікт з приводу побиття батька останнього, оскільки хоча у 2017 році батько ОСОБА_3 і звертався до поліції з приводу свого побиття, що підтверджується наданими захисником витягом з ЄРДР та копією протоколу допиту ОСОБА_20 , однак з цих документів вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не фігурував як можливий учасник вказаного побиття, а ОСОБА_2 згадувався ОСОБА_20 лише як особа, що була серед тих, хто зупинив його автомобіль. При цьому ОСОБА_20 дав показання про те, що він не знає, хто завдавав йому удари і навіть жодних припущень про те, що це був саме ОСОБА_22 в ході свого допиту не висловлював. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 взагалі припустив, що можливо побиття потерпілого сталося у зв`язку з його діяльністю на посаді директора лісгоспу, що також не підтверджується жодним доказом, зокрема й показаннями як потерпілого, так і обвинувачених. Також суду не надано жодних доказів того, що між обвинуваченими та потерпілим існували особисті неприязні відносини чи конфлікти, пов`язані з роботою потерпілого і ніхто з обвинувачених, свідків та й сам потерпілий на це в ході судового розгляду не вказували. Не знайшли в ході судового розгляду також доводи обвинувачених та показання свідка ОСОБА_4 про те, що потерпілий висловлював ОСОБА_2 звинувачення у побиття свого батька, оскільки з дослідженого судом відеозапису з камер спостереження дискобару готелю «Слов`янський» вбачається, що потерпілий взагалі не підходив до обвинувачених, хоча свідок ОСОБА_4 вказував на це стверджуючи, що потерпілий казав ОСОБА_2 , що він побив його батька. Покази свідка ОСОБА_4 , який є знайомим обвинувачених про висловлювання потерпілим вже на автостоянці звинувачень на адресу ОСОБА_2 також не знайшли свого підтвердження, оскільки в цій частині вони протирічать як показанням потерпілого, так і показанням свідка ОСОБА_9 , які не лише повністю узгоджуються між собою, а й повністю підтверджуються іншими доказами, що були досліджені судом. Тому показання свідка ОСОБА_4 суд також вважає неправдивими та відкидає їх.

За таких обставин суд вважає, що побиття потерпілого було вчинене обвинуваченими в громадському місці з прямим умислом та з мотивів явної неповаги до суспільство, воно грубо порушило громадський порядок та супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в насильстві над потерпілим і завданні йому тілесних ушкоджень. При цьому звернення ОСОБА_1 до потерпілого про необхідність вийти з дискобару та поговорити було лише незначним приводом для подальшого побиття потерпілого ОСОБА_3 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений частиною другою статті 296 КК України і дії кожного з них правильно кваліфіковані як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, які належать до нетяжких злочинів; особу обвинуваченого, який не судимий в силу положень статті 89 КК України, за місцем роботи обвинувачений характеризується позитивно, працевлаштований, утримує малолітню дитину, має задовільний стан здоров`я. Також суд враховує відсутність передбачених статтею 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання, та вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, що відповідно до статті 67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання, оскільки дана обставина визнана обвинуваченими та підтверджується показаннями потерпілого і свідків, при цьому хоча вона й не вказана у обвинувальному акті, однак відповідно до пункту 4 Постанови пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року суд самостійно може визнати чи не визнати окремі обставини такими що пом`якшують або ж обтяжують покарання. Також суд не визнає пом`якшуючою покарання обставиною заяву обвинуваченого, зроблену ним під час дебатів, про те, що він просить вибачення у потерпілого та кається, оскільки в ході судового розгляду обвинувачений не висловлював щирого жалю з приводу вчиненого, осуду своєї поведінки, намагання відшкодувати завдані злочинами збитки, бажання виправити наслідки вчиненого.

При цьому суд бере до уваги досудову доповідь органу з питань пробації відповідно до якої виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на строк в межах санкції частини другої статті 296 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідними і достатніми для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його позитивну характеристику за місце роботи, наявність міцних соціальних зв`язків та постійного місця роботи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування ним покарання у виді обмеження волі, тому на підставі статті 75 КК України обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробування, поклавши на нього, відповідно до статті 76 КК України, такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 України суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до нетяжких злочинів; особу обвинуваченого, який раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується посередньо, є фізично особою-підприємцем, має задовільний стан здоров`я. Також суд враховує відсутність передбачених статтею 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання та вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, що відповідно до статті 67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання, оскільки дана обставина визнана обвинуваченими та підтверджується показаннями потерпілого і свідків. Також суд не визнає пом`якшуючою покарання обставиною заяву обвинуваченого, зроблену ним під час дебатів, про те, що він просить вибачення у потерпілого та кається, оскільки в ході судового розгляду обвинувачений не висловлював щирого жалю з приводу вчиненого, осуду своєї поведінки, намагання відшкодувати завдані злочинами збитки, бажання виправити наслідки вчиненого.

Крім того, суд враховує досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно якої виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на строк в межах санкції частини другої статті 296 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідними і достатніми для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також висновки органу з питань пробації, які містяться у досудовій доповіді, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без відбування ним покарання у виді обмеження волі, тому на підставі статті 75 КК України обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробування, поклавши на нього, відповідно до статті 76 КК України, такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування потерпілого у розмірі 1 117 грн. 36 коп. та стягнення їх з обвинувачених солідарно на користь КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» Новгород-Сіверської районної ради суд, на підставі статей 1190, 1206 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вважає за необхідне задовольнити повністю, оскільки зазначені витрати були здійснені на лікування тілесних ушкоджень потерпілого, заподіяних йому обвинуваченими в результаті вчинення ними злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України. Розрахунок розміру витрат на лікування, наданий прокурором (а.с. 160), суд вважає обґрунтованим, оскільки він складений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання».

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 до обвинувачених про відшкодування майнової шкоди у розмірі 4 940 грн. 44 коп. та моральної шкоди у розмірі 80 000 грн. суд враховує наступне.

Так, вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України доведена повністю, в результаті його вчинення потерпілий ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження у зв`язку з чим перебував на лікуванні у КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» та Чернігівській обласній лікарні. За вказаний період загальні витрати потерпілого становили 4 940 грн. 44 коп., з яких 4 640 грн. 44 коп. безпосередньо витрати на лікування та 300 грн. 00 коп. витрати на сплату благодійного внеску, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні фіскальними чеками та квитанціями (а.с. 10, 13-16).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини першої статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З наведених правових приписів висновується, що право на відшкодування збитків, зокрема витрат на лікування тілесних ушкоджень, заподіяних в результаті злочину, має особа, яка понесла відповідні витрати.

Відповідно до частини першої статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Оскільки потерпілий здійснив витрати на лікування тілесних ушкоджень, заподіяних йому обвинуваченими, на суму 4 640 грн. 44 коп., що підтверджується належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинувачених солідарно на користь потерпілого витрат на лікування саме у вказаному розмірі. При цьому витрати у розмірі 300 грн. 00 коп. стягненню з обвинувачених не підлягають, оскільки з квитанції, яка підтверджує сплату благодійного внеску, не вбачається, що ці витрати здійснені саме на лікування.

Щодо позовної вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 80 000 грн., то суд керується положеннями статей 23, 1167, 1190 ЦК України, враховує характер вчиненого обвинуваченими злочину, їх майновий стан, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, що зумовлені відчуттям у момент заподіяння легких тілесних ушкоджень та під час подальшого лікування фізичного болю, негативними змінами у житті потерпілого та пережитим емоційним стресом, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості і вважає за необхідне задовольнити дану позовну вимогу частково, стягнувши з обвинувачених солідарно на користь потерпілого в якості відшкодування моральної шкоди 12 000 грн.

Витрати потерпілого на надання правової допомоги, а саме на оплату допомоги представника на стадії досудового розслідування, здійснені на суму 5 025 грн. 00 коп., суд, відповідно до частини першої статті 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинувачених на користь потерпілого повністю, в рівних частинах, тобто по 2 512 грн. 50 коп. (5 025 грн. 00 коп. / 2), з кожного з них, оскільки розмір даних витрат є обґрунтованим та підтверджується належними доказами - актом виконаних робіт від 30 березня 2020 року та квитанцією від 05 березня 2020 року (а.с. 17-20).

Відповідно до частини дев`ятої статті 100 КПК України після набрання вироком законної сили речовий доказ - оптичний носій інформації DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження залишити в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 120, 124, 126, 127-129, 368, 370, 373, 374, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до статті 76 КК України наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування потерпілого - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КНП «Новгород-Сіверська ЦРЛ» Новгород-Сіверської районної ради (ЄДРПОУ - 02006403, місцезнаходження: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Шевченка, 17, р/р 35437045320576 в ГУДКСУ в Чернігівській області) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 1 117 (одна тисяча сто сімнадцять) гривень 36 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 4 640 (чотири тисячі шістсот сорок) гривень 44 копійки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог щодо відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування витрат на надання правової допомоги 2 512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування витрат на надання правової допомоги 2 512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 50 копійок.

Речовий доказ - оптичний носій інформації DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження залишити в матеріалах справи.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.

Суддя В.В. Чепурко