Ухвала суду № 9218800, 13.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1621/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст >

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"13" квітня 2010 р. м. Київ

Справа № 2-а- 1621/09/0270

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                   Романчук О.М.,

Суддів:                                                   Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі:                                                   Шевчук К.В..          

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2009 р. у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор» до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Подільський цукор» (далі – позивач) звернулися до суду з позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області (далі - Відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 грудня 2008 року №0004122301 на суму 750000, 00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 грудня 2008 року №0004122301 на суму 750000,00 грн. (сімсот п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) повністю

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернулися з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та відмовити позивачу в задоволенні його вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело, на думку відповідача, до неправильного вирішення справи.

Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Відповідача була проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Подільський цукор», код ЄДРПОУ - 31576304 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої було складено Акт № №46/23-31576304 від 01.12.2008 року

Згідно акта перевірки перевіряючими було встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265 від 06.07.1995 року (далі-Закон), а саме: Позивачем при продажу автомобіля HONDA CR-V (договір купівлі-продажу №11-06/2007 від 11.06.2007 року, акт приймання-передачі транспортного засобу за договором №11-06/2007 від 11.06.2007 року) за готівку в сумі - 150000 грн. не провів через реєстратор розрахункових операцій розрахункові операції на загальну суму - 150000 грн., згідно прибуткових касових ордерів: від 04.06.2007 року на суму - 10000 грн.; від 05.06.2007 року на суму - 10000 грн.; від 06.06.2007 року на суму - 10000 грн.; від 07.06.2007 року на суму -10000 грн.; від 08.06.2007 року на суму - 10000 грн.; від 11.06.2007 року на суму 10000 грн.; від 12.06.2007 року на суму - 10000 грн.; від 13.06.2007 року на суму 10000 грн.; від 14.06.2007 року на суму - 10000 грн.; від 15.06.2007 року на суму 10000 грн.; від 16.06.2007 року на суму - 10000 грн.; від 18.06.2007 року на суму -10000 грн.; від 20.06.2007 року на суму - 10000 грн.; від 21.06.2007 року на суму-10000 грн.; та від 22.06.2007 року на суму -10000 грн.

На підставі акта перевірки від 01.12.2008 року №46/23-31576304 Відповідач рішенням від 18.12.2008 року №0004122301 застосував до Позивача фінансову санкцію у розмірі 750000 грн.

Внаслідок процедури адміністративного оскарження до вищестоящих органів, оскаржуване рішення було залишено без змін.

У відповідності до п.1 ст.3 Закону , суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п.1 ст.17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідна сума коштів, а саме: 150000 грн. було отримано Позивачем від ТОВ «Агрофірма «Степанівська» за операціями купівлі-продажу цукру, згідно прибуткових касових ордерів з 04.06.2007 року по 22.06.2007 року.

У відповідності до п.1 ст. 9 Закону, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посадовими особами Відповідача не були повно досліджені первинні документи, які свідчили про здійснення операцій купівлі-продажу цукру, а не купівлі –продажу автомобіля, що і призвело до помилкових висновків порушення за цією сумою положення п.1 ст.3 Закону..

Також слід звернути увагу на те, що перша сума коштів надійшла у касу Позивача до підписання договору купівлі-продажу автомобіля №11-06/2007 від 11.06.2007 року, що є ще одним доказом помилковості висновків Відповідача про отримання суми в 150000 грн. згідно прибуткових касових ордерів за операцією купівлі-продажу автомобіля.

Так, згідно з п.п. 1.2. п. 1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, прибутковий касовий ордер - первинний документ, що застосовується для оформлення надходження готівки в касу.

Крім того, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що операція разової реалізації основного засобу не є операцією торгівлі у розумінні Закону, а тому не потребує наявності та застосування реєстратора розрахункових операцій.

Так, згідно з ст.2 Закону, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як вбачається з вказаної статті однією з головних ознак підпадання операцій купівлі-продажу під поняття «розрахункова операція» є реалізація товару (послуги). Тобто, того продукту, який виробляється суб’єктом господарської діяльності.

Однак, вказаний автомобіль був основним фондом Позивача, а не товаром (послугою) його виробництва.

У відповідності до п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі – Закон № 334), під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Вказаною нормою наводяться характерні ознаки підпадання матеріальних цінностей під поняття «основні фонди»: призначення до використання у господарській діяльності протягом більше ніж 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію; вартість більше 1000 грн.

Таким чином, автомобіль HONDA CR-V є основним фондом Позивача у розумінні Закону № 334.

Крім того, у відповідності до ст. 238 ГК України, вказані штрафні санкції є видом адміністравтивно – господарських санкцій, а саме: штраф.

Відповідачем було пропущено строки накладення адміністративно-господарської санкції, який передбачений ст. 250 ГК України.

Так, згідно з ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи те, що оприбуткування останньої суми відбулось 22.06.2007 року, а рішення про накладення штрафу датоване 18.12.2008 року, то відповідач не мав права застосовувати до позивача вказані штрафні санкції.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                              

Судді:

Повний текст виготовлено: 16.04.2010 року