Рішення № 92187596, 15.09.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/3119/20

Провадження 2-а/206/51/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року в залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Сухоруков А.О.,

за участю секретаря Панюшкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону 1 роти 2 Управління патрульної поліції у Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Оваденка Андрія Петровича, третя особа – Управління патрульної поліції у Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська адміністративним позовом про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення. З урахуванням уточнених позовних вимог позивач посилається на те, що 18.06.2020 відносно нього, інспектором патрульної поліції 1 батальйону роти 2 Оваденко А.П. була винесена постанова серії ЕАМ 2705458 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Оскаржувана постанова не відповідає обставинам справи, винесена з грубими порушеннями вимог закону, а тому є незаконною та такою, що порушує його права з наступних підстав. Так, 18.06.2020 о 21 год. 28 хв., він керуючи транспортним засобом Renault Premium державний номер НОМЕР_1 з Н/ПР, державний номер НОМЕР_2 , рухаючись по А/Д Київ-Чоп 86 км, був зупинений інспектором патрульної поліції 1 батальйону роти 2 Оваденко А.П. Зупинивши вищезазначений транспортний засіб з дотриманням всіх вимог пункту 15.2 ПДР України, до нього підійшов інспектор поліції Оваденко А.П., який спочатку стверджував, що причиною зупинки є перевірка документів, а далі в ході розмови з водієм інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 почав стверджувати що причиною зупинки транспортного засобу є те, що він не обладнаний розпізнавальним знаком 30.3 «автопоїзд», а також просив надати поліс обов`язкового страхування, який було йому пред`явлено позивачем. Твердження інспектора поліції ОСОБА_2 є хибними та не відповідають дійсності, оскільки в його присутності здійснювалася відео фіксація подій, де він звернув увагу що транспортний засіб зареєстрований в установленому державою порядку, про що було пред`явлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , а також пройшов відповідно до Закону України «Про Дорожній Рух» обов`язковий технічний огляд та у відповідності до Наказу №710 Міністерства Інфраструктури України від 26.11.2012 , а саме розділу 2: Ідентифікація конструкції ТЗ та норм щодо перевірки його технічного стану, що його транспортний засіб був обладнаний розпізнавальним знаком 30.3 «автопоїзд», тому у інспектора поліції ОСОБА_2 були відсутні будь-які правові підстави для зупинки транспортного засобу. Однак, інспектор поліції Оваденко А.П. проігнорував надані позивачем пояснення, розвернувся та пішов, повідомивши, що відносно нього буде винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 410 гривень за відсутність знака 30.3. Будь-якого розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем на місці не здійснювалося взагалі. Жодних належних та допустимих доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП відповідачем не надано, а також не наведено мотивів відхилення доказів та висловлених доводів, на які посилався позивач. Просить суд скасувати постанову серії ЕАМ 2705458 від 18.06.2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на накладення на нього штрафу у розмірі 255 грн., як незаконну, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

04 серпня 2020 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с.16).

05 серпня 2020 року та 10 вересня 2020 року від позивача через канцелярію суду надійшли письмові заяви з проханням розглядати справу за його відсутності, оскільки він працює за межами міста, також при винесенні рішення, просить врахувати обставини викладені ним у позові, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі (а.с.18, 32).

28 серпня 2020 року від відповідача поліцейського батальйону 1 роти 2 Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Оваденка А.П. надійшов відзив на позов в якому він посилається на те, що відповідачем не допущено під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняття і складення спірної постанови грубих порушень закону, які були б беззаперечною підставою для її скасування. Посилання відповідача на неправомірні дії з боку інспектора поліції, допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не представлено. Пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв`язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю (а.с.25-27).

Дослідивши надані письмові докази, суддя вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою серії ЕАМ №2705458 від 18 червня 2020 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУАП, визнаний винним у тому, що рухаючись по А/Д Київ-Чоп 86 км, керував транспортним засобом Renault Premium 450 DXI АЕ 5247 ІЕ з н/пр державний номер НОМЕР_2 , тз не був обладнаний розпізнавальним знаком «Автопоїзд», та на вимогу працівника поліції зупинився з порушенням правил дорожнього руху, а саме водій не виконав вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, чим порушив п.34 ПДР – Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

В силу ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил,норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на положення ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.п.1.1 п.34 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.01.2001 № 1306 (далі - ПДР України), горизонтальна розмітка має таке значення: (вузька суцільна лінія) – поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Приписами ч.1 ст.122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Положенням ст.72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За правилами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (Правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2018 року по справі №263/15738/16-а).

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні (Правовий висновок Верховного Суду у Постанові від 30 травня 2018 року по справі №337/3389/16-а).

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутністю будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. (Правовий висновок Конституційного Суду України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року).

З метою всебічного та об`єктивного дослідження обставин у справі, суддею переглянуті відеозаписи події від 18.06.2020 здійснені позивачем та відповідачем, які записані на dvd-диск та знаходяться в матеріалах адміністративної справи.

З досліджених dvd-дисків з відеозаписами подій від 18.06.2020 вбачається, як інспектор поліції підійшовши до автомобіля водія ОСОБА_1 попросив надати посвідчення водія та поліс обов`язкового страхування, який останнім було пред`явлено. Також інспектор поліції повідомив, що у водія на транспортному засобі відсутній розпізнавальний знак «Автопоїзд» та ним порушено п.33 ПДР та п.1.1 вимоги дорожньої розмітки, у зв`язку з чим, інспектором поліції було складено постанову про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.13, 31).

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що досліджені dvd-диски з відеозаписами подій від 18.06.2020, жодним чином не підтверджують факт не виконання позивачем вимоги горизонтальної розмітки 1.1 та порушення п.34 ПДР, а тому відповідно не можуть вважатися належними та допустимими доказами, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП та правомірність дій відповідача стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень у відповідності зі своїм обов`язком доказування, встановленим ст.77 КАС України, факт порушення позивачем п.34 ПДР України, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Судом встановлено, що жодних доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відповідач суду не представив.

За приписами п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення за результатами оскарження постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено суду правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п.34 ПДР України, у зв`язку з чим постанова серії ЕАМ №2705458 від 18.06.2020 у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, як не законна, а провадження по справі про адміністративне правопорушення – закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 62, 129 Конституції України, ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.п.1,3, п.п.1 п.34.1 ПДР України, ст.ст. 7, 122, 245, 251, 252, 258, 279, 280, 293 КУпАП України, ст.ст.6, 8, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 257-262, 286, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4 ) до інспектора батальйону 1 роти 2 Управління патрульної поліції у Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Оваденка Андрія Петровича (м. Житомир, вул. Покровська, буд.96), третя особа – Управління патрульної поліції у Житомирській області (м. Житомир, вул. Покровська, буд.96, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАМ №2705458 від 18.06.2020, винесену інспектором батальйону 1 роти 2 Управління патрульної поліції у Житомирській області молодшим лейтенантом поліції Оваденком Андрієм Петровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 255,00 грн., як незаконну.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду, у відповідності до ст.ст.286, 297 та пп. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч.2 ст.295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2020 року.

Суддя А.О.Сухоруков