Рішення № 92186807, 06.10.2020, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/684/20

Провадження № 2/661/396/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

06 жовтня 2020 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої судді – Бойко М.Є.,

за участю секретаря – Антоненко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Нова Каховка, Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новокаховської міської ради, голови виконавчого комітету Новокаховської міської ради Коваленка Володимира Івановича, Новокаховської міської ради, комунального підприємства «Новокаховський гуртожиток», Управління Державної казначейської служби України м. Нова Каховка про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових сум,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду до виконавчого комітету Новокаховської міської ради, голови виконавчого комітету Новокаховської міської ради Коваленка Володимира Івановича, Новокаховської міської ради, комунального підприємства «Новокаховський гуртожиток», Управління Державної казначейської служби України м. Нова Каховка з позовом про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових сум, проте у назві його зазначив «за нововиявленими обставинами», хоча у прохальній частині про перегляд з таких підстав судових рішень, ухвалених щодо нього раніше при розгляді трудових спорів, не висував, а просив суд задовольнити інші по суті позовні вимоги, які випливають з цих правовідносин . Також в подальшому, в заяві на виконання ухвали суду про усунення недоліків позову, позивач також вказав, що він не просить переглянути рішення за ново виявленими обставинами. За таких обставин суд розглядав вирішував цивільний спір у позовному провадженні.

Збільшивши свої позовні вимоги в ході розгляду справи та визначивши ціну позову у загальному розмірі 2 000 000 гривень без окремого розрахунку по кожній вимозі, позивач виклав їх наступним чином:

1. Всім відповідачам виплатити одним платежем на його користь всі належні йому суми з розрахунку середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу і за період з проведення несвоєчасного розрахунку при звільненні, тобто з липня 2012 року по теперішній час

2. Відповідачам: голові виконавчого комітету - міському голові ОСОБА_2 , комунальному підприємству «Новокаховський гуртожиток», начальнику Державної казначейської служби України м. Нова Каховка перерахувати податкові нарахування : ЄСВ в пенсійний фонд і ПДФО до бюджету з раніше нарахованих і виплачених та не виплачених йому сум середнього заробітку згідно рішень судів, що набрали законної сили, відповідно до п.171.1 ст.171, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, за період з липня 2012 по теперішній час (одним платежем).

3. Управлінню Державної казначейської служби України м. Нова Каховка повернути позивачу раніше вкрадені цим відповідачем гроші, в сумі 1123,25 грн.

4. Зобов`язати Пенсійний фонд відновити страховий стаж ОСОБА_1 з липня 2012 року по теперішній час, зробити повний перерахунок належних йому пенсійних виплат за весь період невиплати і затримки виплат, середнього заробітку, а відповідачам: міському голові ОСОБА_2 , комунальному підприємству «Новокаховський гуртожиток» здійснити відрахування ЄСВ у пенсійний фонд Нової Каховки і виплатити всі належні йому суми, починаючи з липня 2012 року по теперішній час.

5. Відповідачам: міському голові ОСОБА_2 , комунальному підприємству «Новокаховський гуртожиток» виплатити позивачу компенсацію за моральну шкоду, заподіяну неповним розрахунком, незабезпеченням доступу до публічної інформації та неправомірними діями щодо розміщення номеру його телефону на сайті гуртожитків.

6. Комунальному підприємству «Новокаховський гуртожиток» виправити запис в трудовій книжці позивача шляхом внесення нового запису в частині причин його звільнення.

7. Відповідачів: міського голову Коваленка В.І., комунальне підприємство «Новокаховський гуртожиток» притягнути до кримінальної відповідальності за ст.ст.190, 191, ч.1 ст.172, 382 Кримінального кодексу України, ст.ст.134, 237 КЗпП України та до адміністративної відповідальності за ст. 212-26 КУпАП.

8. Міському голові ОСОБА_2 , комунальному підприємству «Новокаховський гуртожиток» виплатити позивачеві одним платежом кошти за невикористані щорічні відпустки за період з 08 травня 2012 року по теперішній час, тобто за час вимушеного прогулу.

9. Міському голові ОСОБА_2 , комунальному підприємству «Новокаховський гуртожиток» відшкодувати цьому підприємству збитки, заподіяні виплатою йому сум як незаконно звільненому працівнику .

10. Провести коригування належної йому виплати за період вимушеного прогулу в разі, якщо на підприємстві були підвищені посадові оклади (в тому числі по посаді незаконно звільненого робітника), включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, до підвищення на коефіцієнт підвищення посадового окладу, починаючи з 08 травня 2012 року по теперішній час, відповідно до п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.

Всі виплати провести одним платежем.

В обґрунтування вищевказаних вимог позову ОСОБА_1 вказав, що відповідно до рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 31.07.2012 року по справі № 2117/3562/12 розпорядження міського голови Новокаховської міської ради від 08.05.2012 року №105-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ директора КП «Новокаховський гуртожиток» від 08.05.2012 року №44-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади директора КП «Новокаховський гуртожиток» за умовами контракту були визнані незаконними, а його поновлено на посаді директора Комунального підприємства «Новокаховський гуртожиток» з 08.05.2012 року, а також стягнуто з виконавчого комітету Новокаховської міської ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.05.2012 року по 31.07.2012 рік в сумі 15945,36 грн. та витрати по оплаті правової допомоги в сумі 200 грн., проте фактично йому було виплачено 15785,91 грн.

Відповідно до рішення Новокаховського міського суду від 18.05.2013 року по справі № 2117/6723/12, ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 16.07.2013 року, номер провадження 22-ц/791/2100/2013, рішення Новокаховського міського суду від 12.09.2013 року по справі 2117/6723/12, ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 03.12.2013 року, номер провадження 22-ц/791/3310/13, ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 07.05.2014 року, рішення Новокаховського міського суду від 10.07.2014 року по справі 2117/6723/12 та на підставі виконавчого листа від 12.09.2013 року № 2117/6723/12 на його користь було стягнуто 25842,48 грн. та 48086,50 грн., але фактично виплачено 25584,05 грн., а з суми 48086,50 грн. не доплачено 790,33 грн.

Також ОСОБА_1 , стверджує, що до його трудової книжки не були внесені записи щодо звільнення та поновлення його на роботі, а на його прохання це виправити він отримав відмову від КП «Новокаховський гуртожиток».

Ухвалою суду від 17.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а 03.03.2020 року провадження відкрито та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

16.04.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від представника відповідача - Виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за їх безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки кошти, стягнуті з відповідачів на його користь згідно зазначених у позовній заяві судових рішень, були виплачені в повному обсязі.

Так, на підставі рішення Новокаховського міського суду від 31.07.2012 року по справі № 2117/3562/12, яке набрало чинності після розгляду апеляційної скарги апеляційним судом Херсонської області 7 листопада 2012 року, та отримання його виконавчим комітетом, 3 грудня 2012 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі та звільнено 4 грудня 2012 року з виплатою йому всіх відповідних компенсацій згідно чинного законодавства України.

Крім того, законом України про «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції станом на 17.06.2012 року № 4841-VI не передбачено зарахування до стажу періоду за який працівник не працював, а отримав компенсаційні виплати. Також, за вищезазначеним Законом виконавчий комітет Новокаховської міської ради не є страхувальником та не повинен здійснювати за ОСОБА_1 , який не перебував у штатному розкладі виконавчого комітету, будь яких відрахувань до Пенсійного фонду.

06.05.2020 року позивачем було надано відповідь на вищевказаний відзив, в якому він зазначив, що вважає викладені у ньому доводи необґрунтованими з огляду на норми чинного законодавства України.

21.05.2020 року, від представника відповідача - Виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області – адвоката Ільїної Т.А. надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, в якому вона вказала, що у рішенні Новокаховського міського суду зазначено про зміну дати звільнення позивача, а не про поновлення його на роботі, а тому відповідний наказ підприємством не видавався. З питанням щодо внесення змін в трудову книжку ОСОБА_1 не звертався, до того ж вона перебуває у нього на руках, а не на підприємстві.

17.06.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву за нововиявленими обставинами від КП «Новокаховський гуртожиток», в якому цей відповідач вказав, що 03.12.2012 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді директора на підставі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 03.07.2012 року та розпорядження міського голови №379-к від 03.12.2012 року, а 04.12.2012 року він був звільнений з тієї посади згідно розпорядження міського голови №383-к від 04.12.2012 року за ст.41 п.2 КЗпП України у зв`язку з вчиненням дій, що дають підстави для втрати довір`я. У той же день ОСОБА_1 отримав на руки свою трудову книжку та наказ про звільнення, який сам, як директор КП «Новокаховський гуртожиток», не підписав, але зробив напис про непогодження з ним, що свідчить про його ознайомлення з цим документом. Від отримання трудової книжки він відмовився, про що було складено відповідний акт та направлено листа з відповідною пропозицією, після чого позивач її забрав та звернувся до суду щодо незаконності його звільнення.

23.08.2013 року, рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області звільнення ОСОБА_1 на підставі розпорядження міського голови Новокаховської міської ради Херсонської області від 04.12.2012 року №383-к у відповідності до п.2 ст.41 КЗпП України у зв`язку з вчиненням дій, що дають підстави для втрати довір`я з боку власника 04.12.2012 року, визнано неправильним та зобов`язано вважати ОСОБА_1 звільненим з 19.08.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку контракту з ним №6/04 від 20.05.2011 року. Також, цим судовим рішенням стягнуто з виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.12.2012 року по 19.08.2013 року в сумі 48086,50 грн., які він одержав через Відділ ДВС Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження ВП№42430172 від 02.06.2014 року, наявна в матеріалах справи.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 , щодо здійснення відповідного запису до його трудової книжки, то відповідач зазначив, що з моменту винесення рішення 23.08.2013 року і до теперішнього часу позивач не надавав її до КП «Новокаховський гуртожиток» для внесення необхідних змін, а тому він вважає твердження позивача щодо відмови КП «Новокаховський гуртожиток» в цьому бездоказовим.

Щодо вимоги позивача про непроведення зі сплачених йому згідно рішень суду сум відрахувань єдиного соціального внеску, то представник відповідача зазначив, що в ЗУ «Про загальнообв`язкове державне пенсійне страхування», діючого на період звільнення ОСОБА_1 , не зазначено, що пенсійні внески обчислюються із стягнутого судом середнього заробітку за вимушений прогул. До того ж на той час ОСОБА_1 не був працівником КП «Новокаховський гуртожиток», заробітна плата йому не нараховувалась, тому і страхові внески до ПФУ не обчислювались, а позивач, як відповідальна застрахована особа, повинен був їх сам сплатити.

Посилаючись на зазначені обставини, КП «Новокаховський гуртожиток» просив суд відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у зв`язку з їх надуманістю та безпідставністю.

Від інших відповідачів по справі відзиви на позов ОСОБА_1 не надходили.

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що на підставі розпорядження міського голови від 20.05.2011 року №168-к та наказу директора КП «Новокаховський гуртожиток» від 20.05.2011 року ОСОБА_1 з 20.05.2011 року був призначений на посаду директора КП «Новокаховський гуртожиток» за умовами контракту.

Розпорядженням міського голови від 08.05.2012 року №105-к та наказом в.о. директора КП «Новокаховський гуртожиток» від 08.05.2012 року №44-к ОСОБА_1 достроково звільнено із займаної посади на підставі п.8 ст. 36 КзпП України з підстав, передбачених контрактом.

Не погодившись, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання такого звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до заочного рішення Новокаховського міського суду від 31.07.2012 року по справі № 2117/3562/12 розпорядження міського голови Новокаховської міської ради від 08.05.2012 року №105-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ директора КП «Новокаховський гуртожиток» від 08.05.2012 року №44-к «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади директора КП «Новокаховський гуртожиток» за умовами контракту визнані незаконними, ОСОБА_1 поновлено на посаді директора Комунального підприємства «Новокаховський гуртожиток» з 08.05.2012 року. Цим же рішенням стягнуто з виконавчого комітету Новокаховської міської ради на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.05.2012 року по 31.07.2012 рік в сумі 15945,36 грн., а також стягнуто з виконавчого комітету Новокаховської міської ради на користь позивача витрати по оплаті правової допомоги в сумі 200 грн.

Після виконання рішення від 31.07.2012 року 03.12.2012 року в частині поновлення позивача на роботі, розпорядженням міського голови № 383-к від 04.12.2012 року ОСОБА_1 знову було звільнено у зв`язку із вчиненням дій, що дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 23.08.2013 року,частково зміненим рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області від 28.11.2013 року, звільнення ОСОБА_1 04.12.2012 року визнано неправильним та ухвалено вважати його звільненим з 19.08.2013 року на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України - у зв`язку із закінченням строку контракту № 6,04 від 20.05.2011 року зі стягненням на його користь з комунального підприємства «Новокаховський гуртожиток» середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.12.2012 року по 19.08.2013 року, в сумі 48 086,50 грн.

Також, рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 10.07.2014 року на користь ОСОБА_1 з КП «Новокаховський гуртожиток» було стягнуто середній заробіток за час затримки виконання рішення від 31.07.2012 року про поновлення на роботі в сумі 25 842 грн.48 коп.

Вищевказані рішення не містять вказівок щодо необхідності відповідних відрахувань коштів до державних цільових фондів, разом з тим, доказів щодо не проведення відповідачами таких відрахувань позивачем суду не надано та судом не встановлено. Слід також зазначити, що податки, збори та відрахування для покриття заборгованості працівника перед підприємством із сум заробітної плати підлягають нарахуванню відповідачем при виконанні судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми заробітної плати, що є його обов`язком, внаслідок чого виплачена позивачу сума повинна зменшитися на суму податків і зборів. З матеріалів справи вбачається, що з виплачених позивачу коштів такі відрахування не утримувались, проте не зрозуміло яких незручностей та збитків зазнав позивач у даному випадку, оскільки його права відповідачами порушені не були.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених судових рішень, на особовий розрахунковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (підстава виконавчий лист № 2117/3562/12, заява ОСОБА_1 ) у відповідності з із наявними в матеріалах справи платіжними документами 27.02.2013 року було перераховано 15945,36 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також витрати по оплаті правової допомоги в сумі 200 грн.(а.с.90); 25842,48 грн. – середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно рішення суду від 10.07.2014 року , що підтверджується платіжним документом від 03.03.2014 року (а.с.91) та на підставі рішення Новокаховського міського суду від 23.09.2013 року по справі № 661/707/13-ц середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 грудня 2012 року по 19 серпня 2013 року в сумі 48086,50 грн. що підтверджується платіжною вимогою (а.п.87), виписками за особовими рахунками КП «Новокаховський гуртожиток» за 31.03.2014 року 17140,43 грн. та за 17.04.2014 рік 30946,07 грн. (а.с.88,89)

В обгрунтування обставин про отримання ним належних виплат не в повному розмірі у зв`язку із недоплатою відповідачами, а також викраденням Управлінням державної казначейської служби України позивач посилається на квитанції банку, які він отримав при знятті своїх коштів. Разом з тим, з цих квитанцій вбачається відрахування банківських комісій, а тому його доводи щодо існування заборгованості відповідачів перед ним є помилковими.

Заробітна плата ОСОБА_1 після його звільнення не нараховувалась, оскільки він перестав бути працівником КП «Новокаховський гуртожиток», а тому і страхові внески до ПФУ не обчислювались, отже, відповідні доводи позову щодо необхідності їх сплати відповідачами є необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Наказу № 44-к від 08.05.2012 року позивачу було нараховано та виплачено компенсацію за невикористані 30 днів планової відпустки за період часу з 20.05.2011р. по 08.05.2012 р. у повному обсязі, а після звільнення проведені всі розрахунки з ним та здійснені належні виплати, що підтверджується наданими відповідачами відомостями нарахування заробітної плати, тобто останніми були повністю виконані вимоги законодавства.

Отже, судом встановлено, що виплату всіх належних позивачу згідно діючого законодавства, а також ухвалених на його користь судових рішень проведено у повному обсязі, а тому його протилежні доводи є необґрунтованими, а вимоги про стягнення середнього заробітку, компенсації за невикористані відпустки за час вимушеного прогулу по теперішній час в зв`язку із неповним виконанням та затримкою виконання судових рішень, про повернення Управлінням Державної казначейської служби України 1123,25 грн., а також про зобов`язання виконавчого комітету та КП «Новокаховський гуртожиток сплатити єдиний соціальний внесок та податки в бюджет, відшкодувати збитки підприємству безпідставні і задоволенню не підлягають.

Посилання ОСОБА_1 на те, що за час його вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою негайного виконання відповідачем рішення суду про поновлення позивача на роботі могло мати місце підвищення розміру посадових окладів, а тому підприємство,можливо, має перед ним заборгованість по заробітній платі в зв`язку із цим, є лише його припущенням, відповідачем заперечуються та жодним доказом по справі не підтверджуються, а тому у задоволенні вимог про проведення коригування заробітної плати позивача слід також відмовити.

Щодо вимог позову, викладених позивачем у заяві про їх збільшення від 24.06.2020 року про стягнення на його користь невиплачених сум у відповідності до положень п.п.3.1, 3.2, 3.3 додаткової угоди від 04.07.2011 року до контракту від 20.05.2011 року № 6/04, то слід зазначити, що виплата передбачених у них: винагороди за підсумками роботи за рік, винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку одночасно з наданням щорічної відпустки є правом, а не обов`язком підприємства, в зв`язку із чим підстави для їх стягнення у примусовому порядку у суду відсутні.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають в зв`язку із відмовою у задоволенні первісних вимог позову, від яких вони є похідними, а що стосується іншої підстави на її обґрунтування, зазначеної позивачем у заяві про збільшення позовних вимог – розміщення номеру його телефона на сайті КП «Новокаховської гуртожиток» - в зв`язку із її безпідставністю та недоведеністю, оскільки жодного доказу на підтвердження вчинення такого делікту відповідачем, наявності заподіяної позивачу внаслідок цього шкоди та їх причинного зв`язку позивачем суду надано не було.

Позивач також просив притягнути голову виконавчого комітету Новокаховської міської ради ОСОБА_2 та КП «Новокаховський гуртожиток» до адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання ними норм чинного законодавства та порушення прав звільненого працівника, проте суд таких порушень в ході розгляду справи не встановив, крім того, це не є компетенцією суду при вирішенні цивільного спору.

Доказів того, що ОСОБА_1 звертався до підприємства щодо внесення змін до його трудової книжки та йому в цьому було відмовлено позивач суду не надав, її отримання ним не оспорював.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що до суду позивач звернувся 12 лютого 2020 року.

У відповідності з вимогами ст. 233 КЗПП України працівник може звернутися до суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в справах про звільнення в місячний термін.

Строки позовної давності в трудових спорах застосовуються судом незалежно від заяви сторін у справі.

Враховуючи початок строку коли ОСОБА_1 дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права - день отримання ним трудової книжки у 2012 році, суд вважає, що позивачем не доведено поважність причин пропущення ним строку звернення до суду .

Таким чином у задоволенні вимог позивача про внесення змін в трудову книжку необхідно відмовити саме з підстав пропуску строку звернення до суду.

Отже, позов у повному обсязі не підлягає задоволенню.

Виходячи з вищезазначеного та, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 209, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новокаховської міської ради, голови виконавчого комітету Новокаховської міської ради Коваленка Володимира Івановича, Новокаховської міської ради, комунального підприємства «Новокаховський гуртожиток», Управління Державної казначейської служби України м. Нова Каховка про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а при оголошенні судом вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 жовтня року.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя М. Є. Бойко