
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/1371/20
Провадження №1-кп/477/226/20
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої по справі - судді Семенової Л.М.,
при секретарі судового засідання – Дячок Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12020150230000437 відносно обвинуваченого
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нижній Новгород, Росія, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не одруженого на утриманні має неповнолітню доньку -14.10.2003 року народження проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
-у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора – Тищенко В.І.,
обвинуваченого – ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
На початку квітня 2020 року, точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи у м. Новий Буг, Новобугського району Миколаївської області, у магазині, у невстановленої слідством особи придбав ніж, який зберігав за місцем свого постійного проживання у АДРЕСА_1 .
Так 21 квітня 2020 року, близько 15 години, обвинувачений ОСОБА_1 перебував в гостях у своєї знайомої в АДРЕСА_2 , де мав із собою раніше куплений ним ніж. У той же день близько 21-30 години, обвинувачений ОСОБА_1 викликав таксі та по приїзду автомобілю, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, дістав з кишені ніж та демонстрував його водію таксі. Через деякий час 21.04.2020 року працівниками поліції, при огляді місця скоення кримінального правопорушення виявлено та вилучено предмет зовні схожий на ніж, який згідно висновку експерта є холодною зброєю колюче –ріжучої дії.
Дії обвинуваченого за вказаними епізодами органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.263 КК України.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно, у квітні 2020 року перебував у м. Новий буг, Миколаївської області та у магазині будівельних матеріалів придбав ніж, який йому сподобався. Пошив на нього чохол та зберігав за місцем проживання, періодично носив при собі.
21 квітня 2020 року він перебував у смт. Воскресенське в гостях у своєї знайомої де вживав алкогольні напої. Близько 21-30 викликав таксі з метою поїхати додому у м. Миколаїв. Коли сів у машину дістав ніж, який мав при собі з метою його демонстрації водію, однак той не зрозумів та викликав працівників поліції, які приїхали швидко та при його огляді вилучили у нього ніж, який він мав при собі. У скоєному розкаявся. Про те, що даний ніж є холодною зброєю він не знав та не здогадувався так як купив його у звичайному магазині.
Вина обвинуваченого, крім його власних показів підтверджується змістом наданих стороною обвинувачення письмових доказів.
Так відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, до Вітовського відділення поліції надійшло повідомлення про те, що в ході проведення досудового розслідування іншого кримінального провадження №12020150230000437 від 22.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України було встановлено що 21 квітня 2020 року не встановлена у ході досудового розслідування особа за допомогою ножа спричинила тілесні ушкодження. Вказаний ніж вилучений у сейф пакет. Згідно висновку судового експерта №190 від 05.05.02020 року встановлено, що предмет наданий на дослідження, є холодною зброєю колюче- ріжучої дії.
Відповідно до протоколу огляду місця події та фото таблиці до нього від 22.04.2020 року узбіччя дороги по вул. Поштовій у смт. Воскресенське виявлено предмет схожий на ніж, довжина якого становить 26 см, довжина леза 14 см., ширина леза 3см. Вказаний ніж вилучено та упаковано до сейф пакету.
За висновком експерта №190 від 05.05.2020 року, наданий на дослідження предмет є холодною зброєю колюче ріжучої дії - саморобним ножем, виготовленим за типом ножів мисливських загального призначення. Ніж виготовлений саморобним способом з використанням промислового обладнання.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів по кримінальному провадженню від 11 червня 2020 року, та квитанції про передачу на зберігання речових доказів, ніж, який знаходиться у сейф пакеті №5288488, визнано речовим доказом за даним кримінальним провадженням та передано на зберігання до камери схову речових доказів Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області.
Аналізуючи зібрані за справою докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що може бути врахована як така, що пом`якшує покарання, є щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, в суді не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, щире каяття у вчиненому, що є обставиною яка пом`якшує покарання, та приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним інших кримінальних правопорушень можливе в межах санкції ч.2 ст.263 КК України, в редакції Закону що діяла на момент скоєння кримінального правопорушення станом на 22.04.2020 року.
Відповідно до ч. 2 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну відповідальність, протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи не має зворотної дії у часі. Зміни до санкції статті в частині посилення покарання у вигляді штрафу набули чинності з 01.07.2020 року.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Згідно частини 2 статті 124 КПК України з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави процесуальні витрати.
Керуючись ст. ст. 366, 367, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 ( вісімсот п`ятдесят) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Речові докази: ніж, який перебуває на зберіганні у камері речових доказів Вітовського ВП, відповідно до квитанції №130, зареєстрований у книзі обліку речових доказів під час здійснення кримінального провадження №271-знищити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави (UA558999980313070115000014172 отримувач коштів – Вітовське УК/Вітовський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992601, банк отримувача – Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету – інші надходження)процесуальні витрати у сумі 817 грн.25 коп.
Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду, через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя Л.М.Семенова
Судове рішення № 92185044, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області) було прийнято 13.10.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 477/1371/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: