Ухвала суду № 92185000, 13.10.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1538/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Ротар М.М. при секретарі Радєвій Н.В.

За участю прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Мазуренко Н.А., представника Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області Хоменко С.М., представників відповідача ОСОБА_1 – адвокатів Конограй М.В., Зінченко А.І., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу № 473/1538/20 за позовом прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вознесенське лісове Господарство» до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 , Бузької сільської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису у Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки

в с т а н о в и в

19 травня 2020 року прокурор Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вознесенське лісове Господарство» звернувся до суду з вищезазначеним позовом до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 , Бузької сільської ради Вознесенського району.

У підготовчому судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Зінченко А.І. заявлено клопотання про залишення вказаного позову без розгляду в частині вимог в інтересах ДП «Вознесенське лісове господарство» та в цілому через порушення норм ст..23 Закону «Про прокуратуру» та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

В обгрунтування клопотання представник відповідача вказав, що у порушення ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» позов прокурором пред`явлений в інтересах Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство», в той же час не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Зінченко А.І. клопотання підтримав.

Представник відповідача адвокат Конограй М.В. заявлене клопотання підтримав.

Прокурор Вознесенської місцевої прокуратури Мазуренко Н.А. проти задоволення вказаного клопотання заперечила, вказала, що у позивача наявні були всі підстави для пред`явлення вказаного позову.

Представник відповідача Вознесенської районної державної адімністртації Миколаївської області Хоменко С.М. вирішення клопотання залишила на розсуд суду.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без їх участі.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи необхідні для розгляду заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 19 травня 2020 року прокурор Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вознесенське лісове Господарство» звернувся до суду з позовом до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 , Бузької сільської ради про визнання незаконним і скасувати розпорядження Вознесенської районної державної адміністрації від 27.12.2012 №1046-р; визнання недійсним договір оренди землі від 06.03.2014, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Миколаївській області та ОСОБА_1 ; визнання незаконним і скасувати наказ Головного управлінняДержгеокадастру в області від 20.12.2018 №9136/0/14-18-СГ в частині надання територіальній громаді сіл, в особі Бузької сільської ради Вознесенського району, у комунальну власність земельної ділянки площею 19,6629 га з кадастровим номером 4822080800:01:000:0037; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №30758339 від 15.03.3019 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4822080800:01:000:0037 за Бузькою сільською радою Вознесенського району (ЄДРПОУ 04376185); зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування державного підприємства «Вознесенське лісове господарство» земельну ділянку площею 19,6629 га з кадастровим номером 4822080800:01:000:0037, розташовану в межах території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та стягнення судових витрат.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що вказана позовна заява вжита, як захід прокурорського реагування та направлена, насамперед, на захист інтересів держави, як власника земельних ділянок, внаслідок незаконного вибуття із власності держави земельних ділянок лісового фонду, які згідно норм Конституції України, є національним багатством.

Серед іншого, прокуратурою зазначено, що даний позов подається в інтересах Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство» оскільки останні будучи уповноваженими суб`єктами, що наділені повноваженнями на виявлення порушень інтересів держави та звернення до суду з відповідними позовами, за захистом своїх прав не звертались, саме тому бездіяльність вказаних органів надала прокурору підстави для представництва в суді інтересів держави.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно.

Згідно пункту 3 частини першої статі 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частина друга 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

У частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У частині четвертій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Отже, зазначена правова норма спеціального законодавчого акта, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, чітко врегульовує підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Зазначеним законом прямо заборонено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави в тому числі і в особі Державного підприємства "Вознесенське лісове господарство", з посиланням на бездіяльність позивача щодо захисту інтересів держави, які були порушені неправомірним відведенням земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Вознесенське ЛГ».

Отже, у порушення наведеної в частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прямої заборони даний позов заявлений прокурором в інтересах державного підприємства, яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить захист інтересів держави в галузі екологічної безпеки та захисту природних ресурсів. Навпаки, визначений прокурором позивач є самостійним суб`єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 906/853/17 та у постові Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі № 910/13720/19 із висновками про застосування норм права в т.ч.ч.3,4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», де підкреслюється, що не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду.

З огляду на те, що вказана спірна земельна ділянка, яка є предметом даного позову перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Вознесенське лісове господарство», яке є самостійним суб`єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді, то суд приходить до висновку, що позов прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вознесенське лісове Господарство» про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису у Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки необхідно залишити без розгляду в повному обсязі на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПКУ, оскільки провадження по справі було відкрито.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Оскільки судом даний позов залишено без розгляду, що не підпадає під випадки у яких судовий збір не повертається (п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір»), тому сплачена Прокуратурою Миколаївської області сума судового збору у розмірі 10510 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 257, 259, 260, 261, 268, 354-355 ЦПК України суд

постановив

Позовні вимоги прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Вознесенське лісове Господарство» до Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, ОСОБА_1 , Бузької сільської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу, скасування запису у Державному реєстрі речових прав, повернення земельної ділянки залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Повернути Прокуратурі Миколаївської області з державного бюджету України сплачену суму судового збору у розмірі 10510 грн. згідно платіжного доручення № 710 від 12 травня 2020 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІПерехідних положень ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 13.10.2020 року.

Суддя М.М. Ротар