Ухвала суду № 92184954, 30.09.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1236/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2020 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Тустановського А.О., при секретарі Тарєлкіній Н.М., за участю прокурора Морозова Д.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Коноваленка О.О.,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному 21.06.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018150000000044, що надійшов з прокуратури Миколаївської області за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Веселинівського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження № 32018150000000044 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні 26.08.2020 року прокурор Могила С.М. дійшов до переконання що обвинувачення відносно ОСОБА_1 потрібно змінити, а саме в частині зміни правової кваліфікації у зв`язку з набранням чинності 25.09.2019 року Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18.09.2019 року № 101-ІХ, яким внесено зміни у примітку ст. 212 КК України та встановлено, що під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян.

Прокурором в судовому засіданні було вручено копію обвинувального акту обвинуваченому, його захиснику та долучено обвинувальний акт до матеріалів кримінального провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 338 КПК України прокурор, дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

Вивчивши матеріали обвинувального акту (зі зміненим 15.11.2019 року обвинуваченням) № 32018150000000044 від 21.06.2018 року, суд вважає, що він не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК та ст. 338 КПК України.

Так згідно приписів п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Така ж вимога викладена і в ч.2 ст. 338 КПК України, відповідно до якої прокурор складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В судових рішеннях Європейського Суду з прав людини, які стосуються формулювання обвинувачення зазначено:

- В рішенні від 26.06.2008 року у справі "Ващенко проти України": «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)»;

- В рішенні від 25.07.2000, у справі «Маттоціа проти Італії": «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення»;

- В рішенні від 09.10.2008 року у справі "Абрамян проти Росії": «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення». В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Необхідно вказати також на п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до якого, обвинувачення – твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Разом з цим, ч. 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Таким чином, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою або винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Отже, кримінальним процесуальним законом визначено поняття «процесуальні рішення», сформульовані загальні вимоги, яким має відповідати процесуальний документ, вказуються його реквізити. Окремими статтями КПК України конкретизовані вимоги процесуальних документів, однак усі вони мають відповідати певним загальним вимогам, зокрема їх відповідності нормі закону, якою передбачається його складання, як за формою, так і за змістом. Якщо в законі вказані реквізити процесуального документа, їх включення до документа є обов`язковим. Крім того, закон встановлює підвищені вимоги до документів, які закріплюють основні процесуальні дії та містять висновки, які мають принципове, вирішальне значення у кримінальному провадженні.

При аналізі змісту обвинувального акту (зі зміненим 15.11.2019 року обвинуваченням) суд встановив, що він містить обставини, які прокурор вважає доведеними (друга сторінка зміненого обвинувального акту - Розділ: Змінене обвинувачення, виклад фактичних обставин та правова кваліфікація:) та містить правову кваліфікацію, проте прокурором не внесено в обвинувальний акт формулювання обвинувачення (п`ятнадцята сторінка зміненого обвинувального акту з текстом - ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що - "текст відсутній"). При уточненні цих обставин у судовому засіданні суд запропонував прокурору зазначити, якими розділами або абзацами в обвинувальному акті зазначено суть обвинувачення (формулювання обвинувачення), проте прокурор не зміг суду відповісти на це питання, посилаючись лише на те, що такі відомості містяться у викладенні обставин, які прокурор вважає встановленими, та, що це є одне й теж саме.

В подальшому, листом від 30.09.2020 року № 04/5-48-18, адресованого на ім`я судді Тустановського А.О., прокурором у провадженні ОСОБА_2 визнано недоліки зміненого 15.11.2019 року обвинувального акту, але вказано, що ці недоліки у вигляді технічної помилки не є суттєвими, а тому просить продовжити судовий розгляд.

Тобто, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурором в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291, ч. 2 ст. 338 КПК України в обвинувальному акті (зі зміненим 15.11.2019 року обвинуваченням) не сформовано змінене обвинувачення, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке перешкоджає подальшому проведенню судового розгляду.

Згідно ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. З наведеного вбачається, що на суддю під час розгляду кримінальної справи в судовому засіданні покладені певні відповідальні обов`язки

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 291, 321, 338, 369-372 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Процесуальному прокурору в кримінальному провадженні, внесеному 21.06.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018150000000044, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, усунути очевидно істотні порушення кримінального процесуального закону в частині складання, як за формою, так і за змістом обвинувального акту (зі зміненим 15.11.2019 року обвинуваченням), за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного

суду Миколаївської області Тустановський А.О.