Постанова № 92182441, 13.10.2020, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа N 3/325/326/2020

325/951/20

Справа N 3/325/339/2020

325/971/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 року, суддя Приазовського районного суду Запорізької області Васильцова Г.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за скоєння правопорушень за ч. 1 ст. 130, ст. 44-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2020 року о 14 годині 00 хвилин в с. Новокостянтинівка по вул. Приморська, ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI 100 д/н НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова), від проходження огляду для визначення стану сп`яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, відповідно до яких «водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Крім того, 18 липня 2020 року ОСОБА_1 перебував по вул.. Приморська в с. Новокостянтинівка без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив вимоги введеного карантину згідно постанови КМУ № 392 п.3 п.п. 2 від 20.05.2020 року.

Справа до суду надійшла 24 липня 2020 року та неодноразово призначалася до розгляду.

06 серпня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначений на 07 серпня 2020 року, на іншу дату для отримання правової допомоги.

25 серпня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначений на 25 серпня 2020 року, на іншу дату у зв`язку з тим, що його захисник зараз перебуває у госпіталі з діагнозом «COVID-19».

Доказів, щодо укладення договору про правову допомогу з адвокатом та про перебування на лікарняному представника ОСОБА_1 суду не надано.

У призначені наступні судові засіданні на 09.09.2020 року, 28.09.2020 року, 13.10.2020 року правопорушник ОСОБА_1 до суду не з`явився.

З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. ст. 44-3, 130 КУпАП не є обов`язковою.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року,суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданих заяв про відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 своїм особистим підписом засвідчив факт обізнаності щодо наявності на розгляді у суді справ відносно нього, повідомив суд про адресу свого проживання та зазначив номер телефону.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даних справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте ОСОБА_1 з невідомих суду причин у судові засідання не з`являвся та своїми діями, на переконання суду, намагався умисно затягнути розгляд справи для ухилення від адміністративної відповідальності за вчиненні адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Згідно положень ст.245 КУпАП,завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне,всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи,вирішення її в точній відповідності з законом,забезпечення виконання винесеної постанови,а також виявлення причин та умов,що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень,запобігання правопорушенням,виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП,орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, диспозицією ч.1ст.130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння , чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції.

Із аналізу положень вказаної норми Закону слід зробити висновок, що під час розгляду даної категорії справ однією з обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1та ч.2ст. 130 КУпАП,є керування особою транспортним засобом.

Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Так, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 379315 від 18.07.2020 року, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та відеофайли, які мали місце 18 липня 2020р. о 14-00 год. по вул. Приморська в с. Новокостянтинівка.

Доказів на спростування викладених фактів ОСОБА_1 суду не подано, особистих пояснень щодо вчинених правопорушень суду не надано.

Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 18 липня 2020 року о 14-00 год. за кермом транспортного засобу AUDI 100 д/н НОМЕР_2 є доведеним.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що положення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлюють обов`язки водіїв механічних транспортних засобів на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння , впливу наркотичних чи токсичних речовин, а стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.1.3. та п.1.9. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність, згідно із законодавством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

З урахуванням наведеного, вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.5. ПДР України та скоєнні правопорушення доведена повністю, суд його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , оскільки він, особа, яка керувала транспортним засобом,відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції, а відтак підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Крім того, статтею 44-3 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно п. 1 Постанови КМУ № 392 п.3 п.п. 2 від 20.05.2020 року, на території України, в тому числі на території Запорізької області, установлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби «COVID-19», спричинено коронавірусом SARS-CoV-2 з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 Постанови КМУ № 392 п.3 п.п. 2 від 20.05.2020 року, на період карантину забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП працівниками поліції до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 420840 від 18.07.2020 року.

Доказів на спростування викладених фактів ОСОБА_1 суду не подано, особистих пояснень щодо вчиненого правопорушення суду не надано.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 44-3 КупАП.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст.. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, враховуючи особу правопорушника, обставини скоєння адміністративних правопорушень, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 44-3, ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, з правопорушника необхідно стягнути на користь держави, відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір в розмірі 420,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 9, 33, 36, 40-1, 44-3, ч. 1 ст. 130, ст.. ст.. 245, 251, 252, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 44-3 , ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 600-т (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на р/р UA708999980313000149000008001 (одержувач: ГУК у Запорізькій області, код 21081300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37941997, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок на рахунок UA 908999980313111256000026001 (отримувач: ГУК у м. Київ/м. Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, ЕАП).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 13.01.2021 року.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Г. А. Васильцова