
233 № 233/2516/20
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року м.Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої судді Бєлостоцької О.В.,
за участю
секретаря Теліціної О.О.,
представника позивача Різниченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до ОСОБА_1 про визнання права оренди,-
В С Т А Н О В И В:
ПрАТ «АПК-Інвест» звернулось до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 01 лютого 2014 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), який зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 149. Відповідно до укладеного договору позивачу по справі в оренду була передана земельна частка (пай) розміром 4,65 умовних кадастрових га строком на 20 років. З моменту укладення договору та до теперішнього часу земельна ділянка з користування позивача не вибувала. Позивачу стало відомо про факт виділення ОСОБА_1 в натурі земельної ділянки площею 5,9883га кадастровий номер 1422481500:28:000:0111, яка станом на теперішній час фактично використовується позивачем на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року. Пунктом 2.3 договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року та абзацом 2 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.
В порушення умов договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року відповідачка не повідомила ПрАТ «АПК-Інвест» про виділення земельної ділянки з метою переукладення зазначеного договору на договір оренди земельної ділянки.
Відсутність бажання на переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення земельної ділянки на місцевості (в натурі) свідчить про односторонню відмову ОСОБА_1 від виконання договірних зобов`язань, що в свою чергу є порушенням з боку останньої приписів ст.ст. 525,526,629 ЦК України та доводить недобросовісний характер дій відповідачки по відношенню до ПрАТ «АПК-Інвест».
Позивач просить:
- визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:28:000:0111 площею 5,9883 га за орендарем – ПрАТ «АПК-Інвест» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК-Інвест», зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 149.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з*явилась, про час і місце його проведення була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі сертифікату серії ДН № 0092243 від 10 січня 1997 року належало право на земельну частку (пай) розміром 4,65 га у землі, яка перебуваєу колективній власності КСП «Червона зірка» (а.с.65).
01 лютого 2014 року між ПрАТ «АКП-Інвест» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної частки (паю) відповідно до п.п.1.1, 2.3 якого орендодавець ОСОБА_1 передала орендарю – позивачу по справі у володіння та користування земельну частку (пай) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів строком на 20 років (а.с.11-14).
Пунктом 2.2 вказаного договору передбачено обов`язок орендаря сплачувати щороку орендну плату в розмірі 4823 гривні 53 копійки.
Відповідно до п.2.3 договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року сторони дійшли згоди про те, що у випадку виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством (а.с.11-14).
Як вбачається з позначки на договорі оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, він зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за № 149 20 лютого 2014 року за підписом посадової особи ОСОБА_4 , скріпленим печаткою Білокузьминівської селищної ради (а.с.13), що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119 (а.с.11-14).
01 лютого 2014 року ПрАТ «АПК-Інвест» і ОСОБА_1 підписали акт приймання -передачі земельної частки (паю) (а.с.15).
На підтвердження сплати на користь ОСОБА_1 орендної плати ПрАТ «АПК-Інвест» надало копії платіжних доручень № 14058 від 16 грудня 2019 року, № 5792 від 21 червня 2019 року, № 2644 від 22 травня 2019 року, № 15992 від 07 червня 2018 року, № 26123 від 25 жовтня 2018 року, № 31770 від 21 грудня 2018 року, № 8354 від 26 квітня 2017 року, № 4486 від 19 січня 2017 року, № 43137 від 25 жовтня 2016 року, № 36810 від 23 серпня 2016 року, № 10412 від 20 січня 2016 року, № 6447 від 27 серпня 2015 року, № 4270 від 20 квітня 2015 року, № 2742 від 19 червня 2017 року, № 13434 від 24 жовтня 2017 року, № 20059 від 19 грудня 2017 року (а.с.18-33).
Судом досліджено копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в обмін на сертифікат на право на земельну частку (пай) кадастровий номер 1422481500:28:000:0111 (а.с.56-80).
Розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 03 жовтня 2018 року № 464 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); надано ОСОБА_1 у власність та виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:28:000:0111 загальною площею 5,9883га (а.с.82-83,85).
Як вбачається з інформації з Державного земельного кадастру та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, 19 жовтня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі розпорядження Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області від 03 жовтня 2018 року № 464 було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:28:000:0111 площею 5,9883 га (а.с.16-17).
Листами від 17 березня 2020 року № 342, від 06 лютого 2020 року № 152 ПрАТ «АПК-Інвест» пропонувало ОСОБА_1 переукласти договір оренди земельної частки (паю) на договір оренди землі у зв`язку із виділенням в натурі (на місцевості) відповідачці по справі земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:28:000:0111 (а.с.35,37, 121).
ОСОБА_1 відмовилась від переукладення договору оренди земельної частки (паю) на договір оренди землі, про що свідчить копія наявного в матеріалах справи листа за підписом відповідачки (а.с.126-127).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України, статтею 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Одночасно частиною 2 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» врегульовано, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 01 лютого 2014 року між ПрАТ «АПК-Інвест» та відповідачкою ОСОБА_1 , передбачено, що сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення останній земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.
Як вбачається із позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14, після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК-Інвест» укладено строком на 20 років, суд вважає, що вказаний договір оренди автоматично не припинив своєї дії у зв`язку з реєстрацією за відповідачкою 19 жовтня 2018 року права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:28:000:0111.
Укладення договору оренди земельної частки (паю) на 20 років свідчить про намір сторін забезпечити тривалу стабільність свого становища в цих правовідносинах і в такому випадку відмову орендодавця ОСОБА_1 від переукладення договору після виділення земельної ділянки в натурі не можна вважати добросовісною поведінкою відносно орендаря, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у Постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п.1) ч.2 ст.16 ЦК України є визнання права.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову та захист права ПрАТ «АПК-Інвест», як орендаря, шляхом визнання за останнім права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:28:000:0111 площею 5,9883 га на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК-Інвест», зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 149.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2102 грн 00коп (а.с.7) відповідно до ст.141 ЦПК України слід покласти на відповідачку ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 4,19,141, 259,263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» (місцезнаходження: 85325, Донецька область, Покровський район, с.Рівне, вул.Шопена, 1-а, ідентифікаційний код 34626750) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання права оренди задовольнити.
Визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:28:000:0111 площею 5,9883 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством «АПК-Інвест» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «АПК-Інвест», зареєстрованого 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 149.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення по справі виготовлений 13 жовтня 2020 року.
Суддя
Судове рішення № 92179847, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 08.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 233/2516/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: