Ухвала суду № 92179759, 08.10.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44586/19

Провадження № 2/761/3056/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Савенко О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кузьмича Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, треті особи: Виконавча дирекція Фонду соціального страхування, Казарін Володимир Павлович про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по час поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та листкам непрацездатності з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, треті особи: Виконавча дирекція Фонду соціального страхування, Казарін Володимир Павлович про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по час поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та листкам непрацездатності з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.10.2019 року позивача було звільнено з роботи з посади проректора з науково-педагогічної діяльності та міжнародних зв`язків Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського з грубими порушеннями вимог трудового законодавства без вручення наказу про звільнення та проведення розрахунку, в зв`язку із чим позивач просив суд поновити його на роботі на посаді проректора з науково-педагогічної діяльності та міжнародних зв`язків Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу - з 21.10.2019 року та стягнути з відповідача виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 46741,50 грн., а також стягнути матеріальну шкоду в сумі 37000.00 грн. та моральну шкоду.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 06.02.2020 року.

З різних причин розгляд справи відкладався. в тому числі і за клопотаннями позивача.

28.05.2020 року було проведено перше судове засідання у справі та оголошено перерву в розгляд справи за клопотання представника позивача.

В подальшому, в судовому засіданні 08.10.2020 року, представником позивача було подано заяву за підписом позивача про поновлення процесуального строку для подання заяви про збільшення позовних вимог та подано саму заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд пункт 2 прохальної частини позовної заяви викласти в новій редакції. а саме: стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15.03.2019 року по час поновлення позивача на роботі, пункт 5 прохальної частини викласти: стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 15000.00 року та просив доповнити прохальну частину додатковим пунктом № 7: «прошу скасувати наказ № 82-к від 04.06.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

Заява про поновлення пропущеного строку мотивована тим, що 28.05.2020 року відбулось підготовче судове засідання у справі та оскільки наказ про звільнення було надано позивачу 04.06.2020 року, а тому позивач просив суд прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Також в судовому засіданні 08.10.2020 року позивач підтримав свою заяву від 07.08.2020 року та просив суд об`єднати в одне провадження дану справу зі справою № 761/19326/20 за його позовом до Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, третя особа: В. о. ректора Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Казарін Володимир Павлович про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного про гулу з моменту звільнення.

В судовому засіданні представник позивача та позивач подані клопотання підтримали. При цьому представник позивача зазначав, що в іншій справі № 761/19326/20 ними заявлено позовні вимоги, аналогічні заяві про збільшення позовних вимог у даній справі, проте сторона позивача вважає за необхідне об`єднати справи та розглядати їх у даному провадженні, оскільки позов у справі № 761/19326/20 залишено судом без руху та на даний час провадження у справі не відкрито.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи проти задоволення клопотань заперечував, вважаючи, що їх задоволення призведе до порушення процесуального закону.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та подані клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Також, згідно із ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Проте, в даній справі позивач подає заяву про збільшення вимог, яка за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову, оскільки вимоги фактично змінюються та доповнюються новою вимогою.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Окрім того, подаючи заяву про збільшення позовних вимог позивач також посилався на нові обставини, а саме - нову дату звільнення позивача з роботи, а саме - 15.03.2019 року, замість попередньої дати - 21.10.2019 року, що призводить до одночасної зміни підстав і предмету позову, що не передбачено ст. 49 ЦПК України.

Поряд із цим, вказану заяву позивачем подано з порушенням ст. 49 ЦПК України, вже після першого судового засідання та пізніше, ніж за п`ять днів до дати такого засідання.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивач, в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку помилково вказує на те, що у справі було проведено підготовче засідання, тоді як 28.05.2020 року відбулось перше судове засідання, що в розумінні закону є розглядом справи по суті.

Ставлячи прохання про поновлення пропущеного строку, позивач вказує на те, що про обставини, які він вважає збільшенням вимог, йому стало відомо 04.06.2020 року.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Суд зазначає, що позивач, дізнавшись про нові обставини його звільнення 04.06.2020 року, подав відповідну заяву та клопотання лише 08.10.2020 року, тобто більше ніж через два місяці з дня такої обізнаності, що не переконання суду, є значним строком і не може слугувати поважною причиною для його поновлення.

За таких обставин суд вважає, що заяву позивача про збільшення позовних вимог та зміни підстав позову слід залишити без розгляду.

Щодо клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 188 ЦПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Як зазначено вище, розгляд справи по суті у даній справі було розпочато 28.05.2020 року, тоді як клопотання про об`єднання справ подано 07.08.2020 року.

Окрім того, саме по собі подання іншої заяви із схожими вимогами ще не дає безумовних підстав для об`єднання таких справ.

Також, позивачем не було надано суду копію позовної заяви, що була подана у справі № 761/19326/20, дослідивши яку суд міг би дійти висновку про доцільність об`єднання таких справ.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження.

При цьому суд зазначає, що залишення заяви про збільшення позовних вимог та підстави позову без розгляду та відмова в об`єднанні справ в одне провадження, не позбавляє права позивача усунути недоліки у справі № 761/19326/20 та здійснити розгляд його вимог згідно із законом.

Керуючись 49, 126, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про поновлення процесуального строку - відмовити.

Заяву позивача про збільшення позовних вимог та зміни підстав позову - залишити без розгляду.

В задоволенні клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст ухвали суду складено 13.10.2020 року.