Ухвала суду № 92178816, 07.10.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43387/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Годієнка П. В., процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Петросяна А. М.,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного управління Національної поліції України Бартошика Андрія Анатолійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020000000000749 від 04 серпня 2020 року ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2020 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції Бартошик А.А., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - Прокурор третього відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора Петросяном А.М., звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020000000000749 від 04.08.2020 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12020000000000749 від 04.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 189 КК України КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 жовтня 2018 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під приводом повернення боргу, виник злочинний умисел на вимагання, тобто вимогу передачі їм грошових коштів ОСОБА_4 у особливо великих розмірах, поєднаної з погрозою насильства над останнім та його близькими родичами, погрозою вбивства чи заподіяння тілесних ушкоджень або пошкодженням чи знищенням майна.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел вони не зможуть, у невстановлений досудовим розслідуванням час

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вступили в попередню змову з

ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами з метою вчинення злочину, пов`язаного із вимаганням грошових коштів у ОСОБА_4 .

Згідно їх попередньої змови, ОСОБА_2 , не маючи змоги повернути від ОСОБА_4 , борг у сумі 8300 доларів США, а ОСОБА_3 у сумі 9500 доларів США, повідомили ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_6 та іншим невстановленим особам про існування зазначених боргів та неможливість їх повернення в повному обсязі і запропонували останнім вчинити спільне вимагання у ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 88 000 доларів США, тобто в особливо великих розмірах, з погрозою насильства над останнім чи його близькими родичами, погрозою вбивства чи заподіяння тілесних ушкоджень або пошкодженням чи знищенням майна. Згідно домовленості отримані таким чином грошові кошти будуть розподілятися між співучасниками.

За попередньою домовленістю, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 будуть безпосередньо здійснювати вимагання грошових коштів від ОСОБА_4 , погрожувати насильством останньому чи його близьким родичам, пошкодженням чи знищенням майна, з погрозами вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, також вони будуть безпосередньо отримувати грошові кошти від останнього та розподіляти їх між співучасниками, а при необхідності завдадуть тілесних ушкоджень з метою схилити потерпілого до виконання незаконних вимог з передачі грошей та матеріальних цінностей.

Так, 10.10.2018 приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , знаходячись в ресторані «Порто», що за адресою вул. Велика Васильківська, 72, м. Києві, погрожуючи застосуванням відносно нього насильства, діючи умисно, з корисливих спонукань, висловили у рішучій формі вимогу, яка завідомо є протиправною, про необхідність передавати вказаним особам грошові кошти загальною сумою 88 000 доларів США, протягом 4-х наступних років, що відповідно до офіційного курсу НБУ долара США до гривні України станом на 10.10.2018 становило 2 471 163,2 грн.

ОСОБА_1 , вимагаючи у ОСОБА_4 грошові кошти, повідомив останньому, що у випадку відмови у їх передачі згадуваним особами до нього, а також до його близьких ним буде застосовано насильство та нанесення тілесних ушкоджень, а саме переломи рук та ніг, вбивство всієї родини з використанням колюче-ріжучих предметів, зняття шкіри та повішання двох малолітніх дітей, знищення будинку та автомобіля шляхом підпалу. При цьому ОСОБА_1 розумів, що пред`явлені до потерпілого майнові претензії не будуть задоволені у разі не підкріплення їх реальними погрозами.

Подолавши волю ОСОБА_4 своїми злочинними діями, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, змусили

ОСОБА_4 протягом 2018-2020 років сплачувати їм щомісячно грошові кошти різними сумами.

Усвідомлюючи дійсність та реальність погроз ОСОБА_1 ,

ОСОБА_6 та інших осіб, ОСОБА_4 , розумів, що небезпека заподіяння шкоди, якою йому загрожують, може стати дійсністю, якщо він проігнорує вказані вимоги, у період з 10.10.2018 по 25.08.2020 здійснив 65 переказів на вказаний ОСОБА_1 картковий рахунок його дружини, власником якого є ОСОБА_7 , на загальну суму 377030 грн., а всього на суму 53000 доларів США, що є шкодою у особливо великих розмірах.

В подальшому, 14.04.2020 приблизно о 12 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи умисно, згідно попередньої злочинної домовленості, прибули автомобілем «Фольксваген Мультіван Т6» за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , де погрожуючи ОСОБА_4 застосуванням відносно нього насильства та спричинення тілесних ушкоджень висловили вимогу про необхідність ОСОБА_4 поїхати з ними. Останній, сприймаючи ці слова реально та розуміючи, що у разі його відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , застосують відносно нього насильство, був змушений погодитись на вказану вимогу.

ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем поїхав у напрямку

м. Житомира, де рухаючись біля с. Юрів, Макарівського району, Київської області зупинив автомобіль в лісопосадці. В цей час ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 , продовжуючи свої незаконні дії, знаходячись на задньому сидінні вказаного автомобіля, з метою вимагання у ОСОБА_4 грошових коштів наніс останньому 4-5 ударів кулаками по спині, а також наніс один удар молотком для рихтування автомобілів по коліну правої ноги ОСОБА_4 , від чого той відчув різкий біль. При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 висловили вимогу про термінову передачу їм частини грошових коштів у сумі 2000 доларів США. ОСОБА_4 , сприйнявши дійсні погрози ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , як такі, що реально загрожують його життю і здоров`ю, пообіцяв останнім сплатити 2 000 доларів США.

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , 29.09.2020 близько 15 год. ОСОБА_1 , діючи за попереднього згодою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, автомобілем «Volkswagen Tiguan» прибув до кладовища с. Буча, Києво-Святошинського району, Київської області. Під час розмови з потерпілим, ОСОБА_1 у рішучій формі висловив завідомо протиправну вимогу про передачу ОСОБА_4 грошей в сумі 27000 доларів США, частину з яких в сумі 5000 доларів США протягом наступних двох місяців. Потерпілий існування такого боргу заперечив та повідомив про відсутність наміру сплачувати кошти. ОСОБА_1 , розуміючи, що його вимоги не будуть задоволені, з метою подолання волі потерпілого, дістав із-за поясного ременя ніж, який приставив до правого боку ОСОБА_4 в ділянці нирки та рішуче повторив свою погрозу життю і здоров`ю потерпілого у разі послідуючої відмови. Зважаючи на спричинення тілесних ушкоджень, яке відбулось 14.04.2020, обстановки вчинення злочинного посягання, відсутності осіб, до яких можна було б звернутись за допомогою, ОСОБА_4 , сприйняв висловлену погрозу дійсною та реальною та усвідомлював, що небезпека заподіяння шкоди, якою загрожували ОСОБА_1 і

ОСОБА_6 може бути втілена, якщо він проігнорує вказану вимогу. Подолавши волю потерпілого, ОСОБА_1 , діючи спільно з

ОСОБА_6 , схилив його до передачі грошей під загрозою власному життю та здоров`ю.

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вимагання грошових коштів у ОСОБА_4 , 06.10.2020 близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_1 , зателефонував потерпілому ОСОБА_4 та у рішучій формі із висловлюванням погроз застосуванням відносно останнього насильства та спричинення тілесних ушкоджень висловив вимогу про необхідність передачі йому грошей в сумі 93000 гривень, які ОСОБА_4 , має йому передати. Зважаючи на обставини висловлювання погроз ОСОБА_1 та особу останнього, сприймаючи погрози як реальні, потерпілий ОСОБА_4 погодився на зустріч з ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, площа Севастопольська, 1 о 14 год. 30 хв. Прибувши у вказаний час та місце ОСОБА_4 зустрів ОСОБА_1 , який запропонував останньому сісти в автомобіль Шеврале Авео (держаний номерний знак НОМЕР_1 ), на що потерпілий погодився.

Під час розмови, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця

ОСОБА_1 вимагав передати йому грошові кошти в сумі 93000 гривень. Враховуючи особу ОСОБА_1 , та обставини висловлювання погроз від нього, ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі

30000 грн.

Після чого, ОСОБА_1 був затриманий 06.10.2020 о 15 год. 15 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вимаганні грошових коштів в сумі 88 000 доларів США у ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який вчинив особливо тяжкий злочин. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання.

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні на даний час не допитані всі свідки, не встановленні всі учасники вчинення кримінального правопорушення та його обставини, не проведенні всі необхідні експертизи, а тому знаходячись на волі ОСОБА_1 буде мати реальну можливість незаконно впливати на потерпілого та інших учасників процесу з метою уникнення від відповідальності. Вказаний ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_1 неодноразово висловлював реальні та дійсні погрози вбивством, фізичною розправою щодо потерпілого ОСОБА_4 та його родини, а також погрози знищенням його майна шляхом підпалу. Так, 14.04.2020 ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , у присутності останнього з метою вимагання грошових коштів завдав удари кулаками по спині потерпілого ОСОБА_4 і молотком по правому коліні. Окрім того, ОСОБА_1 29.09.2020 з метою вимагання грошових коштів приставив до тіла потерпілого ніж та погрожував вбивством останньому. Підозрюваний ОСОБА_1 обізнаний про місце проживання потерпілого, неодноразово приїздив до нього, а також з метою залякування проводив бесіди з сусідами та родичами ОСОБА_4 . Наведене свідчить про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 буде незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;

- ризик, передбачений п. 2, 4 ч. 1 ст. 177КПК України, а саме враховуючи те, що на даному етапі не встановленні всі обставини кримінального правопорушення, не встановленні всі особи, які причетні до вчинення даного злочину, не проведенні всі слідчі (розшукові) та процесуальні дії для отримання доказів, не проведені всі експертизи, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_9 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які зможуть довести вчинення вказаного кримінального правопорушення, попередити інших осіб (які причетні до даного злочину) про обставини, які відомі органу досудового розслідування та унеможливити в подальшому викриття вказаних осіб та притягнення їх до відповідальності, таким чином перешкодити кримінальному провадженню;

- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не має офіційного джерела прибутку, обґрунтовано підозрюється у вчиненні продовжуваного злочину, а саме вимагав грошові кошти у ОСОБА_4 протягом тривалого часу, останній знаходячись на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Для визначення розміру застави слідчий у клопотанні зазначає, що при визначенні її розміру, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 особливо тяжкий злочин, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, беручи до уваги, що вчинене ним кримінальне містить реальні ознаки суспільного інтересу, а також враховуючи суму, рівноцінну сумі грошових коштів, яка вимагалась у потерпілого, вона має складати не менше 1 185 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Сторона захисту просила не застосовувати запобіжний захід пов`язаний із триманням під вартою, а застосувати запобіжний захід у виді домашньому арешту, або визначити помірний розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, тобто менший ніж той, що вказаний органом досудового розслідування у клопотанні. Підозрюваний в судовому засіданні просив не позбавляти його свободи.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 був затриманий 06.10.2020 о 15 год. 15 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вимаганні грошових коштів в сумі 88 000 доларів США у ОСОБА_4 .

06.10.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку і на підставі, передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України..

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- заявою потерпілого ОСОБА_4 від 04.08.2020 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, а саме вимагання грошових коштів в сумі 88 000 доларів США. Відповідно до вказаної заяви на протязі 2018-2020 років чоловіки на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та інші невідомі, загрожуючи життю і здоров`ю йому та членам родини, вимагають вказану суму грошей;

- протоколом допиту як потерпілого ОСОБА_4 від 10.08.2020, в ході якого останній показав, що, використовуючи наявний у нього борг перед ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, із застосуванням психічного та фізичного насильства щодо нього та його родини, вимагали у потерпілого грошові кошти у особливо великих розмірах, а саме в сумі 88000 доларів США. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_6 14.04.2020 відвезли потерпілого у лісопосадку, де ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 близько 5 ударів кулаками по спині та один удар молотком по коліні правої ноги. Внаслідок залякування та погроз ОСОБА_4 здійснив ряд переказів грошей на вказані ОСОБА_1 банківські рахунки;

- квитанціями про перекази грошей ОСОБА_4 на рахунки, вказані ОСОБА_1 ;

- протоколом від 11.08.2020 пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_6 , який спільно із ОСОБА_1 вимагав у нього гроші;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 11.08.2020, в ході якого останній показав, що на фотознімках впізнав осіб, які разом з ОСОБА_1 вимагали у нього гроші;

- випискою руху грошових коштів по карткових рахунках потерпілого ОСОБА_4 у банках «ПУМБ», «А-Банк», «ПриватБанк», де відображено факти переказів грошей потерпілим внаслідок їх вимагання;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.08.2020 з участю потерпілого ОСОБА_4 , в ході якого останній показав місце, де передавав гроші на вимогу ОСОБА_1 , а також місце, де ОСОБА_1 з іншими особами висловлював йому вимогу, поєднану з погрозами про передачу грошей в сумі 88000 доларів США у ресторані «Порто», а також місце, де ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_1 завдав удари по тулубу та коліну потерпілому;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 31.08.2020, в ході якого остання підтвердила факт вимагання у її чоловіка ОСОБА_4 грошей;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 31.08.2020, в ході якого останній підтвердив факт вимагання грошей у ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду речей та документів: виписок руху грошових коштів по карткових рахунках потерпілого ОСОБА_4 , переписки у месенджері «Вайбер» між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_4 , огляду (стенограма) розмови між ОСОБА_1 та потерпілим

- ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 01.10.2020, в ході якого останній надав показання про погрозу ножем з боку ОСОБА_1 в ході вимагання грошових коштів;

- протокол огляду помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих вручення грошових коштів від 06.10.2020;

- іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані, які характеризують останнього, як особу, суспільний інтерес, вік, стан здоров`я підозрюваного на підставі наданий в судовому засіданні стороною захисту для огляду документів щодо наявності у нього ряду хронічних захворювань, його соціальні зв`язки, сімейний стан, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, майновий стан та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та переховуватись від органів досудового слідства і суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 1 000 000 грн. з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бурівка Городнянського району Чернігівської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03 грудня 2020 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000749 від 04 серпня 2020 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 1 000 000, 00 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або роботи;

- здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р № UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.

Строк обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 03 грудня 2020 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова