Рішення № 92178366, 12.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6978/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Виниченко Л.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу № 755/6978/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з відмови в зарахуванні на квартирний облік за заявою позивача від 17 лютого 2020 року протиправними та зобов`язання відповідача вчинити дії спрямовані на взяття позивача на квартирний облік, як особи що потребує поліпшення житлових умов, як інваліда війни другої групи, складом сім`ї з 1 однієї особи.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є інвалідом 2 групи, згідно п. 7 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасником бойових дій, а також є внутрішньо переміщеною особою.

Позивач зазначає, що у зв`язку із збройною агресією РФ і окупацією міста Донецька, де він проживав та мав на праві власності 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , після катувань і звільнення з полону, в який він попав як учасник добровольчого формування і член штабу супротиву, був вимушений переїхати на підконтрольну територію України. 14.08.2017 р. він зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа, де постійно проживає, орендуючи квартиру.

Позивач вказує, що у зв`язку з інвалідністю він не працює, отримує пенсію та регресні виплати у зв`язку з каліцтвом, іншого власного житла, окрім того, що знаходиться на окупованій території, він не має, тому потребує допомоги держави та захисту прав на гарантоване житло державною.

Позивач стверджує, що 17.02.2020 року він звернувся до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про взяття його на квартирний облік як інваліда війни, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Листами від 20.02.2020 р. та від 03.03.2020 р. відповідач відмовив йому в зарахуванні на квартирний облік за його заявою від 17 лютого 2020 року у зв`язку з тим, що питання зарахування його на квартирний облік було розглянуто на засіданні районної громадської комісії з житлових питань при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації та відповідно до розпорядження голови від 25.03.2019 р. № 213 у задоволенні його прохання відмовлено, а також на підставі пунктів 8, 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР та пунктів 2, 7 постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів президії Київської міськради профспілок від 30.04.1991 р. № 234.

Позивач зазначає, що відповідач відмовив йому з тих підстав, що він не зареєстрований в місті Києві, не проживає в місті Києві понад 5 років, не є особою, яка потребує поліпшення житлових умов, як внутрішньо переміщена особа не має пільг, як учасник бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини 1 ст. 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини 2 ст. 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами 4-8, 14, 16-22 п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а має лише пільги передбачені п. 7 ч. 2 ст. 7 вказаного закону, як учасник бойових дій та території інших держав, який став особою з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах.

Позивач вважає, що дії відповідача з відмови взяття його на квартирний облік є незаконними та такими, що не відповідають нормам Конституції України, законодавчим актам та міжнародним договорам.

Зазначає, що згідно п. 18 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він, як інвалід війни, маючи статус передбачений п. 7 ч. 2 ст. 7 Закону, має право на позачергове забезпечення житлом протягом двох років, як особа, що потребує поліпшення житлових умов. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. На час звернення до відповідача він фактично був зареєстрований за місцем свого постійного проживання у місті Києві з 14.08.2017 р. Згідно підпункту 4 п. 44 та абзацу 2 п. 15 Правил обліку він, як учасник бойових дій, має право на першочергове одержання жилих приміщень. Також він підпадає під дію ч. ч. 1, 2 ст. 34 ЖК України, як громадянин, що визнається потребуючим поліпшення житлових умов за підставою забезпеченості жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому Радою Міністрів УРСР, та з інших підстав, зокрема ст. 46 ЖК України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.05.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву (а.с. 26-28).

10.08.2020 р. до суду надійшов відзив на позов Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з посиланням на те, що Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація вважає, що діяла в межах повноважень та відповідно до вимог діючого законодавства України (а.с. 30-32).

У відповідності ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частини 2, 3 вказаної статті регламентують, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову, значення справи для сторін.

При цьому згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд з урахуванням предмету спору, наданих сторонами доказів, відзиву, вважає за доцільне у даній справі проведення спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.08.2017 року № 0000296983 взятий на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ; зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0085468, позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 30.01.2020 р., захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії (а.с. 15).

За посвідченням серії НОМЕР_1 від 18.06.1999 р., позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 16).

Відповідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 31.01.2020 р., ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-осіб з інвалідністю внаслідок війни (а.с. 15).

18.03.2019 р. позивач подавав заяву до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про зарахування його на квартирній облік (а.с. 39).

25.03.2019 р. Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією прийняте розпорядження № 213, яким було відмовлено ОСОБА_1 в прийнятті на квартирний облік з посиланням на відсутність для цього підстав відповідно до п. 8, 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм житлових приміщень в Українській РСР та п. 2, 7 Постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міськради профспілок від 30.04.1991 № 234 (а.с. 18).

17 лютого 2020 року позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою про взяття його на облік як особу яка потребує поліпшення житлових умов (а.с. 17).

20.02.2020 року відповідач у листі за № 103-103/ОП/Щ-225-501 надав ОСОБА_1 відповідь про те, що позивачу було відмовлено у взятті на квартирний облік розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.03.2019 року № 213 (а.с. 19-21).

Суд вважає, що вказані дії відповідача не можна вважати правомірними, адже не розглянувши належним чином заяву у порядку визначеному Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 (далі - Правила), відповідач передчасно відмовив у взятті на квартирний облік.

Зокрема, пунктами 19-20 Правил передбачено, що попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті, а на підприємстві, в установі, організації - комісією по житлово-побутовій роботі профспілкового комітету. Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт. Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник. Громадяни беруться на квартирний облік: за місцем проживання -рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Рішення щодо взяття на квартирний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів. Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.

Таким чином, оскільки заява позивача про взяття на квартирний облік від 17.02.2020 року не була розглянута комісією з житлових питань, не було перевірено житлові умови та не було винесено відповідного рішення відповідача у формі розпорядження - відмова відповідача у взятті на квартирний облік позивача листом від 20.02.2020 № 103-103/ОП/Щ-225-501 є неправомірною.

Крім того, чинне законодавство України не містить обмежень щодо кількості звернень про взяття на квартирний облік, навпаки, у випадку виникнення в особи стану потребуючого поліпшення житлових умов - право на звернення про взяття на облік для надання житлових приміщень є безумовним і обов`язок відповідних органів розглянути таке звернення є беззаперечним. Тому, повторне звернення позивача до відповідача із заявою про взяття на квартирний облік та/або наявність відповідного попереднього рішення про відмову про взяття на квартирний облік не може бути підставою для відмови у розгляді заяви про взяття на квартирний облік за правилами, які передбачені чинним законодавством.

Разом з тим, суд здійснюючи правосуддя, не може перебирати на себе функції органу виконавчої влади і зобов`язувати відповідний орган прийняти конкретне рішення без дотримання щодо цього визначеної чинним законодавством процедури.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України, в перелік яких зокрема включено визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У даному випадку у цій справі суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту лише шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 17.02.2020 року про взяття на квартирний облік у спосіб та у відповідності до процедури, яка визначена Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 та Постановою виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міської ради профспілок від 30.04.1991 року №234.

Тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити дії спрямовані на взяття на квартирний облік позивача як особи, яка потребує поліпшення житлових умов, як інваліда війни другої групи, складом сім`ї 1 (одна) особа не підлягають задоволенню.

За нормою ч. 1 ст. 36 ЖК України, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено вище, позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підтверджується посвідченням та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

Відповідно до п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.

Таким чином, першочергове забезпечення житлом осіб з інвалідністю внаслідок війни здійснюється лише щодо осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Перелік осіб, які потребують поліпшення житлових умов визначений у абзаці 2 пункту 13, а також пункті 14 Правил. До таких осіб, зокрема, належать: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань та порядок видачі медичних висновків затверджується Міністерством охорони здоров`я; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках; 7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); 8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до абзаців 1 та 2 п. 15 Правил, на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені

вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у

підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Громадяни, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Як випливає із заяви від 17.02.2020 року позивач звернувся до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про взяття на квартирний облік як інваліда війни та додав до заяви в тому числі довідку від 14.08.2017 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Суд звертає увагу, що чинне законодавство України розмежовує відповідні категорії осіб з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни та не визначає такий статус без його градації як загальну підставу для взяття на квартирний облік. Вказаний статус враховується при визначені особи такою що потребує поліпшення житлових умов, але не є єдиною безумовною підставою для надання житла. Громадяни у заяві про постановку на квартирний облік мають чітко зазначати одну із перелічених у абзаці 2 пункту 13, а також у пункті 14 Правил підстав, які на їх думку, визначають їх як таких які потребують поліпшення житлових умов і які підлягають перевірці відповідними комісіями з житлових питань.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір позивачем в дохід держави не сплачувався у зв`язку з наявністю пільг відповідно положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Сторонами у справі не заявлялись вимоги про відшкодування судових витрат і матеріали справи не містять доказів про понесення позивачем та/або відповідачем таких витрат, визначених ст. 133 ЦПК України.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вказаної норми закону дозволяє стверджувати, що оскільки на час ухвалення рішення Кабінетом Міністрів України не визначений порядок компенсації судових витрат, тому під час розгляду даної категорії справи судові витрати щодо сплати судового збору відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст. 31, 34, 36 ЖК України, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 зі змінами; Постановою виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міської ради профспілок від 30.04.1991 року №234, ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274-279, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати дії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації по розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 лютого 2020 року про зарахування на квартирний облік без дотримання порядку визначеного Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 зі змінами - незаконними.

Зобов`язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 лютого 2020 року про взяття на квартирний облік у спосіб та у відповідності до процедури, яка визначена Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 зі змінами та постановою виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міської ради профспілок від 30.04.1991 року №234.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, місце знаходження: 02094, м. Київ, бульв. Праці, 1/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37203257.

Судове рішення складене 12 жовтня 2020 року.

Суддя Л.М.Виниченко