Ухвала суду № 92178344, 12.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16868/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,

розглянувши в м. Києві подання приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Іванова Андрія Валерійовича, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», про примусове проникнення до житла,

установив:

Від приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Іванова А.В. надійшло подання про примусове проникнення до житла, де виконавець посилається на те, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 61551656 від 13.03.2020 року з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва на підставі виконавчого листа № 755/16868/15-ц від 12.02.2020 року, яким з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ «Енергобанк» заборгованість за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30.12.2013 року у розмірі 4 166 073 грн.; та виконавчого провадження № 62963431 від 07.09.2020 року з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва на підставі виконавчого листа № 755/22611/14-ц від 06.07.2020 року, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 28806С134 від 19.10.2006 року у розмірі 1 198 887,63 швейцарських франків та судового збору - 3 654,00 грн. Боржник зареєстрований в АДРЕСА_1 , та проживає в АДРЕСА_2 . Згідно з листом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 8010.13.2.-15415/80.2-20 від 24.03.2020 року боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 20.02.2017 року ВОД № 2 УГПРЕ ГУДМС України в м. Києві, та серії НОМЕР_2 , виданий 20.08.2-018 року ВЦОД № 3 ГУДМС України в м. Києві. Крім того, він має посвідку серії НОМЕР_3 від 12.11.2018 року на проживання у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північній Ірландії, яка дійсна до 12.03.2022 року. У скарзі на його (виконавця) представник скаржника зазначив, що боржник постійно проживає у Сполученому Королівстві Великої Британії та північної Ірландії, що підтверджено і поясненнями батька боржника - ОСОБА_4 . Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України № 0.184-10644/15-20 від 03.04.2020 року 14.03.2020 року о 17 годині 51 хвилині 31 секунді ОСОБА_1 , перетнув державний кордон України в напрямку в`їзду через пункт пропуску Бориспіль з використанням закордонного паспорту серії НОМЕР_1 . Загальна сума боргу за зведеним виконавчим провадженням становить 62 376 533,61 грн. З матеріалами виконавчого провадження неодноразово були ознайомлені адвокати боржника - Коваленко І.В., Годованюк О.В., ОСОБА_5 . Однак, боржник не вживає заходів для виконання судових рішень, що набули законної сили. В ході виконання з боржника примусово стягнуто кошти на загальну суму 24 538,08 грн. В подальшому виявлено та звернуто стягнення на автомобіль «Jaguar XJ», який реалізовано за 578 325,00 грн. Згодом виявлено автомобіль «Land Rover», який на даний час перебуває у розшуку. Крім того, виявлено у боржника частки у статутному капіталі - ТОВ «Мозаік-Інвестментс», ТОВ «Мозаік Консалтінг», ТОВ «Інтро-Плюс», на які звернути стягнення не вбачається за можливе через відсутність документів, необхідних для визначення вартості частки боржника у статутному капіталі. Було виявлено ці акції емітента ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» у кількості 89 730 штук, на які накладено арешт, втім депозитарна установа ТОВ «Інвітум» повідомлено, що 24.04.2020 року цінні папери заблоковано, акції передано ОСОБА_6 як заставодержателю ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» за договором позики від 15.03.2020 року, щодо отримання 9 000 000,00 грн. Згідно з відомостями реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику належить житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 544,6 м2, а також дві земельні ділянки в смт. Козин площею 0,1904 га та 0,1496 га, які перебувають в іпотеці АТ «Укрексімбанк». Втім рішення судів боржником не виконуються, боржник ігнорує його вимоги, на виклики не реагує. 10.04.2020 року боржнику направлено вимогу щодо забезпечення доступу до квартири АДРЕСА_3 , та будинку АДРЕСА_2 на 30.04.2020 року о 10.00 годині, з метою перевірки майнового стану боржника. Однак, у визначений день доступу до помешкання не було надано. Не було забезпечено доступу до помешкання і 18.05.2020 року та 16.09.2020 року.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В суді встановлено, що відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року у справі № 755/16868/15-ц, з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Енергобанк» стягнуто борг за кредитним договором від 30.12.2013 року в сумі 14 166 073,00 грн. 20.02.2020 року Дніпровським районним судом м. Києва замінено стягувача ПАТ «Енергобанк» на ОСОБА_2 . 13.03.2020 року видано виконавчий лист. Приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Івановим А.В. відкрито виконавче провадження № 61551656.

Дніпровським районним судом м. Києва розглянуто справу № 755/22611/14 за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України», та постановив рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 борг за кредитним договором № 28806С134 від 19.10.2006 року у розмірі 1 198 887,63 швейцарських франків та судовий збір - 3 654,00 грн. Стягнуто борг за процентами станом на 06.02.2015 року у розмірі 371 806,50 швейцарських франків, та пеню - 8 747 445,88 грн. 06.07.2020 року видано виконавчий лист. 07.09.2020 року відкрито виконавче провадження № 62963431.

В подальшому виконавчі провадження зведено. Загальна сума боргу ОСОБА_1 - 66 397 014,04 грн.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-13 КУпАП (невиконання законних вимог виконавця).

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Згідно ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

У справі «Бурдов проти Росії» від 7 травня 2002 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду» .

У справі «Soering vs UK» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і талий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід`ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства оскільки мета цивільного судочинства, яка закріплена у ст. 1 ЦПК України в редакції 2004 року та у ст. 2 в редакції 2017 року (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання.

Провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.

З наданих документів встановлено, що судові рішення не виконано до цього часу.

При вирішення питання про примусове проникнення до житла судом враховуються ті обставини, що боржник про наявність судових рішень та відкритих виконавчих проваджень, де з нього стягується борг, належним чином обізнаний, однак тривалий час дані рішення не виконує.

Враховуючи викладене, суд вважає, що подання приватного виконавця є обґрунтованим та підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258, 259, 260, 353, 354, 439 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Подання приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Іванова Андрія Валерійовича, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», про примусове проникнення до житла - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) - житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані на земельних ділянках кадастровий номер 3223155400:03:031:0092, площею 0,1904 га, та кадастровий номер 3223155400:03:031:0091, площею 0,1496 за адресою: АДРЕСА_2 , що належать боржнику ОСОБА_1 , для забезпечення виконання виконавчого листа № 755/16868/15-ц від 13.03.2020 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 4 166 073,00 грн., та виконавчого листа № 755/22611/14-ц від 06.07.2020 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний експортно-імпортний банк України» боргу у розмірі 1 570 694,12 швейцарських франків та 4 166 073,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: