Ухвала суду № 92178265, 02.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8687/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2020 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 23 червня 2020 року, виданий Дніпровським районним судом міста Києва у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу від 23 червня 2020 року, виданий Дніпровським районним судом міста Києва у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Вивчивши матеріали заяви про скасування судового наказу та долучені до неї додатки, суддя приходить до наступних висновків.

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява про скасування судового наказу за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 170 ЦПК України

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; наказ, що оспорюється; зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

До заяви про скасування судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. (ч. 5 ст. 170 ЦПК України).

Проте, дана заява не відповідає вимогам ст.170 ЦПК України, а саме: заява про скасування наказу не містить повне найменування стягувача, його місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та не зазначено про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Крім цього, у відповідності до ч.2 ст.105-1 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.

Разом з тим, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 23 червня 2020 року, виданий Дніпровським районним судом міста Києва, надійшла на адресу суду 24 вересня 2020 року вх.№60006, шо свідчить про порушення заявником строків звернення з цією заявою до суду в розумінні положень ч.1 ст.105 ЦПК України, при цьому заявник не подала до суду заяву про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу з обґрунтуванням обставин, які свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку, та долученням доказів на підтвердження підстав для вирішення питання про поновлення процесуального строку.

Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 23 червня 2020 року, виданий Дніпровським районним судом міста Києва, не відповідає вимогам ч. 3, 5 ст. 170 ЦПК України, тому підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 170, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

п о с т н а о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 23 червня 2020 року, виданий Дніпровським районним судом міста Києва у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - повернути без розгляду.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцять днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я