Рішення № 92178124, 08.10.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/14301/19

Провадження №2/523/2020/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

за участі секретаря - Щербан О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9, в м. Одесі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про визначення способу участі у вихованні дитини та зобов`язання не чинити перешкод у спілкуванні,

В С Т А Н О В И В:

12.09.2019 р. позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, та просив визначити йому спосіб участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення йому систематичних побачень два рази на тиждень у робочі дні з 14.00 години з ночівлею за місцем проживання батька до 19.00 год. наступного дня, з завчасним попередженням відповідачки про день побачення, в перший і третій тиждень кожного місяця в суботу з 11.00 год. з ночівлею за місцем проживання батька до 19.00 год. наступного дня, а також в день народження сина в період з 14.00 год. до 19.00 год.. Також з метою оздоровлення дитини сина, встановити проживання сина з батьком протягом 14 календарних днів під час літніх шкільних канікул, за попередньою домовленістю з відповідачем. Зобов`язати відповідача не чинити йому перешкод у спілкуванні з сином.

В обґрунтування вимог позивач вказував на те, що після припинення шлюбних відносин відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, не допускає до процесу виховання. Внаслідок протиправних дій відповідача син позбавлений батьківського виховання, тоді як він любить сина, прагне з ним спілкуватися , сприяти його всебічному розвитку .

Ухвалою судді від 01.10.2019 р. провадження у справі відкрито.

06.02.2020 р. підготовче провадження закінчено та призначено розгляд справи по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач не з`явилася в засідання, повідомлена належним чином про слухання справи, про причини неявки суд не зазначала. Раніше направила до суду відзив, в якому заперечувала проти заявлених вимог, наполягала на визначенні лише єдиного можливого способу участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини шляхом встановлення систематичних побачень щотижня у неділю з 11.00 год. до 13.00 год. в присутності матері, а також в будь-який інший час за попередньою домовленістю. При цьому, відповідач вказувала на те, що такий спосіб пов`язаний з погрозами на протязі останніх двох років з боку позивача та його братів викрасти сина та вивезти його за кордон України. Позивач не приймав участь в утриманні дитини, в теперішній час виникла заборгованість по сплаті аліментів. Вона не була проти зустрічей батька з сином, але щоб зустрічі не шкодили розкладу дня дитини, оскільки позивач все частіше приходив без попередження, коли син відпочивав, на її відмову влаштовував сварки. Позивач не має власного житла, орендує квартиру, яка не облаштована усім необхідним, не працевлаштований, знаходиться на утриманні свого батька.

Представник третьої особи Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в засідання не з`явився, звернувся з проханням про розгляд справи в його відсутності. Направив до суду висновок органу опіки та піклування про визначення способів участі батька у вихованні сина (а.с.48,50).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який 05.04.2018 р. рішенням Суворовського районного суду м.Одеси було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_3 .

На підставі судового наказу, виданого 14.11.2017 р. Суворовським районним судом м.Одеси, з позивача стягнуто на утримання сина аліменти.

ОСОБА_3 учнем Одеської загальноосвітньої шкоди №44 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області.

Відповідно до довідки розрахунку Першого Приморського відділу ДВС у м.Одесі від 29.01.2020 р. заборгованості по сплаті аліментів не має.

10.06.2019 р., 06.08.2019 р. позивач звернувся до органів поліції для застосування мір до відповідача через ненадання йому сина.

Позивач орендує житло за адресою: АДРЕСА_1 , працює охоронником і має добру характеристику (а.с.19,20.)

В 2018 р. відповідач двічі зверталася до правоохоронних органів у зв`язку з влаштуванням сварки позивачем.

Після проведеної перевірки було встановлено, що конфлікт виник через відмову відповідача надавати зустрічатися позивачу з сином (а.с.58,59).

ОСОБА_2 , з приводу поведінки позивача до неї, зверталася в Обласний центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім`ї (а.с.60).

Згідно з результатами психологічного тестування здійсненими психологом ОСОБА_4 дитина демонструвала суперечливу позицію по відношенню до батька – хоче бути поруч з ним, в той же час надає перевагу іншим людям. При цьому ОСОБА_5 часто виправдовується перед батьком, так як боїться, що батько може відвернутися. Зі слів хлопчика батько багато, що йому обіцяє, але часто про це забуває. Враховуючи вікову, фізиологічну незрілість дитини, необхідно дотримуватися єдиного підходу до виховання ОСОБА_5 , що в даному випадку відсутнє. Непослідовна поведінка батька викликає підвищення внутрішнього напруження, ситуативної тривожності і недовіри до світу. Це в майбутньому приведе до формування неврозу у хлопчика.

Згідно висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-05-3/569вх(19) від 11.01.2020 року, орган опіки та піклування вважає доцільним визначити способи участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення спілкування дитини з батьком: двічі на тиждень по буднім дням на протязі трьох годин, без ночівлі, за попередньою домовленістю між батьками, без присутності матері, та враховуючи режим дня малолітнього сина ; першу і третю суботу та неділю місяця з 11.00 год. суботи до 16.00 год. неділі; в день народження дитини, враховуючи бажання дитини та за попередньою домовленістю між батьками; на протязі 14 днів під час літніх канікул, за попередньою домовленістю між батьками.

За нормами ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч.1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.3 СК України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються главою 13 Сімейного кодексу України.

Статтею 151 СК Українивизначено переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини. Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

В силу ч. 1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно до ст.153 СК України визначено, що мати, батько та дитина мають право набезперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно з вимогами частин 1,2,3ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно дост.159 СК України,якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні та систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до вимог ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, у статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. №789-XII,ч.7 ст.7 СК України закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

У п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, проголошено правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Дитині, для повного і гармонійногорозвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні,в атмосфері щастя, любові і розуміння також в усіх діях щодо дітей, незалежно відтого, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється забезпеченню інтересів дитини (ст.3Конвенції про права дитини).

В ході розгляду справи судом не встановлено будь-яких обставин, які б могли вплинути на висновок суду, відсутні обмеження для спілкування батька з дитиною.

Виходячи із вимог вказаних норм, приймаючидо уваги встановлені обставини, вік дитини, навчання у школі та ставлення батька до дитини, стосунки між сторонами, оцінюючи усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що запропонований органом опіки порядок участі позивача у вихованні сина повністю буде відповідати, як інтересам батька так і інтересам дитини.

Оцінивши усі докази всукупності, в тому числі стан здоров`я дитини, виходячи із рівності прав обох батьків у спілкуванні, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: необхідно визначити спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином шляхом встановлення йому систематичних побачень:

- двічі на тиждень по буднім дням на протязі трьох годин, без ночівлі, за попередньою домовленістю між батьками, без присутності матері, та враховуючи режим дня малолітнього сина;

-першу і третю суботу та неділю місяця з 11.00 год. суботи до 16.00 год. неділі;

-в день народження дитини, враховуючи бажання дитини та за попередньою домовленістю між батьками;

-на протязі 14 днів під час літніх канікул, за попередньою домовленістю між батьками.

Згідно з вимогами ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи конфліктну ситуацію, яка виникла між сторонами у справі, суд вважає необхідним попередити відповідача про наслідки невиконання нею даного рішення суду, передбачені ч.4 ст.159 СК України, згідно з якими в судовому порядку може бути вирішено питання щодо передачі дитини для проживання з батьком у разі ухилення відповідача від виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,258-259,263,265,268,273,354-355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення йому систематичних побачень:

- двічі на тиждень по буднім дням на протязі трьох годин, без ночівлі, за попередньою домовленістю між батьками, без присутності матері, та враховуючи режим дня малолітнього сина;

-першу і третю суботу та неділю місяця з 11.00 год. суботи до 16.00 год. неділі;

-в день народження дитини, враховуючи бажання дитини та за попередньою домовленістю між батьками;

-на протязі 14 днів під час літніх канікул, за попередньою домовленістю між батьками.

Попередити ОСОБА_2 про наслідки невиконання нею рішення суду, передбачені ч. 4 ст.159 СК України, згідно з якими в судовому порядку може бути вирішено питання щодо передачі дитини для проживання з батьком у разі ухилення відповідача від виконання рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення складено 08.10.2020р.

Суддя: