Ухвала суду № 92178056, 24.09.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №520/11815/17

Провадження №1-кп/523/321/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 року колегія суддів Суворовського районного суд міста Одеси у складі: головуючого судді Позняка В.С., суддів Шкорупеєва Д.А., Деркачова О.В., за участю прокурорів Одеської місцевої прокуратури №3 Задоріна Є.Ю., Голубкова М.В., представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., захисників Прилепського І.А., Семенкова О.О., Соломенцева І.А., Піскуна О.В., у присутності обвинувачених, розглянувши у судовому засіданні в режимі відео конференції з Бородянським районним судом Київської області у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України та клопотання про застосування запобіжного заходу, -

Встановила:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190 ч.4, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 3.08.2020 року був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 1.10.2020 року.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 цією ж ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладеними на них обов`язками строком на два місяці. Строк дії ухвали суду спливає 3.10.2020р.

У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що обвинувачений скоїв особливо тяжкі кримінальні правопорушення, обвинувачення є обґрунтованим, що підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, які викривають ОСОБА_2 , як учасника також посилаючись на покази свідків, речові докази, те, що обвинувачений має навички підробки, крім того, в умовах слідчого ізолятору у нього був вилучений заборонений термінал мобільного зв`язку, також йому відома інформація щодо потерпілої, у якої він працював, що у сукупності дає підстави вважати, що ризики передбачені ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день продовжують мати місце, та дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може переховуватися від суду, знищити, сховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином, так як всі спільники не встановлені, продовжити протиправну діяльність, тому на думку прокурора єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор надав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту за місцем його мешкання, аргументуючи тим, що обвинувачений, незважаючи на те, що обґрунтовано обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, після застосування вищевказаного запобіжного заходу не порушував покладені на нього обов`язки, у зв`язку з чим ризики передбачені ст.177 КПК України значно зменшилися, однак деякі продовжують існувати, а саме наявний ризик переховування та можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, тому на думку прокурора для забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених чинним КПК України необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце свого мешкання у нічний період доби, що забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених діючим КПК України.

Прокурор Голубков М.В. підтримав клопотання колеги.

Дослідивши надані до суду матеріали, вислухавши думку учасників процесу:

- представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., який підтримав клопотання прокурора в повному обсязі, так як вважає, що ризики на сьогоднішній день не сплили, тяжкість скоєних злочинів, докази, не дають підстав для застосування іншого запобіжного заходу;

- захисника Семенкова О.О., який в захист інтересів ОСОБА_2 не погодився з клопотанням сторони обвинувачення, зазначаючи, що прокурор в черговий раз порушує вимоги КПК України, клопотання не було своєчасно надано стороні захисту до початку судового розгляду, при цьому це клопотання нічим не відрізняється від інших, є типовим, ризики та обставини не змінюються, відсутні докази існування ризиків, які повинні бути досліджені у судовому засіданні, залишається не зрозумілим статус підзахисного, оскільки в клопотанні ОСОБА_5 вказаний як підозрюваний та прокурор посилається на обґрунтованість підозри, внаслідок чого виходить, що дане клопотання повинно розглядатися слідчим суддею, також зі змісту клопотання виникає питання, яке відношення ОСОБА_2 має до приміщення, де жив ОСОБА_1 , до речей, які були вилучені під час обшуку у ОСОБА_6 , при цьому прокурор продовжує зазначати в якості доказів заяву ОСОБА_7 , покази потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 , які будучи допитаними у судовому засіданні не вказували на ОСОБА_2 , що говорить про відсутність ризику впливу, оскільки ряд дій вже проведено, будь-яких заяв від потерпілих не надходило; щодо посилання прокурора на наявність у підзахисного навичок підробки, тоді повинен бути «Витяг» з кримінального справдження за ст.358 КК України, чого не має; щодо ризику спотворення або знищення будь-яких з речей, яким чином якісь документи можуть впливати на доказову базову інкримінованого підзахисному злочину якщо всі докази по справі зібрані, матеріали були відкриті, тобто слідчий, прокурор вважали достатнім доказів для складення обвинувального акту та пред`явлення обвинувачення, тому інших матеріалів не може бути; щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, чомусь рокурор вирішив, що саме ОСОБА_2 повинен нести відповідальність за бездіяльність слідчих, які до сих пір не можуть встановити всіх спільників; щодо ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, звернув увагу суду, що підзахисний три з половиною роки перебуває під вартою, крім того страждає на хронічне захворювання шлунку, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, на його утриманні матір - пенсіонерка та неповнолітня дитина, як таких ризиків на сьогоднішній день не існує, у зв`язку з чим за наявності перелічених підстав вважав за можливе змінити відносно ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання, де він буде перебувати під контролем, що на думку сторони захисту в повній мірі забезпечить належну поведінку підзахисного;

- захисника Прилепського І.А., який підтримав думку захисника Семенкова О.О., також вважаючи за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; щодо клопотання прокурора про продовження відносно його підзахисного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заявив, що отримав клопотання за годину до початку судового засідання, тим самим будучи позбавлений можливості підготувати належним чином заперечення, водночас зазначаючи, що викладене в клопотанні порушує презумпцію невинуватості, оскільки прокурор прямо вказує на ОСОБА_1 , що він вчинив кримінальне правопорушення; щодо ризиків переховування, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення наголосив, що підзахисний 9 місяців не перебуває під вартою, жодного доказу ризиків не надано, є лише припущенням сторони обвинувачення, що свідчить про відсутність взагалі будь-якого ризику, при цьому акцентуючи увагу суду, що вказані прокурором ризики для клопотання про продовження строку тримання під вартою, а не домашнього арешту, визнаючи, що це є технічною помилкою, але говорить про формальне, безладне відношення прокурора, ОСОБА_1 жодним чином не порушив покладені на нього процесуальні обов`язки, належно поводячись, не зважаючи на те, що при виконанні попередньої ухвали суду до підзахисного додому кожної ночі та до сих пір приходять співпрацівники поліції, з поведінки яких вбачається знущання над сім`єю ОСОБА_1 , на підставі викладеного просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити відносно підзахисного запобіжний захід з нічного домашнього арешту на особисте зобов`язання;

- захисника Піскуна О.В., який підтримав позицію своїх колег Прилепського І.А. , Семенкова О.О. ;

- захисника Соломенцева І.А., який також приєднався до думки колег, зазначаючи, що діючий КПК України зобов`язує прокурора подати клопотання про застосування запобіжного заходу за три години до судового розгляду, розписок обвинувачених про отримання не має, і ризики не можуть бути обґрунтовані тільки тяжкістю інкримінованих злочинів, крім того відносно ОСОБА_2 діє Закон ОСОБА_13 , за яким він фактично відбув 7 років позбавлення волі, на теперішній час ризику переховування взагалі не має та прокурором в клопотанні не вказано, чому більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, тому вважав за можливе змінити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, водночас підтримуючи клопотання захисника Прилепського І.А.;

- обвинуваченого ОСОБА_2 , який підтримав доводи свого захисника Семенкова О.О., в черговий раз заявив, що ніколи не працював у фірмі потерпілої ОСОБА_7 , не має наміру переховуватися, просив долучити заперечення до матеріалів провадження;

- обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав клопотання захисника Семенкова О.О. про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за відсутності підстав утриманні під вартою; щодо клопотання, яке стосується нього, просив змінити запобіжний захід з нічного домашнього арешту на особисте зобов`язання, підтверджуючи сказане захисником щодо візитів співпрацівників поліції;

- обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які підтримали думки захисників;

- прокурорів Задоріна Є.Ю., Голубкова М.В., представника потерпілих Кіхтенка Л.Ф., які заперечували проти задоволення клопотання захисту про зміну запобіжного заходу, наполягаючи на задоволенні клопотань про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , про продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає задоволенню за наступними підставами.

За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З урахуванням вищевикладеного, вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту щодо тривалого тримання обвинуваченого під вартою, що запобіжний захід не є кримінальним покаранням, однак враховуючи категорію злочинів, характер інкримінованих обвинуваченому діянь, які за змістом пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12-15 років з конфіскацією майна, враховуючи необхідність дослідження інших доказів для з`ясування певних обставин справи, які покладені в основу обвинувачення; особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який виходячи зі змісту клопотання та обвинувального акту вчинив протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб, приймаючи до уваги розмір спричиненого збитку, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, як вбачається наявність даного ризику зі спливом часу не втратила своєї актуальності, також не виключається ризик перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином, колегія суддів дійшла до висновку що застосований під час судового провадження запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченому діянь, на теперішній час деякі ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, що в свою чергу на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, так як у даному випадку, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини забезпечуються стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, який переважає особистий інтерес сторони захисту, крім того, документально не доведено, що обвинувачений потребує спеціалізованої медичної допомоги, наявне у обвинуваченого ОСОБА_2 захворювання не містить категоричних протипоказань подальшому ув`язненню, будь-яких виключних обставин, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України колегією суддів на даний момент не встановлено.

Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що належить до права суду, а не його обов`язків.

Враховуючи, що на теперішній час докази вини щодо обвинуваченого ще знаходяться на стадії дослідження, судове слідство триває, при цьому ОСОБА_2 довгий час утримуються під вартою, зважаючи на характер і обставини інкримінованих обвинуваченому діянь та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, приймаючи до уваги вказаний в обвинуваченні розмір завданої майнової шкоди, колегія суддів відповідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе в якості гаранту виконання обов`язків визначити розмір застави у межах розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у виключних випадках застава може бути застосована у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму, що на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, колегія судів дійшла до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки містить обґрунтовані й сформульовані підстави щодо доцільності дії запобіжного заходу, разом з цим доводи сторони захисту найшли своє підтвердження у ході судового засідання щодо належної поведінки обвинуваченого під час виконання покладених на нього обов`язків в рамках дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, також враховуючи, що обвинувачений має постійне місце мешкання та реєстрації, на утриманні неповнолітніх дітей, проживає разом з родиною, що свідчить про міцність соціальних зв`язків, однак приймаючи до уваги тяжкість інкримінованих злочинів, те, що на даний момент ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують мати місце, однак значно зменшилися, ризику перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином не вбачається, при цьому не виключається ризик переховування, оцінюючи у сукупності викладені доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що на даний час підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання не вбачається, у зв`язку з чим клопотання захисника Прилепського І.А. та обвинуваченого задоволенню не підлягає, та вважає за доцільне продовжити відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, заборонивши залишати місце свого мешкання у певний період доби, що на думку колегії суддів буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 182, 183, 194, 196, 331, 369-372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,-

Постановила:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту - задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 22.11.2020р. включно з визначенням розміру застави.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України у межі - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768400 (сімсот шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.

Зазначену суму обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок для зараховування заставних сум:

Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2020 року заставна сума за ОСОБА_2 .

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов`язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.

Роз`яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 22.11.2020 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №4рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто 24.11.2020р.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) Зобов`язати ОСОБА_1 не залишати місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23:00 години до 7:00 години ранку наступної доби;

2) не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від можливого спілкування з потерпілими та свідками в рамках даного кримінального провадження;

5) прибувати по першому виклику до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов`язків, що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід, а також те, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Направити копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч.4 ст.181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту

Разом з цим організацію та контроль виконання ухвали суду покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Задоріна Є.Ю. - процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016р.

Строк дії ухвали суду складає 2 місяці з дня її проголошення та припиняє свою дію 24.11.2020 року.

Ухвала суду в даній частині оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : В.С. Позняк

Судді : Д.А. Шкорупеєв

О.В. Деркачов