Ухвала суду № 92174745, 12.10.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

12.10.2020 Справа № 639/5892/20

Провадження № 2/639/1782/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Рубіжного С.О.,

за участю секретаря – Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу № 639/5892/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа Державне підприємство «Благодатне» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Фонду державного майна України, третя особа Державне підприємство «Благодатне» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, в якій просив суд:

-визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 12.08.2020 року № 1339 про звільнення ОСОБА_1 / ОСОБА_2 з посади директора Державного підприємства «Благодатне» відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України

-поновити ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Благодатне» з 12.08.2020 року.

-поновити дію Контракту №28 з директором ДП «Благодатне» від 31.08.2015 з 12.08.2020.

-стягнути з ДП «Благодатне» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 12.08.2020 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 вересня 2020 рокуприйнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа Державне підприємство «Благодатне» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі. Призначено судове засідання.

Сторони в судове засідання не з`явилися, від представників сторін надійшли заяви про відкладення слухання справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В своїй позовній заяві позивач просив суд окрім скасування наказу та поновлення на роботі стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 12.08.2020 року.

Разом з тим, п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні чи за час вимушеного прогулу.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі – Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні чи суми за час вимушеного прогулу.

Отже, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Таким чином, суд приходить до висновку, позивач не звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, так як середній заробіток (ст.117 КЗпП України) є відповідальністю за затримку розрахунку при звільненні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, справляється судовий збір у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно: сплатити судовий збір за вимоги про стягнення середнього заробітку у розмірі 840, 80 грн.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами, а саме: одержувач коштів – УК у Новобаварському р-ні м. Харкова; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999612; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313131206000020008; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за заявою «П.І.Б.», Жовтневий районний суд м. Харкова та надати суду докази його сплати, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. За частиною 2 статті, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.ч.12,13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись ст.175, 177, 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа Державне підприємство «Благодатне» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі – залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява в частині зазначених вимог підлягає залишенню без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2020 року.

Суддя С.О. Рубіжний