Рішення № 92174603, 29.09.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/6915/18

Провадження № 2/638/1459/20

29.09.2020 Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Юридична Компанія «Право Груп»» до ОСОБА_1 про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Юридична Компанія «Право Груп»» про визнання договору частково недійсним,

встановив:

Приватне підприємство «Юридична Компанія «Право Груп» звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 721204,35 грн., що складається з: 616223,59 грн. – основна заборгованість; 20704,10 грн. – 3% річних; 84276,65 грн. – інфляційні збитки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.04.2016 року між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір про надання юридичних послуг №15/Ю/2016(далі – Договір), відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов`язання, пов`язане з вирішенням судових справ у судах усіх інстанцій, щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ЗАТ «Державна мануфактура».

Також, 27.04.2016 року між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Договору (далі – Додаткова угода), згідно з умовами якої позивач та відповідач погодились доповнити ч.4 Договору про те, що за послуги, визначені у Договорі, ОСОБА_1 сплачує Приватному підприємству «Юридична Компанія «Право Груп» 5% від суми, яка буде визначена рішеннями судів про стягнення солідарно коштів з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ЗАТ «Державна мануфактура». Крім того, сторони в Додатковій угоді встановили, що порядок розрахунків здійснюється таким чином: 6500,00 грн. – у момент підписання Договору; 2000,00 грн. – з моменту відкриття цивільного провадження у суді першої інстанції та кожного місяця. Зазначена сума підлягає перерахуванню щомісяця, не пізніше п`ятого числа кожного місяця до моменту отримання відповідачем коштів від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ЗАТ «Державна мануфактура», або до моменту укладення з останніми мирової угоди, або моментом набрання чинності рішення відповідного органу судової влади, або самостійним задоволенням третіми особами вимог відповідача, або відмовою Приватного підприємства «Юридична Компанія «Право Груп» від стягнення; Загальна сума договору складає 5% від суми, яку отримає відповідач як вигодо набувач; оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, або інший розрахунковий рахунок, зазначений ОСОБА_1 . Датою здійснення платежу вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Того ж дня, 27.04.2016 року, відповідач видав позивачу відповідну довіреність на представництво своїх інтересів, в державних установах, в тому числі і судах України, посвідченою приватним нотаріусом ХМНО Хаславською К.В., зареєстрованою в реєстрі за №1270.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, зокрема здійснив комплекс передбачених Договором дій, в результаті чого на сьогоднішній день є ухвалене рішення Апеляційного суду Харківської області, яке набрало законної сили 10.04.2017 року, по справі 641/3873/16-ц, яким з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ЗАТ «Державна мануфактура» стягнуто на користь відповідача заборгованість за договором позики від 12.05.2011 року в сумі 6571677,22 грн. та заборгованість за договором позики від 24.05.2011 року в сумі 5912398,50 грн., що становить 12484075,72 грн. Таким чином, згідно з умов Додаткової угоди до Договору, сума коштів, що підлягає перерахування відповідачем з 11.04.2017 року становить 624203,79 грн., тобто 5% від 12484075,72 грн.

За період з 27.04.2016 року по день подання позову відповідачем на підставі Договору було перераховано на розрахунковий рахунок позивача кошти на загальну суму 7980,20 грн. Зі слів позивача, будь-яких інших грошових коштів протягом дії Договору на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Юридична Компанія «Право Груп» відповідач не перераховувала. Жодних листів, чи інших письмових або усних повідомлень з боку ОСОБА_1 щодо підстав затримки виконання нею своїх за Договором, щодо відмови від виконання своїх зобов`язань за Договором, тощо, позивач не отримував.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.05.2019 року прийнято до провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Юридична Компанія «Право Груп»» про визнання договору частково недійсним.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що 27.04.2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Юридична компанія «Право Груп»» в особі директора ОСОБА_4 був укладений договір №15/Ю/2016 про надання юридичних послуг. Відповідно до п. 1.1 даного договору виконавець зобов`язується надати Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в правоохоронних органах, органах державної влади, на підприємствах, організаціях, установах всіх форм власності та підпорядкування, а також державних виконавчих службах, судах загальної юрисдикції, апеляційному, Вищому спеціалізованому суді у цивільних та кримінальних справах, Верховному суді та господарських судах України, що повязане з вирішенням судових справ у судах усіх інстанцій, щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Відповідно до п. 2.3. вказаного договору закінченням робіт за договором є момент підписання акту прийому-передачі виконання робіт та акта прийому передачі документів справи. Відповідно до п. 4.2вказаного договору плата за цим договором здійснюється згідно окремого додатку, який є невід`ємною частиною цього договору, та який сторони зобов`язуються не розголошувати іншим, надавши йому статус комерційної конфіденційної інформації. На виконання умов вказаного договору 27.04.2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Юридична компанія «Право Груп»» в особі директора Ястребової Є.Б. було укладено додаткову угоду в доповнення п. 4 договору №15/Ю/2016 від 27.04.2016 року наступного змісту. Вважає, що під час укладання договору ОСОБА_1 була введена в оману щодо істотних умов договору, а саме порядку визначення розміру та сплати вартості юридичних послуг і моменту настання позитивного результату. Також вказані умови договору є несправедливими та порушують права ОСОБА_1 , а розмір гонорару не відповідає результату роботи і вимогам щодо принципів його визначення. Спірний договір не спричинив для ОСОБА_1 настання реальних правових наслідків, позитивний результат не настав.

В судове засідання представник Приватного підприємства «Юридична компанія «Право Груп»» з`явилася, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечувала, просила суд відмовити.

Представником ПП «Юридична компанія «Право Груп»» подано відзив на зустрічну позовну заяву Вх. №27958 від14.06.2019 року, в якій вказали, що умовами Договору про надання юридичних послуг №15/Ю/2016 р. Від 27.04.2016 року та умовами Додаткової угоди №1 до Договору від 27.04.2016 р. не встановлювалась винагорода позивачу за первісним позовом за досягнення позитивного рішення суду у справі, а предметом Договору не визначалось ухвалення позитивного рішення суду за результатом розгляду судових справ Замовника. І самі ці обставини є вкрай важливими, оскільки кардинально змінюють характер правовідносин між сторонами у даній справі, від характеру правовідносин, що розглядались ВС у справі №642/9002/14-ц.

В судове засідання представник ОСОБА_1 з`явилася, проти первісного позову заперечувала в повному обсязі. Зустрічний позов підтримала та просила задовольнити.

Представником ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якій проти задоволення первісного позову заперечували, просили відмовити з огляду на те, що 27.04.2016 року Ранк І.І. видано довіреність, якою уповноважила Приватне підприємство «Юридична Компанія «Право Груп»» представляти її інтереси. Довіреність посвідчена 27.04.2016 року. В травні 2016 року в порядку виконання умов договору ПП «Юридична компанія «Право Груп»» звертається до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ЗАТ «Державна мануфактура» про стягнення коштів за договором позики. 14.06.2016 року між ПП «Юридична компанія «Право Груп»» в особі Ястребової Є.Б. з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку підписаний акт виконання робіт, який свідчить про виконання договору про надання юридичних послуг. Після чого 25.07.2016 року ОСОБА_1 звертається до судді Комінтернівського районного суду м. Харкова з заявою про заміну представника з Приватного підприємства «Юридична компанія «Право Груп»» на адвоката Ястребову Є.Б. З цього часу Приватне підприємство «Юридична компанія «Право Груп»» не здійснювало представництво інтересів ОСОБА_1 .

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов до наступних висновків.

Відповідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.04.2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Юридична компанія «Право Груп»» укладено договір про надання юридичних послуг №15/Ю/2016.

27.04.2016 року між ПП «Юридична компанія «Право Груп»» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони погодились доповнити частину 4 Договору про те, що за послуги визначені у Договорі, Замовник сплачує виконавцеві 5% від суми, яка буде визначена рішенням судів про стягнення солідарно коштів з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ЗАТ «Державна мануфактура». Також в додатковій угоді встановлено порядок розрахунків.

Відповідно до Акту виконання робіт від 14.06.2016 року Вих. №517, Приватне підприємство «Юридична компанія «Право Груп»» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з іншої, про те, що договір про надання юридичних послуг виконано в повному обсязі. Також вказано, що жодна сторон претензій одна до одної не має. (т. 1 а.с. 125)

В подальшому всі процесуальні дії вчинялись адвокатом Ястребовою Є.Б., що підтверджується ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.07.2016 року, Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.0.2016 року, Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2017 року, Ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.10.2017 року.

Приватне підприємство «Юридична компанії «Право Груп»» вказує, що з їх боку виконано умови договору, що на даний момент ухвалено рішення Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2017 року по справі №641/3873/16-ц, яким стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 . Однак, це не відповідає обставинам справи, з огляду на те, що відповідно до акту виконання робіт від 14.06.2016 року, договір про надання юридичних послуг виконано в повному обсязі, сторони претензій один до одного не мають.

Враховуючи вищевикладене, підстав для стягнення коштів за договором про надання юридичних послуг №15/Ю/2016 від 27.04.2016 року, не має.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Стосовно зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Між ОСОБА_1 та ПП «Юридична компанія «Право Груп»» укладено додаткову угоду №1 до Договору №15/Ю/2016 від 27.04.2016 року.

Як вказує ОСОБА_1 , Договір з нею в односторонньому порядку було розірвано, що не було передбачено ані умовами сторін, ані ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Акт прийому передачі виконаних робіт сторони не підписували. ОСОБА_1 на стадії розгляду апеляційної скарги залишилась сама без будь-якої юридичної допомоги, чим на її думку було порушено умови договору від 27.04.2016 року.

Однак, дані твердження не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Дійсно, першочергово договір від 27.04.2016 року № 15/Ю/2016 року було укладено між Приватним підприємством «Юридична компанія «Право Груп»» та ОСОБА_1 .

Однак в подальшому, як стверджує сама ОСОБА_1 14.06.2016 року сторонами підписано акт виконання робіт, який свідчить про виконання договору про надання юридичних послуг. В подальшому ОСОБА_1 подала заяву про заміну представника.

Також судом встановлено, що відповідно до Рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області б/н від 11.12.2018 року про притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 року, встановлено, що підставою для притягнення до відповідальності адвоката ОСОБА_4 послугував факт безпідставної відмови адвоката в наданні правової допомоги клієнту – ОСОБА_1 і той факт, що внаслідок здійснення таких дій, всупереч інтересів клієнта ОСОБА_1 одночасно залишилася без правової допомоги по 12 справам.

В доданих ОСОБА_4 міститься повідомлення АО «Ястребова, Кузьмін і партнери» на імя ОСОБА_1 вих. № 189 від 20.02.2018 року про одностороннє розірвання договорів про надання правової допомоги №14 від 27.10.2017 року, №28,29,30,31,32,33,34,35,36,37 від 08.11.2017 року та №61 від 26.11.2017 року, укладених від АО та ОСОБА_1 , причиною одностороннього розірвання договорів вказана відмова ОСОБА_1 від оплати гонорару.

Однак, суд не надає оцінку даним доказам, з огляду на те, що предметом зустрічного позову є Додаткова угода №1 до Договору №15/Ю/2016, який укладено між ПП «Юридична компанія «Право Груп»» та ОСОБА_1 , а тому притягнення адвоката Ястребової Є.Б. не має ніякого відношення до Додаткової угоди №1, і не підтверджує та не спростовує жодного факту викладеного в зустрічній позовній заяві.

У відповідності з ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Враховуючи, що Додаткову угоду №1

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією із сторін, зокрема, вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Крім цього, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 12. ст. 10 Закону „ Про захист прав споживачів ”, якщо після укладення договору стане очевидним, що послуги, зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це споживача.

Відповідно до ст. 15 Закону "Про захист прав споживачів”, у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право визнати договір недійсним і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

У відповідності до ч.2 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом встановлено, що відповідно до акту виконання робіт, Договір про надання юридичних послуг виконано в повному обсязі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 при укладанні додаткової угоди №1 від 27.04.2016 року було введено в оману суду не надано, і твердження, що спірний договір не спричинив для ОСОБА_1 настання реальних правових наслідків, також є загальним формулюванням, яке нічим не підтверджується.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні первісного та зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні первісного позову Приватного підприємства «Юридична Компанія «Право Груп»» до ОСОБА_1 про стягнення коштів – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Юридична Компанія «Право Груп»» про визнання договору частково недійсним – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.10.2020 року.

Суддя: