Рішення № 92172208, 06.10.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1565/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Перейма Д.О. за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до відповідача Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення 21886,26грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення 21886,26грн.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» посилається на неналежне виконання Державним підприємством «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» умов укладених між сторонами договорів про надання послуг № 19-7/13 від 01.01.2013р., №18-П-АМПУ-17 від 16.02.2017р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2020р. відкрито провадження у справі №916/1565/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.07.2020р. о 11:40.

В судовому засіданні від 07.07.2020р. було оголошено перерву на 04.08.2020р. о 11:40, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 04.08.2020р. було оголошено перерву на 03.09.2020р. о 12:20, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., судове засідання 03.09.2020р. о 12:20 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного,ухвалою суду від 21.09.2020р. було призначено судове засідання на 06.10.2020р. о 12:00 та повідомлено учасників справи пр. дату та час судового засідання.

У судовому засіданні від 06.10.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/1565/20.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.01.2013р. між Державним підприємством «Інформаційно-аналітичний центр морського і річкового транспорту» (Виконавець) та державним підприємством «Чорноморсько - Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів » (Замовник) було укладено договір № 19-7/13 про надання послуг (далі договір №19-7/13) відповідно до умов якого Виконавець надає Замовнику «Послуги з системного супроводу щодо інформаційного обслуговування та технічної допомоги користувачам з забезпечення доступу та спроможності виконання доручень Міністерства інфраструктури України з використання комп`ютерної системи «Інформаційно-аналітична і логістична система морського та річкового транспорту («ІАЛСМРТ»), перелік яких зазначено у Додатку №1 до договору №19-7/13.

Відповідно до п. 2.1. договору №19-7/13 щомісячна вартість послуг, що надаються за цим договором, складає 300,00грн.

Оплата послуг за договором здійснюється щомісячно до 20 числа поточного місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку (п. 2.2 договору №19-7/13).

Згідно п.2.4. договору №19-7/13 приймання наданих послуг здійснюється шляхом підписання Сторонами щомісячних Актів приймання - передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 3.2.8 договору №19-7/13 Замовник зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки за послуги на умовах та в порядку, визначеному п. 2 договору та підписання Актів приймання-надання послуг.

Пунктом 5.1 договору №19-7/13 сторони встановили, що обидві сторони несуть відповідальність по цьому договору в відповідності з діючим законодавством України. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Обидві Сторони несуть відповідальність за своєчасність та повноту виконання своїх зобов`язань згідно з цим Договором (п. 5.2 договору №19- 7/13).

Згідно з п. 8.2 договору №19-7/13 дія даного договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо не менш, ніж за 30 календарних днів до дати закінчення від будь-якої із сторін не надійде письмових заяв щодо припинення його дії або зміни його умов.

Додатковою угодою від 30.12.2013 №1 до договору №19-7/13 Державне підприємство «Інформаційно-аналітичний центр морського і річкового транспорту» було змінено на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України».

Як вказує позивач, згідно Актів приймання-передачі наданих послуг №10 від 31.10.2015р., №11 від30.11.2015р., №12 від 31.12.2015р., №1 від 31.01.2016р., №2 від 29.02.2016р., №3 від 31.03.2016р., №4 від 30.04.2016р., №5 від 31.05.2016р., №6 від 30.06.2016р., №7 від 31.07.2016р., №8 від 31.08.2016р., №9 від 30.09.2016р., №10 від 31.10.2016р., №11 від 30.11.2016р., №12 від 31.12.2016р. за договором № 19-7/13 в період з жовтня 2015 року по грудень 2016 року Адміністрацією було надано послуги в повному обсязі, а сума основного боргу за надання послуг за договором 19-7/13 складає 4500,00грн.

Позивач, посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору №19-7/13 нарахував останньому 404,97грн. 3% річних та 1290,81грн. інфляційних втрат.

16.02.2017р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація) та Державним підприємством «Чорноморсько - Азовське виробничо - експлуатаційне управління морських шляхів» (Замовник) було укладено договір №18-П-АМПУ-17 про надання послуг (далі договір №18-П-АМПУ-17) відповідно до умов якого Адміністрація зобов`язується надати послуги щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування та інших послуг щодо забезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою, а саме обчислювальними засобами галузевої комп`ютерної системи Інформаційно- аналітична логістична система морського і річкового транспорту, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.2.1. договору №18-П- АМПУ-17 щомісячна вартість послуг, що надаються за цим договором, складає 461,98грн., у тому числі ПДВ 77,00грн. Ціна послуг визначена у Калькуляції кошторисної вартості згідно з переліком послуг (Додаток №1 до договору) та Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток №2 до договору), що є його невід`ємними частинами.

Згідно п. 2.2. договору №18-П-АМПУ-17 загальна вартість послуг за цим договором складає 5543,76грн., виходячи з щомісячної вартості послуг згідно з п. 2.1 договору та строку надання послуг протягом 12-ти місяців.

Пунктом 2.4. договору №18-П-АМПУ-17 сторони встановили, що оплата послуг за договором здійснюється до 20 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.2 договору №18-П-АМПУ-17 перердбачено, що прийняття наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг щомісячно.

Відповідно до п. 4.2.8. договору №18-П-АМПУ-17 Замовником прийняті на себе обов`язки щодо своєчасного розрахунку за надані Адміністрацією Послуги на умовах та в порядку, визначеному розділом 2 договору.

Відповідно до Калькуляції кошторисної вартості, згідно переліку послуг (Додаток № 1 до договору №18-П-АМПУ-17) та Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 2 до договору № 18-П-АМПУ-17) встановлено, що ціна послуг складає 461,98грн. (у т. ч. ПДВ 77,00 грн.) на місяць.

Згідно з п. 8.1 договору №18-П-АМПУ-17 цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2017р. Сторони дійшли згоди, що згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2017р. Дія договору продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо не менш, ніж за 30 календарних днів до дати закінчення від будь-якої із Сторін не надійде письмових заяв щодо припинення його дії або зміни його умов.

Як вказує позивач, згідно Актів приймання-передачі наданих послуг, №1 від 28.02.2017р., №2 від 31.03.2017р., №3 від 30.04.2017р., №4 від 31.05.2017р., №5 від 30.06.2017р., №6 від 31.07.2017р., №7 від 31.08.2017р., №8 від 30.09.2017р., №9 від 31.10.2017р., №10 від 30.11.2017р., №11 від 31.12.2017р., №1 від 31.01.2018р., №2 від 28.02.2018р., №3 від 31.03.2018р., №4 від 30.04.2018р., №5 від 31.05.2018р., №6 від 30.06.2018р., №7 від 31.07.2018р., №8 від 31.08.2018р., №9 від 30.09.2018р., №10 від 31.10.2018р., №11 від 30.11.2018р., №12 від 31.12.2018р., за договором №18-П-АМПУ-18 в період з січня 2017 року по грудень 2018 року Адміністрацією було надано послуги в повному обсязі, а сума основного боргу за надання послуг за договором складає 11087,52грн.

Позивач, посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору №18-П-АМПУ-17 нарахував останньому 1439,55грн. 3% річних та 3164,41грн. інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 15587,52грн., 1844,52грн. 3% річних, 4452,22грн. інфляційних витрат.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 01.01.2013р. між Державним підприємством «Інформаційно-аналітичний центр морського і річкового транспорту» (Виконавець) та державним підприємством «Чорноморсько - Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів » (Замовник) було укладено договір №19-7/13 про надання послуг відповідно до умов якого Виконавець надає Замовнику «Послуги з системного супроводу щодо інформаційного обслуговування та технічної допомоги користувачам з забезпечення доступу та спроможності виконання доручень Міністерства інфраструктури України з використання комп`ютерної системи «Інформаційно-аналітична і логістична система морського та річкового транспорту («ІАЛСМРТ»), перелік яких зазначено у Додатку №1 до договору №19-7/13.

Додатковою угодою від 30.12.2013 №1 до договору №19-7/13 Державне підприємство «Інформаційно-аналітичний центр морського і річкового транспорту» було змінено на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України».

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами п.2.2. договору №19-7/13, встановлено,що оплата послуг за договором здійснюється щомісячно до 20 числа поточного місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Актів приймання-передачі наданих послуг №10 від 31.10.2015р., №11 від30.11.2015р., №12 від 31.12.2015р., №1 від 31.01.2016р., №2 від 29.02.2016р., №3 від 31.03.2016р., №4 від 30.04.2016р., №5 від 31.05.2016р., №6 від 30.06.2016р., №7 від 31.07.2016р., №8 від 31.08.2016р., №9 від 30.09.2016р., №10 від 31.10.2016р., №11 від 30.11.2016р., №12 від 31.12.2016р. за договором № 19-7/13 в період з жовтня 2015 року по грудень 2016 року Адміністрацією було надано послуги в повному обсязі, а сума основного боргу за надання послуг за договором 19-7/13 складає 4500,00грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 4500,00грн. не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №19-7/13 від 01.01.2013р. у сумі 4500,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

16.02.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №18-П-АМПУ-17 про надання послуг відповідно до умов якого Адміністрація зобов`язується надати послуги щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування та інших послуг щодо забезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою, а саме обчислювальними засобами галузевої комп`ютерної системи Інформаційно- аналітична логістична система морського і річкового транспорту, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.4. договору №18-П-АМПУ-17 сторони встановили, що оплата послуг за договором здійснюється до 20 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Актів приймання-передачі наданих послуг, №1 від 28.02.2017р., №2 від 31.03.2017р., №3 від 30.04.2017р., №4 від 31.05.2017р., №5 від 30.06.2017р., №6 від 31.07.2017р., №7 від 31.08.2017р., №8 від 30.09.2017р., №9 від 31.10.2017р., №10 від 30.11.2017р., №11 від 31.12.2017р., №1 від 31.01.2018р., №2 від 28.02.2018р., №3 від 31.03.2018р., №4 від 30.04.2018р., №5 від 31.05.2018р., №6 від 30.06.2018р., №7 від 31.07.2018р., №8 від 31.08.2018р., №9 від 30.09.2018р., №10 від 31.10.2018р., №11 від 30.11.2018р., №12 від 31.12.2018р., за договором №18-П-АМПУ-18 в період з січня 2017 року по грудень 2018 року Адміністрацією було надано послуги в повному обсязі, а сума основного боргу за надання послуг за договором складає 11087,52грн.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 11087,52грн. не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №18-П-АМПУ-17 від 16.02.2017р. у сумі 11087,52грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 404,97грн. 3% річних та 1290,81грн. інфляційних втрат за договором №19-7/13 та 1439,55грн. 3% річних та 3164,41грн. інфляційних втрат за договором №18-П-АМПУ-17 слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 404,97грн. 3% річних за договором №19-7/13 за період з 01.02.2017р. по 31.01.2020р. на суму заборгованості 4500,00грн., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних за договором №19-7/13 за період з 01.02.2017р. по 31.01.2020р. у сумі 404,97грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат у сумі 1290,81грн. за договором №19-7/13 за період з 01.02.2017р. по 31.01.2020р. на суму заборгованості 4500,00грн., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати за договором №19-7/13 за період з 01.02.2017р. по 31.01.2020р. у сумі 1290,81грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 1439,55грн. за договором №18-П-АМПУ-17 за період з 21.03.2017р. по 19.03.2020р. на суму заборгованості 923,96грн., за періоди з 21.04.2017р. по 19.04.2020р., з 21.05.2017р. по 19.05.2020р., з 21.06.2017р. по 25.25.05.2020р., з 21.07.2017р. по 25.05.2020р., з 21.08.2017р. по 25.05.2020р., з 21.09.2017р. по 25.05.2020р., з 21.10.2017р. по 25.05.2020р., 21.11.2017р. по 25.05.2020р., 21.12.2017р. по 25.0.2020р., з 21.01.2018р. по 25.05.2020р., з 21.02.2018р. по 25.05.2020р., з 21.03.2018р. по 25.05.2020р., з 21.04.2018р. по 25.05.2020р., з 21.05.2018р. по 25.05.2020р., з 21.06.2018р. по 25.05.2020р., з 21.07.2018р. по 25.05.2020р., з 21.08.2018р. по 25.05.2020р., з 21.09.2018р. по 25.05.2020р., з 21.10.2018р. по 25.05.2020р., з 21.11.2018р. по 25.05.2020р., 21.12.2018р. по 25.05.2020р., з 21.01.2019. по 25.05.2020р. на суму заборгованості 461,98грн. та здійснивши власний розрахунок, зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 758,81грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат у сумі 3164,41грн. за договором №18-П-АМПУ-17 за період з 21.03.2017р. по 19.03.2020р. на суму заборгованості 923,96грн., за періоди з 21.04.2017р. по 19.04.2020р., з 21.05.2017р. по 19.05.2020р., з 21.06.2017р. по 25.25.05.2020р., з 21.07.2017р. по 25.05.2020р., з 21.08.2017р. по 25.05.2020р., з 21.09.2017р. по 25.05.2020р., з 21.10.2017р. по 25.05.2020р., 21.11.2017р. по 25.05.2020р., 21.12.2017р. по 25.0.2020р., з 21.01.2018р. по 25.05.2020р., з 21.02.2018р. по 25.05.2020р., з 21.03.2018р. по 25.05.2020р., з 21.04.2018р. по 25.05.2020р., з 21.05.2018р. по 25.05.2020р., з 21.06.2018р. по 25.05.2020р., з 21.07.2018р. по 25.05.2020р., з 21.08.2018р. по 25.05.2020р., з 21.09.2018р. по 25.05.2020р., з 21.10.2018р. по 25.05.2020р., з 21.11.2018р. по 25.05.2020р., 21.12.2018р. по 25.05.2020р., з 21.01.2019. по 25.05.2020р. на суму заборгованості 461,98грн. та здійснивши власний розрахунок, зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати у сумі 1736,92грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» підлягають задоволенню в частині стягнення з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» 15587,52грн., 1163,78грн. 3% річних, 3027,73грн. інфляційних витрат, у позовних вимогах про стягнення 680,74грн. 3% річних та 1424,49грн. інфляційних витрат судом відмовлено.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00грн. покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до відповідача Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення 21886,26грн. – задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, смт. Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35, код ЄДРПОУ 01125637) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) 15587,52грн., 1163,78грн. 3% річних, 3027,73грн. інфляційних витрат, 2102,00грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. У позовних вимогах Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» 680,74грн. 3% річних та 1424,49грн. інфляційних витрат – відмовити.

Повне рішення складено 12 жовтня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова