Ухвала суду № 92171985, 12.10.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

У Х В А Л А

12 жовтня 2020 року м. Харків Справа № 909/750/20

Провадження №1/913/572/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Зюбанової Н.М., розглянувши матеріали за позовом

позивача Калуської міської ради, м. Калуш Івано-Франківської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “РАЦІО-ПЛЮС”, с. Муратове Новоайдарського району Луганської області

про стягнення 60160 грн. 28 коп.

в с т а н о в и в:

Так, Калуська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “РАЦІО-ПЛЮС” про стягнення 60160 грн 28 коп. заборгованості за договором оренди землі від 19.08.2016 щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Заводська 1, м. Калуш Івано-Франківської області.

Позивач вважав, що цей спір на підставі ч. 3 ст. 30 ГПК України підсудний саме Господарському суду Івано-Франківської області, оскільки виник з приводу нерухомого майна – вказаної земельної ділянки.

Водночас, Господарський суд Івано-Франківської області встановив, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю “РАЦІО-ПЛЮС” знаходиться за адресою: вул. Центральна, 16, с. Муратове, Новоайдарський район, Луганська область, 93535 (ідентифікаційний код 40491127).

Ухвалюючи рішення про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Луганської області Господарський суд Івано-Франківської області керувався тим, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Відповідну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 03.06.2019 у справі № 903/432/18.

В силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 7 ст. 31 ГПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Як вбачається з позову, 19.08.2016 року на підставі рішення Калуської міської ради від 28.07.2016 № 421 між нею та ТОВ “Брикетна фабрика” укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав в оренду земельну ділянку площею 1,0356 га з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050 в строкове платне користування для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1, м. Калуш Івано-Франківської області.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідачем здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів ТзОВ “Брикетна фабрика”, а саме змінено повне найменування, скорочене найменування, місце знаходження, а також змінено керівника підприємства. Отже, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань під кодом ЄДРПОУ 404911274 замість ТзОВ “Брикетна фабрика” містяться дані про ТОВ “РАЦІО-ПЛЮС” з місцезнаходженням юридичної особи: вул. Центральна, 16, с. Муратове Новоайдарський район, Луганська область, 93535.

ТзОВ “Брикетна фабрика” не повідомила орендодавця про зміну найменування підприємства на ТОВ “РАЦІО-ПЛЮС” та зміну своєї юридичної адреси.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем п. 11 договору, за умовами якого орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду в розмірі 1/12 річної суми.

Оскільки орендну плату відповідач в повному обсязі не здійснив, утворилась заборгованість у сумі 60160 грн. 28 коп. за період з 01.08.2017 по 31.07.2020 та позивач звернувся до суду.

Розглянувши позовні матеріали, господарський суд дійшов висновку, що позовну заяву оформлено з дотриманням вимог ст. 162 ГПК України, до неї додано усі документи, передбачені ст. 164 ГПК України, а тому немає підстав для її повернення чи відмови у відкритті провадження.

Так, згідно з частинами першої та п`ятою статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно приписів частин першої, другої статті 247 ГПК України у спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи, а крім того, у спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 60160 грн. 28 коп., що за ціною позову відповідає визначенню законодавцем справи, як малозначної згідно з п. 1. ч. 5 ст. 12 ГПК України.

З огляду на те, що ціна позову є невеликою та предметом спору є стягнення заборгованості, суд дійшов висновку, що призначення судового засідання та виклик сторін є недоцільними.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного та приписів ст. 176 ГПК України, позовні матеріали є достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до п. 1. ч. 5 ст. 12 ГПК України.

Щодо особливостей розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, то ст. 252 ГПК України передбачено можливість розгляду справ такої категорії без проведення судового засідання. Так, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що призначення судового засідання та виклик сторін є недоцільними.

Сторонам на протязі 30 днів слід подати відповідні клопотання (у разі необхідності призначення судового засідання), а відповідачу – відзив на позовну заяву.

Керуючись ст. ст. 12, 176, 234, 247, 249, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 909/750/20.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

3. Запропонувати сторонам на протязі 30 днів подати відповідні клопотання про призначення судового засідання (у разі необхідності), а відповідачу – відзив на позовну заяву із урахуванням вимог ст.ст. 165, 251 ГПК України; заяву із запереченнями проти розгляду справи у спрощеному провадженні (за наявності останніх).

4. Встановити позивачу строк - п`ять днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.ст. 166, 251 Господарського процесуального кодексу України.

5. Встановити відповідачу строк - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень із урахуванням вимог ст.ст. 167, 251 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 12.10.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.М.Зюбанова